Людина тижня: чим запам’ятався світові гоночний директор «Формула-1» Чарлі Уайтінг

14 березня світ «Формула-1» зазнав великої втрати: через тромб в артерії помер 66-річний гоночний директор Чарлі Уайтінг, який обіймав цю посаду понад 20 років поспіль. Він раптово пішов з життя за три дні до Гран-прі Австралії, що стало справжнім шоком для всіх, дотичних до сфери професійних автоперегонів. «Лише вчора я з ним говорив, ми ходили треком», – розповідає Себастьян Феттел, пілот команди Ferrari, додаючи, що Уайтінг завжди був тією людиною, з ким можна було порадитись і поговорити.  Mind згадує, чому для «Формула-1» Чарлі Уайтінг стал настільки значимою персоною.

Хто такий гоночний директор? Перегони «Формула-1» – не настільки популярний спорт, як, скажімо, футбол. Аудиторія менша майже у 10 разів: глобально за гоночним спортом у 2018-му слідкувало близько 400 млн людей, тоді як за футболом – фактично кожен другий у світі (більш як 3,5 млрд чоловік). І в той час, як у футболі популярні не лише гравці, а й тренери, власники команд, чиновники FIFA/UEFA, ситуація в F1 інакша: популярними залишаються лише пілоти. Єдиний виняток – Берні Еккстоун, який донедавна був керівником «Формула-1» (фактично директором низки  організацій, які вели цей проект), а сьогодні – почесний президент F1. Але ним одним організація не обмежується.

Одна з ключовим посад у «Формула-1» – гоночний директор. Це людина, яка відповідає за старт гонки (вирішує, чи починати її, активує стартовий світлофор і т.д.). Здавалося б, тут нічого складного, але саме гоночний директор повинен вирішити, давати зелене світло гонщикам чи перенести старт. Саме цю позицію Уайтінг займав останні 20 років. Він розповідав, що серед його обов’язків, наприклад, перевірка розташування болідів на початку гонки: якщо хоч один стоїть неправильно, це може стати причиною для претензій інших учасників згодом.

Окрім посади гоночного директора, Уайтінг також виступав делегатом FIA з безпеки і був головою технічного департаменту «Формула-1». Іншими словами, він слідкував за якістю трас, перевіряв боліди в боксах, відповідав за логістику на всіх Гран-прі. Також він спілкувався з командами, пілотами, спостерігав за технічними змінами болідів, тощо. В результаті, на його плечі лягло чимало завдань.

Як Чарлі Уайтінг будував кар’єру? У своїх інтерв’ю він завжди говорив, що мріяв про гоночний спорт із самого дитинства. Брат Уайтінга тримав невелику майстерню неподалік гоночної траси. Це дозволило хлопцеві постійно перебувати біля автомобілів, працювати з запчастинами, спілкуватися з гонщиками. Крок за кроком, з простого асистента він доріс до повноцінного механіка команди Brabham, змінивши до цього декілька місць роботи: усі вони так чи інакше пов’язані з гоночним спортом.

Але саме робота з Bradham вплинула на всю подальшу кар’єру Уайтінга. Він потрапив туди механіком у 1980-х та присвятив цій команді майже 10 років свого життя. За цей час він доріс до позиції головного інженера, з ним пілоти Bradham двічі отримували звання чемпіонів світу.

Та є ще одна деталь, яка так чи інакше вплинула на майбутнє тоді ще молодого чоловіка. Справа у тому, що власником команди Bradham був вище згадуваний Берні Екклстоун: він придбав її ще у 1972 році за 100 000 фунтів. Уайтінг потоваришував з Екклстоуном, хоча у майбутньому це мало і негативні наслідки: гоночному директору закидали, що він діяв часто не в інтересах пілотів, а за наказом свого керівника і міг ухвалювати певні рішення задля покращення видовищності перегонів. Щоправда, Уайтінг такі обвинувачення завжди відкидав.

У 1988 році Екклстоун продав Bradham, незадовго до цього повідомивши команді про свої плани. Але у той час як більшість технічного персоналу перейшло в інші команди, Екклстоун запропонував Уайтінгу взятись за адміністративну роботу. Того ж року він став технічним делегатом у FIA.

Цю позицію Уайтінгу запропонували не просто так. Будучи першокласним механіком і інженером та маючи десятирічний досвід роботи у діючій команді, Чарлі Уайтінг розумів, як можна обійти заборони «Формула-1». У той час команди цим часто користувались, адже легальний обхід технічного регламенту допомагав показати кращі результати – та перемогти. Знаючи всі обхідні маневри команд, Уайтінг зумів би протистояти їм і слідкувати за виконанням правил та технічного регламенту. А в 1997 році він зайняв позицію гоночного директора та взяв на себе обов’язки делегата з безпеки Formula 1. У результаті Уайтінг почав відповідати за технічну частину, безпеку і саму гонку.

Чому у «Формула-1» цінували Уайтінга та за що критикували? Усі без винятку пілоти стверджують, що Уайтінг був досить відкритою людиною. Це допомагало: він міг зустрітися з кимось із гонщиків наодинці чи з усіма разом і пояснити певні свої рішення. Справа у тому, що він відповідав за всі зміни, штрафи і т.д., тому комунікація – важливий елемент його роботи, і він з ним впорався: на відміну від попередників, Чарлі Уайтінг був спокійним, не підвищував голос і завжди знав, що потрібно сказати. Окрім того, Уайтінг завжди знаходив час для спілкування з журналістами – його навіть називали «голосом «Формула-1».

Також він активно виступав за посилення безпеки болідів і пілотів. Наприклад, з 2019-го завдяки йому пілоти одягатимуть потужнішу версію шолому. Систему захисту голови «гало» також вважають його заслугою.

Ще один важливий момент – безпринципність. Уайтінгу закидали, що він часто підігрує пілоту команди Mercedes Льюїсу Гамільтону, але загалом ніколи не звинувачували у корупції, чого не можна сказати про керівника «Формула-1» Екклстоуна. Чарлі Уайтінг був чесним, завжди працював за правилами та регламентом і ніколи не тікав від відповідальності за свої дії. Завдяки цьому балансу йому вдавалося займати високу позицію 22 роки поспіль.

Але й без критики не обходилося. Одна з найгучніших проблем останніх сезонів – падіння популярності «Формула-1» через слабку видовищність перегонів. Причина – мала кількість обгонів. Така ситуація склалася через так зване «брудне повітря»: аеродинамічні зміни у конструкції болідів призвели до того, що обгін – погане рішення. Болід, що йде попереду, створює стовбур гарячого повітря, яке при взаємодії з наступним авто уже йде йому на користь. За рахунок цього боліду важче тримати швидкість. Як результат, пілоти просто відмовлялися йти на обгін, що негативно впливало на перегони.

Знайти рішення можна було, лише заручившись підтримкою команд, але Уайтінгу це вдавалося дуже складним завданням, адже означало перебудову болідів. Отже, команди витрачали час і сили не на покращення існуючих авто, а переробку. Усі інші варіанти не давали бажаного результату.

На додачу, журналісти звинувачували Уайтінга у небажані провести розслідування щодо діяльності команди Ferrari, яка неодноразово порушувала технічний регламент і використовувала різного роду обхідні шляхи – те, з чого починав у сам Уайтінг багато років тому. А знаковим став епізод Гран-прі США в 2005 році, коли через порушення технічних вимог з боку виробника шин Michelin на трасу вийшло лише шість команд – інші ж не мали такої змоги: Michelin просто не встиг виготувати для них нові комплекти покришок.

Один з останніх найбільших провалів – Гран-прі у Франції 2018 року. Вся траса була покрита синіми обмежувальними лініями, що плутало пілотів та робило неможливим комфортний перегляд гонки глядачами. Окрім того, організація змагань та логістика були настільки кепськими, що близько 65 000 вболівальників просто не змогли вчасно дістатися до місця проведення перегонів.  

Що було у планах? Уайтінг помер за декілька днів до проведення Гран-прі Австралія. Це перші перегони сезону 2019, які закінчаться 1 грудня в Абу-Дабі (ОАЕ). Усього пройде 21 етап у різних куточках світу.

За декілька днів до смерті Чарлі Уайтінга на Netflix вийшов 10-серійний документальний фільм «Formula 1: Drive to Survive», у якому показаний весь сезон 2018 року. Завдяки ньому можна ознайомитись з індустрією найшвидших перегонів у світі.