Інфраструктура надій і обіцянок: чим запам'ятається 2017 рік у транспортній галузі

Ньюсмейкером 2017-го у сфері транспорту та інфраструктури, безумовно, можна назвати главу профільного міністерства Володимира Омеляна. Він – найбільш говіркий політик, який часто дає інтерв'ю, оцінки подіям, що відбуваються, і генерує новини. Запам'ятався, перш за все, своєю війною з екс-очільником «Укрзалізниці» Войцехом Бальчуном – звинувачував його в потуранні корупції (але звинувачення наразі не підтвердилися), критикою керівництва МА «Бориспіль», обіцянками створити національну авіакомпанію і налагодити внутрішнє авіасполучення з цінами на квитки близько $20. Ще він анонсував прихід в аеропорти найбільшої в Європі бюджетної авіакомпанії Ryanair, а в морські порти – таких авторитетних гравців, як, наприклад, Hutchison Ports.

Що з цього вдалося реалізувати, які ще важливі події сталися в галузі і що чекає галузь у новому році – аналізував Mind.

Морські перевезення: повний штиль

Морські порти як і раніше залишаються державною власністю з високим рівнем зносу. За підсумками 11 місяців 2017 року в портах обробили близько 120,8 млн т вантажів, що на 3% більше показників аналогічного періоду позаминулого року.

Драйвером зростання стали приватні стивідорні компанії – загалом вони обробили 47,7 млн ​​тонн вантажів (98% від обсягів 2016 року) на причалах АМПУ і 41,7 млн ​​тонн – на власних причалах (на 16% більше, ніж за січень – листопад 2016-го). Державні стивідори знизили свої обсяги майже на 13% – за 11 місяців року, що минув, обробили 31,4 млн тонн.

Весь рік морську галузь лихоманили скандали, пов'язані з призначеннями/звільненнями начальників портів, неправомірними перевірками контролюючих органів, активністю компаній, послуги яких учасники ринку вважають нав'язаними, передачею в оренду портового майна тощо.

Зі значимого – у вересні Кабмін прийняв рішення знизити розмір портових зборів до 20%, а також зменшити норму відрахування дивідендів для АМПУ з 75% до 50%. Але рішення Кабміну запрацює лише з 1 січня 2018 року.

Питання про передачу двох об'єктів морської інфраструктури (Херсонського МТП і МТП «Ольвія») в управління приватним інвесторам залишається в царині гасел і обіцянок. Є зрушення лише по МТП «Чорноморськ» – 19 грудня МІУ погодило заявку міжнародної компанії Hutchison Ports на оренду території в районі 1-6 причалів порту. Але попереду ще підготовка і проведення тендера. За прогнозами МІУ, конкурс може відбутися влітку 2018 року. Прихід такого інвестора здатен стати хорошим сигналом для іноземних компаній. Hutchison Ports – найбільший у світі оператор контейнерних терміналів.

Залізниця: проблемний експрес

У серпні Войцеха Бальчуна на посаді глави ПАТ «Укрзалізниця» змінив перший заступник міністра Євген Кравцов. Чиновник з МІУ прийшов до УЗ як тимчасовий керівник – «виконуючим обов'язки». Але на ринку переконані, що в такому статусі Кравцов пробуде досить довго – конкурс з вибору глави залізниці в новому році не відбудеться.

Завершення будівництва Бескидського тунелю – мабуть, найважливіша інфраструктурна подія року, що минув. Цей об'єкт будували чотири роки і на його зведення витратили понад 100 млн євро. Головне завдання тунелю – збільшити пропускну здатність для поїздів сполученням Україна-ЄС. За даними УЗ, через ці залізничні ворота зараз надходить близько 60% транзитних вантажів у напрямку Західної та Центральної Європи.

Але, щоб цей об'єкт запрацював на повну потужність, залізниці треба буде розв'язати питання з дефіцитом вантажних вагонів і локомотивами.

З досвіду 2015 року – періоду пікового дефіциту рухомого складу на ринку – керівництво залізниці винесло небагато: в 2017-му практично всі вантажовідправники знову зіткнулися з нестачею вагонів і тяги. Введення автоматичного розподілу зерновозів не принесло очікуваних результатів (можливо тому, що невідпрацьовану систему запустили за декілька тижнів до початку збору врожаю). А спроби скоригувати маршрути для вантажовідправників (задля оптимізації перевезень і ефективності використання локомотивів) призвели до того, що значна частина вантажовласників зазнали труднощів зі своєчасним вивезенням своєї продукції.

З 31 жовтня в Україні на 15% зросли тарифи на залізничні перевезення, що можна сміливо віднести до невеликої перемоги менеджменту УЗ – це питання залізниця лобіювала більше року. Правда, спочатку керівництво залізниці наполягало на 25%-му підвищенні тарифів.

Провал року УЗ – зрив планів щодо закупівлі рухомого складу. Протягом року залізниця кілька разів намагалася придбати близько 2500 напіввагонів, але тендери кожен раз із різних причин переносилися.

Пасажирський напрямок УЗ в минулому році будь-яких серйозних змін не відчув. Цей підрозділ продовжує нарощувати збитки і скорочувати кількість перевезених громадян.

З важливих ініціатив УЗ – початок масштабної програми ремонту рухомого складу. Також в минулому році «Укрзалізниця» побудувала на своїх підприємствах 2100 піввагонів і 65 фітингових платформ – рекордна кількість для залізниці.

У році, що настав, керівництву залізниці, швидше за все, знову доведеться переглядати тарифи. Щодо вантажоперевезень планується прив'язати тариф до інфляційної складової, а величина і алгоритм підвищення тарифів на пасажирські перевезення поки не відомі.

Важливою подією нового року може стати контракт на покупку 30 локомотивів у General Electric Transportation. Крім цього, в році, що наступив, «Укрзалізниця» збирається запустити низку нових інфраструктурних проектів. Наприклад, планується будівництво пасажирського хаба в Мукачево і вантажного – біля Львова, з підведенням до них європейської залізничної колії.

На 2018 рік перенесено і розгляд законопроекту «Про залізничний транспорт», прийняття якого має започаткувати реформу залізниці. Її головна суть – у відкритій конкуренції: планується, що на ринок пасажирських перевезень допустять приватні компанії, а власники вантажів отримають можливість використовувати власні локомотиви.

Авіасполучення: повітряні замки

Для аеропортів минулий рік в цілому був успішним. За підсумками 11 місяців 2017-го повітряні ворота України обслужили 15,3 млн пасажирів, що майже на 30% більше, ніж за підсумками аналогічного періоду роком раніше. Основний потік прийняв МА «Бориспіль» – вийшовши на показник 10,3 млн пасажирів.

Зростають обсяги і у головного перевізника країни – авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України». У МАУ за підсумками 2017-го перевезли близько 7,8 млн пасажирів (у 2016 році було перевезено 6 млн пасажирів).

На зростаючий ринок прийшли нові перевізники: з вересня з Києва в Доху почала літати авіакомпанія QatarAirways і кілька лоукостерів (Buta Airways, Ernest Airlines та ін.).

Безумовним маркетинговим провалом року став скандал з найбільшим європейським лоукостером Ryanair. Нагадаємо, за кілька місяців до початку польотів авіакомпанія відмовилася від виконання рейсів з України – її не влаштували умови, запропоновані аеропортом Бориспіль.

Проте навіть з цього невдалого партнерства Борисполю вдалося отримати вигоду. У червні, в розпал переговорів з лоукостером, міністр інфраструктури Володимир Омелян підписав указ про зниження зборів в МА «Бориспіль» за обслуговування повітряних суден і пасажирів.

Попередні розрахунки дають привід аеропортам і авіакомпаніям дивитися в 2018 рік з оптимізмом. Наприклад, в МАУ розраховують перевезти понад 10,5 млн пасажирів, не менше 50% яких будуть транзитними. МА «Бориспіль» планує вийти за підсумками року, що наступив, на обсяги 12-13 млн пасажирів.

Крім того, в новому році очікується вихід на ринок як мінімум одного великого лоукостера – британського перевізника easyJet. Але, можливо, в свої плани внесе Україну і Ryanair – авіакомпанія наразі не вийшла з переговорів з Борисполем.

Затьмарити оптимізм українських повітряних воріт може авіаційна влада ЄС: в Європейському агентстві авіаційної безпеки розглядають можливість розширити зону обмежень для польотів у Дніпровському районі польотної інформації. Небезпечними для виконання польотів можуть визнати простір над Харківською, Запорізькою та Дніпропетровською областями.

«Національну» авіакомпанію SkyUp, представлену в середині грудня Володимиром Омеляном, поки не можна вважати досягненням – у компанії наразі немає зареєстрованих повітряних суден в Україні, і вона ще не отримала сертифікат експлуатанта. Тому говорити про будь-що, крім анонсованих планів щодо початку польотів всередині країни і за кордон, поки зарано.

Дорожня інфраструктура: вперлися в бетон

За минулий рік в Україні відремонтували близько 2000 км доріг. Це менше 1,5% від загальної протяжності вітчизняних автошляхів, але за останні 12 років – рекордна цифра. Більші обсяги були зафіксовані лише в 2005 році: тоді дорожники привели до ладу майже 6200 км полотна. Всього на дорожні роботи «Укравтодор» отримав близько 9 млрд грн, ще близько 7 млрд надійшло до облдержадміністрацій у рамках митного експерименту.

А ось роком споруджених мостів 2017-й, попри обіцянки глави МІУ, так і не став, зате встиг запам'ятатися як рік руйнування мостових конструкцій. У минулому році обвалилося три моста – в Києві, Харківській та Львівській областях.

У році, що наступив, ситуація з дорожньою інфраструктурою має покращитися – з 1 січня 2018-го почав роботу Дорожній фонд, покликаний за перший рік акумулювати 50% надходжень від акцизів на нафтопродукти. За підрахунками прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, бюджет фонду складе близько 40 млрд грн.

Також в новому році планується розпочати реконструкцію доріг із заміною покриття на цементобетон. У планах МІУ – три таких проекти загальною протяжністю 232 км. Вартість робіт оцінюють у 8 млрд грн. Першою збираються провести реконструкцію північного обходу Житомира по трасі М-06 Київ – Чоп.

Також цементнобетонне покриття обіцяють ділянкам доріг Н-31 Дніпро – Решетилівка і Н-11 Кропивницький – Миколаїв.

У планах на 2018 рік – відновити будівництво мостового переходу в Запоріжжі і почати спорудження моста через Дніпро біля Горішніх Плавнів. Будівництво та ремонт мостових конструкцій – важлива ініціатива. За даними МІУ, в Україні налічується понад 16 000 мостів, але тільки 7500 з них відповідають чинним нормам і стандартам. Термінового ремонту потребують понад 1800 мостових переходів.