Крах чи зліт: чи стоїть світ на порозі нової глобальної кризи

Якщо вірити у циклічність економіки, найближчими роками на нас чекає чергова світова криза. Так, у «чорний понеділок» 1987 року «завдяки» відтоку інвесторів із регіональних ринків впав індекс Доу-Джонса. У 1997-му через відхід інвесторів звалилася економіка країн Південно-Східної Азії. Азійська криза прискорила російський дефолт 1998 року. Втім, тоді головними причинами крутого піке були величезний держборг Росії, побудова піраміди короткострокових облігацій та падіння світових цін на нафту. У 2008-му фінансовий обвал розпочався з іпотечної кризи в США.

Mind звернувся до макроекономістів та інвестиційних аналітиків із проханням розповісти, яка «мильна бульбашка» може луснути найближчим часом, і чи стане нещодавнє зниження індексів світового фондового ринку поштовхом до більш серйозного обвалу. А також попросив порадити читачам, в які ніші варто інвестувати обережно у зв'язку з імовірною кризою.

Роман Сульжик, екс-глава наглядової ради Національного депозитарію України, екс-віце-президент JP Morgan Chase, екс-керівник підрозділу торгівлі терміновими фінансовими інструментами Deutsche Bank

Не бачу серйозних передумов для чергової глобальної кризи. США продовжують бути драйвером світової економіки. Європа потихеньку починає виходити з кризи, спостерігаються позитивні зміни. У Китаї є потенційні проблеми з величезним числом виданих кредитів. Вважаю, що КНР зможе їх вирішити за рахунок своїх величезних резервів і можливості девальвувати юань.

А зниження світових фондових індексів на 5–10% я б назвав корекцією. Це здорова реакція ринку на те, що довго було зростання, своєрідний сигнал Федеральному резерву США, що не треба занадто швидко піднімати ставки. Поки немає екстраординарних приводів для різкого спаду. Думаю, після невеликої корекції на 10–15%, перебалансування портфелів фондовий ринок повернеться до стану плавного зростання.

Бульбашка криптовалюти, що здувається, не призведе до глобального краху реальної економіки. Коли на початку 2000-х «лопнули» інтернет-компанії, сотні тисяч людей втратили роботу. У 2008 році величезне число підприємств не змогли рефінансувати свої борги і збанкрутували, оскільки вартість їхніх закладених активів дуже сильно впала. Це були удари по реальній економіці. А криптобульбашка такою не стане. Люди, які брали в борг на покупку криптоактивів, для участі в ICO – не наймали тисячі розробників. Різкого зростання безробіття не буде. Втім, думаю, криптолихоманка ще трохи протримається. Це серйозний сигнал усім, хто має намір туди зайти: можна не тільки швидко заробити, а й втратити.

На цьому тлі в України – відмінні шанси для зростання економіки. Незважаючи на світову корекцію, у гривні величезний потенціал до зміцнення. Якщо ми перестанемо робити дурниці, НБУ усуне обмеження на рух капіталу, то побачимо серйозний приплив інвестицій в країну. Деякі вважають, що, навпаки, буде відтік. Не погоджуся. В Україні відсоткові ставки – одні з найвищих у світі, а вартість активів за останні роки значно впала. Тому дуже сподіваюся, що наші керманичі виявлять мудрість і дадуть можливість західному капіталу зайти в країну.

Анатолій Гулей, співголова вищої експертної ради при НБУ, екс-голова правління Ощадбанку

Глобальні та локальні економіки розвиваються за певними циклами, які коливаються в межах 6–12 років. Спади 1998 та 2008 років підтверджують теорію циклічності. Раніше кризи спалахували в серпні-вересні. Тому якщо і трапиться обвал, то не раніше восьмого місяця 2018 року. Зараз же ринки приходять до ладу після зимової сплячки і закриття балансів великих корпорацій.

Поки є дві передумови думати, що 2018 рік потрапить до цього циклу. По-перше, обвал цінних паперів на світових біржах, по-друге – бульбашка на крипторинку. Однак криптовалюти складають досить маленький відсоток у товарообігу. Тому їхній спад серйозно не вплине на реальний сектор економіки. Постраждають лише ті, хто захопився спекулятивними очікуваннями на крипторинку і бажанням розбагатіти за одну ніч. У березні відбудеться велика конференція з криптовалюти в Аргентині. Будуть прийняті глобальні методи регулювання, і, думаю, цей ринок буде упорядкований.

А те, що ми стоїмо на порозі змін на фінансово-банківських ринках, – це факт. Питання, підготувалися ми до них, зробили висновки з минулих криз чи продовжуватимемо виправляти помилки у міру того, як вони надходять? Після 2008 року банківська система України не привела у відповідність нормативи і отримала дуже жорстке «протікання».

Також важливо враховувати, що кризу підігріває внутрішня паніка. Її причина – відсутність інформації, нерозуміння того, що відбувається. Тому варто глибше занурюватися в інформаційний потік, знайти аналітиків, відстежувати глобальні та локальні процеси. І не забувати про власні фінанси. Україна пережила 11 валютних криз. Думаю, наші громадяни отримали дуже добре щеплення. Тому чудово знають, як не прогоріти на можливій 12-й валютній кризі.

Андрій Длігач, д.е.н., CEO Advanter Group

Звичайно, Apple, Alphabet, Microsoft, Amazon, що прагнуть до трильйонної вартості, – це бульбашки, якщо дивитися із сталеливарного або нафтового минулого. Але і для сьогодення Uber – це зовсім не «машинка» з виробництва грошей. Як і Facebook, і Google – один з хороших інструментів для оцифровування людства.

Біткойн – як і багато інших криптовалют – не є інструментом нинішньої економіки. Хоча інтерес до нього і його курсу відображає готовність і прагнення значної частини людства до переходу в майбутнє. Тому ринок криптовалют одночасно і пов'язаний з утилізацією (вірніше, перерозподілом) ресурсів сьогодення, і не пов'язаний з існуючою фінансово-економічною системою. Чого не вистачило в переході – так це якогось енергетичного стандарту. Можливо, він ще проявиться в найближчому майбутньому.

Глобальних проблем у світовій економіці я зараз не бачу. Навіть з урахуванням диспропорції в зростанні економік різних регіонів – це не нове явище. Є істотні ризики, пов'язані з Китаєм: кредитна бульбашка, $4 трлн поза офіційної фінансової системи, Індія, що наступає на п'яти в ціновій конкуренції, тощо. Але їх теж можна вирішити.

Головна проблема швидше в тому, що новим лідерам і прогресорам у суспільстві тісно в минулому, і вони провокують прискорення змін, випереджаючи готовність економік і технологій. Як це було з доткомами на початку 2000-х.

Невизначеність і побоювання майбутнього і спровокують світову економічну, фінансову і політичну кризу 2018–2019 років. Особливо сильно вона може вдарити по Україні, що так і не завершила трансформацію держави, суспільства і економіки. І питання не тільки в тому, що ми повинні найближчими роками виплатити близько $20 млрд зовнішніх запозичень. Проблема в тому, що нашій економіці поки немає що запропонувати світові крім сировини в агросекторі, металургії та «сирих мізків» (не готових продуктів, а годин програмістів) у ІТ.

Куди інвестувати? Однозначно – у себе. У саморозвиток і вибудовування зв'язків. Напередодні нової фінансово-економічної моделі світу це найцінніша інвестиція. Інші ресурси минулого не будуть цінні в майбутньому. Ще інвестувати в технології, інструменти збору та аналізу цифрової інформації в різних сферах. У медицині, сільському господарстві, комунальному господарстві та багатьох інших сферах. У шкільну освіту. В експортні консолідатори.

Ольга Афанасьєва, виконавчий директор Української асоціації венчурного і приватного капіталу (UVCA)

Що стосується України, то, по-перше, складно стверджувати, що в Україні криза закінчувалася. Майбутні вибори, ймовірно, збільшать політичні дисбаланси в нашій країні і призведуть до ще більшої стагнації економіки в наступні два роки.

По-друге, Україна істотно залежить від тенденцій у світовій економіці. Криза, яка, на мій погляд, очікується у світі наприкінці 2019 – на початку 2020 року, ще більше погіршить фінансовий стан компаній і населення нашої країни.

По-третє, нікуди не подівся і величезний державний борг України, виплати за яким уже чекають МФУ цього року.

Міркуючи про причини можливої кризи у світі, варто відзначити, що як і раніше ніяк не втекти від двох тем, які вже другий рік «відкривають» Всесвітній економічний форум (ВЕФ), та й рік у цілому: це «нашестя» Дональда Трампа і Brexit. Один з провідних світових економістів Моріс Обстфельд під час форуму в Давосі заявив, що скорочення податкових ставок у США в майбутньому «відплатить» уповільненням економічного зростання.

Brexit уже істотно впливає не лише на Британію, а й на майбутнє ЄС загалом. Власне, запланований Brexit на кінець березня 2019 року. Таким чином, до кінця року позиції фунта падатимуть і далі.

Ще одна гаряча тема – зростання і падіння курсів криптовалют. Складно стверджувати, що на даному етапі вона впливатиме на рівні світової економіки. Через два-три роки – можливо, коли пройде стадія «накопичення». Проте традиційні валюти (фунт, долар) матимуть більше впливу на стабільність економіки.

Нікуди не подітися і від тенденцій розвитку економіки Китаю – основного імпортера і експортера товарів для підприємств усього світу. У 2018–2020 роках економіка КНР значно сповільнить своє зростання, а бульбашка на ринку нерухомості, вибуху якої очікують найближчий рік-два, може збільшити нахил спадаючого тренда розвитку цієї країни.

Але громадянам і підприємцям в Україні не варто впадати у відчай і забувати про позитив. У китайській мові ієрогліф «криза» є символом з двох слів, які позначають одночасно поняття «небезпека» і «можливість». Тому Brexit для нашої країни може стати можливістю якоюсь мірою зайняти нішу торгово-економічного партнера для ЄС, а також представляти більшу зацікавленість для інвестування, зокрема інноваційного. Головне – використовувати цю можливість і заявити про потенціал країни. Наприклад, ми почали рік з Українського дому в Давосі під час ВЕФ, організованого UVCA при партнерстві з WNISEF & Victor Pinchuk Foundation. Працюємо над тим, щоб відвідування 5000 людей нашого Дому мало позитивний вплив на економіку.

А інвестувати варто завжди обережно. Звичайно ж, майбутнє за технологіями. Причому буквально в усіх секторах: чи то програмне забезпечення, чи то охорона здоров'я, чи то агропромисловість. Важливо розуміти галузь, в компанії якої вкладаєте капітал. У такому випадку, крім зменшення інвестиційних ризиків, ви зможете привнести так звані smart money («розумні гроші»), тобто експертизу, зв'язки тощо.

Читайте також: 7 законів грошей: чому варто прочитати книгу Джорджа Клейсона «Найбагатший чоловік у Вавилоні»
У формі притч Джордж Клейсон розповідає про те, що багатіями стають лише ті, хто затямив прості закони нагромадження грошей.