Прощання року: хто полишив український бізнес у 2018-му

Mind уже писав про інвестиції, які зайшли в Україну в році, що завершується. Але 2018-й також запам'ятався кількома гучними «прощаннями». Топ-менеджери і чиновники залишали нагріті місця. Олігархи продавали свої частки в непрофільних бізнесах. Поки одні інвестори цікавилися об'єктами для вкладень, інші шукали, кому б продати свої українські активи.

Отже, пропонуємо згадати найбільш обговорювані відходи 2018 року і визначити, які з них справили найбільший резонанс.

Росіянин Петро Чернишов прийшов до компанії «Київстар» у 2014 році з Carlsberg – і відразу заходився епатувати публіку. Активно вів сторінку в соцмережі Facebook, відповідав на коментарі і безпосередньо спілкувався з абонентами – на противагу попередньому президенту і засновнику «Київстару» Ігорю Литовченку, який оминав «спілкування з народом» на користь закритих тусовок політичної та бізнес-еліти. Після революції, на піку патріотичних настроїв у суспільстві, Чернишов заявив, що збирається відмовитися від російського громадянства і отримати українське. Топ-менеджери «Київстару» жартували, що з таким президентом компанії не потрібен піарник. При цьому висловлювання Чернишова часто були різкими, а його стиль управління спочатку жахав підлеглих.

Через чотири роки бренд «Київстару» вже міцно асоціювався з Чернишовим. Але коли закінчився черговий контракт з менеджером, власник компанії, група Veon, прийняла рішення його не продовжувати. Петро Чернишов залишив компанію, а замість нього в «Київстар» прийшов Олександр Комаров, генеральний директор Beeline у Казахстані.

Є кілька версій, чому так сталося. Одна з них – керівництву Veon не сподобалася надмірна прямолінійність Чернишова, яка «не личила» керівникові такого рівня. А саме – висловлювання про те, що президент України порушив закон, коли своїм візитом перервав 4G-тендер. Інша версія свідчить, що фінансовий аудитор, якого керуюча компанія напередодні призначила в «Київстар», виявив порушення в компанії. Третя версія – Veon не зміг запропонувати умови, які влаштували б амбітного топ-менеджера.

Як би там не було, звільнення Петра Чернишова не залишилося непоміченим. Як вважає засновник компанії IoT Ukraine Олег Стефанюк, він піде на користь компанії. «Самопіар для Чернишова був дуже важливий. Я впевнений, що рішення про зміну президента «Київстар» було слушним», – вважає він.

Протягом останніх чотирьох років російський бізнес поступово позбувався активів в Україні. Деякі компанії самостійно приймали рішення про фактичний або формальний продаж, щоб уникнути санкцій і претензій з боку української влади. Одними з перших ринок залишили власники страхових компаній «ІНГО Україна» та «Провідна», а також нафтової компанії «Лукойл». Деяким російським структурам довелося піти, оскільки вони потрапили під заборону в Україні. Це, наприклад, розробник програмного забезпечення «Лабораторія Касперського» і «Яндекс».

У 2018 році процес виходу російських компаній продовжилося. Підконтрольна бізнесменам з РФ Роману Абрамовичу, Олександру Абрамову та Олександру Фролову група Evraz продала свій останній актив в Україні – Дніпровський металургійний завод. Покупцем стала Senalior Investments, що входить до групи DCH харківського бізнесмена Олександра Ярославського.

Про припинення роботи в Україні також заявив російський банк ВТБ. Ще чотири роки тому він був одним з найсильніших у країні з активами, що перевищують 30 млрд грн. У 2017 році ВТБ разом з «дочками» інших російських банків – Ощадбанку та Зовнішекономбанку – потрапив під санкції України, але закривати відділення почав у 2018-му. Наприкінці листопада Нацбанк визнав ВТБ банкрутом, і це стало фінальною крапкою історії ВТБ в Україні.

Коли Дмитро Шимків йшов з посади гендиректора «Майкрософт Україна» на держслужбу, він був сповнений рішучості. На посаді заступника голови Адміністрації президента він збирався будувати цифрову держава і взагалі позиціонував себе як «політика-технократа». Уже після перших тижнів стало зрозумілим, що робота в держорганах сильно відрізняється від роботи в бізнесі. Як описував це сам Шимків, у бізнесі вся команда працює заради спільної мети, а в держорганах часто відбувається навпаки – кожен тягне ковдру на себе, і будь-яким ініціативам чиниться опір.

Свій відхід з АП Шимків пояснював виборами, що насуваються, після яких працюватиме нова команда. Він вважав за краще знову повернутися в бізнес – очолив фармацевтичну компанію «Дарниця».

Влітку видання «Економічна правда» написало, що Олександр Янукович вийшов зі списку бенефіціарів компанії «Донбасенерго», а його місце зайняв народний депутат Максим Єфімов. До Єфімова перейшли всі 60% акцій, що належать Олександру Януковичу і його молодшому ситуативному бізнес-партнерові Ігорю Гуменюку.

За даними видання, цей пакет був оформлений на ПрАТ «Енергоінвест холдинг», бенефіціарами якого в 2016 році були громадянин Греції Андреас Церні і громадянин США Роберт Бенш. Саме завдяки їм Олександру Януковичу вдалося зберегти контроль над своєю українською власністю.

У 2018 році депутат Віталій Хомутинник продовжив позбавлятися від своїх «хлібних» активів. Належний йому інвестиційний фонд «Каскад-Інвест» продав частку в холдингу «Формула смаку» Олександру Табалову.

Табалов – партнер Хомутинника у «Формулі смаку». Продукцію під цією торговою маркою випускають хлібозаводи «Криворіжхліб», «Миколаївський хлібозавод №1», «Ніжинський хліб», «Черкасихліб», «Чернігівський хлібокомбінат».

Хомутинник послідовно позбавлявся від активів у хлібопекарському сегменті: на початку року він продав свої акції в «Конотопському хлібокомбінаті», а до цього вийшов з капіталу Дніпровського хлібокомбінату.