Зірки над бампером: чим закінчиться епопея з «литовськими» авто

Протест власників машин на європейських номерах закінчився тим, що правоохоронці відтіснили мітингувальників з урядового кварталу. Проте, влада пообіцяла вирішити проблему і вже готує законопроект, що має розставити всі крапки над «і». Та насправді проблема «литовців» – лише показовий приклад комплексних проблем української економіки і недосконалості законодавчої бази.

У чому суть? На сьогодні в Україні за різними оцінках знаходиться 1,5–2 млн нерозмитнених автомобілів. Левова частка їхніх власників користуються прогалинами в законодавстві, посилаючись на так звану Стамбульську конвенцію, яка дозволяє тимчасове перебування нерозмитнених автомобілів в Україні. Фактично йдеться про юридичну колізію в українському законодавстві, яка дозволяла власникам нерозмитнених авто формально не порушувати закон та їздити на дешевих машинах з Європи. Завдяки цьому українці економили від 3000 до 6000 євро, які б довелося заплатити за розмитнення автомобіля.

Що змінилося? Було очевидно, що історія триватиме недовго і рано чи пізно держава візьметься за «литовців». Це літо стало поворотним. У країні масово почали прийматися судові рішення про космічні штрафи за порушення правил перебування авто в Україні. Суми від 100 000 до 1,5 млн грн залежно від вартості автомобіля. Крім того, ще в травні нардеп від «Народного фронту» Максим Бурбак зареєстрував у Верховній Раді законопроект №4932, що має змусити власників авто на іноземних номерах платити за один день перебування в країні 2 євро (59 грн), один тиждень – 7 євро (207 грн), один місяць – 33,8 євро (1000 грн), один рік – 342,2 євро (10 122 грн).

Чого домагаються власники авто? Мітинг в урядовому кварталі анонсувався заздалегідь і його організатори обіцяли, що він стане чи не наймасовішим протестом за останній рік. Навіть незважаючи на те, що учасники протесту трохи переоцінили свої сили, їм вдалося наробити чимало галасу в столиці, практично паралізувавши рух у центрі, і стати головними ньюсмейкерами нового політичного сезону. Вимоги власників на єврономерах – легалізація вже пригнаних в Україну авто і закінчення «полювання на відьом», що його в останні місяці їм влаштувала державна вертикаль.

Що пообіцяли? Представник президента України в парламенті Ірина Луценко і глава комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна в унісон говорять про підготовлюваний компромісний законопроект, що має врахувати інтереси і протестувальників, і держави. За їхніми прогнозами, документ може бути винесений в зал Верховної Ради вже в листопаді. Зміст документа поки невідомий, крім однієї принципової речі: влада планує повністю закрити всі схеми з «сірого» транзиту нерозмитнених машин. Це зупинить приріст числа незареєстрованих авто. Натомість будуть радикально знижені митні ставки. За словами Южаніної, для 2-ї категорії автомобілів з об'ємом двигуна до 2200 куб. см усі платежі обійдуться в 1000 євро, для наступної категорії – 1200–1400 євро.

Як легалізують «литовців»? З огляду на те, що потік нових машин з Європи планують припинити, гостро постає питання про перспективи легалізації вже ввезених автомобілів. І саме в цьому питанні виникають серйозні проблеми. Якщо зробити тотальну амністію, то влада фактично схвалить використання будь-яких «сірих» схем і створить дуже небезпечний прецедент. З іншого боку, ми говоримо вже про реальну приватну власність людей, за яку було сплачено гроші в умовах тотального протекціонізму. Поки найреальнішою альтернативою виглядає сплата одноразового штрафу в розмірі 8500 грн, який може бути реструктуризований на декілька років. Очевидно, доведеться вводити умовний перехідний період, що дозволить вийти з цієї ситуації без створення громадського конфлікту.

Чому проблема важлива й показова? Слід розуміти, що історія з авто на європейських номерах набагато глибша, ніж здається. Це не тільки індикатор суспільного невдоволення подвійними стандартами і плутаниною в податковій політиці держави. Це симптом того, що в країні накопичилася ціла низка проблем, які безпосередньо залежать від сформованої економічної ситуації, й рецептів вирішення яких у держави поки немає.

Проблема митних платежів не була б такою актуальною, якби держава встановила справедливі мита. Розмір мита не так би дратував українців, якби протекціоністські заходи дійсно приводили до виробництва якісних і дешевих вітчизняних автомобілів. На жаль, поки йдеться про те, що суспільство і держава грають за зовсім різними правилами. Багато в чому ця ситуація нагадує не менш гучні скандали з вкладниками збанкрутілих банків, боржниками цих самих банків і жертвами будівельних афер.

У всіх цих випадках суспільство розколюється. Одним дорікають за пошук легких шляхів і нагадують про свідомі ризики, іншим справедливо говорять про соціально-економічні функції держави, яка абсолютно не відповідає за колапси цілих галузей. І ситуація з «литовцями» – чудовий привід замислитися над куди глибшим підтекстом цих проблем.