facebook.com
mind
Атом під контролем: коли в Україні запрацює централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива

Атом під контролем: коли в Україні запрацює централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива

І чому це стане справжньою перемогою вітчизняних атомників

Цей матеріал також доступний російською
Атом під контролем: коли в Україні запрацює централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива
Президент НАЕК "Енергоатом" Юрій Недашковський під час презентації проекту
Фото: прес-служба НАЕК "Енергоатом"

В Україні розпочалося будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) з вітчизняних атомних станцій – Хмельницької, Рівненської та Южно-Української. 9 листопада в Чорнобильській зоні відчуження більше десяти високопосадовців та чиновників з України та США власноруч відкинули перші лопати ґрунту, що й символізувало зведення сховища.

«Відбулася без перебільшення історична подія для нашої держави. Ми розпочали будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, робота якого вже в найближчій перспективі забезпечить нам лідируючі позиції з атомної генерації в світі. Уже в 2020 році ми станемо енергонезалежними в питанні відпрацьованого ядерного палива і отримаємо змогу щорічно акумулювати понад 5,5 мільярдів гривень в бюджеті України», ‒ зазначив на церемонії віце-прем’єр-міністр  України Володимир Кістіон.

Від прийняття концептуального рішення щодо потреби України у ЦСВЯП до практичної реалізації проекту пройшло майже 16 років. Найбільш плідними з них, особливо в організаційному плані, стали останні кілька років.

«Наша компанія працює над цим проектом з 2005 року – з моменту підписання контракту на спорудження ЦСВЯП. Але проект досить довгий час був фактично зупинений. Лише після того як в Україні у 2014 році змінилась влада, проект було перезавантажено. Того ж року президент «Енергоатома» Юрій Недашковський обговорив з нами оновлений контракт на спорудження Централізованого сховища», – повідомив у своєму виступі доктор Кріс Сінгх, президент американської компанії Holtec International. 

Mind пропонує розглянути перспективи цього проекту з точки зору підвищення енергонезалежності держави та входження України в світову систему безпеки усіх галузей атомної енергетики.

Атом під контролем: коли в Україні запрацює централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива

Навіщо Україні це сховище? 10 років тому навколо питання поводження з ядерними відходами ще точилися запеклі дискусії. Але тепер українські чиновники і депутати нарешті усвідомили, що світові тенденції поводження з ВЯП схиляються в бік зберігання, а не утилізації. Адже в сучасних реакторах випалюється лише 3-4% уранового палива, а інші 96-97% залишаються і відправляються на переробку та поховання.

Для чого зберігати відпрацьоване паливо з власних АЕС? Відпрацьоване ядерне паливо – це стратегічний ядерно-паливний ресурс, що може бути використаний у майбутньому при експлуатації ядерних реакторів наступних поколінь. «Країни з розвинутою атомною енергетикою вже передбачили економічну  привабливість використання відпрацьованого ядерного палива і розробляють технології виділення корисних залишків з відпрацьованого палива та проектують нові реактори, які працюватимуть на цих перероблених матеріалах. Україна не має залишатись осторонь цих технологічних процесів», – заявила під час урочистої церемонії «закладання першого каменя» у будівництво Вікторія Войціцька, секретар парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Чому сховище будують саме зараз?  Якби проект почали реалізовувати відразу, як тільки Holtec International виграв тендер, то вже у 2008-2009 роках централізоване сховище було б введено в експлуатацію. Проте, цього не сталося, і в результаті Україна втратила понад $2 млрд, які була вимушена сплатити Росії за зберігання свого ВЯП – по $200 млн щороку, включаючи 2017-2018 роки.

За підрахунками Міністерства економічного розвитку та торгівлі, рентабельність централізованого сховища буде на 14% вище за вивезення ВЯП на переробку в Росію. В «Енергоатомі» вважають, що воно окупиться за 3-4 роки. Така думка публічно прозвучала на міжнародному енергофорумі «Тиждень відкритої енергетики».

Хто користуватиметься «послугами» нового сховища? З чотирьох українських АЕС лише Запорізька має власне сховище, збудоване у 2000-2001 роках, в період чергового непорозуміння з Росією. Три інші – Рівненська, Хмельницька та Южно-Українська дуже розраховують на нове централізоване сховище. Це вирішить низку їхніх організаційних та фінансових проблем, адже сьогодні Росія на свій розсуд призначає дати відвантаження та вивозу відпрацьованого палива з АЕС.

Дуже часто ці дати вкрай незручні для станцій, і тоді спецпотяг для перевезення небезпечного вантажу простоює. Один день простою такого потяга, за інформацією  міністра ПЕК Ігоря Насалика, коштує $200 000. Ці зайві витрати відчутно навантажують бюджети вітчизняних АЕС.

Як зберігатимуть? За підрахунками спеціалістів НАЕК «Енергоатом», з трьох станцій треба вивантажити 16 529 відпрацьованих ядерних збірок. Для їх зберігання необхідні 458 контейнерів. 94 контейнери має виготовити Holtec International. Частина з них вже готова, тож цього року компанія почне їх перевозити в Україну.

Інші – 364 контейнери – будуть виготовлятися на харківському «Турбоатомі». Вітчизняний завод отримає усю необхідну технічну та правову документацію, і в подальшому, навіть, зможе самостійно експортувати ці контейнери у треті країни.

Де знаходитиметься сховище? Ділянка у 18,2 га для ЦСВЯП та всієї допоміжної і супроводжувальної інфраструктури розташована поруч із смт. Буряківка, де ще з часів ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС компактно захоронювали залишки техніки, обладнання та матеріалів. Найближчий населений пункт – смт. Іванків – знаходиться за 40 км від визначеного місця – за периметром зони відчуження.

Чому саме там? Те, що централізоване сховище може знаходитися лише в Чорнобильській зоні, визначено Законом України «Про ЦСВЯП» від 9.02.2012 року. Але остаточно місце його розташування було затверджено розпорядженням уряду №721-р від 5 жовтня 2016 року. Майже відразу почалася підготовка цієї ділянки. Сьогодні там проведено геодезичні роботи; прорубано просіку для окремої залізничної колії довжиною 5,8 км та вирівняно місцевість.

Атом під контролем: коли в Україні запрацює централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива
Учасники церемонії
Фото: прес-служба НАЕК «Енергоатом»

Коли збудують? Наступного року мають бути збудовані залізнична колія, основні виробничі споруди, частина майданчика, де безпосередньо стоятимуть чотири пілотні системи зберігання – контейнери-сховища, термін зберігання в яких понад 100 років. Це вертикальні залізобетонні циліндричні споруди, висотою біля п’яти метрів та діаметром близько трьох метрів. У 2019 році має бути завершення основних будівельних робіт, а наприкінці року – введення в експлуатацію першого пускового комплексу.

«Ця подія важливий крок, але ми маємо і надалі наполегливо працювати, щоб уникнути будь яких затримок цього проекту. Тому запрошуємо усіх зібратись тут у 2019 році, щоб відсвяткувати успішне завершення будівництва першої черги Централізованого сховища», – оголосила на заході Марі Йованович, Надзвичайний і Повноважний Посол США в Україні.

Паралельно із земельними питаннями НАЕК «Енергоатом» завершував ще один, чи не найважливіший напрямок для реалізації проекту – отримання ліцензії Держінспекції ядерного регулювання України на право провадження діяльності на етапах життєвого циклу «будівництво та введення в експлуатацію ядерної установки» – ЦСВЯП. Без цього документу про жодне будівництво годі й думати.

За якою нормативною базою? Проект будується за технологією американської компанії Holtec International, тож необхідно було гармонізувати відповідні нормативи обох країн. Найактивніше робота йшла останні півтора року. Ліцензію вітчизняного Держатомрегулювання НАЕК «Енергоатом» отримав 6 липня 2017 року.

«За цей період нам вдалося спільно з Аргонською національною лабораторією та за підтримки Міністерства енергетики США вирішити колосальне завдання – гармонізувати дві абсолютно різні нормативні бази: нормативну базу Держатомрегулювання України і нормативну базу американської Комісії з ядерного регулювання. В цьому процесі ми діяли за принципом застосування найбільш жорстких норм, що є в ядерних законодавствах США та України. Тож, наше сховище буде споруджено у відповідності до максимально жорстких норм двох країн», – заявив Юрій Недашковський.

Очільник Holtec International Кріс Сінгх назвав Юрія Недашковського «жорстким переговорником», а також зазначив: «В США ми на два роки відстаємо від вас за термінами спорудження Централізованого сховища для відпрацьованого палива з американських АЕС. Це зайвий раз доводить, що варто країні прийняти вольове рішення та послідовно його виконувати, і вона отримає продукт першого класу».

Втім, треба зауважити, що в США велика кількість АЕС мають власні довготермінові сховища для ВЯП.

Атом під контролем: коли в Україні запрацює централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива
Кріс Сінгх (зліва) і Юрій Недашковський
Фото: прес-служба НАЕК «Енергоатом»

Скільки коштуватиме будівництво? Загальна вартість проекту 37,2 млрд грн. Ці гроші будуть вкладатися поступово, протягом 16,5 років, за які планується звести 15 черг сховища по 32-34 контейнери. Сьогодні в будівництво Енергоатом вкладає власні кошти: у 2017 році буде витрачено до 500 млн грн. А в загальному кошторисі – лише 7 млрд грн.

Також «Енергоатом» використовує кошти кредиту у 600 млн євро від ЄБРР, які банк надав під ініціативу Євроатома, що зветься «Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки діючих АЕС». Адже на самих станціях теж необхідно встановлювати обладнання під технології Holtec International.

Найбільші витрати – понад 30 млрд грн – припадають на закупівлю контейнерів для перевантаження, перевезення та зберігання ВЯП, а також на придбання технологічного обладнання для роботи сховища і технологій виготовлення цього обладнання.

На першому етапі фінансову підтримку для виготовлення та відвантаження контейнерів Holtec International для України надасть Bank of America Merril Lynch. Мова йде про $250 млн, а структура OPIC (Корпорація приватних закордонних інвестицій, США) на цю суму погодилася надати гарантії від політичних ризиків при зведенні цього об'єкту. Тож, бюджет України зайвих навантажень не поніс.

Втім, вже за кілька років на довгострокове зберігання треба буде відправляти ядерне паливо американської компанії Westinghouse, яке сьогодні працює на Южно-Українській та Запорізькій АЕС. Тож, можна розраховувати на підтримку США і в подальшому.

Чи дійсно безпечне це сховище? У всьому світі контейнери для довгострокового зберігання ВЯП мають одну захисну стінку, так звані, одноконтурні. Та Верховна Рада у 2006 році змусила Holtec International розробити для України надбезпечні, двостінні контейнери. Вартість їх, звичайно, зросла, натомість в американських фахівців з гармонізації законодавства було менше питань з безпеки.

Як противники проекту врешті-решт йому сприяли? «Десятиліття саботажу», коли проект ЦСВЯП в Україні намагалися загальмувати будь-якими засобами, сьогодні приносить певний зиск. Під кожен крок проекту приймалися окремі закони та нормативні акти, починаючи від екологічної оцінки і земельних питань, і закінчуючи технологічними та виробничими питаннями. Тож, зупинити сьогодні проект буде вкрай важко.