mind
Паперові війни: чому нотаріуси та Мін'юст не можуть домовитися у селах

Паперові війни: чому нотаріуси та Мін'юст не можуть домовитися у селах

Камінь спотикання – право на нотаріальні дії у сільській місцевості та маленьких містах

Цей матеріал також доступний російською
Паперові війни: чому нотаріуси та Мін'юст не можуть домовитися у селах
Фото: УНІАН

Нотаріальна палата України запустила проект «Нотаріат обличчям до села». Це стало відповіддю на ініційований Мін'юстом законопроект №9140, який дозволяє уповноваженим особам органів юстиції оформляти документи на спадщину, посвідчувати заповіти, копії документів та договори дарування, а також видавати свідоцтва про народження і смерть. Нотаріуси проти цієї ініціативи – вони вважають, що міністерство хоче надати доступ до документів непідготовленим працівникам.

Із чого почалося протистояння? Конфлікт між Нотаріальною палатою та Міністерством юстиції України вибухнув на початку жовтня після того, як шість народних депутатів зареєстрували законопроект №9140 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних і спадкових прав громадян в сільській місцевості». Серед ініціаторів документа – лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак і представник президента в парламенті, депутат від Блоку Петра Порошенка Ірина Луценко. Тобто, шанси на ухвалення законопроекту досить високі.

У законопроекті є одне важливе нововведення: він дозволяє уповноваженим особам органів юстиції (працівникам РАГСів), консультантам Державних нотаріальних контор надавати в селах послуги нотаріусів і державних реєстраторів. Наприклад, брати участь в угодах купівлі-продажу землі, житла, реєструвати бізнес, а також засвідчувати копії документів, заповіти, спадщину тощо.

«Необхідність у законі обумовлена ​​перш за все тим, що громадяни, які проживають у сільській місцевості, не завжди можуть отримати доступ до нотаріальних і реєстраційних послуг, зокрема, при оформленні спадщини», – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту. За даними Мін'юсту, в 122 районах взагалі немає нотаріусів. Усього на території України близько 490 районів, тобто дефіцит фахівців спостерігається в кожному четвертому районі країни.

Автори законопроекту наполягають, що споживачі частіше звертаються до державних, ніж до приватних нотаріусів. Тому поява приватників у селах і невеликих містах не вирішить проблему. У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що «відповідно до останніх даних, 916 державних нотаріусів в 717 державних нотаріальних конторах видали понад 522 тис. Свідоцтв про право на спадщину, тоді як 4267 приватних – 395 тис. таких документів».

Чому ринок виступив проти? Нотаріуси, оцінювачі та ріелтори негативно відреагували на ініціативу Міністерства юстиції. Одне з головних побоювань – можливість рейдерського захоплення земель після зняття мораторію на продаж сільгоспугідь, який зараз обговорюється в експертному співтоваристві. «А тепер уявіть, як співробітник РАГСу проводитиме нотаріальні дії?», – запитує заступник голови Нотаріальної палати Ольга Онищук.

Директор компанії, яка займається оцінкою майна, на правах анонімності повідомив Mind, що уповноважені особи Міністерства юстиції не несуть відповідальності за свої дії. «Хто нам дасть гарантії, що він правильно працюватиме з базами даних і документами? Чи не буде цей фахівець виконувати замовлення з незаконного переділу майна?», – висловлює свої побоювання співрозмовник видання.

Щоб уповноважений представник органу юстиції виконував свої функції, потрібно обладнати його робоче місце, тобто як мінімум встановити комп'ютер, відзначає керуючий партнер консалтингової компанії SV Development Сергій Степенко. «А чи є у міністерства можливість виділити на це кошти?», – цікавиться експерт.

Що пропонує ринок? Представники Нотаріальної палати та Міністерства юстиції не змогли домовитися. Відомство пішло на поступки і запропонувало залишити уповноваженим особам тільки право засвідчувати копії документів, а також видавати свідоцтва про народження і смерть, оформлювати документи на спадщину і заповіти. Свої послуги вони надаватимуть в тих містах і селах, де відсутні державні реєстратори та нотаріуси.

«Наша головна мета – забезпечити надання соціальної послуги жителям сільської місцевості, які потребують таких послуг: оформлення спадщини, дарування та договорів довічного утримання. Дуже шкода, що саме цю законодавчу ініціативу заполітизували і спотворили ті, кого насправді не цікавлять селяни та їхнє життя», – відстоює точку зору міністерства перший заступник міністра юстиції Олена Сукманова.

Нотаріальна палата, в свою чергу, відмовляється підтримувати законопроект навіть після правок. Пояснює це тим, що не хоче пускати на ринок некваліфікованих, на їхню думку, фахівців. В якості альтернативи асоціація заснувала програму «Нотаріат обличчям до села», в ході якої нотаріуси приїжджають безпосередньо в села у разі потреби.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті