mind
Заборона російських вагонів: чи діють санкції?

Заборона російських вагонів: чи діють санкції?

Хто у виграші, а кого вони обійшли стороною і чому

Цей матеріал також доступний російською
Заборона російських вагонів: чи діють санкції?
Фото Shutterstock

Після того як 15 травня президент Петро Порошенко ввів своїм наказом у дію рішення РНБО щодо санкцій проти російських компаній, на це майже відразу зреагувала «Укрзалізниця». Держкомпанія 18 травня ухвалила конвенцію, згідно з якою 27 російським операторським компаніям заборонено перевезення в Україні. Заборона стосується як навантажених, так і порожніх вагонів, а також транзиту. У переліку – рухомий склад компаній (рос.) АТ «Сбербанк Лизинг», «СГ-Транс», «НефтеТрансСервис», «Первая грузовая компания», «Федеральная грузовая компания», «Промтрансинвест», «Первая грузовая компания в Украине» «Рейл 1520 Сервис», «Агрокомплекс», «Астон Продукты Питания Ингредиенты» та деяких інших.

Два роки вагонних санкцій

Варто зазначити, що деякі з фігурантів цього переліку зустрічаються в ньому вже не вперше. Ще у вересні 2015 року з’явилось перше рішення РНБО (пізніше введене в дію указом президента) про санкції проти юросіб РФ, і тоді туди потрапило ВАТ «Первая грузовая компания» разом зі своєю українською «дочкою», ТОВ «ПГК в Украине». Обсяг їхніх перевезень за попередній 2014 рік, за даними «ЦТС-Консалтинг», склав близько 1 млн тонн, що є несуттєвим для українського ринку залізничних перевезень («Укрзалізниця» перевезла 343 млн тонн вантажів у 2016 році). Утім, пізніше з’ясувалося, що автори рішення помилились і внесли до списку підсанкційних компанію, яку на той момент у Росії було вже ліквідовано. А управління вагонами і господарську діяльність замість неї здійснювало АТ «ПГК». Лише цього року компанія внесена до списків з правильною назвою.

Так само невдало з першого разу вийшло з перевізником «СГ-Транс». Він потрапив до опальних операторів під час другої хвилі санкцій, у жовтні 2016-го. Тоді глава держави своїм окремим указом подовжив дію попередніх санкцій та розширив список. Але «Укрзалізниця» поспішила і обмежила рух вагонів «СГ-Трансу» до набуття указом президента чинності. Обмежувальну конвенцію довелося скасувати. Авральний вихід з України цього гравця виявився болючим для ринку скрапленого газу в короткотерміновій перспективі: на компанію припадало понад половини імпортних поставок цього вантажу. І раптове недоотримання трейдерами вже законтрактованих обсягів призвело до цінових коливань.

Рік тому до санкційного списку вже потрапили й інші операторські компанії, які фігурують цього року. Це стосується, зокрема, компаній «НефтеТрансСервис», «Рейл-1520», «Промтрансинвест», «Сбербанк-Лизинг».

Заборона російських вагонів: чи діють санкції?
Фото «НефтеТрансСервис»

Втрати від обмежень: оцінки «Укрзалізниці»

В «Укрзалізниці» стверджують, що роль «санкційних» компаній у перевезеннях є досить суттєвою. Також статистика залізниці свідчить, що кількість російських вагонів в Україні після наказу про санкції скорочується. «Станом на 16.05.2017 в Україні знаходилося 29 000 вагонів РЖД, з них 1290 критих, 126 платформ, 23 874 полувагонів, 2195 цистерн, 1546 зерновозів та 466 мінераловозів. Станом на 26.05.2017 в Україні 25 000 російських вагонів», – говориться у відповіді прес-служби УЗ на запит Mind.

Також в УЗ стверджують, що переважна більшість цього рухомого складу належить «Федеральной грузовой компании» (цього року вона потрапила до опальних компаній вперше), на другому місці – вагони «Первой грузовой компании». «Після введення конвенції ПАТ «Укрзалізниця» припинила вантажити вагони, що потрапили під санкції, та поступово відправлятиме їх власнику. Вагони, навантажені до введення санкцій, буде доставлено вантажоотримувачам», – зазначають у прес-службі.

За оцінками УЗ, через санкції з обігу буде виведено приблизно 20% вантажних вагонів. Залізниця ще не вирішила, як діятиме в таких умовах – шляхи вирішення проблеми та наслідки, говорять в компанії, наразі аналізуються. Саме для УЗ ці санкції – головний біль у першу чергу, адже вона єдина відповідає за виконання зобов’язань перед кінцевим вантажоотримувачем.

Раніше ситуацію коротко прокоментував і голова «Укрзалізниці» Войцех Бальчун. Він лаконічно сказав, що йдеться про втрату «декількох тисяч вагонів» та, можливо, близько 40 млн тонн вантажів. До того ж санкції торкнулися не лише російських, а й білоруських вагонів, додав він. «Будемо ставити це питання на урядовому рівні», – повідомляє Бальчун. Ця цифра відповідає даним УЗ щодо загального обсягу залізничного товарообігу між двома країнами, який у 2016 році склав 43 млн тонн – 12,5% від усіх вантажів, перевезених УЗ.

За даними Mind, попри три роки діючих санкцій, обсяги залізничних перевезень між Україною та Росією залишаються досить вагомими. При цьому обсяг вантажів «на вхід», тобто з РФ у режимі імпорту або транзиту, значно переважає обсяг «на вихід» (експорт або транзит територією Росії).

Обсяги перевезень вантажів між Україною та Російською Федерацією за 2016 рік, тонн
Вантаж (осн.) Імпорт Експорт Транзит Разом
вхід вихід з РФ до РФ
чорні метали   397 573 1 690 494 368 306 15 370 2 471 742
хімікати 681 677 171 857 526 203 25 202 1 404 939
хім. і мін. добрива  2 368 242 2571 660 029 134 3 030 975
сіль   61 827 61 827
руда кольор., сірч. 1 592 632 172 760 1 593 565
руда залізн. і марг. 1 683 283 43 275 6 606 214 162 8 332 934
нафта і нафтопрод. 1 375 404 1054 1 200 991 30 2 577 479
машини і устаткув. 1577 20 013 37 7555 29 181
мінбудматеріали   749 055 5 443 757 175 329 48 832 6 416 973
лом чорних металів 1636 1636
лісні вантажі   27 436 68 39325 353 67 183
кольор. мет. і вироб. 7149 7149
кокс   782 692 8640 29 627 4522 825 481
кам'яне вугілля   10597113 81 840 3 694 988 14373942
зерно, прод. перем.  4738 1446 202 4706 11091
автомобілі   265 39 64 212 64 516
інші вантажі   938575 168 539 238 509 218 183 1 563 807
всього 19616150 9 288 279 13 539 971 390 020 42 834 420
Дані: «Укрзалізниця»

Так, у 2016 році імпорт з РФ в Україну склав 19,6 млн тонн. Більше половини цього обсягу припало на кам’яне вугілля, 12% – на хімічні та мінеральні добрива, досить значними також були імпортні поставки залізної руди, нафти і нафтопродуктів. Український експорт залізницею до РФ був меншим більше ніж вдвічі – 9,3 млн тонн вантажів (в основному – мінбудматеріали, чорні метали і кольорові руди). Обсяг залізничного транзиту в напрямку РФ склав лише 390 000 тонн, а в зворотному напрямку на адресу третіх країн Росія перевезла через територію України 13,5 млн тонн.

«Болючим для України буде не стільки втрата такої значної кількості російських вагонів, скільки втрата російських транзитних вантажів. Минулого року залізниця отримала від їхнього перевезення близько 15 млрд грн», – зазначає радник голови «Укрзалізниці», колишній заступник Мінінфраструктури Олександр Кава.

Симетрична відповідь

Варто зазначити, що Росія традиційно відповідає зворотними санкціями після введення обмежень з боку України. Так, у 2015 році, під час першої хвилі санкцій, відповіддю РЖД стало блокування перевезень у РФ української державної компанії «Укррефтранс», обсяг перевезень якої на адресу РФ на той момент складав близько 400 000 тонн на рік. В Україні це найбільший оператор парку критих вагонів, їх у компанії близько 9000.

У листопаді минулого року, через тиждень після початку дії нових українських санкцій, РЖД закрила рух для ще десяти українських операторів. Два з них – також серед найбільших державних операторів: ДП «Укрспецвагон» (Панютинський ВРЗ, експлуатує 21 500 напіввагонів) та ДП «Стрийський ВРЗ» (оперує 3700 спеціалізованих вагонів).

Досить іронічним виглядає той факт, що серед компаній з найбільшим парком, що потрапили під санкції РЖД, – ТОВ «Трансгарант-Україна» (близько 2500 вагонів в управлінні), яке є частиною російської групи FESCO. Найбільшим співвласником FESCO є росіянин Зіявудін Магомедов, контролюючий акціонер групи «Сума». Серед найбільших приватних компаній, яким РЖД заборонила в’їзд, – «Укррос-Транс». Компанія, що належить засновникам цукрового холдингу «Укррос» Сергію та Олександру Федоренкам, оперує парком у 1019 вагонів.

Заборона російських вагонів: чи діють санкції?
Фото «Федеральная грузовая компания»

Кого не зачепило?

Не варто думати, що на російських вагонах в Україні поставлено крапку. «Санкції торкнулися лише незначної частки російського парку – у вагонах російських компаній, що потрапили під обмежувальні заходи, було перевезено лише 4% від вантажної бази усіх видів перевезень у 2016 році. Це лише п’ята частина того, що перевозиться в Україні у російських вагонах», – зазначає Павло Руденко, аналітик «ЦТС-Консалтинг». За його словами, у транзитних перевезеннях частка компаній, що потрапили під санкції, складає лише 16%.

Це непрямо підтверджує система «Укрзалізниці» із спостереження за наявними порожніми вагонами. Так, за даними системи, на 26 травня найбільше порожніх вагонів зосередилося на станції Кумшацький Донецької області. Серед них – вагони таких російських операторів, як «МТ-Груп», «Веб-Лізинг», «РТХ-Логістик», «ТрансФін-М» та інші. Жодна з них не фігурує у санкційних списках ані 2015, ані 2016, ані 2017 років. Як і компанії-«дочки» російських груп, які є серед найбільших за кількістю вагонів в управлінні операторів в Україні – «УкрЕнергоТранс» (ІСД), «ЄвразТрансУкраїна» ( «Євраз-Груп») та інші.

Картину з «вибірковими» санкціями гарно ілюструє ситуація з ринком того ж скрапленого газу. Попри суттєві пертурбації на ринку постачальників цього вантажу в Україну, обсяги його споживання, як і обсяги імпорту з РФ, продовжують зростати – за даними UPECO, в 2016 році імпорт збільшився вдвічі, до 1,07 млн тонн. Російські постачальники стали лідерами за темпами зростання, за обсягами і за часткою ринку.

Найбільше сировини іде в Україну з Новокуйбишівської нафтохімічної компанії, що входить до складу «Роснафти», а також з заводів «Лукойлу». Лише за рік, підрахували в UPECO, український ринок став на 57% залежати від російських обсягів, хоча ще у 2015 році це було 40%. Найбільшим імпортером газу «Роснафти» залишаються українські компанії «Глуско-Україна» та «Креатив-Трейдинг», які ЗМІ пов’язали із Віктором Медведчуком – українським політиком, близьким до Володимира Путіна. Ні цих постачальників, ні пов’язаної з ними транспортної компанії «Трансконтиненталь» у санкційних списках немає.

Українські оператори у виграші

Дані «ЦТС-Консалтинг» звертають увагу на цікаву деталь: обсяг вантажів, які перевозяться у російських вагонах, не обмежуються лише експортно-імпортним товарообігом або транзитом. За оцінками аналітиків, якщо врахувати вантажі, що курсують у внутрішньому сполученні, обсяг перевезень у російських вагонах сягає близько 70 млн тонн на рік. Це вже близько 20% усіх перевезень.

Структура вантажної бази за країнами – власниками вагонів, млн тонн
2013 2014 2015 2016
Українські вагони 345 294 253 250
Російські вагони 74 69 68 69
Інші іноземні вагони 25 23 25 19
Дані: «ЦТС-Консалтинг»

Водночас ці обсяги – недоотримані вантажі українських операторів. Особливо актуальним питання конкуренції є в період профіциту рухомого складу. Найбільший український приватний конкурент російським операторам – компанія «Лемтранс», в управлінні якої знаходиться понад 20 000 вагонів. До речі, ПГК була суттєвим конкурентом компанії Ріната Ахметова, адже спеціалізувалася на тій самій ніші, що й «Лемтранс» – перевезення вугілля та металопродукції у напіввагонах.

Також серед інших великих українських власників вагонів – Crea I UA  (ЄБРР), група Ferrexpo та інші. Звичайно, ринок залізничних перевезень України більшу частину року потерпає від дефіциту рухомого складу, тож теоретично робота має знаходитись усім. Однак, як зазначають експерти, російські власники вагонів мають змогу пропонувати ринку демпінгові ставки.

Це зумовлено двома причинами. По-перше, російський ринок потерпає від профіциту вагонів значно більше, ніж український – економічному спаду там передували рекордні темпи нарощування парків, і це призвело до перевиробництва. По-друге, на зворотному шляху до кордонів РФ вагони, що до цього перевозили імпорт або транзит, ідуть порожняком, тож їх власники готові взяти вантаж за ціною значно нижче ринкової. Аналогічного обсягу українських вагонів у зворотному боці не спостерігається, адже Росія значно активніше блокує наш експорт та транзит.

Заборона російських вагонів: чи діють санкції?
Фото «Сбербанк Лизинг»

До цього можна додати, що обмеження пропозиції, які завжди на руку постачальникам, навряд чи будуть із радістю сприйняті споживачами послуг. Особливо з урахуванням того, що і до нової партії заблокованих російських операторів дефіцит парку в пікові періоди перевезень складав, за оцінками УЗ, близько 10 000 вагонів.

За таких умов складається враження, що блокування російських юросіб (або пов’язаних з ними українських), принаймні в частині відбору залізничних операторських компаній, є не більше ніж популізмом. Адже заборонити усі російські вагони в Україні влада насправді не може, а у певних випадках особистих інтересів, напевно, не має бажання. Зате для створення гучних інформаційних приводів попереду ще немало претендентів для нових санкційних списків.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті