Під прицілом: у Кличка 80% українських хостелів хочуть оголосити незаконними

Київська міська рада вимагає від Верховної Ради заборонити хостели в багатоповерхових будинках. Ініціатором відповідного звернення до ВР виступив столичний депутат Олександр Пабат. «Пропонується розробити чіткий порядок реєстрації, розміщення та функціонування хостелів на території населених пунктів України, і таким чином виключити або жорстко регламентувати розміщення хостелів у житлових будинках. Також необхідно ввести механізм контролю за діяльністю хостелів і розробити дієву систему штрафів та інших санкцій за порушення попередньо зазначеного порядку», – йдеться в тексті звернення до парламенту. Якщо депутати Верховної Ради дослухаються до прохання київських колег, близько 80% хостелів можуть опинитися поза законом.

Звідки пішли хостели? Перші хостели були відкриті в Німеччині ще в 1909 році, з ініціативи шкільного вчителя Річарда Ширмана. Він з учнями проводив багато часу на піших екскурсіях, а нічний притулок вони знаходили в різних монастирях. Але це створювало незручності парафіянам, через що в Ширмана виникла ідея запропонувати власникам декількох замків за невелику плату організувати своєрідний притулок для туристів. Згодом такі місця для ночівлі були відкриті по всій Баварії, а пізніше стали популярними як в Німеччині, так й інших європейських країнах.

В Україні ж масова поява хостелів співпала з підготовкою до проведення чемпіонату з футболу Євро-2012. А протягом останніх років їхня кількість зростає блискавично, що пов'язано зі збільшенням кількості іноземних туристів і бурхливим розвитком внутрішнього туризму. Якщо у 2013 році загальна кількість хостелів в Україні оцінювалася в 200 одиниць, а в 2014-му майже четверта частина з них закрилася (через події на Майдані, різку девальвацію гривні, окупацію Криму і початок бойових дій на Донбасі), то зараз, згідно з даними www.booking.com, тільки в Києві функціонує близько 100 подібних закладів, а у Львові – біля 80. І це без урахування закладів у передмістях Києва, інформація про які зазвичай не з'являється на профільних сайтах.

У чому звинувачують власників хостелів? За словами Олександра Пабата, близько 80% хостелів розташовані в квартирах багатоповерхових будинків, права жителів яких порушуються. Оскільки в подібних квартирах можуть проживати до 20 осіб, сусіди змушені миритися з постійним шумом, антисанітарією, а часто і з підвищеними рахунками за водопостачання. Далеко не всі власники хостелів встановлюють прилади обліку води, через що комунальними послугами можуть користуватися 10–15 осіб, а плата нараховується на одну людину, яка офіційно прописана у квартирі-хостелі. У підсумку платять за надмірне споживання води сусіди, що не мають квартирних приладів обліку.

Також депутат стверджує, що більшість хостелів працюють нелегально, тобто не платять податків. «Офіційно в Києві існує лише шість хостелів. З огляду на це, Київрада повинна звернутися до Верховної Ради з проханням визначити правовий статус хостелів і подібних об'єктів надання послуг тимчасового проживання», – зазначив Пабат.

Чому хостели працюють поза правовим полем? Як розповіла Mind глава Всеукраїнської молодіжної хостел-асоціації Олена Іващенко, до класичних хостелів (розташування в центральній частині міста, потенційна аудиторія – несімейні туристи, які зупиняються на 1–3 дні) можна віднести не більше 50 закладів у столиці. Ця інформація корелюється з даними профільних інтернет-сайтів: hotels24.ua налічує 52 заклади в Києві, а orangesmile.com – 53.

Переважна ж частина перерахованих вище претензій стосується закладів, які називають себе хостелами, але такими не є. «Як правило, це нічліжки або гуртожитки, що використовуються для довгострокового проживання працівників деяких підприємств, які приїжджають з інших регіонів країни. Або квартири, в яких може оселитися кілька десятків будівельників-заробітчан», – пояснює Іващенко.

Водночас вона визнає, що ця сфера законодавчо не врегульована. Наприклад, згідно з українськими стандартами, хостел – це готель. Але готель – це колективний засіб розміщення від семи номерів, тоді як у хостелах зазвичай лише 1–3 номери. Тому для хостелів правового поля взагалі не існує, а більшість їхніх власників просто зареєстровані як приватні підприємці, що мають право надавати місця для тимчасового проживання.

Ще один спірний момент – розміщення хостелів у квартирах, що є поширеною європейською практикою. «Просто необхідно законодавчо врегулювати, скільки людей можуть проживати на певній площі, розробити тарифи на комунальні послуги для хостелів, зобов'язати їхніх власників користуватися приладами обліку, дотримуватися тиші. Ми не проти врегулювати це питання. Але, на жаль, всі наші звернення з цього приводу до Мінрегіонбуду та Київради залишилися без результату – ніхто не займається розробкою відповідних стандартів і норм. Все закінчується розмовами. Боїмося, що можуть просто взяти і заборонити», – нарікає Олена Іващенко.

Хто з ними бореться? Протягом останніх років спроби ускладнити життя власникам хостелів робилися неодноразово. Першою з них прийнято вважати поданий на розгляд парламенту в 2013 році законопроект №2659 авторства Віталія Яреми. Документ пропонував заборонити відкриття хостелів у багатоквартирних будинках, якщо житлова площа приміщення становить менше 13,65 кв. м на людину. А також зобов'язував власників хостелів отримати письмовий дозвіл усіх мешканців сусідніх квартир. Порушення цих вимог каралося штрафом на суму від 100 до 1000 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

Однак Верховна Рада не оцінила ініціативу нардепа – законопроект був провалений. «Закон необхідний, щоб ліквідувати «бомжатники» під виглядом хостелів. Але з нього слід виключити норму в 13,65 кв. м. А також письмову згоду мешканців слід замінити дозволом домовласника або забудовника», – заявив тоді президент Всеукраїнської молодіжної хостел-асоціації Роман Пономаренко.

Кому це вигідно? Уже тоді учасники ринку запідозрили, що більш жорстке законодавство пролобіювали представники готельного бізнесу, для яких хостели є потенційними конкурентами. Експерти поставилися до цієї підозри скептично, заявивши, що хостели більше конкурують з добовою орендою квартир, аніж готелями.

Але поданий на розгляд парламенту в травні цього року законопроект №6424, що вносить зміни до Житлового кодексу, змушує засумніватися в такій версії. Цього разу автори документа, велика частина яких представляють Блок Петра Порошенка, вирішили заборонити не тільки хостели, але й добову оренду квартир, запропонувавши штрафувати їхніх власників на суму від 34 000 до 51 000 грн (за повторне порушення – 51 000–85 000 грн).

Щоправда, у процесі розгляду документа в комітетах у нього внесли правку, відповідно до якої норми цього законопроекту будуть поширюватися тільки на будинки, що мають понад 16 поверхів, чим повністю нівелювали зміст документа. Але висновки напрошуються самі собою. «Готельний бізнес, що наразі переживає нелегкі часи, намагається усунути конкурентів. Та більша частина квартир, що здаються в подобову оренду в Києві, належить декільком компаніям, кінцевими бенефіціарами яких є впливові українські політики. Не здивуюся, якщо саме вони пролобіювали поправки до законопроекту, щоб захистити свій бізнес», – припускає експерт на правах анонімності.

Утім, ще один співрозмовник Mind, який також побажав залишитися неназваним, вважає, що про лобіювання не йдеться. «Хостели та оренда квартир не належать до сфери інтересів правлячої нині верхівки. А отже, цю сферу можна «доїти», під слушним приводом створивши проблеми її представникам. Ви ж не думаєте, що після посилення законодавства заклади в багатоквартирних будинках закриються? Просто їхніх власників обкладуть поборами», – упевнений він.