Інвестиція року: обираємо 5 найщедріших вкладень в українську економіку

Інвестиція року: обираємо 5 найщедріших вкладень в українську економіку

У лідерах – телеком, енергетика й АПК

Цей матеріал також доступний російською
Інвестиція року: обираємо 5 найщедріших вкладень в українську економіку
Фото: pixabay

Щомісяця в Україну надходить близько $100 млн прямих інвестицій. Аграрний сектор, телекомунікації, відновлювальна енергетика, виробництво – далеко не повний список напрямків, у які інвестори продовжують вкладати.

У 2018 році потік прямих іноземних інвестицій трохи знизився порівняно з 2017-м, коли надходження сягали рівня $150 млн щомісяця. Разом з тим обсяг капітальних інвестицій в економіку країни, за даними Держстату, в січні – вересні 2018-го на третину перевищив показники минулого року і склав 337 млрд грн.

Опитані Mind інвестбанкіри розходяться в оцінках інвестиційних підсумків року. Одні називають ринок «мертвим», інші ж кажуть про велику кількість маленьких угод і зростання цікавості з боку локальних інвесторів, що, навпаки, має сигналізувати про пожвавлення ринку.

Mind вивчив великі вкладення, які пройшли в публічному полі, і з'ясував, хто був найактивнішим інвестором у році, що минає.

1-ше місце. Зв'язок 4G

Наймасштабнішою інвестицією-2018 в Україні стало придбання мобільними операторами lifecell, «Київстар» і Vodafone ліцензій на зв'язок четвертого покоління. Інвесторами в даному випадку стали одразу декілька великих компаній, а на кону був стратегічно важливий для них ресурс – радіочастоти.

Перший аукціон з продажу ліцензій на зв'язок 4G (LTE) відбувся наприкінці січня. Три найбільші оператори – lifecell, «Київстар» і Vodafone – отримали смуги радіочастот у діапазоні 2,5–2,6 ГГц, за які загалом сплатили 2,456 млрд грн. Це на 169 млн грн більше від стартової суми, яку планувала зібрати держава.

На другому аукціоні, що відбувся в березні, держава розраховувала отримати близько 4 млрд грн. Але і тут результат перевершив очікування. За пакет частот, який включає смуги в діапазоні 1710–1785 МГц і 1805–1880 МГц, оператори разом виклали 5,4 млрд грн.

Окрема стаття витрат – інфраструктура 4G, вкладення в яку з 2018 по 2022 роки повинні скласти близько 20 млрд грн. Скільки інвестовано на цей момент, достеменно не відомо. Але згідно з фінансовими звітами, капітальні витрати «Київстар» за три квартали 2018 року становили 2,3 млрд грн, Vodafone – 2,4 млрд грн, lifecell – 2,4 млрд грн. «Для впровадження 4G – будівництва та оплати ліцензій – ми позичили у міжнародних інвестиційних фондів 90 млн євро, оскільки всі вільні кошти протягом останніх трьох років ми вкладали в інфраструктуру, а це 17 млрд грн», – розповідала раніше в інтерв'ю Mind генеральний директор «Vodafone Україна» Ольга Устинова.

Тож не дивно, що за підсумками року Україна увійшла до вісімки країн світу, які найбільше вклали в телекомунікації – такі дані наводяться в Рейтингу цифрової конкурентоспроможності, укладеному швейцарською бізнес-школою IMD.

2-ге місце. Відновлювана енергетика

У 2018 році інвестиції в альтернативну енергетику побили всі рекорди. За даними Держенергоефективності, лише в січні – жовтні в Україні введено в експлуатацію понад 600 МВт нових потужностей. Це вдвічі більше, ніж за весь 2017 рік. Понад половини з них припадає на сонячну енергетику. Орієнтовна вартість запуску 1 МВт становить $1 млн.

Серед великих проектів – сонячна електростанція потужністю 15,8 МВт у Миколаївській області, яку побудувала канадська компанія TIU Canada. Усього канадці планують побудувати п'ять сонячних електростанцій сумарною потужністю понад 90 МВт і вкласти в це 94 млн євро. Також у Запорізькій області почала працювати перша черга електростанції компанії Tokmak Solar Energy на 11 МВт, у подальшому потужність об'єкта планують розширити до 50 МВт. Крім того, цього року компанія ДТЕК Ріната Ахметова і китайська China Machinery Engineering Corporation уклали договір про будівництво найбільшої сонячної електростанції в Україні потужністю 200 МВт.

Увага інвесторів до відновлюваної енергетики пов'язана в першу чергу з привабливим «зеленим тарифом». Держава купує сонячну енергію у приватників за високою ціною: приблизно по 0,15–0,2 євро за 1 кВт. Зараз почався процес зниження «зеленого тарифу»: 20 грудня парламент прийняв у першому читанні відповідний законопроект №8449-д, який передбачає підтримку «зелених» проектів через систему аукціонів. Інакше кажучи, уряд укладатиме договори з виробниками відновлюваної енергії за аукціонною ціною. Втім, опитані Mind експерти вважають, що нові умови залишаться привабливими для інвесторів.

«Важливо, що у тих девелоперів, які протягом 2019 року отримають дозволи на будівництво і підпишуть договори на приєднання до мереж, буде ще три роки для завершення проектів у вітровій генерації і два роки – у всіх інших видах», – пояснював керуючий партнер INTEGRITES Олексій Фелів.

3-тє місце. Зерновий термінал Cargill у порту «Южний»

Влітку в порту «Южний» відкрили першу чергу зернового терміналу компанії Cargill, одного з найбільших сировинних трейдерів у світі. Це спільний проект Cargill і української компанії MV Cargo, яка безпосередньо займається будівництвом.

У процесі також брала участь Адміністрація морських портів, яка взяла на себе зобов'язання щодо днопоглиблення, Європейський банк реконструкції і розвитку, що профінансував підготовку. Загальні інвестиції в проект повинні були скласти $150 млн. Скільки з цієї суми вкладено за фактом, невідомо.

Термінал працює з осені. Одночасно там може зберігатися 290 000 тонн зерна. До терміналу підходить власна залізнична і автомобільна інфраструктура.

4-те місце. Завод UBС Group у Вінниці

Один з найбільших у світі виробників холодильної техніки і керамічних пивних колон, торгово-промисловий холдинг UBC Group Ігоря Гуменного у вересні відкрив завод у Вінниці. Інвестиції в будівництво першої черги склали 10 млн євро, таку ж суму планують внести на другому етапі, у 2019–2010 роках. «Це дійсно велика інвестиція у виробництво в Україні», – говорить аналітик з макроекономіки Adamant Capital Костянтин Фастовець.

Зараз на заводі працюють кілька сотень співробітників, штат продовжує комплектуватися. До кінця 2018 року на виробництві має бути 750 працівників, а до 2024 – 2000 осіб.

Згідно з планом, перша черга вироблятиме холодильники зі скляними дверима і ларі для морозива на суму 400 млн грн щорічно. Друга черга, в рамках якої буде налагоджено випуск холодильних шаф, створюватиме продукту ще на 700 млн грн на рік.

5-те місце. Хлібобулочна за 15 млн євро

Холдинг «Хлібні інвестиції» Юрія Триндюка у 2018 році завершив будівництво під Києвом заводу Chanta Mount з виробництва заморожених хлібобулочних виробів. Інвестиції в проект на першому етапі склали 15 млн євро, ще 10 млн євро знадобилося для запуску виробництва.

Завод може випускати близько 30 тонн хлібобулочних виробів на добу. Найближчим часом інвестор планує встановити додаткові лінії, завдяки яким потужність зросте до 90 тонн/доба, а сам завод стане одним з найбільших європейських підприємств у своїй ніші.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті