mind
Транш і треш: наскільки сильно може просісти гривня

Транш і треш: наскільки сильно може просісти гривня

І кого вона в такому випадку потягне за собою

Цей матеріал також доступний російською
Транш і треш: наскільки сильно може просісти гривня
Фото: flickr

Курс гривні до долара США вже давно мав шанси ослабнути нижче 30 грн за долар. Девальваційна траєкторія була намічена солідарними зусиллями всіх президентів і прем'єр-міністрів з побудови української економіки як сировинної. Затримка виникла через ост- і вестарбайтерів. Саме рішучість заробітчан, ступінь популізму політиків, а також активність клина «чорних лебедів» стануть силами, які найближчим часом будуть визначати: коли і наскільки подешевшає українська національна валюта.

Мінфін: рукотворний колапс. В.о. міністра фінансів Оксана Маркарова зізналася, що падіння курсу на одну гривню збільшує держборг більш ніж на 40 млрд грн. За період з 17 липня по 17 серпня цього року гривня втратила до долара майже 1,7 грн, тобто непродуктивний приріст держборгу тільки за місяць склав 68 млрд грн.

Це не мало. За словами тієї ж Маркаровой, недобір держзапозичень в першому півріччі склав лише 56 млрд грн, але цього вистачило, щоб зпустошити Єдиний казначейський рахунок до початку серпня до мінімуму з січня 2014: у населення ще свіжі спогади про затримки пенсій в липні.

Незважаючи на такі зізнання, очевидно, що фінансове відомство фактично своїми руками організувало ослаблення гривні, поєднавши в липні погашення ОВДП на 4 млрд грн і виплату відшкодування ПДВ на 3 млрд грн зі зростаючим втечею нерезидентів з гривневих облігацій та виплатою дивідендів низці «дочок» іноземних компаній.

Розвиток подій посилили експортери, притримавши частину валютної виручки від продажу на внутрішньому ринку, і населення, якому перед виборами довго натякати на девальвацію не довелося (валютні борги домогосподарств перед банками складають понад 61 млрд грн).

Зусиллями Мінфіну вільна гривнева ліквідність різко роздулася, і девальвація прийшла на вузький український валютний ринок в липні, порушивши встановлену бізнес-циклом сезонність. Сталося це всупереч цілком сприятливої для вітчизняних товарів ситуації на зовнішніх ринках.

Як маневруватиме бюджетним ресурсом уряд при повторенні аналогічної ситуації, ми зможемо спостерігати вже досить скоро: чергове значне відшкодування ПДВ очікується в останні дні серпня.

Плаваюча принциповість НБУ. Нацбанк не втомлюється нагадувати при кожному зручному випадку, яким принциповим прихильником плаваючого курсу він є. Разом з тим, нову хвилю девальвації НБУ вирішив гальмувати на олдскульний манер: в період з 23 липня по 17 серпня центробанк реалізував на валютному ринку $647 млн. Таку жвавість при обсязі валютних резервів лише близько $17,7 млрд складно назвати виправданим згладжуванням пікових коливань.

Очевидно, що це штучне утримання курсу створює спотворене бачення наявних ризиків у бізнесу, банків і населення. А тим часом, в економіці накопичуються дисбаланси. А попереду нас ще чекають виплати за боргами, закупівля палива під опалювальний сезон та інші продевальваційні складності. При цьому приватизація, ймовірно, не принесе в країну навіть десятої частини від запланованих 21,3 млрд грн: наближення виборів не сприяють приходу інвесторів.

Загальноприйнятим безпечним рівнем валютних резервів вважається еквівалент трьох місяців імпорту, що в нашому випадку становить близько $13 млрд. Тобто, на підтримку курсу та виплату зовнішніх боргів у Нацбанку залишається $4,7 млрд: цього може виявитися недостатньо.

Валютні зобов'язання

Дані – НБУ

Коридори влади. Ситуація склалася досить тривожна.

Зокрема, Мінфін – не особливо беручи до уваги зміцнення долара на міжнародному ринку і приїзд 6 вересня місії МВФ – розмістив «під великим секретом» піврічні дисконтні облігації за ціною 95,551% номіналу, що можна порівняти з неприємною ставкою близько 9,3% річних (у вересні 2017 року Україна розмістила 15-річні єврооблігації на $ 3 млрд під 7,375% річних).

З огляду на це хотілося б вірити, що Нацбанк має гарантії твердого наміру МВФ виділити черговий транш в раніше озвученому розмірі – $1,9 млрд.

В принципі, непрямим підтвердженням цього є дедалі частіші заяви прем'єра про страшні наслідки дефолту.

Главі уряду необхідно переконати громадську думку, що зрив виконання боргових зобов'язань України набагато гірше, ніж підвищення «газових» тарифів ще на 30%.

Хоча, можливо, це – кроки в напрямку чергової зміни валютного режиму. Наприклад, в Національному інституті стратегічних досліджень, який готує рекомендації для президента, нещодавно заявили, що основним стратегічним напрямком грошової політики має стати перехід до таргетування валютного курсу в рамках валютного коридору.

Чи боїтеся ви темряви? У перемоги сто батьків, а поразка – завжди сирота. Саме тому Мінфін так довго тягнув з відкриттям інформації про свої екстренні запозичення. Але в НБУ взагалі прийшли до нового одкровення: гроші люблять не тільки тишу, але і темряву.

З початку серпня центробанк видалив зі свого веб-сайту розділ, де в онлайн-режимі кожну торгову сесію публікував інформацію про кількість укладених на міжбанку угод, їх обсяг в доларах США і середньозважений курс гривні до долара за підсумками цих угод.

Інструмент, який дозволяв відстежувати ситуацію з курсом в онлайні, НБУ замінив довідковим середнім значенням станом на 12:00, достовірність якого неможливо перевірити ніяким способом. Довіри і спокою цей крок не додав. Подібна непрозорість не вирішує жодного завдання, але створює додаткові можливості для маніпуляцій і інформаційних атак.

У зв'язку з цим більш ніж повчальні результати недавнього дослідження МВФ, згідно з якими прозорість бюджетного процесу знижує вартість суверенних позик, а підвищення прозорості фінансових даних призводить до посилення зовнішнього попиту на суверенний борг.

Дебет. Гіпотез може бути багато, але правда лише одна: ніхто достовірно не знає, яким буде курс на кінець року. Проте, підсумовуючи очевидні чинники, можна досягти певного наближення до правильної відповіді.

«У липні завершується американський фінансовий рік, і великі імпортери формують великі передоплати ... у вересні на ринок виходять зайві $ 3-4 млрд попиту з боку імпортерів», – окреслив масштаб одного з ключових сезонних чинників впливу на ринок партнер групи макроекономічного прогнозування IMF Group Михайло Кухар.

Звичайно, у вересні-жовтні також жваво йде продаж нового врожаю. Але, як правило, цього виявляється недостатньо, щоб перекрити девальваційний тиск з боку імпортерів. Розширенню валютних витрат на імпортні товари широкого споживання сприяють збільшені доходи громадян. Але валюта також скуповується для формування запасів газу і оплати нафтопродуктів під жнива і ранню посівну.

За даними Міненерговугілля, запаси вугілля на складах електростанцій (ТЕС і ТЕЦ) на 21 серпня 2018 року становила 1,75 млн тонн, що на 13,6%, менше показника річної давності. Запаси природного газу на той же момент відстають від торішнього рівня на 2,1%, досягнувши 13,9 млрд куб. м. Запаси мазуту на складах електростанцій менше торішніх на 48% і становлять 38,4 тис. тонн.

При цьому, 1 вересня Україна повинна виплатити $0,55 млрд у реструктуризованих єврооблігаціями, а 1 і 5 листопада, потім 3 грудня погасити борг перед МВФ на $580 млн.

Кредит. Певний вплив на курс можуть надати і інвестиції в електоральний процес. Одночасно, якщо він буде йти з відчутною жорсткістю, бізнес-кола можуть наростити свої страхові фонди, прискоривши виведення коштів на офшорні рахунки. «Якщо ми говоримо про президентські вибори ... вони коштуватимуть від $1,5 до $2,5 млрд», – підрахував Михайло Кухар.

Не залишаться осторонь і трудові мігранти: надходження від їхніх заробітків зростають у 2018 році на третину до торішнього рівня. Будь-які нові обмеження для цих транскордонних потоків на західному чи східному кордоні будуть нести в собі ризик для гривні.

Додатковим обнадійливим фактором все ще є сприятливі ціни на зовнішньому ринку. Але тут вже не без «чорних лебедів». Європейська комісія в липні ввела експортні квоти на 11 видів української металопродукції, в тому числі на гарячекатані листи, катанку з нелегованої та легованої сталі, безшовні нержавіючі труби. Після вичерпання квоти на ці 11 видів вводиться мито в розмірі 25%. Розслідування ведеться і стосовно іншої продукції.

При цьому, головний економіст Альфа-Банку Україна і Укрсоцбанку Олексій Блінов вважає, що ціни на ключові експортні позиції України вже на верху циклу.

Транш і треш: наскільки сильно може просісти гривня

Дані – facebook-сторінка Олексія Блінова.

Хроніка пікіруючих лебедів. Навіть якщо не брати до уваги гіпотетичні військові конфлікти на Далекому і Близькому Сході, наслідки вже наявних торгових протистоянь між найбільшими економіками світу не забули позначитися на багатьох ринках. Так, введення США мита на товари з Китаю, Мексики, Канади і ЄС розігріває американську інфляцію, підштовхуючи ФРС до підвищення ставок. У поточному році це вже сталося двічі. Чергове підвищення заплановано на вересень.

В умовах, що склалися міжнародні інвестори розглядають долар США в якості «тихої гавані»: вони переводять ресурси з активів країн, що розвиваються в долар, сприяючи його додатковому посиленню. Це несе подорожчання позик для України, яка, ймовірно, планує новий вихід з розміщенням єврооблігацій незалежно від підсумків переговорів з МВФ.

Не менш важлива ситуація в сусідніх країнах. Торгово-політичний конфлікт Туреччини і США вилився в ослаблення турецької ліри. Результатом цього може стати скорочення попиту на українські товари в цій країні і розширення пропозиції турецьких товарів на ринку України, що не додасть стійкості торговельному балансу.

Аналогічна ситуація вже спостерігається в торгівлі з країною-агресором. Незважаючи на окупацію Криму, значні господарські зв'язки з Росією зберігаються. Товарообіг з нею виріс в січні-червні-2018 у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 14%. При цьому вітчизняний експорт скоротився, а імпорт з Росії збільшився.

Одним з ефектів таких зв'язків є певна курсова залежність: падаючий рубль завжди тягнув за собою гривню. Навіть якщо така імпліцитна кореляція ослабла, її вплив варто врахувати: за півроку країни наторгували на $5,3 млрд.

Клуб для тих, «кому за 30». Потрібно визнати, що ослаблення гривні багатьом несе вигоду. Експортери можуть розглядати її як повноцінну відповідь на розгорнуту в світі конкурентну девальвацію і використовувати її для проштовхування своїх товарів на зовнішні ринки.

Уряд теж не проти: держбюджет-2018 розраховувався за середньорічним курсом 29,3 грн/$. Крім того, у виграші опиняться власники валютних депозитів: до липня майже половина вкладів фізосіб була в валюті. Знову ж, заробітчани зможуть поміняти свій валютний заробіток за більш вигідним курсом.

А ось серед тих, хто програв будуть не тільки власники гривневих рахунків і реципієнти соціальної допомоги, а й широке коло населення, яке отримає болючий удар через прискорення внутрішніх цін.

У липні Кабмін оновив свої макроекономічні прогнози, згідно з якими на кінець 2018 року очікується курс 28,5 грн / $ + / – 1%, а на кінець 2019 року – від 29,4 грн / $ +/- 2% до 31,6 грн / $ +/- 1%. Середньострокова стратегія управління держборгом на 2018-2020 роки, затверджена Кабміном 22 серпня, передбачає девальвацію гривні в поточному році до 30,1 грн / $ 1.

Згідно з закритою доповіддю НБУ, без траншу МВФ курс на кінець року складе 31,8 грн, а без траншу і при зниженні цін на метали – 40,8 грн. «Рух на ослаблення курсу гривні в район 30-32 грн за долар вже почалося ... НБУ стримуватиме девальваційний тиск. Як? Піднімаючи облікову ставку. Зараз вона становить 17,5% річних – цілком може бути 20-22%», – вважає керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times Ерік Найман.

За його оцінкою, на сьогоднішній день кращим засобом заощадження є долар США.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті