Сила струму: що принесе Україні конкурентний енергоринок

Відповідно до закону «Про ринок електричної енергії», до старту конкурентного ринку електроенергії залишається менше 10 місяців. У можливість реального запуску реформи саме з 11 липня 2019 року вірять далеко не всі. Часу в запасі занадто мало.

А от невирішених питань – занадто багато, включаючи проблеми системного характеру, розв'язання яких залежить не лише від самих енергетиків. Однак так чи інакше, курс на впровадження в Україні ліберальної моделі енергоринку повернути назад неможливо.

До майбутнього конкурентного ринку зростає увага з боку юридичних та консалтингових компаній, потенційних інвесторів, банкірів, постачальників обладнання, ЗМІ. Усе, що відбувається, свідчить про те, що енергетична реформа може надати стимулюючий ефект розвиткові всієї національної економіки.  

Як неодноразово повідомляв Mind, 11 липня наступного року для енергетичної галузі розпочнеться перехідний етап створення конкурентного енергоринку в країні, що має завершитися до 11 липня 2020-го. Коротенько нагадаємо: йдеться про скасування нинішньої державної монополії на оптову торгівлю електроенергією в особі ДП «Енергоринок» з переходом до прямого продажу електроенергії від виробників до постачальників і споживачів і появи конкурентних сегментів ринку.

Відповідно до закону, новий енергоринок функціонуватиме на п'яти майданчиках: це будуть ринки двосторонніх договорів, «на добу вперед», внутрішньодобовий ринок, що балансує і ринок допоміжних послуг. Неважко помітити, що градація ринків визначається періодами поставок електроенергії залежно від попиту і пропозиції на базову, маневрену або резервну потужності.

У свою чергу, на роздрібному ринку до кінця 2018 року треба провести анбандлінг обленерго, які розділяться на оператора системи розподілу і електропостачальника. Паралельно виникне інститут незалежних електропостачальників, не пов'язаних з обленерго. Все це повинно привести до повноцінної конкуренції за споживача, бо всі постачальники в результаті купуватимуть електрику на конкурентному ринку і продаватимуть її споживачам за вільними цінами.

Що доброго може принести конкуренція? Безумовно, сплеск інвестиційної активності у сфері ВДЕ продиктований не лише полегшенням процесу видачі технічних умов та договорів на приєднання для об'єктів зеленої генерації з боку НЕК «Укренерго». Закон про ринок електроенергії, що набув чинності 11 липня 2017 року, позитивний для інвесторів з точки зору чіткого старту реформи в галузі.

Відтепер потенційним інвесторам і всім зацікавленим сторонам стали більш зрозумілі правила гри на довгострокову перспективу, які діятимуть в українській електроенергетиці та відповідатимуть вимогам Третього енергопакету ЄС і європейській практиці. Саме створення конкурентного енергоринку є основною передумовою підвищення інвестиційної привабливості галузі через низку факторів.

Зниження політичної залежності галузі. Практика тарифного популізму і гальмування реформ у електроенергетиці, яку українські уряди апробували протягом «нульових» і в першій половині «десятих» років, закінчилася плачевно. Рівень інвестиційних вкладень у галузь не дозволяє призупинити процес фізичної деградації основних фондів. Виникла патова ситуація: інвестицій та оновлення немає, а тарифи зростають.

Скасування практики ручного управління. Модель єдиного оптового покупця, яка діє в Україні в її нинішньому вигляді з 2000 року, являє собою ідеальну спокусу для чиновників покерувати грошовими потоками енергоринку. Вся історія вітчизняного оптового ринку електрики – це історія постійного перерозподілу коштів у ручному режимі на користь того чи іншого учасника. При цьому реальна ціна електроенергії на сьогодні в Україні невідома у жодному галузевому сегменті.

Розширення товарної лінійки в енергоринку. Створення конкурентного ринку дозволяє чітко визначити реальні цінові індикатори для потенційних інвесторів по усім підвидам генерації. Стане зрозуміло, скільки реально коштує базова, маневрена і резервна потужність, якої потужності не вистачає і куди варто вкладати гроші при виборі того чи іншого сценарію розвитку енергосистеми.

Інтеграція з європейською енергосистемою. Київ може приступити до практичної синхронізації з європейською континентальною енергосистемою ENTSO-E починаючи з 2022 року. Пропускна спроможність міждержавних ліній електропередач України з Європою дозволяє налагодити зустрічні експортно-імпортні поставки потужністю 2400 МВт з перспективою її збільшення. Об'єднання з ENTSO-E дозволить підвищити технологічну стійкість енергосистеми, посприяє зниженню ціни кіловат-години на внутрішньому ринку за рахунок розширення конкуренції, а також підвищить інвестиційну привабливість вітчизняної енергетики.

Підвищення енергетичної безпеки країни. Розвиток конкуренції між виробниками і постачальниками струму, спорудження нових генеруючих потужностей, впровадження сучасних технологій, об'єднання з ENTSO-E – все це веде до підвищення енергетичної безпеки та дозволить потенційним інвесторам розглядати українську енергетику як зрозумілий та передбачуваний майданчик для вкладення грошей.

Як виростуть ціни? Основною метою ліберальної моделі енергоринку є впровадження максимально можливої конкуренції як на оптовому, так і на роздрібному ринках, з метою запуску цінобалансуючих механізмів. Однак, як свідчить загальносвітовий та європейський досвід, на перших етапах після запуску конкурентних енергоринків спостерігається підвищення цін на електрику.

Виною тому – не ліберальна модель як така, а відсутність адекватної ціни електрики в попередніх моделях ручного регулювання. Таким чином, кіловат-година після реформи набуває своєї реальної ринкової ціни. Однак надалі, у міру вдосконалення внутрішніх ринкових механізмів і об'єднання національних енергосистем у загальноєвропейську, спостерігається зниження енерготарифів до 30%.

За приблизними експертними оцінками, збільшення ціни електроенергії для вітчизняних промислових споживачів внаслідок впровадження конкурентної моделі може скласти близько 25–30%. Відбудеться це, переважно, за рахунок зростання ціни на електроенергію НАЕК «Енергоатом» і «Укргідроенерго».

Підвищення цін по-різному торкнеться різних груп споживачів. Так, для великих підприємств ціна, найімовірніше, не виросте. Це пов'язано з тим, що вони споживають електрику у великих обсягах.

Щодо населення, то так чи інакше розцінки на кіловат-годину для домогосподарств доведеться підвищувати. І винна в цьому, знову-таки, не енергореформа, а популізм влади, яка довгі роки утримувала ціну для побутового сектору на рівні нижче фактичної собівартості, на шкоду промисловості. Подобається це комусь чи ні, але йти в конкурентний ринок з нинішнім обсягом перехресного субсидування населення промисловістю неможливо.

Яких нововведень чекати? Що і як зміниться для всіх учасників енергетичної галузі після 11 липня 2019 року, крім самої ціни?

Генерація. Усі виробники, незалежно від виду джерел генерації, отримують у ринку рівні стартові конкурентні права. Системний оператор не має права в ручному режимі обмежувати роботу окремих блоків або електростанцій, відповідно скасовуються механізми ручного регулювання з боку НКРЕКП. Генеруючі компанії отримують чіткі цінові індикатори вартості електрики в різних точках графіка споживання, розширюють товарну лінійку, а також отримують стимули інвестувати кошти в нові виробничі об'єкти.

Діапазон доходів у тепловиків зрушиться в бік маневреної потужності, яка коштуватиме дорожче, ніж базова. «Енергоатом», у свою чергу, буде реалізовувати електроенергію рівним графіком, при цьому держава, у разі різкого зростання ціни атомного кіловата, вилучатиме істотну частину доходу компанії в бюджет.

Енергопостачальники. До кінця 2018 року обленерго повинні розділитися на оператора розподільних мереж і постачальника електроенергії. З цього моменту оператор розподмереж займеться виключно передачею електрики, а постачальник – її постачанням. Після отримання відповідної ліцензії новостворені на базі обленерго постачальники також виконуватимуть функцію постачальників універсальних послуг протягом двох років – до моменту запуску в країні повноцінного конкурентного ринку.

Постачальник універсальних послуг не має права відмовити в поставках електроенергії населенню і малим непобутовим споживачам.

З грудня 2018 року всі без винятку споживачі отримають право на вибір постачальника, кожний з яких купуватиме електрику за вільними ринковими цінами.

Великий бізнес. Підприємства отримають можливість укладати прямі контракти на покупку електрики у виробників за фіксованою ціною на довгостроковий період. Також очікується зниження тарифного навантаження на великі енергоємні підприємства за рахунок більш диверсифікованого перерозподілу ціни електроенергії залежно від обсягів і графіків споживання. Для всіх промспоживачів при цьому поетапно буде знято тягар перехресного субсидування населення.

Великий бізнес також зможе отримувати додатковий дохід за рахунок зниження споживання в години пік і надання додаткових послуг з регулювання напруги та реактивної потужності.

Малий та середній бізнес. Споживачі цієї категорії отримують можливість знижувати витрати на електроенергію за рахунок вибору більш гнучкого графіка споживання з пропозицій конкуруючих постачальників. Підприємство має право вільної зміни постачальника в разі незадоволення якістю його послуг. Також в Україні планується впровадити на державному рівні інститут Енергетичного омбудсмена, покликаного захищати інтереси саме дрібного і середнього споживача.

Побутові споживачі. Населення теж отримає можливість вибору постачальника і позбудеться монопольної залежності від обленерго. У перспективі очікується підвищення якості постачання електроенергії за рахунок скорочення кількості й тривалості відключень. Цьому сприятиме введення стимулюючого тарифоутворення для операторів розподільних мереж.

Також очікується максимальне відкриття інформації для споживача з боку постачальників і впровадження в Україні на рівні Єврокомісії The European Energy Consumer Checklist, який надає споживачам докладне роз'яснення їхніх прав.