Головне за тиждень: чим жили світ і Україна протягом 10–17 травня
Події, персоналії та тренди, що суттєво вплинули на розстановку сил у глобальній економіці
Mind представляє щотижневий аналіз основних чинників, які визначають картину світової та української економіки протягом тижня, що завершується.
Попри все наше бажання не занурюватися у політичні перипетії, геть-чисто дотриматися аполітичності нам не вдасться: так чи інакше слова та вчинки певних одіозних політичних діячів визначають економічний порядок денний у багатьох країнах. Але при цьому головним орієнтиром наведеного нижче аналізу є економіка і фінанси, а також технології, що впливають на них.
Сьогодні у випуску:
подія – США vs КНР
персона – Ігор Коломойський
commodity – нафта
прогноз – урядовий прогноз ВВП на 2020–2022 роки
фінансові ринки – біткойн
національна валюта – до боротьби за гривню приєднався IFC
головний анонс – інавгурація президента України
Подія тижня
США готує чергове підвищення митних зборів з китайського імпорту вартістю $300 млрд, заявив торговий представник США Роберт Лайтхайзер (за матеріалами The Wall Street Journal).
Підвищення мит на імпортовані США китайські товари на $200 млрд на рік неодноразово відкладалося, але все ж набрало чинності 10 травня: передбачено стягнення на рівні 25%.
Китай відповів підвищенням з 1 червня мит на американський імпорт на $60 млрд з 10 до 25% на 2493 товарні позиції, з 10 до 20% на 1078, з 5 до 10% на 974. За 595 товарами збережено незмінний рівень у 5%. Крім того, товарний потік з США ще на $60 млрд митами не обкладається.
Тепер президент США Дональд Трамп доручив готувати застосування чергового підвищення мит, після чого захисні тарифи застосовуватимуться практично до всього імпорту з Китаю.
Серед можливих контркроків КНР експерти вказують на можливість девальвації юаня та/або розпродаж казначейських облігацій США. Проте це інструменти двосторонньої дії: девальвація китайської валюти може призвести до суттєвого відтоку капіталу з цієї країни, тоді як ослаблення долара через розпродаж інструментів treasury може додатково послабити китайській експорт.
За оцінками UBS, через введення США мит на рівні 25% на весь китайський імпорт американський ВВП втратить 0,75–1 в. п. протягом року, а акції знизяться щонайменше на 10%. Проте за умови уповільнення економіки та прискорення інфляції ФРС може піти на зниження ставки.
З урахуванням війни з Китаєм Дональд Трамп відклав на півроку підвищення тарифів на імпорт європейських автомобілів до 25%.
Такі взаємні протекційні дії призведуть до прагнення США та КНР перерозподілити свої експортні поставки по альтернативних ринках, серед яких найпривабливішим виглядає ЄС. З урахуванням цього не виключено, що ЄС також застосує захисні заходи, що можуть вплинути й на поставки товарів з України.
Таким чином, наслідком встановлення таких торговельних перепон для України у перспективі може стати, зокрема, скорочення експорту та відповідне зростання девальваційного тиску на гривню.
Персона тижня
Літак умовної групи «Приват» з бортовим номером UR-PRT о 2:30 ночі 16 травня приземлився у Дніпрі з олігархом Ігорем Коломойським на борту (за матеріалами Радіо Свобода).
Президент Росії Владімір Путін раніше характеризував Коломойського як «унікального пройдисвіта». Особистий адвокат президента США Дональда Трампа Руді Джуліані днями назвав його «кримінальним олігархом», проти якого тривають розслідування в США. Він порадив президенту України Володимиру Зеленському очистити своє оточення від таких, як Коломойський.
Але попре такі оцінки Ігор Коломойський тріумфально повернувся в Україну і вже в четвер був у Києві. Він знаходився поза межами країни з червня 2017 року. Раніше бізнесмен планував повернення після інавгурації президента Зеленського.
Під час подорожі з Тель-Авіва (Ізраїль) олігарха супроводжували народний депутат від партії «Відродження» Андрій Шипко та співвласник «95-го кварталу» Тимур Міндіч.
Потужний телеканал, що належить Коломойському, надав принципову підтримку Зеленському, що стало одним з чинників його перемоги на виборах. Проте тріумфальну зустріч олігарху влаштовують не телеканал, а суди.
Окружний адміністративний суд Києва ще 18 квітня задовольнив позов Коломойського до Нацбанку та уряду щодо неправомірності націоналізації ПриватБанку, під час якої капітал банку було поповнено держоблігаціями на 155 млрд грн.
Націоналізацію ПриватБанку активно проштовхував МВФ: це ускладнює ситуацію, оскільки Україна проходить період пікових виплат за держборгом і потребує підтримки з боку фонду.
Діючий президент Петро Порошенко доручив Генпрокуратурі та СБУ оцінити відповідні дії суддів. У свою чергу, голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк порадив суддям, які визнали націоналізацію ПриватБанку незаконною, звернутися до правоохоронних органів і Вищої ради правосуддя із заявою про втручання в їхню діяльність зі здійснення правосуддя з боку голови держави.
Поки що у команді Зеленського говорять про неможливість денаціоналізації ПриватБанку і розмірковують про компенсацію олігарху, знову ж за рахунок платників податків. Це підвішує у повітрі питання відповідальності за нанесення державі збитків в особливо великому розмірі.
Тим часом гарні новини отримав олігарх також з Верховного суду: було підтверджено рішення суду першої інстанції про скасування штрафу в $50 млн, який раніше було накладено Антимонопольним комітетом на «Укртатнафту» та нафтопереробний комплекс «Галичина».
Сommodity тижня
Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ) повідомили про вчинення диверсійних операцій проти нафтових танкерів та інших суден неподалік від Ормузької протоки у ніч на 13 травня. Згодом стало відомо, що одне з чотирьох постраждалих від нападу суден в затоці Омана належить ОАЕ, ще одне – Норвегії. Два інших – Саудівській Аравії (за матеріалами Reuters).
Через Ормузьку протоку на світовий ринок потрапляє практично уся нафта, що видобувається у країнах Перської затоки (близько п’ятої частини від усієї нафти, що споживається у світі). Будь-які події у цій акваторії призводять до зростання цін на енергоносій.
Цього разу реакцію можна поки що називати досить помірною: здійснені диверсії практично не вплинуть на експорт, оскільки жодне з чотирьох суден не перевозило нафту, а отримані пошкодження інфраструктури перебільшувалися арабською стороною.
Представники США вже заявили, що їхні підозри щодо цих подій пов'язані з Іраном. Але Саудівська Аравія та ОАЕ не поспішають звинувачувати свого традиційного супротивника. Власне, Іран засудив цей напад, а в іранському парламенті заявили, що самі вони підозрюють Ізраїль.
Разом з тим експерти відзначають, що у разі припинення ескалації у Перській затоці більш визначальним чинником для ціни на нафту стане пригнічення економічної динаміки внаслідок тривалої торговельної війни США з КНР: це відчутно скоротить попит на нафту.
Зростання нафтових цін формує додатковий тиск на платіжний баланс України, а через це – на курс гривні та споживчі ціни. Разом з тим зазвичай зростання цін на нафту живить збільшення цін на іншу сировину, що збільшує валютні потоки від експорту українських товарів.
Фьючерс на нафту Brent (за матеріалами investing.com)
Прогноз
Зростання української економіки у 2020 році очікується на 3,3–3,6% за інфляції 6–6,5%. Відповідні прогнози затвердив уряд на засіданні 15 травня (за матеріалами korrespondent.net).
Затверджено два варіанти прогнозів на період 2020–2022 років.
За першим варіантом, у наступні три роки ріст ВВП очікується на рівні 3,3%, 3,8% та 4,1% відповідно на тлі інфляції (грудень до грудня) 6%, 5,7% та 5,3%. Другий варіант розвитку подій допускає ріст ВВП у ці роки на 3,6%, 3,6% та 3,3%. Інфляція за цим прогнозом складатиме 6,5% у 2020 році, 7,1% у 2021 році, 7% у 2022 році.
Нацбанк має більш консервативні оцінки на наступний рік. Наприкінці квітня центробанк поновив свої прогнози: у 2019 році він очікує уповільнення росту до 2,5% з 3,3% у 2018 році, а в 2020–2021 роках прискорення до 2,9% и 3,7% відповідно.
Мінекономрозвитку очікує у 2019 році ріст ВВП на 2,8%, тоді як держбюджет затверджено на базі прогнозу економічного зростання на 3%.
Як підрахував директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк, динаміка ВВП України за останні 27 років демонструє тренд падіння: на кінець 2018 року цей показник становить лише 62,7% від рівня 1991 року. За цей час економіки Польщі, Білорусі і Туреччини виросли відповідно на 265%, 191% і 330%.
На думку експерта, Україна занурилась у стан гістерезису (відставання) – втрату здатності економічної системи до відновлення внаслідок тривалої дії негативних факторів, наприклад рецесії, вже після того, як ці негативні фактори знову стали сприятливими.
В Україні явище гістерезису проявляється, зокрема, у зменшенні кількості робітників у машинобудуванні: з 2010 року по 2017 рік їх чисельність знизилася на 27%, що значно більше, ніж в інших секторах.
У Світовому банку вважають, що реформам та зростанню шкодять олігархи. За обрахунками установи, в Україні активи трьох найбагатших фізичних осіб перевищували 6% ВВП країни у 2017 році: відношення частки доходу найбагатших людей у ВВП майже вдвічі більше, ніж у Росії, і втричі більше, ніж у Польщі. У США ця цифра становила 1,4%.
За оцінкою банку, якщо наявна ситуації збережеться, Україні знадобиться 50 років, аби досягти рівня Польщі, і 100 років – щоб наздогнати за рівнем доходів Німеччину. Серед основних чинників, що гальмують зростання України, – велика закредитованість і недолік прямих іноземних інвестицій.
Фінансові ринки
Курс біткойна піднявся вище позначки у $8000 вперше з липня минулого року, продовжуючи бурхливе зростання – при тому, що основні фінансові ринки падають у зв'язку з посиленням торгової суперечки США і Китаю (за матеріалами «Інтерфакс-Україна»).
Думки щодо підстав задля такого сплеску розходяться. Проте інвестори, що стикалися з волатильною вдачею цифрових активів, добре розуміють можливу нетривалість злету, що спостерігається зараз: раніше цього року курс був близький до $3500.
З одного боку, експерти відзначають ріст інтересу інституційних інвесторів до криптовалюти. Зокрема, The Wall Street Journal повідомила, що Facebook Inc. створює для соцмережі платіжну систему, засновану на криптовалюті. Крім того, проект Bakkt, створений біржовим оператором ICE, повідомив, що планує почати тестування біткойнових ф'ючерсів цього літа. На цей ринок також виходять великі венчурні фонди, такі як Andreessen-Horowitz.
З іншого боку, попит на криптовалюти міг зрости під впливом торговельної суперечки між США та КНР.
Крім того, експерти зазначають, що 50 власників найбільших сум у криптовалюті володіють більшою частиною ринку, що створює чималу уразливість для маніпулювання.
Національна валюта
Міжнародна фінансова корпорація (IFC), член групи Світового банку, 13 травня здійснила дебютний випуск облігацій з погашенням у 2020 році, деномінованих у гривні, під 15,75% річних для підтримки своїх операцій в Україні (за матеріалами «Інтерфакс-Україна»).
Представники IFC вважають, що таке розміщення підтверджує наявність інтересу до гривневих інструментів на ринку, особливо коли емітент має рейтинг «AAA».
Проте може існувати й інший погляд на цю подію. Адже зацікавленість України в міжнародних фінансових організаціях полягає, зокрема, у розширенні можливостей для притоку іноземної валюти до країни, а не у створені незалежного емісійного центру на суверенній території, який за рахунок свого надурядового статусу отримує переваги в конкурентній боротьбі за грошові ресурси над українськими банками.
Головний анонс тижня
Новообраний президент Володимир Зеленський складатиме присягу 20 травня – початок церемонії запланований на 10:00 у залі засідань парламенту. Дату інавгурації затвердили 315 народних депутатів з 392 зареєстрованих у залі Верховної Ради (за матеріалами «Укрінформ»).
Альтернативними проектами пропонувалося проведення інавгурації 17, 19, 20, 26, 28 травня та 1 червня. Сам Зеленський наполягав на даті 19 травня. Проти цього виступали окремі політики, історики та активісти, оскільки 19 травня є Днем пам'яті жертв політичних репресій.
Затверджена ініціатива щодо дати інавгурації була третьою за чергою розгляду. Після її затвердження всі наступні проекти не розглядалися. Першими голосувалися пропозиції з датою 19 травня – вони набрали лише 207 та 158 голосів за мінімально необхідної підтримки у 226.
У прес-службі Володимира Зеленського заявили, що інавгурація 20 травня спричинить низку труднощів для киян та іноземних делегацій, яких вдалося б уникнути, якби церемонія відбулася у вихідний.
Під час обговорення парламентарі зауважували, що 27 травня – останній термін, коли голова держави гіпотетично зможе розпустити парламент. Адже розпуск стане неможливим за шість місяців до завершення каденції діючої Верховної Ради. Про це говорив, зокрема, спікер парламенту Андрій Парубій.
Проте голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк оприлюднив розгорнуте обґрунтування можливості розпуску парламенту у період до 14 червня 2019 року.
Інавгурація нарешті наділить повноваженнями президента Володимира Зеленського – як задля реалізації його політичної програми, так і для негайного реагування на нещодавні виклики. Зокрема, на зростаючу ентропію у системі держуправління, а також на чітко окреслений ризик непродуктивного зменшення санкційного тиску західних гарантів безпеки України на Росію.
Крім того, голова держави має визначитися щодо подальшої долі діючого парламенту: законодавці до виборів у жовтні цілком спроможні утилізувати енергію електорального потенціалу новообраного президента, а разом з цим зменшити роль цієї посади взагалі.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
