Вбивця корупції: як нові технології знищать махінації у держінституціях

Вбивця корупції: як нові технології знищать махінації у держінституціях

Чи є попит з боку влади на впровадження антикорупційних сервісів

Этот материал также доступен на русском языке
Вбивця корупції: як нові технології знищать махінації у держінституціях
Фото Shutterstock

Президентські вибори без маніпуляцій, зберігання даних у держреєстрах – без махінацій, істотне зниження рівня корупції, об'єктивні перевірки ДФС, довіра громадян до держінститутів, величезна економія державного та міських бюджетів, правдива інформація про свіжість продуктів у супермаркетах і т.п. – всі ці, здавалося б, фантастичні для України «речі» можливі найближчим часом. За маленької умови – використання блокчейна.

Ця технологія забезпечує надійність зберігання будь-яких даних, неможливість їхньої підробки і зміни заднім числом завдяки тому, що інформація одночасно міститься на безлічі пов'язаних між собою і віддалених один від одного пристроїв. Простіше кажучи, для здійснення шахрайства потрібен доступ до всіх серверів і згода безлічі аудиторів, що неможливо.

Восени минулого року Україна першою в світі переклала на блокчейн торги держпідприємства «Система електронних торгів арештованим майном» (СЕТАМ). Далі частково «випустила» у блокчейн Державний земельний кадастр і Реєстр майнових прав. На цьому новації застопорилися, хоча чиновники раніше обіцяли перевести на блокчейн усі держреєстри, органи забезпечення безпеки, сфери енергетики, охорони здоров'я і т.п. 

На конференції «Впровадження блокчейна у міську цифрову інфраструктуру», що відбулася 15 березня, представники КМДА заявили, що планують запустити цю технологію для ряду сервісів. Головним «стимулом» для них стала вимога громадськості забезпечити прозорість і усунути маніпуляції. Представники бізнесу на заході підкреслювали, що у них більш ніж достатньо фахівців та ідей. Але чи є насправді попит при владі на впровадження антикорупційних сервісів? На яких умовах держава готова співпрацювати? Які проекти могли б бути реалізовані найближчим часом? На ці питання Mind шукав відповіді серед учасників конференції.

Перші кроки Києва. Директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, співкоординатор ініціативи Kyiv Smart City Юрій Назаров розповів, що першим пілотним проектом стане перенесення на децентралізовану платформу сервісу запису до дитячих садочків міста. «Зараз сервіс активно працює, близько 36 000 киян записали своїх дітей у електронну чергу. Однак не завжди вдається так, що дитина «переміщається», скажімо, з 25-го на 29-е місце в черзі. Жителі цікавляться, чому так відбувається, чи не маніпулюємо ми даними. Насправді, у нас є пільговики, діти учасників АТО, яких ми зобов'язані ставити без черги», – пояснює Юрій Назаров. За його словами, щоб забезпечити прозорість процесу і довіру до цього сервісу, було вирішено перевести його на блокчейн. Технологія дозволить всім бажаючим контролювати, що відбувається з чергою.

У КМДА сподіваються, що сервіс вдасться «підключити» до нової технології протягом двох місяців. Втім, поки не визначено необхідний обсяг фінансування і хто стане технічним підрядником проекту. «Все залежить від того, яке фінансування буде. Якщо бюджетні гроші – то, звичайно, будемо проводити відкритий тендер за стандартною процедурою. Якщо грантові кошти – грантодавець сам визначатиме підрядника. Я буду домагатися, щоб це були не бюджетні кошти», – розповів Mind Юрій Назаров.

Перший пілот дасть можливість протестувати особливості використання децентралізованих технологій і надалі масштабувати досвід на інші міські сервіси, сподіваються у КМДА. «Схожа «довірча» ситуація у нас зараз із електронними петиціями, громадським бюджетом. Кияни хочуть бути впевненими, що все відбувається прозоро, без маніпуляцій. Як людина, що відповідає за ІТ, я гарантую, що втручання у систему немає. Якщо ми будемо використовувати блокчейн – всі бажаючі зможуть переконатися, що це насправді так», – підкреслив Юрій Назаров.

Ідеї бізнесу. Учасники конференції запропонували чимало реалізованих проектів, які можуть бути запущені в Україні: від проведення тендерів, оплати комунальних послуг, управління міським господарством до виборів на блокчейні. Наведемо кілька яскравих прикладів.

Вбивця корупції: як нові технології знищать махінації в держінститути
Зліва-направо: глава Держагентства з питань електронного урядування Олександр Риженко, партнер Distributed Lab Роман Сульжик, директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Юрій Назаров, українсько-американський мільярдер Марк Гінзбург, Global government director компанії Bitfury Владислав Радиш
Фото: Facebook-сторінка Олександра Федієнка

Українсько-американський мільярдер Марк Гінзбург розповів, що Південно-Африканська республіка впроваджує репутаційний блокчейн. Система фіксує всі адміністративні, кримінальні порушення держслужбовців. Ці дані не можна вилучити, змінити. Надалі чиновник не може працювати у держорганах. «Мені б дуже хотілося побачити аналог в Україні. На жаль, сьогодні корупція і зловживання службовим становищем – бич вітчизняних міських структур, що передається з покоління у покоління. Це вже карма. Коли у нас викривають у провині, в кращому випадку дають можливість звільнитися за власним бажанням. І ніщо не заважає через деякий час влаштуватися, скажімо, в мерію іншого міста. Якби у нас впровадили репутаційний блокчейн – він би мав ефект чистилища і зіграв би превентивну роль. Ми б звільнилися від величезного числа несумлінних чиновників», – вважає Марк Гінзбург.

Ідея спікера була сприйнята з гумором. «Якщо у нас таке введуть – Україна зупиниться. Адже антикорупціонери порушують підвалини української держави. Вони – ворожі шпигуни, які намагаються зруйнувати стовп, на якому стоїть вся країна», – протролив антикорупційні потуги держави партнер компанії Distributed Lab Роман Сульжик. Він запропонував ще кілька ідей.

«Нещодавно ДФС створила якусь систему, аби ловити тих, хто ухиляється від податків. Але система управляється ув ручному режимі. Думаю, все ухильники знають критерії системи і можуть їх обійти. Якби ці дані по корпораціям у знеособленому вигляді виклали б у публічний доступ на блокчейні, у бізнесу з'явилася б можливість створити сервіс зі штучним інтелектом, який більш об'єктивно виокремлюватиме ухилення від податків. Ці дані передавалися б інспекторам, далі результати перевірки вносилися б до системи», – розповів Mind Роман Сульжик. За його словами, аналогічний сервіс можна було б запустити для закриття митних «дірок», випустивши у публічний доступ знеособлену інформацію.

Ще приклад. «Держава могла б вибудувати із бізнесом зовсім інші відносини, якби компанії були готові перенести свою бухгалтерію на блокчейн. Скажімо, зараз банки щомісяця відсилають НБУ звіти, а потім виявляється, що частина цих документів підроблені. Якщо ж фінустанова весь свій облік стане вести на блокчейні та щодня вноситиме дані про депозити, кредити тощо, то заднім числом нічого собі намалювати не зможе. Крім того, банку не потрібно буде регулярно висилати звітність», – розповідає партнер Distributed Lab. На його думку, до таких банків у регулятора буде набагато більше довіри. НБУ, в свою чергу, зможе дати їм поблажки у вигляді нормативів або інших послаблень.

Монетизація. Аукціон СЕТАМ, Земельний кадастр і Реєстр майнових прав зараз безоплатно підтримує на блокчейні компанія Bitfury, повідомив Mind глава Держагентства з питань електронного урядування Олександр Риженко. «Надалі одна з можливих схем монетизації – transacion fee (комісія з кожної транзакції. – Mind)», – раніше пояснював керуючий партнер ЮК «Юскутум» Артем Афян, який займається юридичним супроводом проекту. 

Представники КМДА на конференції натякали, що вибити гроші з держ-, міськбюджетів вкрай складно. Тому пропонували бізнесу іншу схему співпраці. Міська влада готова відкрити дані стартапам. А монетизація – за рахунок споживачів. «Завдання міста – надати доступ до цифрової інфраструктури, відкритих даних, до систем. Якщо у вас є ідея – подавайте свій проект у акселератор Kyiv Smart City Hub. Місто його розгляне, і у разі актуальності надасть платформу для запуску», – пропонує Юрій Назаров. За його словами, акселератор довів свою ефективність. Наприклад, підтриманим містом сервісом електронного запису на прийом до лікаря зараз вже користується половина України.

Чи дозволять в Україні реалізувати антикорупційні проекти? IT-фахівці розповіли на конференції, що створили сервіс для проведення місцевих виборів на основі блокчейна. Запропонували проект владі невеликого українського містечка. Останні на словах прийняли ідею на «ура». Однак повідомили, що без законодавчого поля проект реалізувати поки що неможливо.

За словами Олександра Риженко, у Верховній Раді зареєстровано два законопроекти про криптовалюти, мета яких – ввести у законодавчу площину основні поняття, в тому числі й блокчейн, токени, ICO. Нещодавно документи були об'єднані у один для якнайшвидшого просування.

З огляду на «оперативність» проходження непролоббованих законопроектів у ВР, законодавче поле в нашій країні з'явиться не раніше, ніж за кілька років. Поки ж учасники конференції пропонували використовувати обхідні маневри. Юрій Назаров підкреслив, що й під час відсутності законодавчого регулювання немає проблем робити перші кроки. Місто готове розглядати і під свою відповідальність впроваджувати перспективні проекти.

Владислав Радиш, global government director компанії Bitfury, підкреслив, що блокчейн, як і будь-яка інша технологія, не вимагає регулювання. Законодавча ж база потрібна тільки для деяких сервісів, продуктів, які створюються на базі технології. Наприклад, щоб впровадити перевірку підрахунку голосів на місцевих виборах, можна використовувати найпростіший трюк: назвати сервіс системою плебісциту.

Спікери наголошували: вони сподіваються, що держава оцінить величезні можливості технології і не стане гальмувати її впровадження. «Блокчейн – технологія цифрової довіри. Зараз спостерігається дуже великий дефіцит довіри між громадянином і державою. Обидві сторони мають потребу в підвищенні його рівня», – зазначив Владислав Радиш.

«У Великобританії кажуть: якщо хочете вбити мікробів – не потрібно викручуватися, просто відкрийте вікно і впустіть світло. У нас же поки люблять, щоб було темно і сіро. Блокчейн так важливий тому, що він має на увазі великий ступінь відкритості. Відкриті дані – це світло, яке не тільки створить безліч нових бізнесів, а й істотно заощадить витрати державних і міських бюджетів», – резюмує Роман Сульжик.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті