Андрій Колодюк: «Створити власний стартап – це вже частина культури прогресивного населення»

Фонд AVentures Capital, заснований українськими підприємцями Андрієм Колодюком і Євгеном Сисоєвим у 2000 році, фактично стояв біля витоків ринку венчурних інвестицій в Україні. Фонд успішно створив і профінансував десятки проектів з різних галузей економіки. Нині AVentures віддає перевагу високотехнологічним стартапам на ранніх стадіях розвитку і активно просуває інтереси України в роботі з іноземними інвесторами.

«За сумісництвом» Андрій Колодюк також є головою наглядової ради Української Асоціації венчурного і приватного капіталу (UVCA), одним з найамбітніших проектів якої на даний момент стала організація Українського дому на Міжнародному економічному форумі в Давосі. Він замислювався як багатоформатний простір, яке працюватиме протягом усього часу проведення WEF-2018 (23-26 січня) і збере під своїм дахом бізнесменів, політиків і громадських діячів, зацікавлених у популяризації місії України як перспективної ІТ-держави.

Mind поспілкувався з Андрієм Колодюком про те, що являють собою на даний час найбільш прогресивні вітчизняні ринки – венчурний та ІТ, в яких точках вони перетинаються, яке місце держави в цій історії стосунків і як саме Український дім у Давосі здатен поліпшити імідж нашої країни на міжнародній арені.

– Хто готовий інвестувати в український ІТ-сектор? Про які суми зазвичай іде мова?

– В Україні є близько 45 інвесторів, які вкладають інвестиції різних розмірів. Але, згідно з Оглядом ринку від UVCA, минулого року середній чек сягав $500 000 у проекти на ранній стадії. При цьому однаково активно інвестують як фонди, що оперують в Україні, так і іноземні.

– Куди інвестував AVentures Capital у 2017-му?

– У минулому році ми вклалися в сім проектів. Один із них – сервіс з підбору медичних рішень і організації лікування по всьому світу – Bookimed. Сума угоди склала $500 000.

До цього ми інвестували $500 000 в Spinbackup. Вони займаються інформаційною безпекою – компанія продає послуги з автоматичного бекапу даних із хмари, відновлення втрачених даних, міграцію даних, а також продукти з кібербезпеки (наприклад, захист від витоку даних, аудит поведінки користувачів хмарного сервісу і т.д.).

У листопаді інвестували в сервіс Team Fusion – платформу для організації тренінгів для компаній по всьому світу. Суму угоди не розголошуємо.

Це нові компанії в портфелі AVentures. Крім цього, ми інвестуємо в деякі компанії по кілька разів. Наприклад, в українську Petcube, що спеціалізується на пристроях для домашніх тварин, ми вкладалися тричі й у вересні допомогли їм залучити $10 млн від Almaz CapitalY Combinator та інших інвесторів. Загальний обсяг інвестицій AVentures Capital в Petcube склав $1,5 млн.

Зазвичай, ми інвестуємо першими, а потім залучаємо інших інвесторів з Кремнієвої долини.

Залучати інвестиції неодноразово – це світова практика у багатьох перспективних компаній. Наприклад, той же Facebook за свою історію вісім разів залучав сторонній капітал. До того моменту, як вийшов на IPO.

– Що плануєте на 2018-й?

– Будемо продовжувати інвестувати в українських підприємців, які будують глобальні компанії. У пріоритеті – вкладатися на ранніх стадіях розвитку, але тоді, коли у компанії є вже продажі, доходи від міжнародних клієнтів. Мінімальна інвестиція, з якої ми починаємо, $500 000. Максимальна – $1 млн.

Загалом ми підтримуємо контакт з 2300 компаніями. Серед них – не лише наші «клієнти», а й ті, за ким ми спостерігаємо. Справа в тому, що для інвестора немає «поганих» чи «хороших» бізнесів. Є або готовність, або неготовність кожної конкретної компанії до інвестицій. І ось ми спостерігаємо за ними, чекаємо, що з'явиться прогрес, коли вони «дозріють» і будуть готові до масштабування і виходу на глобальний ринок.

– Як змінився венчурний ринок в Україні за останні п'ять років?

– Перш за все, він створився. На сьогодні в ринку працює кілька десятків фондів різної активності. У 2016 році було укладено близько сотні угод. За 2017-й даних ще немає, але кількість буде не меншою.

Що стосується сум, то, за попередніми даними, в минулому році було проінвестовано в 2,5 рази більше грошей, ніж в 2016-му.

З'являються історії, коли успішні компанії продаються. Для інвестора це важливо – він заробляє гроші, коли компанію поглинає інша компанія.

– Які ще зміни потрібні?

– Найбільша проблема – в тому, що український ринок недокапіталізований. Фондам важко залучати гроші, щоб інвестувати у вітчизняні стартапи.

У зв'язку з цим UVCA ініціювала створення Фонду фондів. Цей проект був запропонований безпосередньо прем'єр-міністру Володимиру Гройсману на зустрічі 21 липня. Тоді глава уряду запропонував сформувати концепцію роботи фонду і поєднати його діяльність з роботою Ради інновацій.

Створення Фонду фондів дозволить залучити інвестиції від великих міжнародних інституціональних фондів в українську інвестиційну екосистему. Але без держкоштів приватні інвестори не беруть участі в угодах. При цьому підтримка держави потрібна не стільки як фінансовий ресурс, а більше як гарантія. Це світова практика. Проект дозволить залучити капітал до країни і додатково проінвестувати тисячу стартапів.

Сьогодні конкуренція серед стартапів дуже висока: для вкладення коштів обираються кращі з кращих проектів. А тим, хто не може залучити капітал, доводиться нелегко.

– Держава готова брати участь у цьому?

– Міністр фінансів Олександр Данилюк 10 січня на відкритті Українського павільйону стартапів на виставці CES-2018 у Лас-Вегасі сказав, що підтримує Фонд фондів і знайде гроші в бюджеті. Прем'єр Володимир Гройсман запевняв, що цей рядок в держбюджеті з'явиться. Але до сих пір його там немає.

Йдеться загалом про невелику суму в масштабах країни – 270 млн гривень. Але вона дозволить залучити в країну півмільярда доларів. І тепер важливий реальний крок від держави, не на словах, а грошима.

– Чи настільки популярні в Україні стартапи?

– Створити свій стартап – це вже частина культури прогресивного населення. Все більше людей відкривають власну справу. Тому що з'являються хлопці, ідеї яких конкурентоспроможні на глобальному ринку. Таких історій вже сотні. І їх історії успіху надихають інших. Це вже тренд. За словами багатьох, це краще, ніж працювати «на дядю» або емігрувати.

– Чим українські стартаперb відрізняються від європейських чи американських?

– Українські більш голодні в хорошому сенсі цього слова. Вони активніші.

В Америці є ринок, на який пхаються всі з усього світу. В Україні його немає. І в багатьох країнах Європи теж немає. І якщо європейці створюють продукти під локальний європейський ринок, то наші стартапери – відразу орієнтуються на глобальний ринок.

– Що в світі знають про українську стартап- та ІТ-індустрію? Чому важливо представити українські досягнення саме на WEF?

– ІТ – це єдина самодостатня індустрія в країні, і Україна – єдина країна, яка створила IT-сектор без будь-якої підтримки з боку держави. У цьому секторі за всю його історію ще не було ні субсидій, ні приватизацій.

У світі про Україну знають, що тут є талановиті інженери та програмісти. І вони високо цінуються. У багатьох великих компаній є щось в Україні: чи центр розробок, чи налагоджений аутсорсинг.

Сучасні технології пронизують всі галузі будь-якої економіки. А технологічні переваги – потужний, в тому числі й політичний, інструмент. Це наочно простежується в інформаційних війнах та питаннях кібербезпеки. Тепер важливо, щоб на Україну дивилися, як на нового високотехнологічного партнера. Наша країна в багатьох галузях де-факто є такою, але важливо, щоб вона себе так позиціонувала. Наприклад, так робить Ізраїль.

І ми на WEF хочемо показати Україну як країну, де не тільки є проблеми з політиками і корупцією, а й у якій є IT-сектор, що розвивається, де працюють багато міжнародних корпорацій і куди вкладають гроші багато інвесторів.

– Яка ваша роль, а також Алекса Ліссітси і Юлії Порошенко в таких проектах, як AgroHab, Radar Tech?

– Особисто я в них участі не беру. Це їхні проекти. Дуже багатьом я пропонував зробити окремі панелі, щоб позиціонувати конкретні сектори. Стик агросектора і технологій в усьому світі дуже перспективний. Ось я і запропонував Юлі і Алексу провести панель в рамках Українського дому в Давосі, вони підтримали цю ідею і запросили хороших спікерів.

– За версією WEF, ви – Молодий Глобальний Лідер. Як давно ви в Давосі і як вперше народилася ідея організувати українські івенти в рамках форуму?

– У 2008 році мене обрали представником від України. Ще Україну представляють Володимир Кличко, Мустафа Найєм, Ганна Гопко та ще кілька людей. Там різні люди з усього світу: від підприємців до президентів.

Періодично я приїжджав у Давос і бачив, як себе представляють інші країни. Є таке поняття – «домИ». Українського дому в Давосі не було. Були заходи іншого формату – Ланч Пінчука, наприклад.

У минулому році UVCA показала прототип «дому» у вигляді двох івентів Ukrainian Davos Nights. Запросили лише два типи людей – інвестори і люди з технологічного бізнесу. Були й журналісти. Прийшло загалом 400 осіб. Така кількість гостей для нас була приємною несподіванкою.

Ми розповіли про Україну, про інвестиції в українські компанії. Зробили такий проект, на який побачили відгук. Потім нашій Асоціації вдалося організувати Ukrainian Discovery Tour, на який приїхало 35 чоловік. Ті, хто зацікавилися і захотіли ближче познайомитися з Україною. Ми робили спільні проекти, тестували послуги.

Після цього ми вирішили робити справжній Український дім. Разом з нашими партнерами будемо проводити понад десяти окремих заходів – технологічні, інвестиційні, культурні панелі. Для цього орендували на тиждень двоповерхову будівлю – в організаційному плані це було найскладніше.

– Скільки це все коштуватиме?

– Це високовартісний захід. Ми залучили близько десятка партнерів і спонсорів. Це дорого, але ефективно. Мета – провести на форумі найпотужніший захід серед інших країн-учасників.

– Яким буде наступний крок після Давосу?

– У нас є план продовжити традицію минулого року – запросити до України тих, хто зацікавився її можливостями. Показати перспективи у всіх секторах економіки і залучити тих, хто будуватиме реальний спільний бізнес з українськими компаніями.