«Весна» вже близько: які з урядових законопроектів Рада розгляне найближчим часом

Редакція Mind пропонує читачам детальний аналіз урядових ініціатив. Ми розпочали цикл публікацій, у яких, окрім змісту запропонованих законопроектів, відомостей про їхніх лобістів і дослідження економічного підґрунтя, даємо власну суб`єктивну оцінку цим документам. Наразі пропонуємо вашій увазі низку важливих законопроектів економічного спрямування, що заплановані на розгляд на поточному парламентському тижні 26 лютого – 2 березня.

Частина із них входить до так званого реформаторського блоку із 35 законопроектів під назвою «Весна реформ», анонсованих 31 січня прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом під час урядового засідання. Ухвалення цих документів, на переконання голови Кабміну, має забезпечити зростання ВВП країни до 5–7% на рік. Основний акцент у презентованій Гройсманом програмі зроблений на дерегуляції та поліпшенні бізнес-клімату, захисті прав підприємців, спрощенні доступу бізнесу до фінансування і стимулюванні інновацій.

Кілька законопроектів із цього блоку ми вже почали аналізувати, включаючи й законопроект №4591 «Про Установу бізнес-омбудсмена», який також заплановано на розгляд цього тижня. Але, оскільки Верховна Рада вже давно не дотримується регламентних принципів формування порядку денного, існує висока ймовірність того, що під час пленарної роботи з’являться нові «неочікувані» проекти законів з голосу.

• Номер і дата реєстрації. 7466 від 28.12.2017
• Автор. Кабінет міністрів України.
• Етап. Внесено до порядку денного сесії, планується до розгляду 27 березня.

Ціна питання. Офіційно мінімальний обсяг ринку авторських і суміжних прав в Україні у 2016 році склав близько 80 млн грн. Для порівняння, у Великобританії цей ринок складає 714 млн євро (у 310 разів більше), у Франції – 1,109 млрд євро (в 410 разів більше). Логічно, що в Україні при належній боротьбі з нелегальним розповсюдженням контенту ринок авторських прав потенційно сягає більше 8-10 млрд грн.

Зміст. Закон регламентує створення та функціонування юридичних осіб – організацій колективного управління, що будуть управляти, контролювати та збирати кошти від імені правовласників за використання їхніх майнових авторських прав та суміжних прав. Входить до пакету «реформаторських законопроектів» Володимира Гройсмана.

Хто виграє. Власники авторських та суміжних прав – іноземні й вітчизняні виробники контенту (аудіо, відео та ін.).

Хто програє. Фізичні та юридичні особи, що нелегально використовують контент.

Позиція парламентських юристів. До законопроекту висловлена низка зауважень щодо неузгодженості з чинним законодавством.

Прогнозована позиція фракцій. Законопроект не має відвертих супротивників.

Шанс на прийняття. Законопроект відповідає зобов’язанням України перед ЄС та США, і буде прийнятий, як і аналогічні законопроекти з цієї тематики. Наприклад, діюче законодавство вже передбачає штрафи за порушення авторських прав у розмірі до 50 000 (!) мінімальних заробітних плат.

Альтернативні законопроекти. Відсутні.

Оцінка Мind. Сфера авторського права в Україні перебуває майже у зародковому стані, що зумовлено відсутністю дієвих механізмів контролю та покарання порушників, а також бідністю споживачів на внутрішньому ринку. Україна традиційно входить до числа світових лідерів із розповсюдження нелегального контенту. Проте стрімка інтеграція в європейське правове поле не залишає жодного шансу піратському ринку в Україні, оскільки на владу постійно тиснуть з цього питання європейські та американські лобісти. Зрештою закон може мати негативні наслідки для освітньої сфери та ринку праці, де у якості знарядь праці використовуються об`єкти авторського права.

• Номер і дата реєстрації. 2216а від 01.07.2015
• Автор. Кабінет міністрів України.
• Етап. Готується до другого читання, планується до розгляду 1 березня.

Ціна питання. З 2000 до 2012 року технологічні парки в Україні реалізували продукції на 12,6 млрд грн. Одночасно з держбюджету вони одержали 68,4 млн грн за той же період. Потенціал розвитку ще більший. Так, наприклад, для порівняння, в Туреччині існує понад 290 індустріальних парків, 30% економіки Китаю – це технопарки, у Польщі – 81 індустріальний технопарк.

Зміст. Пропонується виключити «технологічні парки» з переліку функціональних типів спеціальних (вільних) економічних зон; спрощується порядок реєстрації технологічних парків; визначаються підстави щодо встановлення строку дії та порядку запровадження спеціального режиму інноваційної діяльності технологічних парків тощо.

Хто виграє. Підприємці, стратегічно – держава, громадяни (завдяки створенню нових робочих місць).

Хто програє. Держава, якщо технопарки використовуватимуться з метою оптимізації податків та непрозорої тіньової економіки.

Позиція парламентських юристів. До законопроекту висловлена низка зауважень щодо неузгодженості з чинним законодавством.

Шанс на прийняття. Високий.

Альтернативні законопроекти. Відсутні.

Оцінка Мind. Законопроект стосується технопарків, але не вирішує головного питання – застарілої нормативної бази щодо спеціальних (вільних) економічних зон. Досвід існування подібних зон в Україні поряд з позитивними, має негативні сторони – у вигляді зловживань митним і податковим режимом близьких до влади зацікавлених осіб, а також непрозорого бюджетного фінансування. Також виникають ризики корупції на рівні державного регулювання, наприклад, при визначенні, який проект є «пріоритетним інноваційним проектом». Це несистемний законопроект, що свідчить про відсутність в уряді стратегічного бачення розвитку вільних економічних зон та технологічних парків. Прикре враження залишає і пояснювальна записка, що не містить бодай елементарного економічного обґрунтування.

• Номер і дата реєстрації.  3096-д від 25.05.2017
• Автор. Бєлькова Ольга та ін.
• Етап. Готується до другого читання, планується до розгляду на 27 лютого.

Ціна питання. Біля 20% (понад 4 млрд кубометрів) газу в Україні видобувають приватні компанії. Якщо прийняти до уваги поточні ціни на газ, то річний обсяг ринку приватного газу становить 34 млрд грн (а всього ринку – більше 170 млрд грн). Плюс доходи приватних видобувників нафти 236 000 тонн щорічно, що становить 0,5 млрд грн. Проте мова радше має йти про потенційні не розроблені родовища нафти і газу. Запаси газу в Україні оцінюються в 4,5 трлн куб. м.

Зміст. Класичний лобістський законопроект, встановлює преференції для нафтогазовидобувних компаній в частині відведення земельних ділянок та видачі відповідних дозволів. Входить до пакету «реформаторських законопроектів» Володимира Гройсмана.

Хто виграє. Державні і приватні нафтогазові компанії, теоретично – державний та місцеві бюджети від збільшення надходжень рентних платежів.

Хто програє. Землевласники. Законопроект встановлює прості механізми вилучення земельних ділянок з родючими ґрунтами під нафтогазовий комплекс. Якщо почнуть впроваджуватися технології видобутку сланцевого газу і нафти, Україна ризикує втратити багато родючих ґрунтів. До того ж закон не визначає компенсації ринкової ціни землі (через відсутність ринку як такого), а тому компенсація буде мізерною. Також можуть бути незадоволені представники місцевих органів влади, про що свідчить конфлікт між державною компанією «Укргазвидобування» та головою Полтавської облради Олександром Біленьким як раз із цього приводу.

Позиція парламентських юристів. Відсутня.

Прогнозована позиція фракцій. У всіх фракціях є критики та прибічники законопроекту. Провладні фракції і «Опозиційний блок» дадуть потрібну кількість голосів. Категорично проти можуть виступити «Батьківщина», група «Воля народу».

Шанс на прийняття. Високий.

Альтернативні законопроекти. Відсутні.

Оцінка Мind. Викликає подив розгляд законопроекту при відсутності обов’язкового юридичного висновку юристів ВРУ. Маючи за лаштунками впливових лобістів, законопроект має критиків лише серед маргінальних політичних сил. Глобально закон сприятиме збільшенню видобутку нафти і газу в Україні. Але враховуючи тарифну політику держави, навряд чи від цього газ стане дешевшим для кінцевих споживачів. Плюс викликають низку питань можливі екологічні наслідки.