7 днів нафти і газу: пізнє запалювання GE, пристрасті біля берегів Кіпру, податкова колізія Shell і шпаргалка для «Нафтогазу»
Дайджест найважливіших і захоплюючих сюжетів у світовому нафтогазовому бізнесі й енергетиці за тиждень
Як завжди, по понеділках Mind знайомить своїх читачів з найбільш захопливими історіями, які хвилювали глобальну індустрію, пов'язану з виробництвом та торгівлею енергоресурсами.
Сьогодні у випуску:
Виклик – GE взялася за виробництво вітротурбін
Конфлікт – ЄС проти Туреччини біля берегів Кіпру
Партнерство – шпаргалка для «Нафтогазу»
Інтрига – Shell позбавляє Австралію податків
Лобізм – трейдер, закоханий у футбол
Виклик тижня: General Electric заходилася виробляти обладнання для «зеленої» енергетики
Намагаючись повернути колишню міць і значимість, компанія General Electric (GE) вирішила розвивати виробництво обладнання для сектора альтернативної енергетики. Підрозділ компанії з поновлюваних джерел зайнявся проектом вітряних турбін.
У минулому столітті GE стабільно утримувала лідируючі позиції на ринку, забезпечуючи своїм акціонерам великі дивіденди. У 1980-1990-х роках за часів гендиректора Джека Уелча компанія активно диверсифікувала бізнес і навіть придбала телеканал NBC.
Але після фінансової кризи 2008 року вона різко скоротила свій фінансовий підрозділ і прискорила продаж інших активів на тлі зростаючої критики інвесторів. Якщо у 2000 році ринкова капіталізація компанії досягала $594 млрд, то зараз опустилася нижче $100 млрд. Рік тому GE навіть було виключено з індексу Dow Jones Industrial Average, де вона перебувала понад століття.
Тепер у спробі повернути втрачені позиції GE взялася за вітротурбіни. Але до такого рішення топ-менеджмент прийшов із запізненням, тому навряд чи варто чекати поліпшення фінансового становища компанії, вважає аналітик JPMorgan Стівен Туса.
«Довгострокові перспективи для вітроенергетики погіршуються через закінчення терміну дії податкового кредиту уряду США на виробництво відновлюваної енергії наприкінці 2020 року», – написав він у своєму звіті під назвою «Віднесені вітром».
У дослідженні Клівлендського Інституту економіки енергетики та фінансового аналізу (IEEFA, США) йдеться, що кілька років тому «GE зробила основну ставку на майбутнє природного газу та енергетичного вугілля, і програла». Через це компанія «знищила майже безпрецедентну суму» в $193 млрд або 74% своєї ринкової капіталізації за 2016-2018 роки.
IEEFA стверджує, що таке «руйнування було значною мірою обумовлено стрімким зростанням нового ринку теплоенергетики у всьому світі – зростанням, яке захопило GE зненацька». Інвестори GE також втратили мільярди, оскільки найцінніша колись компанія в світі має поточну ринкову капіталізацію $87 млрд.
Автори дослідження IEEFA вважають, що іншим компаніям також варто брати до уваги енергетичний перехід, для якого характерне збільшення популярності ВДЕ, щоб вирішити проблему глобального потепління, а не «відчайдушно чіплятися за викопне паливо».
Конфлікт тижня: Євросоюз проти турецьких нафтовидобувальників
Євросоюз пригрозив ввести санкції проти Туреччини, яка відправила до узбережжя Кіпру в Середземному морі вже другий корабель для розвідки покладів нафти і газу.
Брюссель вважає такі дії незаконними через територіальний конфлікт з приводу невизнаної республіки Північний Кіпр, яка підпорядковується Стамбулу. Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер назвав дії Туреччини «абсолютно неприйнятними». США також висловлюють глибоку стурбованість з цього приводу.
Але МЗС Туреччини відповідає, що подібна критика «відірвана від реальності», тому «Туреччина продовжить захищати права турків-кіпріотів вздовж континентального шельфу». Буріння, як очікується, триватиме до 3 вересня.
Зусиллями профільних компаній середземноморський шельф уже перетворився на великий газодобувний регіон. Попередні запаси газу тут перевищують 900 млрд куб. м. Ізраїль і Кіпр хочуть експортувати блакитне паливо в Європу морським трубопроводом, який планують побудувати до 2025 року. Вартість проекту, за попередніми оцінками, становить 6 млрд євро.
Партнерство тижня: на кого орієнтуватися «Нафтогазу України»
Диверсифікація поставок енергоресурсів – основне завдання держав для зміцнення національної енергобезпеки. Стрімкий розвиток видобутку нафти і газу зі сланцевих родовищ у США спрощує для багатьох країн його вирішення. НАК «Нафтогаз України» також шукає можливості для таких закупівель. Рейтинг компаній, опублікований у Houston Chronicle, дозволяє дізнатися, хто може стати потенційним партнером у цьому бізнесі.
Автори видання, провідного у штаті Техас, який вважається визнаним центром американської нафтогазової галузі, не стали вигадувати якусь специфічну методику. Вони взяли за основу фінансові показники компаній, зареєстрованих у регіоні, з впливового огляду S&P Global Market Intelligence.
Вийшла досить вражаюча сотня, в якій провідні позиції традиційно посіли компанії енергетичного сектора і перш за все – найбільші виробники СПГ. Наприклад, на другій сходинці рейтингу опинилася компанія Cheniere Energy – це один з основних партнерів польського держхолдингу PGNiG з постачання газу на СПГ-термінал у Свіноуйсьце (узбережжя Балтійського моря).
Успіху енергокомпаній сприяла позитивна динаміка нафтових цін і оптимізація витрат на тлі ринкової невизначеності через торговельні війни, які стали візитною карткою президентської каденції Дональда Трампа.
Інтрига тижня: Shell позбавляє Австралію податків
Наприкінці минулого року корпорація Shell запустила першу в світі плавучу платформу для виробництва зрідженого природного газу FLNG Prelude, чим фактично вчинила революцію в торгівлі енергоресурсами. Але її активна робота приносить не лише економічний зиск, а й суттєво перекроює ринок праці.
Установка, що дозволяє готувати до транспортування газ відразу на місці видобутку з глибоководних родовищ, працює біля берегів Австралії в Тиморському морі. І ось через півроку, в червні, до споживачів пішли перші два танкери з паливом. Вони попрямували в Азію, де попит на СПГ стабільно високий, забезпечуючи найбільший прибуток постачальникам.
«FLNG Prelude є невід'ємною частиною нашого глобального портфеля і відіграє важливу роль у задоволенні зростаючого попиту наших клієнтів по всьому світу на чистішу енергію», – каже Мартен Ветселаар, один з топ-менеджерів Shell.
За різними галузевим прогнозами, існують передумови, що в найближчі роки Австралія стане лідером серед країн-експортерів СПГ, випередивши Катар. Корпорація Shell – ключовий гравець на континенті, де видобуток газу ведеться, в основному, на офшорних родовищах. Їх перспективні запаси завжди приваблювали інвесторів, одночасно змушуючи їх шукати можливості для оптимізації виробничого ланцюжка і скорочувати витрати на доставку газу до споживачів далеко за межами Австралії. Технологія FLNG відмінно вирішує таку задачу.
Але з точки зору державної політики не все так просто. На замовлення парламенту Австралії було проведено дослідження, яке показало, що плавучі СПГ-заводи обмежують попит на послуги місцевих підрядників, а також сприяють скороченню податкових надходжень до національного бюджету від видобувних компаній через перерозподіл бізнес-процесів між морем і сушею.
Лобізм тижня: трейдер, закоханий у футбол
Минулого тижня несподівано зросла популярність Х'юстона. Сталося це на тлі скандалу з арештом колишнього президента УЄФА Мішеля Платіні – останнього запідозрили в отриманні хабара від представників Катару при виборі країни, що приймає чемпіонат світу з футболу в 2022 році. Корупційна історія, що спливла на поверхню, спровокувала хвилю міркувань про можливе перенесення мундіалю до США, які разом із Канадою і Мексикою виграли право приймати світову першість у 2026 році.
Зараз 17 американських міст змагаються за потрапляння до десятки тих, де будуть зіграні матчі чемпіонату. Але саме жителям Х'юстона вдалося зібрати одну з найактивніших ініціативних груп, яка відстоює для свого міста таку можливість. А курирує її роботу Джон Арнольд – колишній енерготрейдер, якого журнал Fortune назвав «королем природного газу».
Після відходу від бізнесу в 2008 році, Арнольд активно займається благодійністю, чим завоював великий авторитет далеко за межами Х'юстона. Городяни сподіваються, що це допоможе їм побачити на власні очі футбольні матчі на стадіоні, який є місцевою визначною пам'яткою. Він побудований за підтримки компанії NRG – найбільшого в США постачальника природного газу й електроенергії для роздрібних споживачів.
«Я перетворився на палкого шанувальника футболу в 1990 році, коли вперше побачив гри чемпіонату світу під час подорожі до Італії», – розповідає Арнольд і визнає, що дуже хоче знову зануритися в ту унікальну атмосферу на стадіоні в Х'юстоні і забезпечити таку можливість для всіх жителів і гостей міста.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
