Зметикували на трьох: як фінал Ліги чемпіонів УЄФА об'єднав мобільних операторів

Щоб зробити затятих конкурентів партнерами – досить провести в Україні фінал футбольного чемпіонату. До знакової події «велика трійка» мобільних операторів спільно побудувала indoor-мережу на НСК «Олімпійський». Аби не зганьбити країну і забезпечити уболівальників якісним 3/4G-зв'язком, оператори забули про чвари і в рівних частках профінансували проект, який оцінюється в 36 млн грн.

Таких прикладів спільного використання інфраструктури (СВІ) на українському ринку небагато. Хоча в теорії і на практиці СВІ дозволяє істотно скоротити капітальні та операційні витрати компаній. Оператори вкладають мільярди гривень у просування 3/4G. Чому вони не заощаджують, «метикуючи» на трьох? Який з видів СВІ може бути найбільш затребуваним «великою трійкою»? На ці та інші питання знайшов відповіді Mind.

Що таке спільне використання інфраструктури, або шеринг? Це експлуатація однієї вишки, антени або інших компонентів мережі відразу декількома операторами. Залежно від того, який саме елемент інфраструктури використовується, шеринг умовно поділяють на три види: пасивний (вежі, телекомунікаційні шафи, блоки живлення тощо), активний (базові станції) і частотний (радіоспектр).

Стимули для СВІ. «По суті, шеринг – інструмент оптимізації витрат на функціонування мережі оператора. Логічно, що спільно користуватися будь-яким обладнанням дешевше, ніж самотужки його купувати, обслуговувати, охороняти й амортизувати», – пояснює голова НКРЗІ Олександр Животовський.

Схожу думку висловлює телеком-експерт, голова правління ІнАУ Олександр Федієнко: «Плюси очевидні. Це мінімізація витрат на первинному будівництві, скорочення часу розгортання мереж і оперативність входу на ринок, об'єкт, територію».

«Найчастіше основна мотивація для використання шерингу – економія як капітальних, так і операційних витрат на розгортання і обслуговування мобільних мереж. Особливо це актуально під час побудови мереж у низькодохідних регіонах, враховуючи низький середній чек абонента в нашій країні», – відзначають у прес-службі lifecell.

У світі чимало реалізованих шеринг-проектів. Наприклад, 2011 року польські «дочки» T-Mobile і Orange – Polska Telefonis Cyfrowa та PTK Centertel – уклали угоду про СВІ на 15 років. На презентації проекту топ-менеджери операторів підкреслювали, що співпраця двох найбільших конкурентів дозволить усунути дублювання активного обладнання і оптимізувати розміщення базових станцій у разі їх близького сусідства, у результаті – поліпшити покриття, якість мережі та доступ до LTE.

Найпопулярніший. Українські оператори поки переважно використовують пасивний шеринг. Ще від початку «нульових» років вони стали орендувати один у одного вишки для розміщення своїх базових станцій. А з 2008 року – користуватися послугами і «УкрТауер». Це так званий баштовий оператор, який надає в оренду місця на своїх вишках. Підприємство належить турецькому холдингу Turkcell, материнській компанії lifecell.

«Найпоширеніша модель – пасивний шеринг. Він дозволяє істотно скоротити витрати операторів на будівництво інфраструктури (до 40% в окремих випадках), повністю контролювати своє обладнання, зменшити кількість погоджень при зміні ємності, модернізації обладнання, впровадженні нових стандартів і т. д.», – розповідають у прес-службі «Київстар».

За словами гендиректора «Vodafone Україна» Ольги Устинової, оператор давно використовує пасивний шеринг. «Ми вішаємо своє обладнання на вежі «УкрТауер» і «Київстар». Також пускаємо до себе колег. Ця схема успішно працює», – зазначає спікер. Кількість орендованих веж у «Київстар» і «Vodafone Україна» не уточнюють.

«Шерінг пасивної інфраструктури – найпростіший спосіб співпраці з точки зору договірних відносин і безболісності розриву кооперації. Це те, з чого оператори зазвичай починають взаємодію», – доповнюють у прес-службі lifecell.

До слова, у 2016 році lifecell продав 811 своїх вишок «УкрТауер» (сестринської компанії) за $52 млн. Тепер оператор в основному використовує модель оренди пасивної інфраструктури. «Наразі понад 1000 базових станцій lifecell розташовані на вежах «УкрТауер» і об'єктах інших операторів», – розповідають у компанії.

Цим же шляхом збирався піти і «Київстар», точніше його материнський холдинг VeOn. У 2017 році VeOn виставив на продаж 12 000 своїх веж в Україні, Грузії, Казахстані та Вірменії, маючи намір позбутися  непрофільного бізнесу. Чи вдалося вже продати українські активи, у «Київстар» поки не розголошують.

Деталі «Олімпійського» проекту. До спільного використання пасивної інфраструктури оператори зараховують і створення indoor-мережі до фіналу Ліги чемпіонів УЄФА. «До будівництва розподіленої антенної системи (ADAS) на НСК у всіх операторів з'явилися складнощі зі зв'язком і передачею даних, викликані недостатньою ємністю мережі. Тому в нас виникла ідея створення системи, яка забезпечить якісне покриття стадіону і достатню ємність мережі. З огляду на потребу в такому рішенні у всіх операторів, «Київстар» запропонував колегам по ринку взяти участь у проекті», – розповідають у прес-службі оператора. І обіцяють, що тепер абоненти зможуть комфортно користуватися послугами 3/4G, навіть коли «Олімпійський» буде максимально заповнений.

«На фінал Ліги чемпіонів приїдуть споживачі, які користуються LTE вже 5–6 років. Для нас важливо не зганьбитися і підтримати імідж України. Тому оператори сховали свої амбіції і домовилися спільно побудувати добротну інфраструктуру. Кожному з нас створити свою окрему мережу було б досить дорого», – пояснює гендиректор «Vodafone Україна», додаючи, що оператор зі свого боку зобов'язується забезпечити якісним покриттям 25 000 абонентів.

У lifecell уточнюють, що на «Олімпійському» з часів Євро-2012 існувала стара indoor-мережа, яка погано впоралася зі своїми завданнями. «Потужностей тієї системи вже не вистачало, тому ідея побудувати нову мережу була актуальною. Будівельні витрати порівну розподілялися між усіма операторами. У результаті абоненти зможуть користуватися якісним зв'язком та мобільним інтернетом (викладати фото, відео, дзвонити) під час матчу/концерту», – розповідають у прес-службі lifecell.

Після футбольного чемпіонату мережа продовжить працювати на «Олімпійському», обіцяє «велика трійка».

Найбільш «запущений». Активний шеринг – рідкість для українських операторів. Єдиний великий проект – спільне використання базових станцій у київському метро. «Також оператори використовують цей шеринг під час побудови indoor-систем у великих торгових/розважальних/бізнес-центрах, готелях тощо», – уточнюють у прес-службі lifecell.

Головний виконавчий директор lifecell Ісмет Язиджі раніше неодноразово публічно заявляв, що закликає конкурентів запустити комплексні спільні проекти, що включають активний і пасивний шеринг. «Найкращий інструмент для максимального проникнення у віддалені регіони – спільне використання інфраструктури. Але я не побачив підтримки цього питання від колег по ринку», – розповідав топ-менеджер оператора в інтерв'ю Mind.

«Як показує світовий досвід, основні драйвери, які підштовхують операторів до реалізації шеринг-проектів, – це або необхідність будувати мережі в малоприбуткових регіонах (наприклад, за вимогами регулятора), або зменшення витрат і прискорення будівництва мережі нового покоління. В Україні до успішного завершення поки доходили лише проекти, де система будувалася з нуля. Коли ж обговорювалися масштабні проекти з використання активної інфраструктури – далі ніж тестування і підписання меморандумів справа не просувалася», – пояснюють деталі в прес-службі lifecell.

У «Київстар» публічно не пояснюють свою незацікавленість у співпраці.

У «Vodafone Україна» – відвертіші. «Ми готові на шеринг, оскільки він знижує навантаження і на бізнес, і на абонентів: менше витрат для нас і менша вартість послуг. Якщо проекти логічні і вигідні для всіх, ми завжди готові брати в них участь. Якщо ж тільки один з гравців отримує переваги – нам такі пропозиції не цікаві. Вважаю, що оператори повинні інвестувати в шеринг у рівних частках, незалежно від розміру абонентської бази. Адже коли ми прийдемо у віддалений населений пункт, в якому ні у кого немає абонентів, – у всіх операторів будуть однакові стартові позиції», – пояснює Ольга Устинова.

Вона зазначає, що держава може очолити процес усунення цифрової нерівності. «А оператори між собою домовляться. Наприклад, ми покриємо 10 населених пунктів, до яких наша мережа ближче. Колеги – інші села, прилеглі до їхніх мереж. А потім один одного пустимо в свої мережі. При цьому, якщо розрахунки покажуть, що вийдемо на мінусову рентабельність, наприклад, у маленьких селах з 500 жителями, держава може знизити для нас витрати, наприклад, зменшити ренту за РЧР на вартість інфляції», – пропонує гендиректор «Vodafone Україна».

Чому пазл не складається? Опитані Mind спікери вважають, що масштабний активний шеринг навряд чи буде підтриманий усіма гравцями ринку, незважаючи на можливість істотно заощадити.

«Для реалізації таких проектів необхідний високий рівень довіри між операторами. Адже така співпраця – це серйозно і надовго. У операторів не завжди є чіткий план розвитку на далеку перспективу, що ускладнює планування. Крім того, масштабні проекти з активного шерингу пов'язані з перебудовою наявної мережі. Кожен оператор, маючи свою мережу зі своїми особливостями, по-різному оцінює власну вигоду, і не завжди вона присутня», – вважають у lifecell.

За словами Олександра Животовського, на практиці оператори часто зупиняються на етапі переговорів. «Ймовірно, їх технічні моделі та принципи побудови мережі не збігаються, тому спільне використання елементів інфраструктури можливе лише в конкретних кейсах, як правило, ситуативно і локально. Наприклад, аби спільно забезпечити зв'язком віддалену локацію або ж посилити потужність базової станції для конкретного заходу. У таких випадках економія буде на витратах на оренду, електроенергію, але це геть несуттєві суми», – пояснює глава телеком-регулятора.

Олександр Животовський вважає, що також ситуація часто ускладнюється юридичними нюансами та особливостями діяльності кожного оператора, умовами їхніх договорів з власниками приміщень і місць розташування обладнання. Тому економічна вигода від масштабування моделі спільного використання інфраструктури операторами перекривається технічними труднощами для її запуску.

На думку Олександра Федієнка, насторожує гравців і спільне обслуговування активної інфраструктури. «Як правило, оператори не полюбляють такі рішення, оскільки при наступних проблемах технічні служби будуть шукати винного, підозрюючи один одного. У цілому ж, за існуючої моделі формування операторів я не вірю, що коли-небудь у нас повсюдно застосовуватимуться моделі спільного використання активного обладнання», – вважає глава правління ІнАУ.

І уточнює: ідеал для ринку – створення технологічного оператора, на мережах якого будуть формуватися віртуальні провайдери. «Поки ж інколи на умовно одному квадратному метрі ми бачимо вежі всіх трьох мобільних операторів. Це і неестетично, і економічно неефективно. Але, на жаль, така у нас технічна культура будівництва мереж», – розповідає Олександр Федієнко.

Найперспективніший. Усі оператори повідомили Mind, що зацікавлені в частотному шерингу – спільному використанні однієї і тієї ж смуги спектра. «Такий підхід широко використовується у світі та допомагає операторам оптимізувати роботу мережі в певній географічній місцевості. Наприклад, в Україні у операторів різна кількість абонентів у регіонах. Тому можливість шерингу радіочастот могла б спростити обслуговування і сприяти поліпшенню якості послуг», – вважають у «Київстар». «Ця практика широко застосовується на розвинених європейських ринках телекомунікацій з ефективною конкуренцією, і від використання цього механізму у виграші залишаються саме абоненти», – розповідають у lifecell.

Але маленька «невдача» – в нашій країні спектральний шеринг заборонено. «Відповідно до чинного законодавства, частоти надаються в ексклюзивне користування. Перекладаючи мовою договорів, це означає, що власником спектра є держава, орендарем – оператор. І останнім закон забороняє передавати в користування цей ресурс», – зазначає глава НКРЗІ.

За словами Ольги Устинової, оператори давно пояснюють телеком-регулятору, чому для них важлива можливість спільного використання спектра, і сподіваються, що їх почують. Олександр Животовський коректно уникає відповіді. «Зацікавленість у спільному використанні радіочастот оператори висловлювали неодноразово. Але припускаю, що наявність нормативної підстави не означає автоматичну успішність масштабного проекту зі спільного використання на території України», – повідомив Mind глава НКРЗІ.

У lifecell вважають, що для реалізації частотного шерингу потрібні ефективний механізм і повноваження регулятора з управління РЧР, усунення існуючої концентрації спектра і його «застовблювання» з метою подальшого перепродажу. «Поки ці питання законодавчо не врегульовані, спільне використання РЧР може привести до негативних наслідків, аж до монополізації ринку», – відзначають у прес-службі lifecell.

Оператори розповідають, що очікувані зміни закладені в законопроекти №3549-1 «Про електронні комунікації» та №5051 «Про радіочастотний ресурс». «Однак наші народні депутати вже кілька років не можуть проголосувати за реформування галузі і впровадження європейських принципів», – розповідають у lifecell. «Перспективи цих законопроектів нам невідомі, вони вже два роки чекають свого розгляду», – підсумовують у «Київстар».