На чужій землі: як податківці шукатимуть гроші в офшорах

Українська влада вирішила відновити боротьбу з відтоком капіталу в офшори. Міністерство фінансів разом з Державною фіскальною службою формують оновлений список низькоподаткових країн і регіонів, а також перелік організаційно-правових форм бізнесу, які найчастіше використовуються для ухилення від податків. Фіскали пояснюють, що таким чином вони зможуть ретельно відстежувати операції українських компаній з нерезидентами і виявляти осіб, які ухиляються від сплати податків.

Ще у квітні 2016 року

...президент Петро Порошенко доручив Міністерству фінансів, Державній фіскальній службі, Національному банку України, Антимонопольному комітету підготувати до 1 червня 2016 року законопроекти і нормативні акти, спрямовані на деофшоризацію української економіки. Головною метою цієї ініціативи була імплементація положень і рекомендацій плану BEPS. Це програма дій проти розмивання бази оподаткування на міжнародному рівні і виведення прибутку з-під оподаткування, яка розроблялася за підтримки країн «Великої двадцятки» та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).

Серед її головних положень – запровадження оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК), визнання іноземних компаній резидентами України, якщо вони управляються з нашої країни, контроль витрат за фінансовими операціями з пов'язаними особами, запобігання зловживань у рамках договорів про уникнення подвійного оподаткування.

І хоча всі ці ініціативи так і залишилися на папері, Україна з 1 січня все-таки приєдналася до BEPS. «Щоправда, попервах наша країна буде імплементувати лише базові положення плану. Йдеться про боротьбу з податковими зловживаннями із застосуванням спеціальних режимів оподаткування та податкових конвенцій, про розкриття схем, якими користується бізнес для зниження податкового навантаження, а також про більш ефективне застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування, кількість яких між Україною та іншими країнами перевищує 70», – пояснює Наталя Ульянова, керуючий партнер юридичної компанії ICF Legal Service.

Але не тільки BEPS

...став приводом для змін у взаєминах з низькоподатковими юрисдикціями. Парламент наприкінці 2016 року прийняв поправки до Податкового кодексу (закон №1797. – Mind), переглянувши критерії, на підставі яких угоди визнаються контрольованими в рамках трансфертного ціноутворення (ТЦО).

Під контроль з 2017 року підпадають усі види господарських операцій з нерезидентами, які можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток. «До них, наприклад, належать як операції з постачання товарів та послуг, так і операції з нематеріальними активами (включаючи об'єкти інтелектуальної власності), фінансові операції, операції з інвестиційними активами», – наводить приклад Оксана Кобзар, керуюча адвокатським бюро Оксани Кобзар.

Крім цього, операції платника податків підлягають контролю в рамках ТЦО, якщо річний дохід українського платника від будь-якої діяльності перевищує 150 млн грн за податковий рік (раніше було 50 млн грн), а обсяг операцій з одним контрагентом – понад 10 млн грн на рік (раніше було 5 млн грн).

Також крім операцій з компаніями з низькоподаткових юрисдикцій, до числа контрольованих тепер потрапляють і зовнішньоекономічні операції з нерезидентами, які не є пов'язаними з українською компанією особами, але при цьому не платять податок на прибуток. У тому числі з доходів, отриманих за межами юрисдикції своєї реєстрації, та (або) не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані. Список офшорів, так само як і організаційно-правових форм нерезидентів, затверджує Кабінет міністрів.

Насправді

...в Україні вже не перший рік існує перелік держав і територій, угоди з резидентами яких вважаються контрольованими. Останній раз цей список був переглянутий у вересні 2015 року (див. Розпорядження Кабміну №977-р. – Mind).

На сьогодні в урядовому розпорядженні знаходиться 65 юрисдикцій. Але в ДФС кажуть, що воно поповниться ще кількома десятками нових держав. «Ми декілька місяців збирали інформацію, склали орієнтовний перелік, залучили компанії, в яких є доступ до даних про те, в якій країні які податкові режими і ставки. Перший варіант включав 84 країни. Ми його «наклали» на держави, які вже є в списку Кабміну, проаналізували статистику, подивилися, з ким працює бізнес, після чого перелік скоротився до 26 країн», – розповів Mind Микола Мішин, начальник відділу перевірок ТЦО департаменту аудиту ДФС.

Серед основних кандидатів на присвоєння низькоподаткового статусу експерти називають Швейцарію, Люксембург, Мальту, Сінгапур, Марокко, Об'єднані Арабські Емірати. Справа в тому, що згідно з вимогами Податкового кодексу, операції визнаються контрольованими з резидентами тих країн, де ставка податку на прибуток на 5 п. п. нижчі, ніж в Україні. Причому раніше малася на увазі тільки загальна ставка, але з 2017 року слово «загальна» з ПКУ виключено. Тому до офшорів буде зараховане більше країн. Адже, наприклад, у Мальті загальна ставка податку на прибуток становить 35%, але в окремих випадках вона може бути знижена і до 5%. В ОАЕ податок на прибуток коливається від 0 до 55%. «А в Швейцарії, наприклад, загальна ставка корпоративного податку складає 25%, тоді як в залежності від кантону вона може становити і 5, і 6, і 10%», – розповідає Наталя Ульянова.

Також до списку будуть включатися і країни, які відмовляються обмінюватися з українськими фіскальними органами податковою інформацією. «Цю поправку до Податкового кодексу ініціювали ми, що повністю відповідає директивам і критеріям ЄС і ОЕСР, за якими вони формують чорний список держав, що ведуть неефективний обмін інформацією», – підкреслює Микола Мішин.

Перелік організаційно-правових форм

...допоможе податківцям виявляти податкові схеми не тільки в офшорах, а й юрисдикціях з традиційною податковим навантаженням.

«Мова йде про партнерства, які часто використовувалися з метою податкового планування – британські LLP, шотландські SLP, ірландські LP, австрійські OG. Це компанії, які не сплачують корпоративний податок або не є податковими резидентами країни реєстрації», – зазначає Оксана Кобзар.

У ДФС кажуть, що через схеми з партнерствами існуючі критерії контрольованих операцій не покривають реальні товарно-грошові потоки, через які здійснюються операції. «Виходить, що ми боремося з тими, хто ухиляється від сплати податків, тоді як існує узаконена «діра», через яку можна «йти» від податків. Наприклад, після вивчення прямих і непрямих контрактів з'ясувалося, що три найголовніших контрактотримателі – це Швейцарія, Великобританія, ОАЕ. Але товар при цьому сюди не надходить», – розповідає Микола Мішин.

Поява списку організаційно-правових форм дозволить визнавати контрольованими операції, якщо український платник податків проводить їх з контрагентом, який не платить податки в тій країні, де він знаходиться. Навіть якщо ставка податку на прибуток в цій країні така сама, як в Україні, або вища.

Новий перелік офшорів

...повинен набути сили з 1 січня 2018 року. Список організаційно-правових форм уже переданий на узгодження в Міністерство юстиції, і, за словами Миколи Мішина, буде затверджений урядом на початку осені.

До чого в зв'язку з цим варто готуватися бізнесу? Зрозуміло, до жорсткішого контролю будь-яких операцій із зарубіжними партнерами і контрагентами. «Це торкнеться як вітчизняних експортерів, які використовують низькоподаткові юрисдикції для акумулювання прибутку від експортних операцій, так й імпортерів, які прагнуть вивести кошти за кордон», – вважає Станіслав Клімов, директор міжнародної юридичної компанії KODEX.

Тому українським компаніям доведеться шукати нові юрисдикції, що не потрапили до переліку Кабміну, або «дробити» угоди, аби вони не потрапляли під контроль ТЦО. Хоча очевидно, що вимоги до операцій з офшорними зонами лише посилюватимуться. І лазівок для ухилення згодом стане ще менше.