Нафтовий резерв: як Україні убезпечити себе від паливної кризи

Україні необхідно прискорити створення стратегічного резерву нафти та нафтопродуктів. По-перше, цього вимагає Директива №119 (від 2009 року) Євросоюзу. По-друге, і що найголовніше, Україна занадто залежить від постачання нафтопродуктів, які вироблені з російської сировини, – до 80% річного споживання. Причому практично всі українські постачальники працюють «з коліс».

У будь-який момент Росія може натиснути на Білорусь або припинити постачання нафти на литовські нафтопереробні заводи. І в Україні виникне нафтова криза, на кшталт кризи із скрапленим газом, що сталася наприкінці серпня поточного року, або газових криз 2006 та 2009 років.

Оскільки Україна щороку нарощує співпрацю із Євросоюзом, то у країнах ЄС розуміють, що така криза позначиться і на їхній економіці. Тому європейські експерти активно допомагають українським чиновникам створити оптимальну модель розбудови та функціонування стратегічного нафтового резерву.

Згідно з умовами Угоди про Асоціацію України з ЄС, стратегічний нафтовий резерв має бути створений до 31 грудня 2022 року. Проте робоча група у складі європейських та українських фахівців вважає, що резерв треба формувати вже зараз. З цього приводу було підготовлено кілька пропозицій. Усі вони будуть винесені на обговорення уряду України в листопаді. І до кінця року міністри мають обрати оптимальний для країни варіант. Mind ознайомився із деякими пропозиціями робочої групи.

Скільки має складати резерв? Враховуючи стан економіки України та потреби населення, резерви повинні складати 90 днів споживання, або 2,1 млн тонн нафтового еквівалента, враховуючи сиру нафту, бензини та дизельне паливо. А розподілятися так: 30% – нафта і 70% – нафтопродукти, або 630 000 і 1,470 млн тонн відповідно.

За словами Адріана Джасімі, експерта із формування нафтових резервів Секретаріату Енергетичного співтовариства, розрахований і розподіл резерву нафтопродуктів для України. Він виглядає так: 33% – автобензини і 67% – дизпаливо. У реальних обсягах це приблизно 980 000 тонн дизпалива та 490 000 тонн автобензинів.

Для зберігання такого обсягу нафтового резерву потрібно 2,630 млн кубічних метрів резервуарів (нафта важча і потребує меншого обсягу для зберігання, а нафтопродукти – навпаки). Такого обсягу функціонуючих резервуарів в Україні наразі немає.

Хто відповідатиме за функціонування резерву? За розробку всіх підготовчих документів та прийняття їх на законодавчому рівні відповідає Держрезерв України. Перед ним стоїть важка проблема: де знайти понад $1 млрд на закупівлю резервних нафти та нафтопродуктів, та звідки взяти потужності для зберігання.

У державної «Укртранснафти» наявні резервуари для зберігання лише на 120 000 тонн нафти. Європейські експерти намагаються «винайти», де і яким чином можна збільшити потужності для зберігання, та поки що вдалося визначити перспективи лише на 310 000 тонн.

Загальних більш-менш робочих потужностей в Україні близько 1,2 млн тонн. Отже, ще такий же обсяг резервуарів треба або знайти і реконструювати, або побудувати. Тож без залучення приватних гравців нафтового ринку навряд чи вдасться досягти поставленої мети.

Єдине принципове рішення, яке підтримують європейці – Держрезерв має створити окреме агентство з управління нафтовими резервами – «Нафторезерв», незалежне і неприбуткове. Затвердження цього рішення також залежить від уряду України.

За якою моделлю працюватиме стратегічний резерв? «Євросоюз налічує 28 країн, тож ми маємо 28 моделей існування таких стратегічних резервів. Кожна нова країна може обрати одну з існуючих, або знайти свою. Для України ми розглядаємо три варіанти: перший – 100% фінансує держава; другий – 70% – держава і 30% – гравці ринку; третій – модель, коли все йде через біржу», – розповідає Ангел Мінєв, експерт проекту «Допомога Україні у процесі впровадження реформ у секторі енергетики відповідно до міжнародних зобов’язань країни».

Втім, усі ці три варіанти також мають свої варіації. Держава може бути представлена різними суб’єктами господарювання – наприклад, відомчими структурами. А учасники ринку також можуть по-різному співпрацювати з державою. За словами Вадима Мосійчука, голови Держрезерву України, вже є міжнародні фінансові інститути та комерційні гравці, що готові брати участь у формуванні резерву.

В Україні експертна група запросила до співпраці для визначення моделі та розробки документації з резерву нафти найбільших гравців ринку нафтопродуктів. І вони доволі активні.

Звідки брати кошти? Створення резерву нафти і нафтопродуктів обійдеться Україні приблизно у 25 млрд грн до 2022 року. І, якщо всі рішення та документи будуть затверджені, то вже у 2018 році треба буде вкласти понад 4 млрд грн. Навряд чи ці гроші передбачені в бюджеті на 2018 рік. Якщо їх не знайдуть – у 2019 році необхідна сума зросте принаймні вдвічі.

Найреальнішим рішенням для залучення коштів під резервування може стати підвищення акцизів на нафтопродукти. Директор спеціальних проектів НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев вважає, що через це зростання цін на бензин та дизпаливо на АЗС може скласти до 80 копійок за літр. Тобто по 16–17 копійок щороку протягом п'яти років. Навряд чи це стане великою проблемою для автомобілістів. Бо, якщо настане нафтова криза, ціни на пальне виростуть набагато більше.

Що думають приватні учасники ринку? Юрій Кучабський, віце-президент із комерційних питань ВАТ «Концерн Галнафтогаз», вважає, що саме підвищення акцизів і стане вирішенням проблеми створення стратегічних резервів. Принаймні, таким чином йшли майже всі країни Європи.

Та представник бізнесу наголошує, що головним є інший аспект: «Не повинно відбутися спотворення ринкової конкуренції, і до процесу мають бути  залучені всі гравці ринку. Щоб не було такого, коли одні компанії будують резервуари і допомагають країні в створенні держрезерву, а інші – так і продають «з коліс», і ні за що не відповідають».

Окремим питанням Кучабський виділив створення резервів для скрапленого газу – LPG. Будувати стратегічні сховища для нього на 90 днів – це дуже високовартісне питання. Принаймні, в Європі такого поки не роблять. Проте, якщо буде чергова криза з LPG, то цей газ можна замінити звичайним бензином. А отже, постачальники LPG повинні сплачувати свій внесок на створення стратегічного запасу автобензину, що покриє потреби власників газових авто в разі кризи.

Хто вимагає від України створити нафтовий резерв? Перш за все, у цьому зацікавлені європейці. У травні 2017 року була створена міжнародна група з підготовки техзавдання. Вони вже готові надати Кабміну України підготовлені ними документи.

Після затвердження урядом моделі функціонування стратегічного резерву експерти запропонують підготовлений законопроект про держрезерв нафтопродуктів та перелік необхідних супутніх нормативних документів. При цьому Антимонопольний комітет повинен підготувати свої пропозиції щодо безпечного функціонування ринку, а Мінпаливенерго – запропонувати технічну допомогу зі створення резервів.

Головний акцент при формуванні резерву. Модель має бути затверджена до грудня 2017 року, а в ІІ кварталі 2018 року – парламент та президент мають вже затвердити законопроект. Паралельно йде відпрацювання всіх супутніх нормативних документів.

Проте, при підготовці всіх документів автори мають пам’ятати і завжди наголошувати, що держрезерв створюється не для нівелювання цін у період підвищення, а для того, щоб  в період кризи швидко забезпечити поточні потреби ринку. І, схоже, для України це – чи не найголовніший пункт при проведенні презентації розбудови стратегічного резерву нафтопродуктів.