Підсумки-2017: цифрова індустрія

Яким був 2017 рік для української IT-галузі? Орієнтуватися на цифри в цьому питанні непросто, оскільки у різних джерелах вони відрізняються. Так, за даними IT-комітету ЄБА, за дев’ять місяців минулого року (свіжіших даних поки немає) експорт IT-послуг склав $1,97 млрд. Це – четверта частина всього експорту послуг з України за вказаний період, і на 17,5% більше, ніж за аналогічний період роком раніше.

Можна підрахувати частку від загального обсягу експорту – адже в галузі пишаються тим, що у 2016-му IT вийшли на третє місце за обсягами експорту серед всіх галузей, пропустивши вперед лише зерно і метали. 2017 року (знову ж за дев’ять місяців) у загальному обсязі експорту галузь IT займає 5,6%, тоді як за підсумками позаминулого року це було 7%. Якщо орієнтуватися на дані Держстату, обсяг експорту комп'ютерних та інформаційних послуг за дев’ять місяців року, що минув, склав $1,1 млрд, що лише на 3% більше, ніж показники 2016-го.

Показовими у галузі прийнято вважати дані про динаміку кількості розробників, адже обсяги виручки фактично прирівнюються до кількості людино-годин. За даними порталу dou.ua, який веде моніторинг переходів фахівців і вакансій, у 2017 році галузь зросла на 27 000 осіб, або 27%. «Таких темпів зростання не було, напевно, з часів «докризових» 2007/08», – зазначає засновник ресурсу Макс Іщенко. За його підрахунками, на кінець року в Україні вже не 100 000, а майже 127 000 програмістів. Величезний невикористаний потенціал галузі залишається в ніші внутрішнього ринку, оскільки цифрова трансформація в Україні поки сильно відстає від світових темпів.

Компанії, які нас здивували. Українські IT-компанії давно на слуху в світі, але про їхнє місце в економіці України відомо мало. Такий стан влаштовує не всіх гравців ринку. Промоушен і більш активна взаємодія з держорганами може допомогти знизити законодавчі ризики і стимулювати зростання попиту на їхні послуги всередині країни. У зв'язку з цим лідери ринку стали частіше «світитися» на заходах за участю представників влади, охочіше співпрацювати не лише з міжнародними, а й національними рейтингами.

У 2017-му компанія EPAM Systems (згідно з даними dou.ua, перша в Україні за кількістю розробників, має 4800 співробітників) посіла друге місце рейтингу податкової служби «Топ-100 кращих компаній України за фінансовими показниками». Компанії ранжирувалися за кількома показниками (бралися дані за 2016 рік): платоспроможність, фінансова незалежність, загальна рентабельність, оборотність коштів. Попереду EPAM опинилася лише найбільша приватна компанія з видобутку нафти «Нафтогазвидобування». Помітні місця у цьому ж рейтингу дісталися виробникам ПО – компанії Infopulse (11-е місце) і GlobalLogic (18-е місце).

Правда, при цьому IT-компанії непомітні в рейтингах податкової серед найбільших платників податків. Але обсяги сплати ними податків за 10 місяців 2017 зросли на 37%, до 6,5 млрд грн. Тут є два прості пояснення: по-перше, зростання кількості айтішників, більшість із яких працюють як фізособи-підприємці, по-друге – збільшення бази оподаткування, яка прив'язана до мінімальної зарплати.

Прорив року. У цифровому світі в центрі уваги весь рік були новини про криптовалюти та технологію блокчейн. Держоргани вирішили не залишатися осторонь від модних тенденцій. І хоча в «переході на блокчейн» деяких держсервісів поки більше піару, ніж реальних досягнень, обійти увагою ці спроби несправедливо.

На початку вересня система електронних торгів арештованим майном, ДП «Сетам» (входить до сфери управління Мін'юсту), заявила, що переходить на криптографічну технологію блокчейн. Проект здійснено спільно з міжнародною компанією Bitfury і за участю Державного агентства України з питань електронного урядування. Передбачається, що використання найбезпечнішої і найпрозорішої у світі електронної технології дозволить ліквідувати можливості маніпуляцій з держреєстрами і захистить їх від атак ззовні. Суть технології у тому, що будь-яка зроблена в системі зміна фіксується, і її можна відстежити, оскільки інформація є відкритою.

«Сетам» стала лише одним із перших майданчиків для випробування блокчейну в українському держсекторі. Друга «ластівка» – Державний земельний кадастр, цього разу під егідою Мінагрополітики. Правда, як з'ясувалося, поки переведено на нову технологію лише одну процедуру – виписки з земкадастру. Раніше перевірити достовірність виписки могли тільки уповноважені нотаріуси, тепер це може зробити кожен. Проте, ані база даних земкадастру, ані історія будь-яких інших транзакцій в ньому, крім виписки, не переведені на блокчейн, і все ще залишають широке поле для маніпуляцій.

Як би там не було, Україна несподівано опинилася серед світових лідерів у сфері застосування блокчейну в публічних реєстрах або держаукціонах. І, цілком можливо, в майбутньому на нас чекає справжня революція в системі держторгів і реєстрів, яка змінить підходи до ведення баз даних, приватизації, оренди держактивів, продажу ліцензій тощо.

«Сюрприз» року. Сильним струсом для бізнесу і держкомпаній на всіх рівнях стала активізація кіберзагроз, апофеозом яких виявилася атака вірусу Petya.А наприкінці червня. Масштаб атаки був міжнародним, в Україні ж постраждало більш за все компаній – ряд найбільших банків, торгові мережі, телеканали і радіостанції, державна фіскальна служба, Нацбанк, ДП «Антонов», аеропорти Харків і Бориспіль та інші. Загалом, за підсумками атаки, до Нацполіції звернулося понад 1500 компаній, які постраждали від блокування техніки вірусом-шифрувальником, а зараженими виявилися 13 000 комп'ютерів. Близько чотирьох десятків компаній заплатили здирникам викуп у розмірі $300 в біткойнах. Під дію вірусу потрапили комп'ютери під управлінням ОС Microsoft Windows. Зараження відбувалося через оновлення бухгалтерської програми M.E.Doc.

Більшість експертів за підсумками атаки схилилися до висновків, що український бізнес і держоргани халатно ставляться до відстеження кіберзагроз та їхнього запобігання і не схильні вживати будь-яких превентивних заходів. Зіграло роль і «піратське» ПЗ, і людський фактор, коли співробітники компаній просто ігнорували оновлення антивірусних програм. Особливо дивує така безтурботність, якщо врахувати, що це була вже не перша подібна атака протягом року – в травні ОС Microsoft Windows вразила програма-вимагач WannaCry, яка заразила 200 000 комп'ютерів у 150 країнах по всьому світу. Механізми поширення у двох вірусів були ідентичні, при цьому розробники Windows дуже швидко запропонували поновлення, які блокують подібні шкідливі програми.

Пізніше подібні атаки повторювалися у менших масштабах. Проте рівень кібербезпеки в Україні залишається надзвичайно низьким, вважають експерти. Протистояти їм можна як за допомогою елементарної особистої цифрової гігієни, так і шляхом залучення кваліфікованих фахівців з безпеки у мережі та розробки системних підходів.

Скандал року. У травні президент Петро Порошенко підписав указ про розширення санкцій проти російських юросіб, внаслідок чого під заборону потрапили популярні соцмережі та поштові сервіси – «ВКонтакте», «Однокласники», «Яндекс», Mail.Ru і пов'язані з ними ресурси, а також IT-продукти російських компаній – «Лабораторії Касперського», ABBYY та інші. Масштаб цієї події обумовлений кількістю галузей і бізнесів, яких вона торкнулася і на які вплинула.

У першу чергу було порушено сегмент реклами в інтернеті – тієї, яка широко використовувала інструменти «Яндекса», «ВКонтакте» та Mail.ru. З одного боку, російські гравці просто втратили українські рекламні бюджети, тоді як останні переорієнтувалися на інші доступні майданчики. З іншого – постраждали рекламодавці (в основному – дрібний і середній бізнес), адже ринок майданчиків звузився – з п'яти найбільших в інтернеті залишилися лише два, Facebook і Google.

За спостереженнями представників рекламних агентств, вартість реклами в контекстно-медійній мережі Google AdWords, а також кліків у Facebook збільшилася з травня приблизно на 20–25%. Щоправда, для різних бізнесів і в різних сегментах реклами динаміка була неоднаковою, до того ж експерти поки не беруться говорити про роль блокування російських сайтів у складі різних факторів.

Указ президента змусив добряче понервувати провайдерів. Досі тривають обговорення щодо того, аби зобов'язати їх закупити дороге обладнання для забезпечення блокування «шкідливих» сайтів – без можливості обходу блокувань. Але поки провайдери задовольняються «легкою» формою блокування, яку користувачі обходять за допомогою анонімайзерів. Санкції за подібне невиконання указу поки не передбачені.

Російські соцмережі втратили з моменту блокування від 20 до 35% своєї аудиторії передплатників і до 65% – за щомісячним охопленням. Проте, за даними моніторингового ресурсу Watcher, станом на листопад три найпопулярніші російські сайти залишалися серед 15 найвідвідуваніших в Україні (але вже далеко не на перших місцях, як це було раніше). Загальний обсяг втраченої російськими сайтами аудиторії оцінюється в 10 млн користувачів.

Ризики і можливості-2018. Одним з головних ризиків залишається «полювання на відьом» – набіги силовиків на офіси компаній, вилучення обладнання, втручання в роботу під надуманими приводами. Наприклад, пошуку «шпигунського ПЗ», як це було у випадку з компанією Dragon Capital, яка нібито використала російську програму «Стахановець» для обліку та контролю робочого часу співробітників. Або «несанкціонованого доступу до державних інформаційних систем», як у випадку з компанією YouСontrol, що займається відкритими даними. Після цього епізоду в Києві знову пройшли акції протесту проти обшуків в IT-компаніях, у ході яких учасники мітингу звинувачували СБУ в «обшуках на замовлення».

Крім психологічного впливу, який такі «маски-шоу» чинять на роботу компаній, серйозним негативним наслідком стає вилучення після них техніки на невизначений термін. Раніше в розмовах з Mind окремі експерти ринку припускали, що довгострокове вилучення техніки відбувається в інтересах «власних технологічних проектів», які «розвивають» паралельно з основним місцем роботи найбільш технічно підковані співробітники служб безпеки. Боротися з цим явищем намагалися на законодавчому рівні, прийнявши широко розпіарений урядом закон проти свавілля силових органів (відомий під тегом #МаскіШоуСтоп). Проте, як уже писав Mind, до фінальної версії документа просочилася поправка, яка зводить нанівець всю суть закону і залишає лазівки для довгострокового вилучення обладнання «на експертизу».

Справити істотний як негативний, так і позитивний вплив, кажуть учасники ринку, можуть нововведення в податковій політиці. Так, з хороших новин 2017-го, зазначає виконавчий директор IT-комітету ЄБА Костянтин Васюк, – збереження податкових ставок для третьої групи ФОП (за цією моделлю працевлаштовано більшість програмістів у країні), а також спрощення роботи з експортними контрактами та інвойсами. «З негативу – збільшення максимальної бази нарахування ЄСВ, і як наслідок – зростання податкового навантаження на компанії з високими зарплатами співробітників», – каже Васюк. Також представники бізнесу нагадують, що очікується внесення до ВР законопроекту щодо податку на виведений капітал. Одні сприймають його як потенційний потужний стимул для зростання бізнесу, інші ставляться насторожено, не розуміючи остаточно, до чого це нововведення призведе.