Високовольтне майбутнє: за що українці люблять електромобілі

На початку січня маркетингове агентство IRS Group з посиланням на МВС оприлюднило дані про кількість електромобілів в Україні. Станом на 1 січня 2019 року в нашій країні офіційно перебувало на обліку 10 700 авто на електричній тязі (у 2012 році було зареєстровано лише сім автомобілів). І це не враховуючи гібриди, яких в Україні ще 7000.

Чому популярність автомобілів на електротязі зростає як на дріжджах – здогадатися нескладно. Експлуатація електромобілів значно дешевша, ніж авто на бензині або дизелі. Глобально вартість електрокарів поступово знижується, формується вторинний ринок, що дає можливість придбати електромобіль майже за ціною аналогічного авто на традиційному паливі. Крім того, електрокари не забруднюють навколишнє середовище, що теж є стимулом до їх придбання.

Проте на тлі переваг є і недоліки. І для когось вони такі критичні, що автовласники, покатавшись на електромобілі рік-два, знову пересідають на звичніші авто з двигунами внутрішнього згоряння.

Переваги електромобілів

Як вже було сказано, головний плюс – порівняно дешеве володіння. Середньостатистичний автомобіль на бензині з двигуном об'ємом 1,6 л споживає близько 8 л палива на 100 км. У рік міський житель накручує на одометрі близько 15 000 км. За нинішньої ціни бензину витрати на паливо складуть 34 000 грн.

Нехай електромобіль проїжджає на одному заряді 120 км (скажімо, Nissan Leaf). Собівартість кілометра пробігу – близько 0,2-0,3 грн. Це означає, що на «заправку» електромобіля його власник за рік витратить 4 500 грн. Тобто в 7,5 разів менше.

Електромобіль заряджається від будь-якої «розетки». Так-так, авто можна заряджати від звичайної домашньої мережі, і за 5–8 годин його акумулятор буде повністю заряджений. Портативна зарядна станція, яка дозволить приєднати електромобіль до електромережі в квартирі або приватному будинку, коштує від $300–400.

Крім цього, в Україні за останні роки значно зросла кількість точок заряджання для електромобілів. Як у містах, так і за їх межами. Карта всіх електроАЗС (і не тільки України, а й інших країн) є на цьому ресурсі. Наразі зарядні станції розташовані практично на всіх головних трасах країни. Тому подорож на електромобілі з Києва до Одеси, Львова чи Карпат і навіть за межі України вже не здається фантастикою. Причому станції, обладнані швидкими точками заряджання, здатні наповнити акумулятор до 50–80% за 20–30 хвилин. Це як раз той час, якого вистачає, аби перепочити в довгій дорозі, випити кави або перекусити.

Безпроблемність експлуатації. У електромобіля набагато менше «болячок» і конструктивних елементів, які потребують регулярного обслуговування і можуть раптово вийти з ладу. Ні свічок запалювання, паливної і вихлопної системи, поршнів у двигуні, коробки передач (в її звичному вигляді) тощо. Тому сервісне обслуговування авто можна проводити раз на 30 000–60 000 км. Проводити заміну масла в редукторі (аналог КПП), антифризу, гальмівної рідини. Вартість усіх цих маніпуляцій – 1500–2000 грн. Ну і один раз на 10 000–15 000 км можна заїхати на СТО, перевірити ходову і замінити фільтр салону.

Ходова частина – як у звичайному авто, кузов – теж. Тому стандартні маніпуляції можна провести і на звичайній СТО. Якщо ж виникнуть проблеми з електронікою або двигуном, можна звернутися на одну зі спеціалізованих сервісних станцій. Серед них є як фірмові СТО великих виробників, так і менші «гаражі», що часто працюють при автосалонах. Наприклад, лише в Києві існує вже понад 20 СТО, які беруться за обслуговування електромобілів.

Широкий вибір моделей. Незважаючи на те що багато моделей електромобілів в Україні офіційно не представлені (це як раз «мінус», але про нього – нижче), придбати можна практично будь-яке авто. Від Nissan Leaf і Chevrolet Volt і аж до такої екзотики, як Fiat 500e або Tesla Model X.

Якщо брати авто з пробігом, то ціна на нього буде більш ніж прийнятною. За Nissan Leaf з пробігом 60 000–70 000 км 2015 року випуску просять 380 000–400 000 грн (новий – під 1 млн грн), Renault Zoe 2016 року випуску з пробігом 35 000–40 000 км коштує близько 340 000–350 000 грн (новий – 900 000 грн), а KIA Soul EV 2015 року випуску з пробігом 60 000–70 000 км обійдеться в 450 000–500 000 грн (новий – вдвічі дорожче).

Пільгове оподаткування. Наприкінці 2018 року Верховна Рада прийняла цілу низку змін до Податкового кодексу. Депутати, серед іншого, продовжили звільнення електромобілів, що ввозяться в Україну, від ПДВ та акцизу аж до 2022 року. Нагадаємо, що вперше ця норма набула сили ще 1 січня 2018 року.

Недоліки електромобілів

Дороге задоволення. Вартість електромобілів – це один з основних факторів, який стримує від їх придбання. Ціна нового електрокара (про вторинний ринок у даному випадку не йдеться) у середньому в 1,5–2 рази вище, ніж аналогічного за класом автомобіля з бензиновим або дизельним двигуном.

Наприклад, новий Volkswagen e-Golf коштує близько 1 млн грн. Ціна звичайного Golf в українських автосалонах – від 484 000 грн. Вартість електричного KIA Soul – 935 000 грн, ціна KIA Soul з ДВС починалася з позначки в 450 000 грн. Renault Kangoo Z.E. коштує майже 1,1 млн грн. Його бензиновий аналог Renault Dokker Van (змінив Kangoo у 2012 році) – 322 000 грн, що майже втричі менше.

Автоімпортери не поспішають завозити новинки в Україну. Мова, звичайно, про офіційні поставки. У автосалонах, які є авторизованими дилерами виробників, можна зустріти лише електромобілі Renault Zoe, KIA Soul EV, Hyundai Ioniq Electric, BMW i3, а також Jaguar I-Pace. Електромобілі інших марок – Volkswagen, Chevrolet, Citroen, Ford, Tesla – потрапляють в Україну зусиллями приватних автосалонів і перекупників.

Купівля автомобіля не у офіційного дилера, без гарантії виробника – це завжди ризик. Якщо з авто почнуться проблеми – це, швидше за все, будуть клопоти і витрати покупця. Тим паче що більшість електромобілів, які приганяють, вже з пробігом. Багато з них після ДТП, зустрічаються і «потопельники». І що найсумніше, покупцеві буде дуже складно перевірити «родовід» електромобіля. Тому така покупка – кіт в мішку.

Залежність від розетки. Досить низька автономність – це дійсно вада електромобілів. Навіть хвалена Tesla, у якій заявлено запас близько 500 км, насправді може «з'їсти» батарею вдвічі швидше. Було б бажання. Рядові цивільні електрокари (Nissan Leaf, Renault Zoe, KIA Soul EV) на одному заряді проїжджають 120–150 км.

Взимку запас ходу падає ще на 20–30% – через морози і активніше використання додаткового обладнання (обігрів салону). Тому в межах великого міста одного заряду акумулятора вистачатиме максимум на два-три дні. І то, завжди є ризик застрягти з батареєю, що сіла, десь посеред траси. Причому якщо звичайне авто, яке залишилося без палива, можна дозаправити з каністри і дотягнути до найближчої АЗС, то електромобіль без заряду поїде тільки на евакуаторі. По іншому ніяк.

Також не варто забувати, що поступово ємність акумулятора скорочується. Нехай і не так сильно, як лякали перших власників електромобілів. Через 2–3 роки використання автомобіля – десь на 10%, а через 5–7 років – на 20–30%. Іншими словами, з часом від одного заряду машина проїжджає все менше і менше.

Ремонтувати – дорого. Якщо техобслуговування автомобіля – процес досить-таки простий і не дуже витратний, то серйозний ремонт може влетіти в «копієчку». Найдорожчий елемент електрокара – батарея. З огляду на її поступову деградацію, для 7–8-річного авто (перші серійні партії Nissan Leaf, наприклад, якраз такого віку) бажана заміна. Вартість акумулятора – $3000–6000. До того ж не кожна СТО візьметься за його перевстановлення. Новий редуктор (трансмісія) коштує від $1200 до $2000, а електродвигун – $6000–7000 і більше.

Кузовні деталі теж недешеві: бампери – $400–600, лобове скло – $300–400, фари – $200–300 за штуку.

При цьому системні поставки запчастин в Україні як слід не налагоджені. За виключенням хіба що електромобілей, що користуються популярністю. Комплектуючі для моделей, які в меншості, доведеться замовляти з-за кордону і чекати тижнями.

Перспективи і прогнози

Те, що електромобілі стали буденним явищем на дорогах, це факт. Кількість  електромобілів у світі впевнено наблизилася до 4 млн.

Але незважаючи на плани деяких країн повністю відмовитися від ДВС у найближчі 10–20 років (такі заяви робили влада Франції, Великобританії, Норвегії, Нідерландів, Німеччини), здійснити їх буде досить складно. Поки електромобілі програють за ступенем автономності, початковою вартістю та через недостатню розвиненість супутньої інфраструктури (зарядні станції, СТО).

Щоправда, деякі виробники оголосили про випуск доступних моделей і електромобілів зі значним запасом ходу. Great Wall, наприклад, анонсувала електромобіль вартістю $14 000, а Volskwagen створить авто з автономністю до 500 км.

Втім, поки подібні моделі стануть масовими – мине не один рік. Тому електромобілі начебто вже і сьогодення, але все ж таки ще майбутнє.