Що посієш: на які культури зробили ставку аграрії

В Україні завершилася посівна кампанія. Станом на 8 червня засіяно 7,13 млн га ранніх зернових і зернобобових культур, що становить 97% від запланованих площ та фактично відповідає рівню минулого року. Загальний бюджет нинішньої посівної Мінагрополітики оцінює в 116 млрд грн з корекцією на інфляцію, що фактично выдповыдає торішньому.

Але константа посівних площ і витрат – мабуть, єдине, в чому схожі нинішній і попередній сезони. Затяжна зима відтермінувала старт польових робіт майже на місяць, і таким чином інтенсивність кампанії була майже вдвічі вищою, ніж у 2017 році. Особливо відчутно зросло навантаження на сільгосптехніку: якщо традиційно парк використовується послідовно в регіонах від півдня на північ, то цьогоріч роботи проводились синхронно по всій території країни.

Додаткові змінні – нестабільне регулювання ринку мінеральних добрив і перегляд податкового режиму експорту олійних. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі 26 березня ухвалила рішення про продовження дії антидемпінгових заходів на імпорт в Україну аміачної селітри походженням з Російської Федерації – мито становить 42,96%. Це рішення було компромісним, оскільки раніше взагалі обговорювалося тотальне ембарго на ввезення. Проте, оскільки основні обсяги добрив традиційно формуються аграріями ще взимку, то до моменту посилення правил ввезення попит на внутрішньому ринку на аміачну селітру був повністю задоволений.

Також не виправдалися апокаліптичні прогнози щодо радикального зменшення посівних площ під олійними – в першу чергу, соєю – через скасування наприкінці минулого року відшкодування ПДВ на експорт цих культур. Від цього рішення (дійсно ухваленого в неоднозначний спосіб – з голосу в розпал «бюджетної ночі» 7 грудня) найбільше постраждали трейдери, хоча лобісти скасування «соєвих правок» лякали збитками сільгоспвиробників.

Реальність виявилася набагато прозаїчнішою: площі під соєю залишилися на рівні минулого року. Голова Асоціації фермерів Микола Стрижак заявив, що фермери й раніше не отримували додаткового прибутку від того, що трейдери мали можливість відшкодовувати ПДВ. Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради – основний лобіст скасування «соєвих правок», заявив, що зниження площ просто відстрочено на підставі технологічних циклів, і просідання галузь відчує наступного року.

Таким чином, основним ризиком кампанії залишаються погодні умови. Початок травня характеризувався посушливою ​​погодою – на 70% території України спостерігався дефіцит опадів.

«Були накопичені значні запаси вологи в грунті, і попри те, що в більшості областей майже місяць не було дощів, волога в грунті завдяки рекордній кількості березневих опадів була присутня. Таким чином, ми не очікуємо теплових стресів, і в принципі, для озимих все складається непогано: говорити про зниження потенціалу врожайності ми не можемо», – зазначила голова відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко. При цьому озима частина врожаю не викликає побоювань – у період перезимівлі загинуло лише 0,1% від посіяного, що становить історичний мінімум.

Офіційний прогноз урожаю на майбутній сезон Мінагрополітики поки зберігає в формулюванні «не нижче торішнього», тобто 60 млн +.

Світові ціни, швидше за все, не покажуть зростання (прогнози неврожаїв в основних країнах-постачальниках не виправдалися), проте залишатимуться на прийнятному для забезпечення адекватної рентабельності рівні. Індекс цін на зернові у ФАО збільшився на 2,4% від квітня і на 17% відносно відповідного показника минулого року, що є максимумом із січня 2015 року. «Котирування пшениці зросли головним чином на тлі несприятливих прогнозів по виробництву в ряді великих країн-експортерів, а погіршення прогнозів на врожай у Південній Америці призвело до зростання цін на фуражне зерно», – повідомляють аналітики агентства «Украгроконсалт».