mind
Після Давоса: чи можна втекти від земних проблем у космос

Після Давоса: чи можна втекти від земних проблем у космос

Правила, за якими країни гратимуть у космічному просторі, поки не написані

Цей матеріал також доступний російською
Після Давоса: чи можна втекти від земних проблем у космос
Фото: pixabay

Корупція, погіршення психологічного стану населення і нові тоталітарні режими, що загрожують світові – це лише деякі з земних проблем, про які цього року говорили на Всесвітньому економічному форумі (WEF) у Давосі.

Виклики майбутнього поглиблюються на тлі політичних проблем сьогодення. Через протести у Франції президент країни Еммануель Макрон не приїхав на WEF 2019. Прем'єр-міністр Великобританії Тереза ​​Мей не змогла прибути до Давоса через переговори щодо Brexit, а президент США Дональд Трамп – через шатдаун.

Але, як зауважує видання Quartz, за підтримки якого відбулася панель про освоєння космосу, є невелика надія, що земна політика залишиться в межах Землі. А космос гратиме за новими правилами.

Чому в Давосі заговорили про космос?

Історично польоти в космос були прерогативою держав, першість у цій сфері виборювали США та Радянський Союз. У 1961 році перша людина попрямувала в космос на радянському космічному кораблі «Восток», а в 1969-му американський корабель Apollo 11 доставив перших людей на Місяць.

Незважаючи на холодну війну між СРСР і США, далі вони освоювали космічний простір спільними зусиллями в межах проекту міжнародної космічної станції «Мир». Там побували дослідники з різних країн, у тому числі українець Леонід Каденюк.

Сьогодні у світі налічується близько сотні космічних програм. Деякі з них фокусуються на запуску супутників і використанні космічних даних, інші – на виробництві компонентів для ракет, треті – просто існують на папері.

Але у 2018 році світ дійсно «вступив у нову космічну еру», еру приватного космосу. Відбулося 114 запусків ракет, з яких 39 здійснив Китай, а 31 – США. Зокрема, американська приватна космічна компанія SpaceX провела 21 запуск, обігнавши Росію (17 запусків), Європейський союз (11 запусків), Індію (7), Японію (6) і Нову Зеландію (3). Засновник SpaceX Ілон Маск заявив, що до 2024 року хоче відправити першу людину на Марс. Також у 2018-му NASA уклала контракти з дев'ятьма приватними компаніями для забезпечення майбутніх польотів на Місяць.

У космосі не місце розбрату. І регулюванню?

Наука і технології – основа постнафтової економіки. Так вважає міністр з передових наук Об'єднаних Арабських Еміратів Сара Аль-Амірі. Тому в 2017 році її країна почала проект Hope Mars Mission, розраховує до кінця 2020 року спорудити апарат, готовий до відправлення на Червону планету, і почала дослідження Марса.

При цьому Сара Аль-Амірі не вважає, що в питаннях освоєння космосу держави повинні «перекрикувати» одна одну, змагаючись за першість. Кращого результату вдасться досягти, якщо країни діятимуть разом. Наприклад, спільними зусиллями покриватимуть вартість космічних досліджень. Адже ціна помилки в космічних технологіях дуже висока, і «жоден націоналістичний підхід її не виправдовує».

З виступом міністра ОАЕ погодилися й інші учасники обговорення. Проте висловлювалися побоювання з приводу відсутності єдиних правил гри на ринку. Існуюча правова база, яка визначає, що країни можуть робити в космосі, а що – під забороною, не встигає за прогресом. Про це говорила директор з міжнародних напрямків космічного агентства Великобританії Еліс Банн. Виконавчий віце-президент із космічних систем компанії Lockheed Martin Space Systems Річард Амброуз взагалі вважає, що єдиний спосіб встигати за темпом розвитку інновацій – це вийти з регуляторного середовища.

На думку Сари Аль-Амірі, регулювання в тому вигляді, в якому воно існує зараз, може дискримінувати нових гравців на користь тих, хто вже «потрапив» у космос. Зараз усі, хто має доступ до космічного простору, можуть відправитися туди і зробити там все що завгодно. На думку Амброуза, потрібно надати доступ до космосу якомога більшій кількості учасників, щоб створити ринок і конкурентне середовище, і це принесе користь усім.

Еліс Банн нагадала, що різні країни спільними зусиллями неодноразово проводили дослідження «в інтересах усього людства», але визнала, що світова спільнота ще не знає, як поводитися з країнами або компаніями, які діють виключно заради економічної вигоди. Річард Амброуз вважає, що регулювання може взяти на себе ООН.

«Ми живемо в дуже важливий час, і це велика відповідальність – сформувати правила гри в космосі», – наголошували учасники дискусії. Адже, на думку Сари Аль-Амірі, від цього залежить життя всього людства, усвідомлюємо ми це чи ні.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті