Радикальні кроки: що змінилося у ставленні Заходу до «Північного потоку – 2»

Брюссель і Вашингтон вчора стали постачальниками політичних новин на захист транзитного потенціалу українських газопроводів. І Європарламент, і Конгрес США прийняли резолюції, в кожній з яких засуджується проект «Північний потік – 2» для поставок російського газу в ЄС в обхід України. Обидва документи не мають юридичної сили, проте демонструють негативне ставлення до планів «Газпрому» побудувати разом з європейськими компаніями-партнерами новий газотранспортний маршрут. Питання про те, чи зможуть західні політики протистояти бізнес-лобістам, націленим на примноження свого ринкового впливу на догоду антиукраїнській політиці Кремля, залишається відкритим.

Що заявив Європарламент? Резолюція Європарламенту присвячена доповіді «Про реалізацію Договору про асоціацію ЄС – Україна», а також засуджує російську агресію щодо України. Тема «Північного потоку – 2» у ній виділена окремим пунктом серед інших, присвячених ходу реформ у країні, боротьбі із корупцією та інциденту в Керченській протоці, у результаті якого виявився закритий вільний доступ судів до Азовського моря.

Новий проект «Газпрому» в обхід України європарламентарі вважають «політичним, таким, що ставить під загрозу європейську енергобезпеку», і тому закликають зупинити його реалізацію.

Що заявив американський Конгрес? Протидії «Північному потоку – 2» присвячена резолюція палати представників Конгресу США. У документі викладені ризики, які з ним пов'язані. Наприклад, запуск проекту стане «радикальним кроком назад» у забезпеченні енергобезпеки Європи, яка посилить залежність від російського газу, а Росія розширить контроль над європейським енергоринком і зробить більш складною диверсифікацію поставок енергоресурсів.

Також «Північний потік – 2» шкодить безпезі «деяких найбільших партнерів США у світі», а значить, він негативно відбивається і на національній безпеці США.

Тому конгресмени закликали уряди європейських країн відмовитися від підтримки проекту, а президента США Дональда Трампа – «використовувати всі можливі засоби» для забезпечення енергетичної безпеки Європи і скорочення її залежності від Росії.

Хоча, як зазначає Bloomberg, цей документ і не має юридично зобов'язуючого характеру, він показує ставлення конгресменів до «Північного потоку – 2». А в адміністрації Трампа вже декілька місяців вивчають можливість ввести санкції проти європейських компаній, які беруть участь у цьому проекті. У серпні газета The Wall Street Journal повідомляла, що невирішеним залишається питання, чи будуть застосовані санкції тільки проти компаній, що прокладають труби в Балтійському морі, або проти тих, хто фінансує проект.

Хто за і проти «Північного потоку – 2»? Будівництвом «Північного потоку-2» займається міжнародний консорціум, до складу якого входить російський «Газпром», дочка німецької BASF Wintershall, австрійська компанія OMV, французька Engie, британсько-нідерландська Royal Dutch Shell.

Трамп кілька разів вимагав від Німеччини, головного бенефіціара проекту, відмовитися від підтримки газопроводу. Але німецька влада наполягає, що «Північний потік – 2» – це економічний, а не політичний проект. Позиція Москви зводиться до того, що США критикують газопровід, бо підтримують Україну і просувають експорт власного зрідженого природного газу, конкуруючи з «Газпромом» за споживчі ринки.

Ситуація ускладнилася не на користь «Газпрому» після інциденту в Керченській протоці. Він додав аргументів критикам «Північного потоку – 2», які вважають «Газпром» не стільки комерційною компанією, скільки інструментом Кремля, що забезпечує досягнення політичних цілей. Заклики про необхідність посилювати антиросійські санкції зазвучали з новою силою з Вашингтона і Брюсселя. Вчора до них приєдналася канцлер ФРН Ангела Меркель. «Ми стурбовані поведінкою Росії. Для нас є неприйнятним одностороннє використання Азовського моря», – зазначила вона.

Чому позиція Заходу стала більш жорсткою? Загострена увага західних країн до «азовського інциденту» пов'язана не тільки з прагненням впливати на врегулювання російсько-українського конфлікту. Ситуація в Керченській протоці з захопленням українських військових кораблів вийшла за його межі та порушила проблему свободи судноплавства в регіонах, де існують ризики ескалації конфліктів і через які проходять важливі торговельні шляхи.

Наприклад, в Омрузькій протоці, Перській затоці або Південно-Китайському морі – там складні відносини між країнами, контролюючими їх територію, теж час від часу провокують загрозу зупинки судноплавства, що порушить світові поставки енергоресурсів. Обмеження в русі судів, як показала ситуація в Керченській протоці, може використовуватися для політичного тиску на сусідів та їх союзників, всупереч міжнародним домовленостям.

У зв'язку з цим світові лідери сприйняли подію в Азовському морі як небезпечний прецедент, здатний розв'язати руки кільком агресивним режимам і похитнути і без того нестійку ситуацію в точках геополітичної напруги. А виступ «єдиним фронтом» проти російського газопроводу, який давно є важелем не лише економічного, а й політичного впливу, цілком ймовірно, дозволить стримати радикалізацію настроїв і повернути переговорний процес у звичне русло.

Telegram-канал автора: ROTHSCHILD QUEST: ENERGY TRENDS