Майже відлига: чи дійсно іноземні інвестори повертаються в Україну

Україна для багатьох інвесторів як була, так і залишається «дикою територією». Нестабільна соціально-економічна і політична ситуація, непередбачуваність законодавчих змін і тиск з боку контролюючих органів не додають нашій країні очок на міжнародній арені. Проте обсяги прямих іноземних інвестицій в Україні повільно, але зростають.

Чистий приплив ПІІ в Україну за 2017 рік склав $2,3 млрд. Для порівняння: у 2016 році – $2,1 млрд. Але якщо відняти операції банків з переоформлення боргів у статутний капітал, обсяг інвестицій складає лише $1,8 млрд. Ці результати все одно виявилися досить далекими від прогнозу Міністерства економрозвитку і торгівлі, яке очікувало, що у 2017 році в Україну від іноземних інвесторів зайде близько $4,5 млрд.

«Інвестиції активізувалися завдяки відновленню економіки, стабілізації гривні та пом'якшенню валютної політики. Але повноцінного повернення іноземних інвесторів ще немає, більшість стежить за співпрацею з МВФ, боротьбою з корупцією. Разом з тим дуже показовим було розміщення єврооблігацій і обережні покупки нерезидентами ОВДП», – міркує Андрій Шевчишин, старший аналітик групи компаній Forex Club. Варто відзначити, що в останній місяць масова купівля нерезидентами 3-місячних ОВДП носить лише спекулятивний характер – у зв'язку з ростом облікової ставки і зміцненням гривні такі інвестиції обіцяють високу прибутковість.

Не варто забувати і про те, що у 2017 році Нацбанк дозволив репатріацію дивідендів, нарахованих за попередні роки. Це добре для інвесторів, які намагаються розвивати в Україні бізнес. Водночас таке послаблення дещо зіпсувало статистику: сума виведеного за кордон прибутку у вигляді дивідендів на початок листопада 2017 року перевищила $ 2 млрд, згідно з даними НБУ.

Найбільше інвестують Кіпр та Нідерланди. Регіональна структура інвестицій, якщо вірити Державній службі статистики, незмінна. З Кіпру прийшло 25,7% усіх ПІІ на 1.10.2017, слідом за ним – Нідерланди (16,5%), потім Російська Федерація (11,1%), Великобританія (5,5%), Німеччина (4,6%), а також Швейцарія, Франція, Австрія.

«Не виключено, що частина таких інвестицій – реінвестування прибутку з використанням європейських юрисдикцій. Іноземні вони лише за формою», – вважає Віктор Шулик, директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating.

Наприклад, Кіпр – улюблене місце українських компаній, які «прописують» там свій бізнес. Як для його захисту від репресій в Україні, так і для оптимізації оподаткування. Якщо подивитися на дані того самого Держстату, понад 93% інвестицій з України припадає на Кіпр. Відповідно, левова частка коштів, що надходять з цієї країни, звичайна репатріація виведеного раніше капіталу.

За останні три роки іноземні компанії інвестували близько 3,3 млрд євро в 130 українських проектів – за даними Financial Times, у період з лютого 2014 року по липень 2017 року.

Водночас, якщо проаналізувати найбільші публічні угоди у 2017 році, пов'язані із залученням капіталу, виходить, що більшість з них – це або боргове фінансування, або реструктуризація «старих» боргів. Реальних і великих інвестпроектів все ще трохи.

Топ-20 найбільших публічних угод

№ п/п	Зміст угоди	Сума	Юридичні фірми, що супроводжували угоди
1	Зміна умов фінансування, наданого China Development Bank НАК «Нафтогаз України»	$3,65 млрд	Clifford Chance, Redcliffe Partners з боку China Development Bank
2	Випуск Україною єврооблігацій з терміном погашення через 15 років, який здійснювався разом з пропозицією викупу власникам єврооблігацій з погашенням у 2019 і 2020 роках	$3 млрд	White & Case LLP та AVELLUM з боку Міністерства фінансів України Latham & Watkins LLP і Sayenko Kharenko з боку BNP Paribas, Goldman Sachs та J.P. Morgan Securities, лід-менеджерів випуску
3	Реструктуризація заборгованості Metinvest B.V. за гарантованими облігаціями і кредитами передекспортного фінансування	$2,3 млрд	Baker McKenzie і Allen & Overy з боку Metinvest B.V.  Linklaters і AVELLUM з боку групи тримачів облігацій Clifford Chance і Redcliffe Partners з боку кредиторів передекспортного фінансування
4	Реструктуризація облігацій DTEK Finance plc в рамках довгострокової боргової реструктуризації групи ДТЕК	$1,27 млрд	Latham & Watkins LLP і Sayenko Kharenko з боку ДТЕК; Shearman & Sterling LLP і AVELLUM з боку групи тримачів облігацій
5	Продаж компанією One Equity Partners компанії East Balt Bakeries Группе Bimbo*	$650 млн	Baker McKenzie з боку One Equity Partners; Redcliffe Partners, Cleary Gottlieb, Steen & Hamilton, White & Case, NautaDutilh, Morgan Lewis & Bockius з боку Grupo Bimbo
6	Надання НАК «Нафтогаз України» кредитної лінії від Citibank і Deutsche Bank під гарантію Світового банку	478 млн євро	Allen & Overy і Sayenko Kharenko з боку Citibank и Deutsche Bank
7	Придбання консорціумом китайських компаній Zhengzhou Coal Mining Machinery Group Co, ZMJ, China Renaissance capital Investment Inc. бізнесу із виробництва моторів і генераторів компанії Robert Bosch GmbH*	$545 млн	Clifford Chance і Redcliffe Partners з боку Zhengzhou Coal Mining Machinery Group Co, ZMJ, China Renaissance capital Investment Inc
8	Дебютний випуск єврооблігацій компанією Kernel Holding S.A.	$500 млн	AVELLUM з боку Kernel Holding S.A. Freshfields Bruckhaus Deringer LLP, Harneys, FBK Legal, PricewaterhouseCoopers AG, Samuels Richardson & Co Arendt & MedernachSA, Borel & Barbey  – радники Kernel з питань іноземного права; Latham & Watkins LLP, Lenz & Staehelin, Sayenko Kharenko – з боку лід-менеджерів
9	Випуск єврооблігацій MHP S.A., із терміном погашення через сім років і прибутковістю 7,75% річних, забезпечених поручительствами українських дочірніх компаній «МХП»	$500 млн	AVELLUM з боку MHP S.A. Freshfields Bruckhaus Deringer LLP, Mouaimis & Mouaimis LLC, Harneys, Arendt & Medernach SA – радники MHP з питань іноземного права. Latham & Watkins LLP та Sayenko Kharenko з боку лід-менеджерів
10	Придбання Plarium Global компанією Aristocrat Leisure*	$500 млн	Herzog Fox & Neeman та DLA Piper з боку Aristocrat Leisure
11	Продовження передекспортного фінансування, наданого Duferco S.A	$500 млн	Sayenko Kharenko з боку BNP Paribas
12	Відчуження UniCredit 99,9% акцій ПАТ «Укрсоцбанк» в обмін на міноритарну частку (9,90%) в ABH Holdings	$450 млн	DLA Piper, Sayenko Kharenko, Baker McKenzie, Aequo, Skadden з боку ABH Holdings; Linklaters і AVELLUM з боку Unicredit Group
13	Реструктуризація заборгованості групи ДТЕК	$436 млн	Jeantet з боку Amsterdam Trade Bank N.V.
14	Придбання Казкоммерцбанком (Казахстан) і приватним інвестором істотної частки акцій БТА Банк (Казахстан) і НАСК «Оранта» (Україна)	$410 млн	«Ілляшев і Партнери» з боку Казкоммерцбанка і приватного інвестора
15	Корпоративна реструктуризація холдингової компанії, яка контролює українського телекомоператора «Інтелком» (ТМ Giraffe)	$400 млн	«Василь Кісіль і Партнери» і Stelios & Americanos (Кіпр) з боку «Інтелком»; «ОМП» з боку другого партнера проекту
16	Реструктуризація боргу Roust Corporation	$385 млн	Arzinger і Skadden з боку Roust Corporation
17	Придбання компанією Stahl Lux 2 S.A. бізнесу з виробництва хімії для шкіряних виробів у компанії BASF SE	$316 млн	Clifford Chance і Redcliffe Partners з бокуStahl Lux 2 S.A.
18	Зміна умов фінансування, наданого компанії «Укрзалізниця»	$261 млн	Clifford Chance і Redcliffe Partners з боку Export-Import Bank of Korea
19	Надання Укрексімбанку, який належить державі, другої кредитної лінії в рамках Договору про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі під гарантії держави	$260 млн	Jeantet з боку European Investment Bank
20	Продаж компанією Dubai Aerospace Enterprise (DAE) 30 літаків, що перебувають в оренді 16 авіакомпаній у 14 країнах світу компанії KAHALA Aviation*	близько $260 млн	«Василь Кісіль і Партнери» з боку Dubai Aerospace Enterprise і KAHALA Aviation

Примітки. Представлені угоди укладені в IV кварталі 2016 року – I–III кварталах 2017 року. Угоди, зазначені на умовах конфіденційності, в таблицю не включені. Умовні позначення: * – глобальна угода.

Джерело: «Юридична практика»

Серед них, наприклад, реалізація чергового етапу будівництва контейнерного терміналу на Карантинному молу Одеського морського порту (обсяг інвестицій – $83 млн), будівництво зернового терміналу в Чорноморському порту ($123 млн), будівництво офісного комплексу Business Park у Києві ($100 млн), будівництво житлового комплексу Amtel Properties у передмісті Києва за участю інвесторів з Сінгапуру ($55 млн), будівництво заводу з виробництва насіння американською компанією Pioneer Hi-Bred International, яка входить до складу корпорації DuPont ($55 млн).

Разом з тим угоди з рефінансування набагато масштабніші. «Метінвест», наприклад, у 2017 році реструктуризував заборгованість за гарантованими облігаціями і кредитами передекспортного фінансування на суму $2,3 млрд, ДТЕК реструктуризувала облігації на $1,27 млрд і ще борги на $436 млн, пивоварна компанія «Оболонь» теж провела реструктуризацію на $100 млн.

Крім цього, «Нафтогаз України» взяв кредит у Citibank і Deutsche Bank на 478 млн євро, компанія «Кернел» розмістила єврооблігації на суму $500 млн. Синдиковані позики протягом 2017 року залучили виробник соняшникової олії ViOil ($80 млн) і гірничорудна компанія Ferrexpo ($195 млн).

Відносним успіхом можна вважати надання ЄБРР і МФК двох кредитів обсягом $74 млн на будівництво нового зернового терміналу в порту «Южний», а також відкриття Європейським інвестбанком другої кредитної лінії Укрексімбанку на суму $260 млн, кошти якої будуть спрямовані на підтримку малого і середнього бізнесу. Нехай це і борги, але їх більшою мірою можна віднести до інвестицій в реальний сектор української економіки.

Чи є перспективи зростання обсягу інвестицій цього року? Опитані Mind експерти висловлюють стриманий оптимізм. Серед ключових галузей, які в середньостроковій перспективі будуть найбільш затребувані в інвесторів – енергетика, будівництво, інфраструктура, агропромисловий комплекс, машинобудування, харчопром, ритейл, фармацевтика та IT.

«Очікуємо інвестиції в медицину на тлі запуску медичної реформи, активності в добувній промисловості, комунальному господарстві», – розповідає Андрій Шевчишин.

Географія походження інвестицій теж досить велика. «В основному це США, Японія, Німеччина, а також російські приватні компанії. Дуже багато накопиченого, але поки нереалізованого попиту від китайців та індійців. Я так розумію, вони чекають розширення торгових правил України з ЄС», – говорить Віталій Шапран, голова комісії з банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА).

Про інтерес німецьких інвесторів до України рік тому заявив глава Торгово-промислової палати Німеччини Олександр Маркус. Ключові фактори, які залучають німців (та й інші європейські країни), це близькість до ЄС і доступність робочої сили в Україні.

«Для багатьох компаній можливості зростання на їх «рідних» ринках обмежені, тоді як в Україні вони отримують доступну сировину, енергетичні ресурси і робочу силу. У 2016 році у Львівській області відкрилося 56 нових підприємств, а у 2017 році – ще 84. Ми знаходимося вже практично в Європі, що відкриває для інвесторів прекрасні можливості для масштабування виробництв і значно спрощує логістику продукції», – міркує Роман Матис, глава управління інвестиційної політики Львівської обласної держадміністрації.

Обіцянки далеко не завжди трансформуються в реальні проекти. «Жоден розсудливий інвестор не  «заведе» гроші в країну, з якої потім буде неможливо отримати їх назад. Тому важливо забезпечити рівні умови для входу і виходу, захист як для внутрішніх, так і для зовнішніх інвесторів. Крім того, потрібно прибрати бар'єри у валютному регулюванні, щоб потенційний інвестор бачив зелене світло не тільки «на в'їзді в тунель», – вважає Віктор Шулик.

Погоджується з ним і Віталій Шапран, на думку якого, для інвесторів перш за все важливі вільна циркуляція капіталу, стабільність національної валюти, боротьба з корупцією та наявність податкових пільг.

«Найбільше інвесторів від України відлякує відсутність реального захисту їхніх грошей, недовіра до судів і мінливість законодавства», – стверджує Анна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації.

І хоча протягом 2017 року влада зробила назустріч бізнесу чимало кроків, законодавчо обмеживши повноваження правоохоронних органів під час обшуків, скасувавши обов'язковість «мокрих» печаток і реєстрації інвестицій, зробити ще треба набагато більше.

Першочергове завдання – припинити виборчі наїзди на бізнес і зупинити «маски-шоу». І це крім того, що уряд не перший рік обіцяє знизити не тільки податковий, а й регуляторний тиск на бізнес, скоротити кількість перевірок, обмежити повноваження перевіряючих.

Адже все це – передумови для припливу капіталу в Україну. В іншому випадку «буму» інвестицій наша країна може і не дочекатися. Ані у 2018 році, ані в наступні декілька років.