Час домовлятися: як державі й українцям вийти на цивілізований рівень відносин

Відповідальна I have a pet

Свіжий законопроект №7220 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо запровадження обліку домашніх і безпритульних тварин) викликав неабиякі суперечки в українському суспільстві. Законодавці хочуть провести масову ревізію домашніх улюбленців (реєстрація однієї особини – 180 грн), що, за задумом авторів, має вирішити проблему з бездомними тваринами. Проект передбачає штрафи (від 850 до 20 400 грн) за не прибирання екскрементів собаки, розведення безпородних домашніх тварин, відмову від стерилізації тварини та інші правопорушення. Але і покладає нові обов'язки на Національну поліцію і передбачає нові сервіси, за які має відповідати держава.

Фото УНІАН

Ціна питання: за попередніми розрахунками, введення в дію закону має принести в державну казну 2 млрд грн.

Аргументи за: питання обліку домашніх тварин і особливо правопорушень у цій сфері в Україні ніяк не врегульоване. Засилля бездомних собак і котів – серйозний негативний фактор життя українських міст. Цивілізовані відносини, в яких і громадянин, і держава знає свої права і обов'язки – це однозначний крок уперед.

Аргументи проти: головна претензія до авторів документа – його несвоєчасність і слабка актуальність на тлі основних соціально-економічних проблем. Багатьма реєстрація тварин і божевільні штрафи розглядаються як бажання влади поповнити бюджет за рахунок простих українців.

Світовий досвід: ця проблема вже кілька десятиліть як вирішена в більшості цивілізованих країн. Характерна риса – не просто збори за реєстрацію тварин, а й державна відповідальність за моніторинг і контроль цього процесу. У США цим займається спеціальна служба Local governmental animal care, що має як широкі права, так і обов'язки. У цьому ключі передбачувані повноваження Національної поліції виглядають вельми сумнівними. У багатьох країнах до питання підходять диференційовано. Наприклад, у Німеччині існує обов'язкова реєстрація собак, але норма не поширюється на кішок. Крім того, у більшості європейських країн система контролю тварин спирається на розгалужену систему притулків, які фінансуються державою, і активність громадських організацій.

Автолазівки: час перестати один одного обманювати

Епопея з так званими «литовцями» вилилася у вуличні акції протесту, про що вже писав Mind. Зараз, через півтора місяці, питання нерозмитнених авто знову постало на порядку денному. Цього разу вже в зв'язку з обговоренням законопроекту, що анонсувала глава профільного комітету Верховної Ради Ніна Южаніна. Документ передбачає легалізацію «литовців» через відкладену сплату податків. У середньому йдеться про 1200–1500 євро за автомобіль залежно від його віку. Подальші покупці таких авто просто виходитимуть з нових митних реалій, які планують лібералізувати.

Фото УНІАН

Ціна питання: якщо виходити з того, що сьогодні в Україні перебуває близько 60 000 нерозмитнених автомобілів, то їхня легалізація принесе країні близько 90 млн євро.

Аргументи за: будь-який порядок краще безладу. Крім проблем з обліком, «литовці» створювали плутанину зі страховкою, наслідками ДТП, рішенням майнових та інших спорів. Тепер же, після прийняття законопроекту, Україна зможе раз і назавжди вирішити це питання і прописати чіткі правила, що і здешевлять розмитнення, і поставлять всіх автомобілістів у рівні правові умови.

Аргументи проти: протестуючі сподівалися на більш м'яку легалізацію, ніж та, яку пропонує Южаніна. Крім того, для багатьох власників «литовців» сума в 1200–1500 євро перевищує реальну вартість автомобіля.

Світовий досвід: є комплексна хибна уява щодо світового досвіду в питаннях розмитнення автомобілів за кордоном. У рамках ЄС існує єдиний економічний простір, саме завдяки цьому вдається уникати митних платежів. Якщо ж узяти розрахунок реєстрації автомобіля з-за меж єврозони, наприклад у Польщі, то вам доведеться заплатити 23% ПДВ, 10% мита і 3,1% акцизу для авто з об'ємом двигуна менше 2 л. Питання не в митах, а в економічному зближенні та кооперації. Тому все не так однозначно.

Лікуватися по-європейськи

Медична реформа у виконанні Уляни Супрун – найскандальніший документ останніх років, що розколов українське суспільство. Але важливо розуміти, що нові правила гри в охороні здоров'я багато в чому відповідають європейським правилам і лежать у площині ліберальної економіки, про яку ратують в Україні. Тому потрібно або погоджуватися з ними, або міняти вектор розвитку.

Фото УНІАН

Ціна питання: головне фінансове вираження реформи Супрун – скорочення витрат на медицину з держбюджету. Поки Україна витрачає на охорону здоров'я 70 млрд грн на рік.

Аргументи за: безкоштовна медицина – пережиток радянської системи, якої де-факто вже немає. Без переходу на платні послуги ми закопуємо в злиднях українських лікарів і відмовляємо простим українцям в якісних медичних послугах. Тепер же лікарі зможуть заробляти в середньому 18 000 грн, а пацієнти збережуть право на безкоштовний огляд, консультації та допомогу на 370 грн з держбюджету.

Аргументи проти: комерціалізація медицини випереджає темпи зростання доходів громадян і не враховує катастрофічне становище соціально незахищених верств населення. Крім того, реформа практично напевно знищить медичну інфраструктуру в українському селі.

Світовий досвід: основа медичного обслуговування більшості цивілізованих країн – страхова медицина, яка спирається на сильний і платоспроможний середній клас. Але є країни, що стоять осторонь. У Швеції 97% медичних витрат фінансуються з держбюджету, Південна Корея покриває за рахунок бюджету всі витрати, сприймаючи це як плату за погану екологію. Якісним прикладом того, як можна зберегти стару систему в нових умовах, є Білорусь. Україні самий час знайти свій шлях.