facebook.com
mind
Ласкаво просимо: відеоекскурсія у надра дата-центру

Ласкаво просимо: відеоекскурсія у надра дата-центру

Як високотехнологічний ринок може відродитися з попелу

Цей матеріал також доступний російською
Ласкаво просимо: відеоекскурсія у надра дата-центру

За прогнозами Seagate і IDC, до 2025 року глобальний обсяг даних досягне 163 зетабайт, збільшившись удесятеро порівняно з 2016-м. Близько 60% інформації у світі генеруватимуть комерційні підприємства. Ці цифри можуть стати чудовим стимулом для зростання індустрії комерційних дата-центрів. Адже величезні масиви інформації потрібно десь зберігати. Якщо раніше великі компанії вважали за краще будувати власні центри обробки даних (ЦОД), то в останні роки все більше використовують аутсорс – розміщують сервери в дата-центрах і/або користуються їхніми хмарними рішеннями.

Найбільші світові оператори ЦОДів – Amazon, Microsoft, IBM, Google, Oracle – інвестують мільярди доларів у розвиток цієї ніші. За даними Synergy, минулого року обсяг M&A на ринку досяг $20 млрд, істотно перевершивши сумарний оборот таких угод у 2015 та 2016 роках.

Отже, Mind з'ясував, як саме влаштований цей високотехнологічний бізнес. Директор одного з найбільших в Україні дата-центрів BeMobile Валерій Вольний показав виданню, як функціонує ЦОД, з яких «компонентів» він складається. А також поділився своєю думкою про перспективи відродження ринку.

Що таке дата-центр? На перший погляд це будинок, в якому «живуть» підключені до інтернету сервери. При більш пильному розгляді виявляється, що це високотехнологічний бізнес, побудований на складних інженерних рішеннях з величезною кількістю дорогого обладнання.

«Вхідний квиток для створення великого за українськими мірками дата-центру – мінімум $5 млн. Ця сума не включає вартість землі та самої будівлі. Такі чималі інвестиції вливаються в інженерні системи, для того щоб забезпечити безвідмовність роботи серверів», – розповідає Валерій Вольний.

Навіщо потрібна безвідмовність? Для багатьох клієнтів дата-центрів – банків, роздрібних торгових мереж та інтернет-магазинів, логістичних компаній тощо – вихід в офлайн навіть на незначний час загрожує не лише втратою репутації, а й фінансовим збитком. «Якщо банк зупиняє свою роботу хоча б на хвилину – він втрачає гроші. Клієнти на касі в супермаркеті також не чекатимуть, поки система запрацює», – пояснює директор BeMobile.

Як підтверджується надійність ЦОДу? У теорії, чим більше в дата-центрі резервних компонентів систем – тим менше ризик виходу серверів у офлайн. У світі прийнято всі ЦОДи розділяти за рівнями відмовостійкості – Tier I, II, III і IV. Таку класифікацію ввів американський Uptime Institute. За стандартами цієї організації, у дата-центрів першого і другого рівня не всі системи мають дублюючі компоненти, тому вони періодично можуть зупинятися на профілактичні та ремонтні роботи.

«А ЦОДи третього і четвертого рівнів ніколи не «вимикаються». На третьому рівні все обладнання, що забезпечує роботу інфраструктури, має запасну ланку. Четвертий рівень – це практично дві інфраструктури, які одночасно працюють на майданчику»,  – зазначає директор BeMobile.

Представники великих українських дата-центрів заявляють, що їхні «дітища» побудовані відповідно до Tier III. Хоча сертифікати Uptime Institute наші ЦОДи не отримують: документ коштує близько $100 000. Проте оператори ЦОДів заявляють, що готові виплачувати клієнтам штрафи за невідповідність стандарту. «Допустимий рівень простою дата-центру по Tier III – 1 година 35 хвилин на рік. Якщо час перевищується, за договорами наступають штрафні санкції, які вимірюються вартістю декількох місяців послуг»,  – розповідає Валерій Вольний.

Дата-центрів четвертого рівня в Україні поки немає.

Видео-экскурсия в недра дата-центра

Валерій Вольний

Трохи про «начинку» ЦОДу. У операторів ЦОДів – чотири основні сфери відповідальності: живлення серверів електрикою, кондиціювання, пожежна та фізична безпека. По суті, за відсутність траблів у цих системах клієнт і платить гроші.

Захист від стороннього проникнення. Крім потужних дверей і відеоспостереження, на вході в дата-центр відвідувачів зустрічають співробітники охорони. Представники клієнтів можуть зайти у «святая святих» тільки після завчасного підтвердження від відповідальної особи своєї компанії. «У документі обов'язково вказується дата відвідування. Адже співробітника можуть звільнити, а раптом він вирішить на прощання влаштувати сюрприз. Цей та інші нюанси прописані у договорах, процедури строго виконуються, тому несанкціонований доступ неможливий», – зауважує Валерій Вольний.

І уточнює: правоохоронці – не виняток. Співробітники силових органів можуть проникнути в ЦОД тільки разом з клієнтом, і лише до модулю, де розташовані його сервери. Кожне приміщення дата-центру – з окремими охоронною та відеосистемами.

Перед входом у ЦОД відвідувачі обов'язково надягають бахіли: сервери не люблять пилу.

Видео-экскурсия в недра дата-центра
Фото: facebook-сторінка BeMobile

Електроживлення. Це ще одна багаторівнева система. Зазвичай дата-центри підключають два зовнішніх джерела живлення від компаній, що продають електроенергію. Знову-таки – для безвідмовності роботи. За словами Валерія Вольного, їхні нові кабельні мережі забезпечують по 6 МВт на кожен канал від «Київенерго».

Сервери люблять споживати «чисту» електрику (без стрибків напруги), тому додатково в ЦОДах встановлюють джерела безперебійного живлення. Також у енергомодулях розташовані акумулятори. Вони потрібні на випадок НП: якщо одночасно обидва джерела зовнішнього живлення знеструмлюються  – починають працювати дизельгенератори. «Для включення дизельгенератора потрібно кілька секунд. Цей проміжок часу «страхує» цілий пул акумуляторів, які в змозі витримати все навантаження дата-центру протягом 15 хвилин», – підкреслює Валерій Вольний.

Охолодження. Коли сервери працюють – вони гріються, бо виробляють велику кількість тепла. Тому в дата-центрах є спеціальні системи кондиціонування. Під фальшполом розташовані труби з холодною водою, яка надходить до кондиціонерів для охолоджування повітря. А всередині модулів з серверами додатково створюються так звані холодні коридори – зоновані приміщення, куди надходить холодне повітря від кондиціонерів. «З клієнтами підписується угода, в якій гарантується підтримка певного рівня температури (близько 22 °C) і вологості зі штрафними санкціями в разі невиконання. Адже, наприклад, точка роси на серверах  – смерть обладнання», – розповідає директор BeMobile.

Пожежна безпека. У дата-центрах підвищена ймовірність загоряння. Але для гасіння пожежі в ЦОДі не можна використовувати воду або піну, бо вони зіпсують сервери, тому встановлюються газові системи пожежогасіння. Модуль заповнюється інертним газом, який гасить загоряння витісненням кисню з приміщення.

Такі системи підключені до міської службі пожежогасіння. «У будь-якому випадку до нас приїдуть пожежники. Наше завдання – погасити пожежу до того, як вони розмотають шланги», – жартує Валерій Вольний.

Видео-экскурсия в недра дата-центра

Валерій Вольний

Доступ в інтернет. Канали зв'язку в дата-центрах також дублюються на випадок НП. «Провайдери «заходять» у ЦОД з двох різних боків будівлі у дві різні кросировочні кімнати. З цих приміщень вони підключаються до своїх клієнтів двома каналами: основним і запасним», – зазначає співрозмовник Mind.

Мозок дата-центру. Систему моніторингу Валерій Вольний жартома називає управлінням польотами. Вона контролює роботу всієї інфраструктури і включає близько 1500 датчиків, розташованих по контрольних точках. «Датчики моніторять напругу, температуру повітря і контактів, вологість, тиск води тощо – все, що може призвести до зупинки систем. Наприклад, у розподільних шафах – мегавати електрики, висока напруга, там може бути нагрівання контактів. У разі відхилення від номінальних значень у будь-якому з датчиків диспетчеру надходить звуковий сигнал», – розповідає директор BeMobile.

Чи існують додаткові зони ризику? Крім технічних параметрів, під час вибору дата-центру потенційні клієнти оцінюють і специфічні фактори. «Якби моя дружина працювала в держструктурах, великі іноземні клієнти до нас би не прийшли: ризик корупції. На вході клієнти проводять свій незалежний аудит, вивчають дуже багато нюансів. Наприклад, хто власник ЦОДу, скільки власників у компанії, на яких умовах підприємство володіє будівлею, землею тощо. Адже простіше розлучитися, ніж переїхати в інший дата-центр», – жартує Валерій Вольний.

Видео-экскурсия в недра дата-центра

Фото: facebook-сторінка BeMobile

Як розвивається ринок? Поки що Україна вибивається із загальносвітового тренду: після успішного старту в середині нульових вітчизняний ринок комерційних ЦОДів істотно просів останніми роками. Його оборот, який включає і хмарні рішення, минулого року склав $28,8 млн. Середня заповнюваність 35 українських дата-центрів зараз досягає 60%. Решта потужностей простоюють.

Головною причиною «крутого піке» прийнято вважати міграцію клієнтів у зарубіжні ЦОДи через побоювання вилучення серверів правоохоронцями. «Раніше поширювалися думки, що силовики масово вилучають сервери, а потім повертають їх за гроші. Вважаю, це більше міф, ніж реальність. За вісім років свого існування «відносини» правоохоронців з нашими клієнтами проходили в межах законодавства. Але імідж склався. Якщо ці побоювання зникнуть – бізнес поверне сервери в Україну, бо за кордоном компанії переплачують», – впевнений Валерій Вольний.

Усі великі клієнти вже розподілені між дата-центрами, а нових замовників на ринку майже не з'являється. «За минулий рік ми виросли на 10% за кількістю клієнтів. Розміри проектів зменшилися. Якщо раніше клієнти замовляли 15–20 шаф, то тепер беруть 1–2 стійки», – констатує співрозмовник Mind.

За його словами, у нинішніх умовах дата-центри виживають за рахунок супутніх ніш: системної інтеграції, хмарних обчислень тощо. BeMobile же концентрується тільки на розміщенні серверів. Не заходять у мінус завдяки тому, що відразу не побудували великий дата-центр. «Ми мультиплікуємося в міру залучення клієнтів. Таким чином оптимізуємо інвестиції та підтримуємо високий рівень заповнюваності (зараз 90%)»,  – розповідає директор компанії.

Які перспективи? Проте наша країна має шанси відродити цей високотехнологічний бізнес. Українські приватні та держпідприємства з кожним роком продукують все більше даних, документообіг переводиться в онлайн, зростає число сервісів і сайтів тощо.

До того ж в Україні вдала геолокація, тому розміщення у вітчизняних ЦОДах може зацікавити і іноземних клієнтів. Перші ластівки вже є. Але їхні імена учасники ринку забороняють публікувати – «військова таємниця».

«Наш бізнес дуже тісно пов'язаний з розвитком економіки держави. В останні роки вітчизняні компанії заморожували створення нових інфраструктурних проектів. Сподіваюся, незабаром «розморозять»: зараз помітна стабілізація економіки. Це провісник наступного кроку – появи нових інвестицій», – резюмує директор BeMobile.

Видео-экскурсия в недра дата-центра

Валерій Вольний
Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті