Кандидатська з економіки. Анатолій Гриценко й аграрії
Що зміниться в аграрному секторі, якщо на виборах переможе Анатолій Гриценко – рецензія Mind
Mind продовжує публікацію редакційного аналізу рішень, які пропонують (або частіше – не пропонують) кандидати в президенти України щодо окремих галузей. З повним переліком запитань, на які ми шукали «відповіді» у кандидатів, можна ознайомитись тут; усі матеріали спеціального проекту Mind «Кандидатська з економіки» – тут.
Читайте також: Чесний, перший, непрохідний: 9 фактів про Анатолія Гриценка
Читайте також: Кандидатська з економіки: 20 тез Анатолія Гриценка на зустрічі з бізнесом
У передвиборчому штабі Анатолія Гриценка також не вважали за потрібне відповідати на питання Mind. Тому ми аналізуємо слова та дії кандидата, які можуть допомогти проаналізувати аграрну політику під керівництвом «першого непрохідного» і дати відповідь на питання: чи вдасться трансформувати військовий досвід в ефективне управління агропромисловим комплексом?
«Це було найнудніше, що я чув. Гриценко виступав першим, і навіть на піку уваги примудрився всіх приспати», – так описував журналісту Mind свої враження один з відвідувачів «Українського сніданку» в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі у січні цього року.
Кандидат у президенти України Анатолій Гриценко дійсно не часто вдається до гучних і радикальних заяв (за винятком невдалого пасажу про те, що син генерального прокурора Юрія Луценка не був у АТО і потім так само невдалих вибачень).
Однак судячи зі стабільної позиції на рівні 4–5 місця в президентському рейтингу, ця консервативна стратегія – не найгірша, хоч і, без сумніву, найменш драматична порівняно з найближчими конкурентами.
Питанням сільського господарства в передвиборчій програмі кандидата присвячено лише декілька розмитих пунктів – їх формулювання повністю відображають загальний акуратний характер його кампанії. Аналіз попередньої роботи Гриценка не прояснює ситуацію: АПК не входив до сфери його інтересів ані під час депутатських каденцій, ані – що логічно – під час перебування міністром оборони.
Але виходячи із загального психотипу кандидата і його попередніх кроків, відповідь на питання, чого очікувати від Анатолія Гриценка у сфері аграрних відносин, звучить для великого бізнесу заспокійливо: «нічого революційного».
Про запуск ринку землі
В інтерв'ю сайту «Знай», березень 2019 року:
Ринок землі можливий тоді, коли перше – це підтримає суспільство, а значить довіра до влади, друге – 100% е-кадастр, автоматизований, третє – капіталізована країна і фермер, який має гроші.
З офіційного сайту Анатолія Гриценка:
Ринок має бути, але після 100% формування земельного кадастру. Для цього мають бути створені передумови – співпраця держави з органами місцевого самоврядування, контроль за якістю земель та створення мобільного додатку, де можна відстежити кількість вільних ділянок та призначення їх експлуатації.
Передвиборча програма Анатолія Гриценка:
Не буде базару земель, скупки їх за безцінь аграрними олігархами – ринок земель буде, але після 100% формування земельного кадастру, зміцнення фінансової спроможності фермерів, зупинки тіньового обігу земель та збільшення вартості землі на фоні загальної капіталізації країни.
На зустрічі з бізнесом, лютий 2019 року:
Ринок землі буде, але базару землі не буде. Коли ми говоримо про демонополізацію, це не означає, що натомість утвориться кілька олігархів у кожній сфері. Такого не буде. У нашій партії теж є аграрні виробники. Як швидко ми створимо умови, я не можу сказати, але це стратегічний напрямок.
Коментар Mind
Не заперечення ринку землі як такого – уже прорив для настільки консервативного кандидата. Однак цей намір, як часто буває, доповнено низкою умов, частина з яких є зовсім не обов'язковими для завершення земельної реформи, і таким чином спочатку сприймаються як штучні перешкоди.
Так, посилання на необхідність 100% наповнення Державного земельного кадастру – один з найпоширеніших штампів, що супроводжує земельну реформу в Україні.
Однак насправді наповненість кадастру (до слова, рекордно висока в частині сільгоспземель) не є бар'єром для введення земельного ринку. Зараз система з успіхом обслуговує орендні транзакції, і цілком здатна забезпечити сервіс і для купівлі-продажу ділянок.
Пасаж про необхідність створення «мобільного додатку» для земельної сфери і поготів звучить несерйозно – це позитивний крок з точки зору usability, але він не може надати глобального впливу на сферу земельних відносин, де за останні декілька років і без того відбулися радикальні трансформації: переведення аукціонів у онлайн, запуск електронних сервісів тощо.
Ще один явний стопер реформи – теза Гриценка про те, що відкриттю ринку землі має передувати «схвалення суспільства». В українських реаліях, де за більш ніж 20 років питання мораторію рекордно політизувалося, такого схвалення можна і не дочекатися, якщо не займатися його формуванням самостійно.
Решта земельних тез – припинення тіньового обороту, контроль за якістю ґрунтів – є досить стандартними і в тому чи іншому формулюванні зустрічаються у більшості кандидатів.
Їх зручність – у позитивному сприйнятті суспільством і явній нездійсненності.
Якщо підсумувати, то зняття мораторію на продаж сільгоспземель при президенті Гриценку з його власної подачі, швидше за все, не відбудеться.
А якщо земельна реформа під тиском зовнішніх або внутрішніх сил все ж почне прогресувати, то, швидше за все, без активного втручання в цей процес президента, який обере роль стороннього спостерігача над сутичкою.
Про підтримку фермерів
Передвиборча програма Анатолія Гриценка:
Не будуть бюджетні мільярди збагачувати власників агрохолдингів – державну підтримку буде надано середнім і малим фермерським господарствам.
Під час прес-конференції в Хмельницькому, листопад 2018 року:
Державна дотаційна підтримка не повинна йти тільки мільярдним великим аграрним холдингам. Держава має підтримувати малих та середніх підприємців у аграрному секторі, які працюють та виробляють додану вартість в Україні, тих, хто створює робочі місця та не має фінансових можливостей.
Коментар Mind
Похвальну тезу про те, що державна підтримка розподілятиметься середнім і дрібним фермерським господарствам в обхід власників агрохолдингів, можна було б трактувати як дискримінацію одержувачів дотацій за масштабом, якщо б її можна було реалізувати в принципі.
Добра новина в тому, що дисбаланс у держпідтримці АПК 2017 року, коли через прив'язку суми дотацій до сплаченого ПДВ понад мільярд гривень отримав холдинг Юрія Косюка МХП, був оперативно скасований.
Уже два роки в Україні діють профільні програми підтримки аграріїв з великим наголосом на одержувачів-фермерів. Згадку в тезах кандидата необхідності підтримки компаній, що генерують додану вартість, можна трактувати як намір дотування переробки в секторі – що, втім, також вже активно, хоч і з перемінним успіхом, реалізується у форматі здешевлення обладнання для кооперативів, підтримки ягідників і переробників м'яса і молока.
На практиці держпідтримка сільського господарства від Анатолія Гриценка (якщо припустити, що він буде напряму впливати на формування її архітектури) передбачатиме збереження фермерських програм, різні профільні кампанії для невеликих виробників, наприклад, вже чинне здешевлення сільгосптехніки.
Глобальних кроків – таких, наприклад, як скасування податку на прибуток для дрібних аграріїв або зниження ставки ПДВ, чекати не доводиться.
Про модель розвитку агроринку (вибір між великими бізнесом і малими господарствами)
Під час спілкування із ЗМІ, вересень 2018 року:
«Громадянська позиція» стоїть на засадах рівних умов для підприємництва в аграрній сфері та рішучій протидії будь-якій монополії. Коли ми говоримо про деолігархізацію, то не можемо допустити, щоб нинішній олігархат у сфері газу, нафти та вугілля поміняв профіль та з’явились такі самі олігархи в аграрному секторі... Третій напрям – повна прозорість в оренді землі, в обміні сільськогосподарської продукції, руйнація монополій на транспортних шляхах, на залізниці, аби людина могла реалізувати продукцію.
Коментарій Mind
Анатолій Гриценко декларує розуміння необхідності присутності на ринку компаній різного масштабу і потужності. Однак супроводжує цю тезу низкою тверджень, які не обіцяють легкого життя найбільшим із гравців.
Так, він має намір не допустити створення на аграрному ринку монополій на кшталт тих, що вже утворилися на ринку нафти і газу.
Почнемо з того, що початок цієї боротьби трохи запізнився. Наприклад, на ринку соняшникової олії та м'яса птиці сформована класична олігополія, на яку ніхто не робить замах і, з огляду на лідерські позиції України на світових ринках цих продуктів, це було б як мінімум ризиковано з точки зору перспектив отримання валютної виручки.
Проте на практиці порив скоротити або не допустити створення монополій (що б це не означало) в АПК може втілитися в посилення перевірок Антимонопольного комітету, процедури M&A і вимог прозорості в частині кінцевих бенефіціарів.
Все це навряд чи зупинить процес укрупнення українських агрокомпаній, але може підвищити адміністративні та тимчасові витрати на оформлення угод або – у разі зловживань з боку регулятора – збільшити корупційну ренту.
У будь-якому разі теза Гриценка, що АМКУ повинен бути сильнішим, ніж Прокуратура, несе багато ризиків при негарантованих позитивних змінах для ринків.
Публічно Анатолій Гриценко завжди дистанціювався від олігархів/великого бізнесу, і нікому з недоброзичливців не вдалося прив'язати його ім'я до чиїхось бізнес-інтересів.
Ризикнемо припустити, що цим кандидат потай пишається і, швидше за все, ревно охоронятиме свою репутацію від можливих посягань. Тому власникам агрохолдингів доведеться проявити дива дипломатії, щоб перетворити президента на свого якщо не прихильника, то хоча б не супротивника.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
