5 трамплінів для ІТ-ринку

За оцінками PwC, експорт IT-послуг за останні три роки зріс на 58% – до $3,2 млрд. IT стала єдиною з великих українських галузей, що продемонстрували зростання, а не падіння за цей період. Стрімко зростаючий попит на ІТ-послуги та продукти на світовому ринку, міграція капіталу з нафтових компаній у технологічні індустрії надають Україні чудовий шанс серйозно прискорити темпи зростання. Як не упустити нагоду? Про це розмірковували топи провідних українських IT-компаній і представники державного сектора на «ITFutureTalks: регулювання ринку розробки ПЗ», організованому BRDO.

Підкорення зовнішнього ринку. $1,2 трлн – такий обсяг світового ринку IT-послуг за 2016 рік. Українські розробники, які вважаються одними з кращих у світі, поки займають дуже малу його частку. «В останні три роки ми зменшили темпи. Одна з найважливіших цілей – відродити колишні 25–30% щорічного зростання. Навіщо просити мільярдні кредити у МФВ, які всім нам доведеться віддавати з відсотками, коли наша індустрія може приносити не $3 млрд, а значно більше? У світі є країни, які заробляють не одиниці, а десятки мільярдів доларів тільки в цьому сегменті. Наприклад, Ізраїль «видобуває» близько $30 млрд на рік на експорті», – підкреслив керівник «ЕРАМ Україна», президент асоціації «ІТ України» Юрій Антонюк.

За його словами, в України – відмінні можливості скористатися величезним попитом на глобальному ринку і раз на три роки подвоювати обсяг експорту. «Якби не було попиту, то в країну, в якій війна і велика корупція, замовники не прийшли б. Вони змушені сюди йти, бо у світі немає достатньо кваліфікованих фахівців», – зазначає Антонюк.

Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов розповів, що одним із драйверів може стати створення пансхідноєвропейської платформи для IT. «Ні ринок України, ні Словенії, ні Угорщини сам по собі недостатній для того, щоб забезпечити попит для великої ІT-компанії. Платформа допоможе створити для цих країн більш глобальний внутрішній ринок. Ідея запуску такої платформи обговорювалася минулого тижня у Вашингтоні, під час щорічних зборів МВФ та групи Світового банку», – нагадав чиновник.

Стимуляція попиту всередині країни. За словами Юрія Антонюка, до 2014 року обіг внутрішнього ринку становив близько $200 млн (10–15% загального обсягу ринку), і основним замовником була держава. «В основному фінансувалися інфраструктурні проекти. Наприклад, божевільні гроші закопувались в дата-центри при кожному міністерстві. Бізнес же практично нічого не замовляв. І в останні роки істотною активності не видно. Знаю поодинокі успішні проекти. Terrasoft для внутрішнього ринку робить якісний СRM, Jelastic –- хмарну платформу. Але для багатьох українських бізнесів IT залишається тільки витратною частиною. А підприємства, що впроваджують технологічні інновації, наприклад, в агро, купують уже готові закордонні рішення із софтом. Фактично немає попиту. Ринок «схлопнувся». За моїми суб'єктивними оцінками, зараз впав на порядок – до $20 млн», – пояснив Mind проблему Юрій Антонюк.

На його думку, для ефективного розвитку країни в ідеалі співвідношення внутрішнього і зовнішнього попиту має бути 50/50. Тому державі дуже важливо сфокусуватися на формуванні внутрішнього ринку. Чудовий приклад продемонструвала Естонія, яка створила платформу держпослуг і відкрила доступ до неї комерційним структурам. Президент Miratec Микола Роєнко вважає, що проблему посилює невдалий запуск деяких проектів для держсектора. «На внутрішньому ринку поки бачимо ефект відкладеного попиту, хоча розвиток економіки вимагає діджиталізації всіх процесів. Підводять і без того мізерний ринок провальні проекти: системи декларування, оцінювання якості. З одного боку, ми говоримо, що 11 українських IT-компаній входять до топ-100 світових. А з іншого – критичні для країни проекти чомусь віддають робити непрофесіоналам. Підхід має змінюватися», – вважає він.

У відповідь представник держорганів Максим Нефьодов зазначив, що наразі держава – не найкращий замовник. «Погано і з грошима, і з плануванням. Держава не завжди може розробити якісне ТЗ. Тому ми просимо IT-ринок допомогти. МЕРТ відкритий для пропозицій. Ми зі свого боку намагаємося відкривати дані, реєстри, щоб IT-компанії могли створювати на їх базі нові сервіси, продукти. Переведення держданих в онлайн створить величезний ринок, на якому, впевнений, бізнес знайде можливості заробити», – пояснив він.

Передбачувані правила гри. Багато IT-компанії використовують спрощену систему оподаткування. Представники держорганів періодично погрожують збільшити податкове навантаження, заявляючи про важливість рівних умов для всіх галузей і, ймовірно, вважаючи, що з IT можна «видоїти» більше. Спікери пояснюють, чому чиновники «трохи» помиляються. «Сума прямих податків і зборів, сплачених представниками галузі за останні три роки, зросла на 88% – до 7,1 млрд грн у 2016-му. З огляду на те, що переважна більшість витрат IT-компаній пов'язана з оплатою праці фахівців, сектор дуже чутливий до умов оподаткування. Якщо компанії сировинних галузей економіки витрачають на такі податки не більше 3% від свого доходу, то IT-компанії – 19%», – пояснив керівник сектора IT BRDO Олександр Кубраков.

Незважаючи на використання спрощеної системи оподаткування, українські розробники, згідно з даними ДФС, увійшли до свіжого рейтингу 100 найбільших платників податків України. «У першій двадцятці цього списку – три IT-компанії. «ЕРАМ Україна» – друга в рейтингу після «Укргазвидобування». Ми платимо більше податків, ніж деякі великі компанії інших галузей, які заявляють, що вони «білі» і «чисті». При цьому їх немає в топ-100. IT-бізнес вносить досить податків. Якщо створити умови для розвитку, платитиме ще більше», – заявив Юрій Антонюк.

За словами співзасновника Sigma Software, глави IT-комітету ЄБА Володимира Бека, «інститут» ФОП дає українському IT суттєву конкурентну перевагу на світових ринках. «Крім того, традиційний КЗпП страшенно зарегламентований. Нюанси відряджень, трудові інструкції, передавання прав на інтелектуальну власність – всі ці тонкощі в традиційних трудових відносинах не пропишеш. Модель ФОП, можливо, колись стане гарвардським кейсом, що буде розповідати, як Україна змогла створити культуру IT-підприємців», – прогнозує він.

Максим Нефьодов впевнений, що змін правил гри найближчим часом не передбачається. «Кожен бізнес хоче платити так мало податків, як йому дозволяє закон. Бажання бізнесу користуватися спрощеною системою абсолютно справедливо. Ми – за збереження конкурентного податкового поля. Але має бути рух до спільного «знаменника». Є приклади, коли податкова оптимізація зашкалює. Коли в офісному сейфі лежить 400 печаток ФОП співробітників – це перебір. Давайте користуватися ліберальними умовами розумно, не створюючи самим собі ризиків. Розумію, що зловживає один із сотні, але тінь падає на всіх», – підкреслює держчиновник.

Спрощення міграційної політики. Не секрет, що на ринку – величезний кадровий голод. Розвинені країни успішно хантять наших висококваліфікованих айтішників. При цьому вітчизняні ІТ-компанії намагаються заманювати в країну іноземних розробників. Але держава не поспішає спрощувати громіздкі процедури для легального працевлаштування іноземців. «Україна – в десятці країн за кількістю емігрантів. Міграція – глобальна тенденція. Навряд чи найближчим часом ми зупинимо відтік кваліфікованих кадрів. Тому нам потрібно переманювати їх з інших країн. Хочеться сподіватися, що держава нарешті зможе створити нормальні умови. Наприклад, як в Естонії, де за два тижні можна легально оформитися і працювати на таких самих умовах, як і місцеві фахівці. А не місяцями стояти в чергах у коридорах без світла», – підкреслив Юрій Антонюк.

Зростання капіталізації. За оцінкою BRDO, капіталізація 10 найбільших українських IT-компаній сьогодні перевищує $4 млрд. «На відміну від сировинних гігантів, їхня вартість базується на людському капіталі. За умови забезпечення державою стабільних умов ведення бізнесу, зокрема оподаткування, а також врегулювання декількох регуляторних перешкод капіталізація може вирости до $6 млрд до 2020 року», – припускає Олександр Кубраков.

Керуючий директор GlobalLogic в Україні Ігор Бєда уточнив, що в Україні вже є ІТ-компанії, капіталізація яких перевищує $1 млрд. З ряду причин вони не хочуть про це заявляти.