Глава «Vodafone Україна»: «Лише в одного оператора є гроші, щоб заплатити за ліцензії в 1,8 ГГц, інші – позичають»

Запуск в Україні 4G у діапазоні 1,8 ГГц може бути перенесено на невизначений термін. Нещодавно лідер Радикальної партії Олег Ляшко зажадав скасувати результати другого 4G-тендера і виставити частоти на повторні торги. «Ми підрахували: український бюджет у результаті заниження в 15 разів стартової ціни на продаж 4G-частот втратив 15 млрд грн. Частоти 4G продали вдвічі дешевше – за 5,5 млрд грн, ніж частоти 3G кілька років тому – за 10 млрд грн», – полум'яно заявив депутат з трибуни ВР. 

Де-факто 4G-ліцензії оператори придбали за 7,9 млрд грн, а 3G – за 8,8 млрд грн. Олег Ляшко чомусь не вважав за потрібне згадати про доходи держави від першого 4G-тендера (2,46 млрд грн), після якого оператори додатково повинні сплатити 500 млн грн конверсії компанії «ММДС-Україна», що входить до групи СКМ Ріната Ахметова. Чому, на його думку, стартові ціни лотів були занижені в 15, а не 5 або 500 разів, депутат не пояснив.

Проте жонглювання вибірковими цифрами і гучними заявами про «величезну аферу» стало підставою для перевірки можливих порушень. Генпрокурор Юрій Луценко повідомив у парламенті, що ГПУ має намір розслідувати законність проведення тендера. Мобільні оператори опинилися в делікатній ситуації: незабаром закінчується термін оплати за ліцензії на 1,8 ГГц, але перераховувати до бюджету 5,43 млрд грн до завершення розслідування – у нашій державі досить ризиковано.

Як вплинуло парламентське шоу на підготовку до старту 4G? Чи братиме оператор участь у новому тендері в разі скасування попереднього? Як планує заманювати споживачів у 4G? На ці та багато інших питань Mind відповіла генеральний директор «Vodafone Україна» Ольга Устинова.

– На вашу думку, чи є загроза зриву запуску 4G в діапазоні 1,8 ГГц?

– Цю загрозу повинні оцінювати держоргани, які ініціювали тендер і підписали всі документи, затвердили ціни на лоти з урядом. З боку оператора загроз немає: йдемо за графіком, нічого не зупиняли, готові найближчими днями запустити 4G у діапазоні 2,6 ГГц, чекаємо тільки отримання всіх необхідних дозволів. А 1,8 ГГц – практично на фінальній стадії. Сподіваюся, держоргани оперативно розберуться в ситуації. Бо ми націлені розвивати зв'язок четвертого покоління.

– Ви вже заплатили за ліцензії в 1,8 ГГц?

– Поки ні. У операторів є час до 6 квітня.

– Чекатимете на закінчення розслідування ГПУ?

– Чекаємо, коли позикові гроші зайдуть у країну. Для впровадження 4G – будівництва та оплати ліцензій – ми зайняли у міжнародних інвестиційних фондів 90 млн євро, адже всі вільні кошти протягом останніх трьох років ми вкладали в інфраструктуру, а це 17 млрд грн.

Навіть якщо ми не отримаємо можливості запускати і окупати 4G-мережу, за кредитами в будь-якому випадку потрібно буде платити. Не знаю, хто за це відповість перед європейськими інвесторами. Ймовірно, я – глава компанії, яка доводила, що ці гроші ми заслужили і повинні вкласти в Україну.

– Існує думка, що Олег Ляшко «розгойдував човен» на прохання Ріната Ахметова. Ви вже оплатили конверсію компанії «ММДС-Україна»?

– Так. В іншому випадку нам би не видали ліцензію у 2,6 ГГц.

– На ваш погляд, чим або ким спровоковано заяву депутата про «зраду»?

– Можливо, політикою. Мені складно судити. Я намагаюся від неї абстрагуватися і займатися бізнесом. В українському телеком-бізнесі роботи вистачає. Україна дуже сильно відстає від інших країн з точки зору технологічного розвитку. 3G до нас прийшов із запізненням на 10 років. Тоді як в Іспанії Vodafone разом з Huawei здійснили перший дзвінок у 5G, ми в Україні досі дискутуємо з приводу 4G, продовжуємо жити в дивній епосі та рахувати ефемерні гроші, які оператори в теорії мали заплатити.

Уявіть ситуацію: фермер купив землю під посадку кукурудзи, а через деякий час вирішив саджати на ній помідори. Держава не заперечує. За маленької умови: землю потрібно купити вдруге. У нас зараз така сама ситуація – для проведення конкурсу ми безкоштовно здали 23 МГц, які раніше вже придбали в держави. На тендері купили 25 МГц за 1,8 млрд грн. Напевно, «продешевили».

– Якщо після перевірки ГПУ будуть скасовані результати тендера та підняті стартові ціни в 15 разів – ви братимете участь у новому конкурсі?

– Ми заклали 30% своїх активів, щоб отримати 90 млн євро для оплати ліцензій. Ще близько 10 млрд грн хочемо інвестувати в 4G-мережу. Якщо політики вважають, що ми можемо запросто заплатити в 15 разів більше, розчарую їх: у нас не вистачить активів для застави. На сьогодні тільки «Київстар» заявив, що у них є гроші, щоб заплатити за ліцензії в 1,8 ГГц, інші оператори позичають і намагаються довести акціонерам: український ринок заслуговує на інвестиції. Це не «плач слов'янки», а проста математика. Політики добре вміють віднімати, сподіваюся, освоять і додавання... наших витрат. Це не складно. Можна просто відкрити публічну звітність компаній.

Оператори входять до сотні найбільших платників податків України. Крім стандартних внесків, ми платимо ренту за РЧР (радіочастотний ресурс. – Mind), що зростає щороку, а також 7,5% збору до пенсійного фонду, який колись вводився як «податок на розкіш». Так, користування мобільним зв'язком в Україні чомусь досі вважається розкішшю. Неймовірними зусиллями нам вдалося добитися, щоб «розкішний» податок не стягувався під час оплати за інші послуги за допомогою мобільних платежів.

Складається враження, що скільки б не заплатили оператори на тендері, все одно буде замало. При будь-якому рішенні хтось буде незадоволений. Можливо, причиною є наближення виборів. Добре, давайте ще почекаємо 10 років, як чекали можливості впроваджувати 3G. Може, дочекаємося, коли в операторів злетить ARPU, і вони зможуть дозволити собі оплатити ліцензії в 15 разів дорожче. Якщо серйозно, я дуже сподіваюся на перемогу здорового глузду і вирішення ситуації найближчими тижнями.

Про старт 4G

– Коли і в яких містах хочете стартувати у 2,6 ГГц?

– Ми готові до старту. Зараз чекаємо на отримання всіх дозвільних документів, зокрема й на базові станції від УДЦР (Український державний центр радіочастот. – Mind). Як тільки отримаємо документи, почнемо запускати місто за містом: Київ, Львів, Дніпро, Одесу і т. д. У діапазоні 2,6 ГГц не буде килимового покриття, цей спектр призначений для збільшення ємності мережі, тобто можливості обслуговувати одночасно велику кількість користувачів. Тому «включати» LTE станемо тільки в хот-спотах – «гарячих точках», де велике навантаження на 3G-мережу. Зміни одразу будуть відчутні: у великих містах не падатиме швидкість у місцях скупчення великої кількості абонентів. Це, як правило, центральна частина міста, студентські кампуси. Поки таких місць в Україні небагато, тому плануємо поставити не більше 500 базових станцій у 2,6 ГГц по всій країні.

А масове покриття буде в 1,8 ГГц.

– Коли доберетеся до маленьких населених пунктів у 1,8 ГГц?

– Відповідно до ліцензійних умов, ми повинні запустити обласні центри протягом 12 місяців, а міста з населенням 10 000+ – за 3,5 року. Але ми не обмежуватимемося цими вимогами і плануємо розгорнути мережу раніше. Всі обласні центри, сподіваюся, «закриємо» до кінця цього року. А далі головним фактором для забезпечення покриття буде готовність користувачів – кількість девайсів у мережі. Послуга повинна бути затребувана і має окупатись. Давайте порахуємо, скільки років окупатиметься будівництво базової станції вартістю 1,5 млн грн, навіть без урахування витрат на власне обладнання мобільного зв'язку та «останню милю» у віддаленому селі з 500 жителями за середнього щомісячного рахунку в 50 грн.

До вирішення завдання зменшення цифрового розриву між містом і селом може підключитися держава. По-перше, дуже важливо стимулювати попит на споживання мобільного інтернету запуском електронних послуг, завдяки яким за допомогою смартфона можна буде отримати будь-які довідки, оформити пенсію тощо.

По-друге, ми дуже розраховуємо, що після запуску в діапазоні 1,8 ГГц нам будуть доступні більш низькочастотні спектри. У всьому світі дороги і віддалені села покривають у діапазонах 800 МГц (для LТЕ) і 900 (для 3G). За рахунок більшого радіусу дії оператор може забезпечити більший радіус покриття меншою кількістю базових станцій. Якщо цим шляхом йде Європа, йде весь світ, логічно, що і ми повинні розвивати ці діапазони, щоб мережі були окупними.

Про новий конкурс

– На другому 4G-тендері Петро Порошенко повідомив про плановані торги в 900 МГц. А на що ви сподіваєтеся?

– Ми не сподіваємося на технейтральність (можливість оператора застосовувати в конкретній смузі радіочастот, виділеній якомусь оператору, ту чи іншу радіотехнологію без отримання додаткових спеціальних дозволів з боку регулятора на окрему технологію. – Mind). Зараз спектр фрагментований і нерівномірно розподілений. Понад 50% діапазону знаходиться в одного з конкурентів. Якщо в таких умовах запустити технейтральність, можна забути про конкуренцію. У решти двох операторів просто не буде можливості розгорнути в тій же якості свої мережі. Тому ми розраховуємо на повторення історії з 1,8 ГГц: спочатку здаємо частоти, а потім – тендер.

– Скільки готові вкласти в 900 МГц?

– Треба думати, аналізувати можливе повернення інвестицій. Якщо держава розраховує отримати десятки мільярдів за ліцензії – для нас це велике питання.

– Кажуть, що в багатьох країнах низькі діапазони продавалися найдорожче.

– Так. Бо було переоцінено LТЕ-історію. Розраховували, що з приходом цієї технології будуть нові точки зростання для операторів. Але багато очікувань не справдилося. Вітчизняні ж гравці ростуть ще «оперативніше», тільки зараз виходять хоч на якесь споживання 3G. Насправді сьогодні дуже багато питань у телекому, яким чином повертати гроші, які вкладаються в інфраструктуру.

Ми не маємо наміру за 900 МГц заплатити більше, ніж за 1,8 ГГц. Для участі в новому тендері нам знову будуть потрібні позики, при тому що ми вже залізли в борги на три роки. Реальною підтримкою для бізнесу з боку держави була б можливість брати кредити під нормальні відсотки в Україні. Ми б із задоволенням кредитувалися на українському ринку, а не в Європі. Але я не знаю, який бізнес здатний у нинішніх умовах платити 20%. Коли наші політики говорять, що мало грошей віддано за ліцензії, хай спочатку запропонують, де їх взяти в Україні.

Про залучення дата-абонентів

– Яка частка ваших абонентів на старті зможе користуватися 4G?

– Третина нашої бази готова. У них склалися всі три «пазли». Перший – наявність USIM-карти. Ще з 2016 року ми почали продавати USIM, вірячи в те, що державі важливо не залишитися на задвірках технологічного прогресу і запустити 4G. Тому вже зараз наша абонентська база є найбільш підготовленою порівняно з конкурентами, які почали перейматися цим питанням лише минулого року.

Другий «пазл»: наявність розумних пристроїв. Кількість 4G-смартфонів у нашій мережі останнім часом значно зростає. Щоб ще збільшити їх число в мережі, хочемо запустити цікаву кредитну пропозицію. Ми розуміємо платоспроможність наших клієнтів і припускаємо, що без кредитів їм може бути складно. Відсотки за споживчими кредитами, які зараз пропонуються на ринку, – досить високі. Ми спробуємо їх здешевити. У нас немає завдання заробити на продажах смартфонів. Наша мета – отримати можливість окупити інвестиції.

Є й третя складова, яка визначає «готовність»: кількість дата-користувачів. Поки досить великий відсоток абонентів, у яких є і USIM, і 4G-смартфон, але вони не користуються інтернетом. Над цим ми також працюємо.

– Як плануєте заманювати споживачів у 4G? За рахунок чого хочете збільшити їх частку?

– Ще восени минулого року ми першими запустили безлімітні тарифи. Зробили цей безпрецедентний крок, щоб зняти страх користування, щоб абоненти відчули, які можливості дає швидкісний інтернет. Зараз вже понад 1 млн абонентів користується цим тарифом, споживання зросло в рази. Ми припускали, що запуск LТЕ не за горами, і розуміли: часу на навчання небагато, потрібно міняти споживчий досвід.

4G – це не тільки велика швидкість і менший ping (затримка з'єднання. – Mind). Це і віртуальна реальність, й ігри з «важким» контентом, і стримінг відео, і інструмент отримання практично будь-яких послуг. Всі можливості, які абонент може отримати за хорошого фіксованого ШСД, будуть доступні й у мобільній мережі. Смартфон стає засобом першої необхідності.

Також ми дуже націлені на розвиток фінансових послуг. Моя мрія – звільнити свою дамську сумочку від гаманця і безлічі карток. І в цьому напрямку ми теж робимо швидкі кроки. Минулого року запустили свій мобільний гаманець Vodafone Pay в партнерстві з Mastercard. Додаток унікальний тим, що їм може скористатися клієнт будь-якого банку і будь-якого мобільного оператора, не тільки «Vodafone Україна».

– Скільки ваших абонентів вже користується Vodafone Pay?

– Чимало, враховуючи те, що ми не дуже промотуємо ці послуги. Поки отримуємо перший досвід і аналізуємо, як краще масштабно вийти на фінансовий ринок: купити компанію або створити власну. Наші конкуренти вже визначилися. Ми – на стадії прийняття рішення.

Про повернення інвестицій у 3G і 4G

– Коли хочете окупити зв'язок третього і четвертого покоління? Які фактори вплинуть на терміни повернення грошей?

– Інвестиції у 3G і 4G складно «розвести». Ми глобально оновили парк обладнання. Наше нове обладнання може працювати в мережах 2G, 3G, 4G і навіть 5G. Надалі можна буде тільки додати нове програмне забезпечення – і ми готові до 5G.

У цілому ж норма окупності в телекомі згідно з усіма бізнес-кейсами – 5–7 років. Ми її не «проходимо», 4G запуститься раніше. Так, у нас потроху зростає ARPU, за минулий рік – на 7,2%. Але цю динаміку не можна порівняти з рівнем інфляції. В Україні дуже сильно дисконтоване споживання мобільного зв'язку. Абоненти вважають, що 50 грн за мобільний зв'язок на місяць – це дорого. Хоча це вартість пари чашок кави. А тепер давайте порівняємо інвестиції, які потрібні для відкриття кавового бізнесу та для будівництва телекомунікаційної інфраструктури країни.

–  Не тим бізнесом займаєтеся.

– Я теж про це часом замислююся (сміється). Звичайно, ми сподіваємося, що ситуація в країні зміниться, економіка стане більш стійкою.

– Скільки ваших абонентів зараз користуються 3G?

– Наприкінці року ми домоглися 80% покриття населення України. Половина наших клієнтів – близько 10 млн – використовує зв'язок третього покоління. Ми вже виконали ліцензійні умови щодо 3G: всією Україною покрили міста з населенням понад 5000. А в деяких областях, де у нас велика кількість інтернет-користувачів, – і населені пункти з  населенням понад 3000.

– Надалі будете концентруватися на залученні абонентів у 3G або 4G?

– Ми не будемо розмежовувати стандарти. Для звичайного користувача – це зайва інформація. Абонентам потрібна якісна послуга, а якою технологією її буде доставлено – не повинно їх хвилювати. У нових тарифах, можливо, будемо пропонувати різні швидкості. Але окремих тарифів для 3G і для 4G не буде. Щоб клієнт отримував безперервний сервіс, тариф повинен підтримувати всі стандарти. Наприклад, якщо абонент виїжджає за місто, де у нього закінчується покриття 4G, він автоматично потрапить у 3G.

– Нещодавно директор з розвитку бізнесу Huawei Ukraine Олександр Сербін вас цитував, згадуючи ідею запуску безкоштовного мобільного зв'язку для абонентів за рахунок кешбеку. Її впровадження могло б істотно збільшити кількість дата-абонентів.

– І я досі в це вірю. Поки наш ринок не зовсім готовий використовувати таку модель, хоча в інших країнах вона вже реалізується. Абонентам нараховуються бонуси, повертається частина грошей за їхні покупки, платежі через смартфон. Мобільні оператори заробляють за рахунок продуктових мереж, магазинів одягу, аптек, АЗС тощо, яким надають доступ до свого абонента. Фактично всі потреби людини можна «замкнути» на одну операторську платформу, а щоб утримати клієнта в цій «галактиці» – запропонувати йому безкоштовний мобільний зв'язок. В Україні, де багато конкуруючих між собою і торгових майданчиків, і постачальників послуг, таку модель цілком можна реалізувати в майбутньому.

– Ідея чудова. Коли плануєте її здійснити?

– Це дуже велика комерційна таємниця (сміється).