Директор компанії AI Quest Inc: «Без аналізу даних жодному бізнесу не втриматися на ринку»

Співзасновник ASQ та співзасновник і директор компанії AI Quest Inc. Ph.D. Раджеш Тьягі відвідав Україну, щоб узяти участь у дискусії «Глобальні виклики для розвитку: регіональні інноваційні прориви», яка відбулася 21 лютого на урочистому відкритті простору Academy DTEK в UNIT.City. Компанія AI Quest Inc. спеціалізується на Big Data у сфері штучного інтелекту та має багаторічний досвід допомоги бізнесу у проходженні цифрової трансформації.

Під час свого візиту Раджеш Тьягі розповів Mind про своє бачення майбутнього для українського бізнесу з урахуванням досвіду інших держав.

 – Раджеше, як ви вважаєте, чи потрібен локальному бізнесу державний протекціонізм?

– Протекціонізм – дуже широке поняття, яке має багато складових. Я вважаю, що Україна, як і будь-яка інша економіка, має бути доволі егоїстичною. Кожна національна економіка має вирішити, які з напрямків є ключовими всередині держави, а які ви хочете вивести на високий міжнародний рівень розвитку. Є певні сектори, які особливо потребують протекції. Це в першу чергу національна оборона та безпека. Тому багато країн обирають такі галузі для захисту на рівні держави.

Наприклад, у Сінгапурі це галузь водопостачання: питання його вартості, процесу постачання, очистки тощо. В Україні ця галузь не є пріоритетною, вона не зазнає зовнішньої конкуренції, а тому не потребує захисту.

Україні необхідний протекціонізм окремих галузей бізнесу, проте треба детально продумати цей процес: що, як і за яких умов захищати. Якщо держава ставить перед собою мету виходити на світовий ринок у певній галузі, то не варто використовувати локальний протекціонізм, адже це зменшить шанси на успіх. Наприклад, IT чи Big Data просто неможливо захищати на локальному рівні, бо вони мають виходити за межі держави, шукати таланти на інших ринках, показувати різноманітність, підтверджувати свій рівень, обмінюватись досвідом та ін. Інакше законсервована всередині галузь суттєво відставатиме від загальних трендів на глобальному рівні.

Україна має визначити сектор за сектором, які мають бути захищені в першу чергу, а в яких протекціонізм має бути частковим. Що означає частковий протекціонізм? На державному рівні може визначатися не повна опіка певною галуззю, можна допустити на ринок до 50% іноземних інвестицій, створити відповідні умови для цього, щоб не зашкодити локальним гравцям. Обираючи такий сценарій, варто враховувати, що усі процеси мають функціонувати в режимі чіткого контролю. Такий підхід – загальносвітова практика, її вже використовують Китай та Індія, це не є чимось новим, адже ці країни вже мають певні результати.

Протекціонізм потрібен, він може бути ефективним, проте тільки у форматі чіткого контролю та після зваженого обрання галузі для опіки державою.

– Як локальні компанії можуть використовувати Big Data для розвитку?

– Існує стереотип, що Big Data – це фішка лише великих компаній. Проте починати збирати дані необхідно будь-якому бізнесу, незалежно від його розмірів. Варто розуміти, що дані – це основний інструмент для прийняття рішень. Це не означає, що інтуїція та досвід менеджера стають непотрібними, тому ними можна знехтувати. Ні, вони також залишаються важливою частиною у прийнятті рішень, але вони повинні використовуватися разом з іншими даними. 

Особливо важливо збирати та аналізувати дані компаніям, які планують виходити на нові для них ринки. Потрібно володіти великим обсягом інформації, щоб скласти максимально повну картину про умови на конкретному ринку, зрозуміти, чи варто взагалі туди рухатися.

Проте збирати дані потрібно не лише про зовнішнє середовище. Інша можливість використання даних – це вимірювання різних показників щодо ваших співробітників у HR-функції: які таланти та компетенції необхідні співробітникам, що робить їх задоволеними.

Ще один напрямок використання даних – процес створення інновацій. На перший погляд здається, що це виключно творчий підхід, проте насправді інноваційні рішення та продукти потребують детального аналізу проблем, які вони вирішують. І знову ж це є дані.

– Коли ж потрібен перехід від даних до великих даних?

– Дані необхідні усім, проте не для всіх компаній відразу потрібні Big Data. Цей підхід скоріше для роботи з великими масивами інформації, щоб керувати великими та складними системами.

Невеликі компанії також можуть використовувати Big Data у тих випадках, коли вони активно зростають або планують вихід на глобальний ринок. На цьому етапі їм необхідно скласти усі дані в єдину систему, інтегрувати різні показники, наприклад про різні ринки, культури, мови, особливості поведінки потенційних клієнтів. Проаналізувати, як на цих ринках збирають дані, як отримати до них доступ. Якщо є великі амбіції, то робота з великими даними – обов’язкова.

Також важливо закласти архітектуру даних ще на етапі, коли компанія маленька, це важливий стратегічний крок в управлінні даними. Крім того, такий підхід допоможе компанії готувати смарт-бізнесові рішення.

Big Data потребує великих інвестицій, цього не потрібно робити маленьким компаніям. Але при масштабуванні компанії завчасний збір даних та налагоджені процеси їх аналізу будуть невеликими інвестиціями, які дуже допоможуть у майбутньому.

– Як почати роботу з даними невеликим компаніям?

– Я хочу порекомендувати прочитати книгу «A Complete and Balanced Service Scorecard: Creating Value Through Sustained Performance Improvement». У ній є 10 ключових метрик для семи різних напрямків, які необхідно почати збирати. Серед них – клієнтські очікування, метрики щодо співробітників, партнерів, лідерства, фінансів. Цих 10 ключових показників буде навіть занадто багато для невеликої компанії, можна стартувати з 3–5 ключових показників.

Збирати ці дані буде доволі дешево, адже вони потребують мінімальних інвестицій. Компанії варто вирішити, яка в неї стратегія: чи хоче вона бути інноваційною, чи тримає фокус на покращеннях, або, можливо, фокусуватиметься на ціні. Варто вирішити, на яких 3–4 аспектах вона сконцентрується у збиранні даних. У процесі росту кількість даних постійно зростатиме, щоб стати компаніями середнього та великого розміру, точно будуть необхідні нові показники. Якщо невеликі локальні компанії не почнуть збирати дані, то довго не протримаються на ринку.

– Чого очікують компанії від Big Data?

– Малі та середні компанії мають такі потреби з точки зору потреб великих даних: вони хочуть прості, економічно ефективні рішення, які зберігають час і мають гнучкий характер. Коротше кажучи, вони хочуть Data Solutions, і це має бути Big Data.

Тепер назву ключові моменти, які необхідно враховувати при застосуванні великих даних у невеликих компаній.

Бізнес-стратегія повинна добре узгоджуватися зі стратегією даних (чіткі архітектура та процеси обробки даних, що відповідають загальним цілям компанії).

Компетентність у роботі з даними: певний функціонал може передаватися на аутсорс, проте в компанії мають бути фахівці, які можуть самостійно керувати процесами менеджменту даними. Економічні та гнучкі технологічні інструменти: хмарні рішення чи веб-аналітика.

Використовувати невикористаний потенціал зібраних даних. Правильні аналітичні інструменти можуть бути використані для отримання висновків, які допоможуть у прийнятті рішень.

Узгодження стратегії даних з ростом бізнесу: робота з даними повинна розвиватися так само, як і сам бізнес.

– Як локальним компаніям стати міжнародними?

Порада №1: кооперація замість конкуренції на локальному рівні! Разом невеликі компанії значно потужніші. На локальному ринку не варто конкурувати, краще об’єднувати свої зусилля, щоб разом представляти бізнес на світовій арені. Дуже ефективно організовувати місто за містом повноцінні бізнесові екосистеми, наприклад, об’єднуватися разом у Києві чи Дніпрі в екосистеми з багатьох різних компаній: HR-компанія, бізнес з маркетингових досліджень, різні сервісні компанії тощо.

Порада №2: треба обов’язково бути на зв’язку з глобальними маркетплейсами, розуміти їх актуальні потреби, мати обмін, комунікацію, залучати таланти з інших ринків.

Порада №3: щоб створювати великі інновації, треба мислити глобально. Для успіху вам необхідно мати правильне мислення, правильну бізнес-модель та правильну команду.

Порада №4: розвивайте локальні рішення, починайте з вирішення конкретних проблем на місцях і масштабуйте їх на міжнародний рівень.