Захворіло у світі
19,705,715
Померло у світі
728,129
Вилікувалось у світі
11,967,286
Захворіло в Україні
80,949
Померло в Україні
1,897
Вилікувалось в Україні
43,972
Звільнення чи руйнування: халіфат ІДІЛ перетворений на руїни

Звільнення чи руйнування: халіфат ІДІЛ перетворений на руїни

Відвойовані «столиці» Ісламської держави – міста Ракка, Мосул і Мараві – схожі на постапокаліптичні пустки

Цей матеріал також доступний російською
Звільнення чи руйнування: халіфат ІДІЛ перетворений на руїни
Мосул, Ірак
Фото Getty Images / Global Images Ukraine

Самопроголошений халіфат ІДІЛ зазнав низку нищівних поразок і втратив свої головні оплоти в Іраку, Сирії та на Філіппінах. 10 липня армія Іраку завершила «матір всіх битв» і очистила від бойовиків двомільйонне місто Мосул. 17 жовтня сирійські опозиціонери за підтримки США закінчили «Велику битву» за 220-тисячну Ракку. А 23 жовтня філіппінські військові після п'ятимісячного штурму відновили контроль над 200-тисячним Мараві. Mind пропонує дізнатися, якою жахливою ціною дісталися перемоги «визволителям» цих міст.

Ракка, Сирія

Визвольна операція тривала 130 днів (13 січня – 17 жовтня 2017 року)

Майже чотири роки тому, 13 січня 2014 року, бойовики ІДІЛ захопили сирійську Ракку і незабаром після цього оголосили її столицею свого халіфату. Протягом наступних трьох років і трьох місяців «Ісламська держава» координувала з Ракки свою військову експансію і на піку своєї могутності здійснювала контроль над територією розміром з Угорщину і 8-мільйонним населенням.

Міська площа Ракки з круговим рухом Аль-Наїм отримала сумну славу як «карусель пекла». Ісламісти використовували її для масових страт і зйомок пропагандистських відео, завдяки яким змогли залучити до своїх лав десятки тисяч іноземних найманців.

Підступитися до Ракки і почати операцію з її звільнення протиіділівська коаліція SDF змогла 6 червня 2017 року. Загони курдських і арабських повстанців за підтримки США, Франції та Британії з трьох напрямків пішли в наступ на місто, і до 24 червня взяли в повне оточення Ракку і близько 4000 бойовиків, які її обороняли. За три з половиною роки окупації ісламісти встигли перетворити місто на фортецю, захищену мінними полями і з безліччю підземних тунелів, тому наземні війська просувалися вглиб міста дуже повільно, розчищаючи собі шлях за допомогою артилерії та авіації.

Звільнення або руйнування: Халіфат ІДІЛ перетворений на руїни
Ракка, Сирія
Фото: gettyimages

За даними базованої в Британії моніторингової компанії Airwars, по місту було нанесено 3829 авіаударів (один авіаудар міг включати декілька бомб і вражати декілька цілей), які стали головною причиною руйнувань і загибелі мирного населення. На момент початку штурму Ракки в місті залишалося близько 200 000 жителів. Згідно з підрахунками правозахисної організації Human Rights, 1854 цивільних загинуло, зокрема 1058 внаслідок авіаударів, 191 через дії наземних військ протиіділівської коаліції, а 311 осіб підірвалися на встановлених ісламістами мінах або були вбиті бойовиками ІДІЛ.

На початок жовтня 90% будівель у Рацці були частково або повністю зруйновані, після чого багато ісламістів, які втратили мотивацію захищати руїни, погодилися на переговори щодо складання зброї. 14 жовтня більша частина бойовиків, які захищали Ракку, під прикриттям живого щита з 400 цивільних евакуювалася з міста. А через два дні були придушені останні вогнища опору ісламістів у районах Аль-Андалус і Аль-Матар та відбулося урочисте підняття нових прапорів на площі Аль-Наїм.

Учасники протиіділівської коаліції описують цю перемогу пишномовно. У прес-релізі коаліції SDF звільнення Ракки названо «фінальною главою в епічній боротьбі проти сирійського тероризму», а керівник Комітету начальників штабів ВС США генерал Джозеф Данфорд назвав її «точкою перегину» у війні проти ІДІЛ.

Аналітики ж роблять негативні оцінки і прогнози. Американський журнал Foreign Policy вважає, що звільнення Ракки запустить «геополітичну гру престолів», яка не віщує нічого доброго, а китайська газета South China Mourning Post взагалі називає цю перемогу «відкриттям банки з хробаками». На думку цих видань, вигнання джихадистів з Ракки створить вакуум влади, який намагатимуться заповнити курди за підтримки США, арабські опозиціонери за підтримки Туреччини, яка ненавидить курдів, а також уряд Башара Асада за підтримки Ірану і Росії. Це може долити оливи до вогню сирійської війни і призвести до набагато більших людських жертв, ніж якби місто залишалося під контролем ІДІЛ.

Мосул, Ірак

Визвольна операція тривала 267 днів (16 жовтня 2016 року – 10 липня 2017 року)

Друге за величиною місто Іраку опинилося під контролем ІДІЛ у червні 2014 року. Солдати і поліцейські, які захищали Мосул, покидали техніку й зброю та втекли під натиском відносно невеликої групи з 800–1500 бойовиків. Місто стало символом перемоги ісламістів, а також набуло релігійної значимості, після того як наприкінці червня 2014 року у Великій мечеті Мосула лідер ІДІЛ Абу Бакр аль-Багдаді проголосив створення «нового халіфату» і оголосив себе його халіфом.

Операція зі звільнення Мосула і прилеглих до нього територій, яка отримала назву «Ми йдемо, Ніневія», почалася 16 жовтня 2016 року. Вона тривала дев'ять місяців і була визнана найбільш великомасштабною військовою операцією у світі за 13 років з моменту вторгнення американських військ до Іраку у 2003-му. Для штурму Мосула була організована військова коаліція з 68 країн на чолі з США. Основу більш ніж 100-тисячних наземних наступальних сил склали курдське військове угруповання Пешмерга, новий навчений американськими інструкторами спецназ Іраку і шиїтські добровольчі формування. На момент початку штурму в місті залишалося близько 6000 бойовиків ІДІЛ і 1,2 млн жителів.

Маючи більш ніж десятикратну чисельну перевагу, протиіділівська коаліція в перші дні операції наступала стрімкими темпами. Рухаючись на Мосул з півночі, півдня і сходу, іракські війська і загони курдської Пешмерги швидко захопили десятки приміських поселень, оточили східну частину міста і розбомбили мости через річку Тигр, відрізавши її від основних сил ІДІЛ у західній частині міста. Захоплення східної частині Мосула затягнулося майже на три місяці – чим далі вглиб міста заходив спецназ, тим запеклішим ставав опір бойовиків. Наступ істотно гальмували заміновані бойовиками дороги, снайперські та мінометні обстріли, точні скидання вибухівки з дистанційно керованих дронів, а також смертники, які нападали на автомобілях у стилі «Божевільного Макса».

Звільнення або руйнування: халіфат ІДІЛ перетворений на руїни
Мосул, Ірак
Фото: gettyimages

Наприкінці січня, коли протиіділівська коаліція розпочала захоплювати густонаселену західну частину Мосула, труднощів додалося. Проходу техніки заважали щільна забудова і рови глибиною в декілька метрів. Позиції ісламістів захищали живі щити – сотні тисяч жителів міста не побажали або не змогли залишити зони бойових дій у Західному Мосулі. Користуючись цим, бойовики ІДІЛ розміщували снайперів на дахах будинків, де проживали сім'ї з дітьми, а боєприпаси складували в підвалах шкіл і лікарень. Літаки протиіділівської коаліції розсипали у підконтрольних ІДІЛ районах Західного Мосула листівки із закликами до цивільного населення триматися подалі від позицій бойовиків, проте це не запобігало масовій загибелі мирних жителів. Внаслідок одного авіаудару 17 березня загинуло відразу 150 осіб, включаючи дітей.

«Авіаудари викликалися для ураження снайперів ІДІЛ. Один авіаудар міг знищити двоповерховий будинок і зруйнувати ще два будинки, що стояли по обидва боки від нього. Вони вбивали величезну кількість людей», – пише правозахисна організація Amnesty International. У липні штурм останніх укріплень ІДІЛ у центрі Мосула перетворився на різанину ісламістів разом із заручниками. Як пише видання Middle East Eye, іракські військові отримали наказ не брати полонених і не випускати з оточення нічого і нікого живого. «Солдати хваляться, що на останніх етапах битви в Старому місті вбили щонайменше 2000 бойовиків ІДІЛ, багато з яких були іноземними найманцями. І ніхто не наводить число убитих жінок і дітей. Броньовані бульдозери їздили руїнами міста туди й сюди, змішуючи трупи з камінням, щоб ніхто не дізнався реальне число жертв кривавої лазні в Мосулі», – пише Middle East Eye.

Посилаючись на звіт курдської розвідки, газета Independent стверджує, що під час операції зі звільнення Мосула загинуло 40 000 цивільних. За даними ООН, 15 з 54 районів Західного Мосула зруйновані вщент – у них знищено 32 000 житлових будинків і вся інфраструктура, включаючи водопроводи, каналізацію і громадські будівлі. Інші 23 міських райони істотно пошкоджені.

Згідно з даними агентства ООН у справах біженців, через чотири місяці після звільнення Мосула понад 793 000 жителів продовжують залишатися внутрішніми переселенцями. Щоб зробити Мосул знову придатним для життя, не вистачає грошей – $1 млрд потрібен тільки для подавання води, електрики і відновлення іншої базової інфраструктури. Також, на думку багатьох аналітиків, для відновлення Мосула не вистачає політичної волі. У шиїтському уряді Іраку багато хто не хоче відбудовувати інфраструктуру для переважно сунітського населення, а також бояться, що разом з жителями в Мосул знову увійдуть бойовики ІДІЛ і повторно захоплять місто.

Мараві, Філіппіни

Визвольна операція тривала 154 дні (23 травня – 23 жовтня 2017 року)

Як писав Mind в статті «Пекло в Мараві: ІДІЛ переніс війну на Філіппіни», 200-тисячне мусульманське місто в переважно католицькій країні у травні раптово опинилося під контролем радикальних ісламістів. 23 травня два місцеві угруповання «Мауте» і «Абу Сайяф» присягнули на вірність ІДІЛ, захопили адміністративні будівлі, поставивши на них чорні прапори, взяли заручників, блокували мости й дороги і розпочали збройну оборону міста. До 27 травня 90% населення Мараві було евакуйовано, а 29 травня військове командування Філіппін оголосило про відновлення контролю над 90% території міста.

Влада обіцяла зачистити решту 10% території Мараві за лічені дні, проте операція затягнулася на довгі п'ять місяців. Інтенсивні авіаудари і артобстріли змусили багатьох місцевих лідерів засумніватися в тому, яку насправді мету переслідують Філіппіни: зачистити мусульманське місто від радикалів або стерти його з лиця землі. «У Мараві застосували засоби ураження надлишкової потужності. Навіщо? Адже була можливість переговорів з «Мауте». Вони були готові прийняти умови капітуляції», – цитує інформагентство «Аль-Джазіра» представника Ради улама (мусульманських богословів. – Mind) у Мараві Агакхана Шаріфа.

Звільнення або руйнування: халіфат ІДІЛ перетворений на руїни
Мараві, Філіппіни
Фото: gettyimages

Президент Філіппін Родріго Дутерте, який створює собі репутацію авторитарного і жорсткого лідера, публічно відмовився від будь-яких переговорів з терористами. Визвольна операція, за офіційною версією, закінчилася звільненням з полону останніх 20 заручників і винищенням останніх 40 ісламістів, які залишилися без живого щита.

Уряд Філіппін стверджує, що штурм був розтягнутий на п'ять місяців, щоб мінімізувати людські втрати. За офіційними даними, під час операції в Мараві було звільнено 1780 заручників і знищено 920 бойовиків. Втрати солдатів і поліцейських склали 165 убитими і 1400 пораненими, а мирних жителів у ході бойових дій загинуло лише 45. За даними міністерства цивільної оборони Філіппін, після закінчення визвольної операції 72 000 сімей не змогли повернутися до Мараві і залишилися жити в евакуаційних центрах. Міністр оборони Дельфін Лорензана пообіцяв, що уряд наступного року зможе виділити близько $1 млрд і почати повномасштабне відновлення міста.

Тим часом у філіппінських ЗМІ та соцмережах поширюються заклики зберегти руїни як історичний меморіал і нагадування про те, як тероризм може зруйнувати мирне місто. «Я брав участь у багатьох програмах відновлення міст після катастроф – сильних землетрусів, цунамі і повені. Мараві – це найгірше, що мені доводилося бачити. Ми вважаємо, що потрібно зберегти цей постапокаліптичний пейзаж для уроку майбутнім поколінням. Я рекомендував залишити міські руїни в нинішньому вигляді, і отримав від влади провінції принципову згоду», – цитує видання Inquirer філіппінського архітектора й фахівця з міської забудови Феліно Палафокса.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті