Прийняти на віру: як не допустити «теологічної війни» у офісі

Напередодні Великодня все активніше виникають дискусії на релігійну тематику. Представники християнства та атеїсти наразі сходяться у двобої, щоб показати і довести правильність власних точок зору. Зазвичай, прямо протилежні думки подаються один одному у агресивній формі: релігія з давніх часів була як поєднуючим, так і розколюючим суспільство фактором.

Сформувати шість кроків для грамотної теологічної дискусії у колективі Mind допомагала релігієзнавець, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології НПУ імені М.П. Драгоманова Тетяна Котлярова.

Освіченість і взаємоповага. На думку релігієзнавця, для того щоб не перетворити бесіду або дискусію на релігійну тематику в неприємну суперечку, насамперед потрібно бути освіченою людиною як у питаннях власного віросповідання, так і в особливостях інших релігій, що присутні в обговоренні. Грамотна та плідна дискусія в першу чергу будується на взаємоповазі. Особливо важливо це в питаннях світоглядів, які можуть суперечити один одному.

Пошуки спільного та відмінного. Для мирного обміну власним позитивним досвідом з представниками різних релігійних організацій варто побачити та зрозуміти, що є спільним та відмінним у віровченні і практиці різних релігій.

Будувати «міжконфесійні» стосунки допоможуть саме спільні сторони різних віровчень. Можна спроектувати спілкування й обмін досвідом на тих платформах, що є спільними у світоглядних переконаннях та практиках. До прикладу – спільні освітні й наукові програми, мистецькі проекти, соціальні проекти для населення, тощо.
Різність же може допомогти підкреслити особливості кожного віросповідання, детальніше розкрити аспекти різних віровчень та поглибити знання про інші релігійні течії серед учасників дискусії.

Усвідомлювати причини виникнення міжрелігійних конфліктів. Для викоренення будь-якої проблеми необхідно усвідомлювати її першопричину. Так і для запобігання агресивних суперечок на релігійну тематику важливо знати, що саме призводить до загострення конфліктів.

На думку фахівця, виникненню «релігійних війн» у сучасному світі сприяє достатньо багато факторів. Зокрема, це: 

• неосвіченість у питаннях релігії;
• пасивність і неспроможність вірян захистити власні релігійні традиції та культуру;
• відхід від традиційних релігійних заповідей, які регламентують моральний кодекс цієї релігії і життя віруючої людини в суспільстві;
• комерційний аспект релігії, коли виникає ідея збагачення;
• політичні маніпуляції релігійною свідомістю і втручання у справи релігії з метою особистих махінацій.

Забути про релігійні стереотипи. Стереотипи стосовно різних релігійних течій вже давно стали не тільки сюжетами для інтернет-мемів. Проблема стереотипів набагато гостріша: вони стають на заваді для об’єктивного бачення особливості тієї чи іншої релігії.

Знання стосовно релігійної приналежності людини часто змушує припускати різні речі стосовно неї. Наприклад, можна припустити, що християнин займається благодійністю, або що буддист – обов' язково має бути спокійною людиною. Однак на індивідуальності людини відображаються не лише його релігійні погляди. Разом з цим на формування характеру і поведінки впливають навички, цінності, оточення, тощо.

Прибрати агресію. Дуже часто у релігійних суперечках православні християни агресивно налаштовані до атеїстів стосовно вживання ними великодніх страв.

На думку релігієзнавця, це питання про засилля обрядовірства або невігластва. «Християнин в принципі не може бути агресивним – це заборонено в християнстві і прописано у головних заповідях Священного Писання. Великдень – це найголовніше свято у християн, яке символізує радість і можливість спасіння для кожного вірянина. Пасхальні куличі, крашанки і різні смаколики – це символи цього Свята і його зовнішня форма», – наголошує експерт.

Разом з цим Тетяна Котлярова, згідно із християнською традицією, закликає ділитись цією пасхальною радістю з усіма: пригощати рідних, друзів, нужденних, хворих, військових. Проявляти любов до ближнього і нагадати про це християнам у колективі (раптом ви забули).

Шукати шляхи подолання проблеми. Відмінність світоглядних та релігійних поглядів в колективі є нормою. Навіть у найзґуртованіших коллективах інколи виникають суперечки. Для запобігання та захисту співробітників від релігійних конфліктів експерт пропонує кілька засобів. Зокрема:

• Сходити коллективно до основних релігійних центрів, які представляють колеги за віросповіданням. Це допоможе як розвинути власний світогляд, так і допомогти подолати стереотипні уявлення стосовно віросповідань один одного.
• Вчитись неупереджено і з повагою ставитись до представників інших конфесій, запровадити вітання з релігійними святами колег, інколи влаштовувати спільні заходи (поїздки, корпоративи тощо) з урахуванням особливостей віросповідання колег у колективі.
• Сприяти міжконфесійному і міжрелігійному миру за межами колективу – проведення сумісних благодійницьких та культурних заходів тощо.
• Для підняття рівня освіченості також можна запровадити курс лекцій з релігійних традицій і культур у світі (із запрошенням кваліфікованого фахівця (експерта) у сфері релігієзнавства.

Наостанок варто завжди пам’ятати, що однією з функцій релігії є саме комунікативна: люди вступають у відносини, спілкуються і черпають орієнтири для світогляду. Це – одна з важливих складових формування самосвідомості оточуючих нас людей.