Тінь народження: чому в США спалахнула «абортна війна»

«Моє тіло – мій вибір!», «Жінки – не інкубатори!», «Аборти рятують життя», «Аборт – це право людини!». З такими гаслами у вівторок, 21 травня, десятки тисяч жінок вийшли на демонстрації майже у всіх 50 штатах США. На противагу їм активізувалися і противники штучного переривання вагітності, що закликають перешкодити «смертям і дітовбивству».

З чого все почалося?

Приводом для протестів стало підписання 15 травня губернатором американського штату Алабама Кей Айві суворого законопроекту про заборону абортів, який не робить винятків для випадків зґвалтування або інцесту і передбачає 99-річний тюремний термін для лікарів, що його порушили.

Раніше аналогічні так звані законопроекти про серцебиття були прийняті в штатах Джорджія, Огайо, Міссісіпі, Кентуккі, Айова та Північна Дакота. Ці юрисдикції вирішили заборонити аборти після закінчення шеститижневого терміну – з цього моменту лікарі вже можуть відстежувати биття серця у плода, але багато жінок ще не знають, що вагітні.

Коли дозволили і хто проти?

Аборти в Сполучених Штатах узаконені з 1973 року – після прийняття Верховним судом США історичного рішення «Роу проти Уейда», що дав жінкам право перервати вагітність за власним бажанням до моменту, поки плід не стане життєздатним. Відтоді в медичних установах країни було зроблено понад 60 млн таких медичних маніпуляцій.

Однак з кожним роком у країні вводяться все нові й нові обмеження на аборти, які, на думку багатьох, незабаром можуть знову виявитися кримінально караним злочином. На підтримку ідеї заборонити переривання вагітності на пізніх термінах цього року неодноразово висловлювався президент США Дональд Трамп, уточнюючи, втім, що виключення повинні бути зроблені у випадках зґвалтувань, інцесту і при виникненні загрози життю матері.

А хто за свободу вибору?

Понад 50 організацій – включаючи Американський союз захисту громадянських свобод і «Рух за репродуктивний вибір» – об'єдналися в рух #StopTheBans і допомогли 21 травня вивести десятки тисяч людей на 517 демонстрацій на захист права на «безпечний легальний аборт». Заявлена ​​мета мітингів: змусити обраних чиновників визначитися, на чиєму вони боці у «війні за незалежність жінок».

«По всій країні ми спостерігаємо нову хвилю введень екстремальних обмежень на аборти і відбирання у жінок репродуктивної свободи. Це рух антивибору Дональда Трампа... і він лякає особливо кольорових жінок і жінок з низьким доходом, які найбільше постраждають від цих заборон. Ми повинні вийти, щоб висловити протест і надати протидію цій антиконституційній спробі покарати жінок. Політики не повинні приймати рішення, які краще залишити жінкам, їхнім родинам та їх лікарям. Разом ми говоримо: «Стоп заборонам», – написано на сайті руху #StopTheBans.

Найбільша акція протесту відбулася навпроти будівлі Верховного суду у Вашингтоні. На ній були присутні безліч політиків від «Демократичної партії», включаючи чотирьох кандидатів у президенти 2020 року – сенатора Нью-Йорка Кірстен Джіллібранд, сенатора Нью-Джерсі Корі Букер, сенатора Вермонта Берні Сандерса і одіозного мера Саут-Бенд Піта Буттіджіча, які виступали перед мітингувальниками, захищаючи їхнє право на аборти.

«Це початок війни Дональда Трампа проти жінок. Якщо він хоче цю війну, він отримає цю війну, і він програє», – пообіцяла сенатор Кірстен Джіллібранд.

А чого хоче «простий народ»?

Соціологічні дослідження показують, що ставлення до абортів у суспільстві вельми неоднозначне. Згідно з опитуванням дослідницького центру Pew Research Center, більше половини дорослих громадян у США не мають чіткої позиції з цього питання, розмірковуючи, що в більшості – але не у всіх – випадках аборти повинні бути легальні (34%) або нелегальні (22%). Менша частина громадян зайняла однозначну позицію щодо того, що у всіх випадках аборти повинні бути легальні (25%) або нелегальні (15%).

Головний аргумент противників абортів – у тому, що в переважній більшості випадків матері вбивають своїх ненароджених дітей без вагомих на те причин. За даними організації «Марш за життя», яка щороку збирає мітинги поруч з демонстраціями руху #StopTheBans, причини, через які жінки роблять аборти, такі:

• 38% – дитина може перешкодити роботі чи навчанню;
• 48% – не хочуть ставати матір'ю-одиначкою/через проблеми у відносинах;
• 13% – можливі проблеми зі здоров'ям дитини;
• 12% – фізичні проблеми зі здоров'ям матері;
• 1% – жінка стала жертвою зґвалтування.

Найбільш запеклі противники абортів вважають, що ані діагностована інвалідність плода, ані загроза здоров'ю матері, ані навіть зґвалтування не повинні давати жінці права на переривання вагітності.

«Законодавці Алабами визнали, що аборти – це гасіння унікального людського життя, – міркує президент організації «Американці, об'єднані за життя» Кетрін Гленн Фостер. – Кожна людське життя заслуговує бути захищеним законом. Жорстокість аборту ніколи не може бути відповіддю на жорстокість насильства. Закони повинні діяти з того моменту, коли починається життя. Визначивши термін шість тижнів після зачаття, Алабама покладалася на наукові та медичні факти».

Загострення питання абортів розколює суспільство на кілька осей: жінки – чоловіки, вільнодумні – віруючі, республіканці – демократи. Так, демократам, які переважно підтримують право жінки на аборт, доводиться доводити, що вони не є «партією смерті». У свою чергу республіканці змушені пояснювати, що не занурюють країну в середньовіччя і не розв'язують війну проти всіх жінок.

А як у інших?

Дискусії про право на аборт спалахнули і за межами США, зокрема в Канаді та Італії. 9 травня в Оттаві пройшов «Національний марш за життя», на якому були присутні понад 15 000 людей, незадоволених тим, що Канада є єдиною розвиненою країною без закону про аборти. Навіть якщо жінка позбудеться від плоду на дев'ятому місяці вагітності, ніякий закон не буде порушений та ніяких покарань може не бути.

В Італії «Марш за життя» було проведено 18 травня. Тисячі людей у центрі Риму мітингували, вимагаючи посилення «закону 194», прийнятого в 1978 році. Цей закон дозволяє проводити аборти з будь-якої причини в перші 90 днів вагітності. На більш пізніх термінах рішення про аборт лікарі ухвалюють з урахуванням фізичного стану матері або дитини.

В Україні штучне переривання вагітності дозволено протягом перших 12 тижнів (84 дня) за згодою жінки. У 2018 році в країні, за даними Міністерства охорони здоров'я, офіційно було зроблено 46 552 аборти, серед яких 1451 – за медичними показаннями після 12 тижнів; 19 878 – до 12 тижнів вагітності; 16 664 – аборти методом вакуум-аспірації; 8559 – медикаментозні аборти».