Послали за адресою: депутати відбирають у місцевої влади один з важелів впливу на забудовників

В Україні введуть єдиний для всієї країни порядок присвоєння поштових адрес об'єктам будівництва. Законопроект №7085, що містить цю норму, затверджений Верховною Радою в першому читанні наприкінці березня. Документ позбавляє представників місцевої влади права прописувати власні, часто заплутані та важкоздійснювані процедури присвоєння поштової адреси, що дозволяло займатися поборами і шантажем.

Що передбачає законопроект №7085? Згідно зі статтею 26-2, орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п'яти робочих днів з моменту реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або сертифіката відповідності має повідомити про це місцеву владу – виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або місцеву державну адміністрацію (якщо об'єкт розташований за межами населеного пункту). З моменту отримання цього повідомлення чиновники на місцях зобов'язані протягом п'яти робочих днів надати адресу об'єктам нерухомого майна шляхом затвердження відповідного документа, копію якого вони повинні переслати державному реєстратору прав на нерухоме майно за місцем знаходження відповідного об'єкта.

Чи передбачена відповідальність чиновників на порушення вимог цього закону? Так. Згідно зі статтею 166-24, за порушення встановлених термінів або інших положень порядку присвоєння адрес, а також вимагання не передбачених законом документів чиновникам на місцях загрожує штраф у розмірі від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів. А за повторне порушення перелічених вище норм протягом року – штраф від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З якими проблемами стикалися забудовники при отриманні поштових адрес новобудов? Директор з маркетингу та продажів ЖК RiverStone (компанія UDP) Ангеліна Деревльова каже, що головною перешкодою на шляху присвоєння адрес об'єктам будівництва була умова оплати пайової участі та підписання з місцевою владою відповідного документа, що підтверджує цю оплату. Але, як правило, забудовник звертається до місцевої влади з проханням провести взаємозалік і врахувати частину пайового внеску натурою – побудованими компанією інженерними мережами, дорогами, об'єктами соціальної інфраструктури. Тут і виникають проблеми, бо процедура взаємозаліку – тривала і складна, а чиновники всіляко її гальмують, вважаючи за краще отримати пайовий внесок живими грошима.

Друга складність виникає з присвоєнням самої адреси. Місцеві органи влади зобов'язані надати відповідну інформацію в електронний реєстр, дані якого не завжди коректні. Наприклад, часто трапляється, що об'єкту присвоюється вже існуюча адреса сусіднього приватного домоволодіння. «Як результат, виникають два об'єкти з однією адресою, і ми не можемо поміняти номер», – нарікає співрозмовник Mind.

Чи досягне заявленої мети законопроект у нинішньому вигляді? Ні. По-перше, документ не вирішує проблему дублювання адрес. По-друге, чинне законодавство і раніше передбачало реєстрацію декларації готовності об'єкта до експлуатації (після якої і слідує присвоєння адреси), лише після сплати пайового внеску, що має бути підтверджено місцевою владою документально. А це прямо суперечить нормам законопроекту №7085, який забороняє чиновникам на місцях виставляти додаткові вимоги. Правда, цього року уряд має намір повністю скасувати пайову участь – відповідний законопроект зараз перебуває на розгляді комітетів ВР. Якщо це станеться, місцеві чиновники втратять серйозний важіль впливу на забудовників.