Аналітичні підсумки тижня: мито на пальне з РФ, «справа Фірташа», +1 торгівельна війна, «уранові мрії» Кабміну та переоцінений долар

Аналітичні підсумки тижня: мито на пальне з РФ, «справа Фірташа», +1 торгівельна війна, «уранові мрії» Кабміну та переоцінений долар

Події, персоналії та тренди, що суттєво вплинули на розстановку сил у глобальній економіці

Цей матеріал також доступний російською
Аналітичні підсумки тижня: мито на пальне з РФ, 	«справа Фірташа», +1 торгівельна війна, 	«уранові мрії» Кабміну та переоцінений долар

Mind традиційно представляє щотижневий аналіз основних чинників, які визначали картину світової та української економіки впродовж тижня.

Сьогодні у випуску:

подія – мита на російське пальне

персона – Фірташ

конфлікт – Японія проти Південної Кореї

commodity – уран

фінансові ринки – долар США

компанія – Netflix

прогноз – НБУ поліпшив оцінку економічних перспектив


Подія тижня: мита на російське пальне

Кабмін ввів спеціальне мито на імпорт із Росії дизельного палива трубопровідним транспортом та скрапленого газу

Таке спільне рішення президента та уряду прийнято у відповідь на розширення російських економічних санкцій: у квітні-травні Росія обмежила поставки в Україну нафти, моторного масла, бітуму, етанолу, вугілля тощо.

Спеціальне мито на дизельне паливо, що поставляється трубопровідним транспортом, складатиме 3,75% з 1 серпня 2019 року та 4% з 1 жовтня 2019 року, спеціальне мито на поставки скрапленого газу складатиме 1,75% з 1 серпня та 3% з 1 жовтня.

На думку представника президента в уряді Андрія Геруса, відповідні мита знімуть понадринкову маржу трейдера-імпортера, яка виникала через причини логістики. Якщо типова ринкова маржа у крупному гурті складає $10–12/т, то на поставках трубопровідним транспортом така маржа складала $35–40/т.

Таким чином, маржа трейдера буде приведена до звичайних ринкових рівнів і відповідне рішення ніяк не вплине на роздрібні ціни на АЗС. Підвищувати ціни у одного окремого імпортера можливості не буде, бо одразу відбуватиметься конкурентне заміщення ресурсу із альтернативних джерел: Білорусь, країни ЄС (Литва, Польща), поставки морем тощо. 

За оцінкою Геруса, український бюджет додатково отримає біля 2 млрд грн на рік. 

За обрахунками Reuters, експорт дизпалива з Росії в Україну в січні – травні 2019 року зріс на 30,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,231 млн тонн, зокрема, трубопровідним транспортом – на 29,4%, до 1,123 млн тонн. Весь обсяг трубопровідних поставок припадає на «Роснєфть».

За даними залізничної статистики, Росія збільшила експорт ЗВГ в Україну у першому півріччі цього року на 44,6% проти січня – червня 2018 року, до 334,6 тонн. На «Роснєфть» припадає 72,6% від загального обсягу поставок у 2019 році, «Лукойлу» – 26,6%.

На думку директора «Консалтингової групи А-95» Сергія Куюна, введення спецмит на імпорт з Росії дизельного палива трубопровідним транспортом і скрапленого газу не вплине на ціни в Україні, але несе за собою ризики зупинки поставок дизпалива і зрідженого газу з Росії.


Персона тижня: Фірташ

Віце-канцлер Австрії Клеменс Яблонер дав свою згоду на видачу українського олігарха Дмитра Фірташа в США. На роздуми у нього пішло три тижні. Проте підприємець все ще має можливість для уникнення мандрівки через океан

Голова ради групи компаній Group DF Дмитро Фірташ був заарештований в Австрії в березні 2014 року. Влада США запідозрила олігарха у прагненні за рахунок хабарів на $18,5 млн отримати дозволи на видобуток титанової сировини в Індії для подальшого продажу готової продукції у США компанії Boeing.

Фірташ всі звинувачення відкидає і називає їх політично вмотивованими, спрямованими на обмеження його впливу на процеси в Україні.

А потенціал його впливу більш ніж суттєвий: навесні-2014, вже у Відні, Фірташ зустрічався з Петром Порошенком і Віталієм Кличком. Під час зустрічі, за визнанням самого олігарха, було досягнуто домовленості про підтримку Порошенка на президентських виборах, а Кличка – на виборах мера Києва.

Основний вплив Фірташ отримав як співвласник газотрейдера «РосУкрЕнерго», створеного «Газпромом»: компанія забезпечувала транзит російського і середньоазіатського газу в Україну і країни Центральної Європи.

У 2014 році журнал «Новое время» та інвесткомпанія Dragon Capital віддали Фірташу шосту позицію в рейтингу найбагатших українців, оцінивши його активи в $1,45 млрд. Оцінка 2018-го виявилася втричі меншою – $489 млн. Серед його власності – хімічні заводи, мережа з облгазів, майже половина акцій телеканалу «Інтер».

За оцінкою партнера юридичної фірми Arnall Golden Gregory LLP Джина Берда, якщо українського олігарха екстрадують до США, там йому загрожує понад 80 років в’язниці з конфіскацією майна. Проте серед адвокатів Фірташа є Ден Вебб з чиказької фірми Winston & Strawn, якого вважають одним з найкращих американських юристів.

За оцінкою старшого партнера юридичної фірми «Ільяшев і Партнери» Романа Марченка, захист Фірташа має можливість відновити судовий процес, надавши австрійським судам нові переконливі докази політичної вмотивованості, що раніше не фігурували в справі.

За його даними, прес-секретар окружного суду в кримінальних справах Відня повідомила, що захист супроводив запит про повторний розгляд справи «дуже об’ємними матеріалами».


Конфлікт тижня: Японія проти Південної Кореї

Третя та одинадцята за розміром економіки світу опинилися на межі торговельної війни

Полум’я світової торгівельної війни поширюється світом. Нове торговельне протистояння виникло між Японією і Південною Кореєю.

Японія у липні ввела нові обмеження на експорт у Південну Корею фторованого полііміду, фтористого водню та резистів, які використовуються в процесі виробництва напівпровідників і дисплеїв. Частка японських постачальників в обороті деяких реагентів сягає 90%.

Це може вплинути на глобальну торгівлю електронікою – під тиском опинились, зокрема, Samsung Electronics Co та LG Display. Наслідком цього може стати, серед іншого, підвищення цін на нові моделі смартфонів.

Пошук компромісів ускладнюють невтішні статистичні данні. За перші шість місяців цього року японський експорт знизився на 4,7%, тоді як імпорт – на 1,1%: Японія постраждала від підвищення тарифів на сталь та алюміній у США.

Затятість сторін зміцнюється вимогами, що висунула Південна Корея щодо виплат компенсацій за примусову працю жителів країни під час колонізації Японією Корейського півострову в 1910–1945 роках. У Японії вважають, що питання компенсації вже було врегульовано угодою від 1965 року, за якою Південна Корея отримала фінансову допомогу на $500 млн.

Неготовність сторін до поступок підвищує політичні ризики у Північно-Східній Азії. Сеул уже вислав двох військових дипломатів Японії, які були звинувачені в шпигунстві.

Сеул також готовий звернутися до Світової організації торгівлі (СОТ). Однак СОТ у квітні визначив, що міркування національної безпеки можуть служити підставою для торгових обмежень, що посилює позиції Токіо.

У корейському уряді заявили, що розмірковують над зворотними заходами, а у соцмережах країни ширяться заклики до бойкоту японських товарів. У відповідь Токіо демонструє готовність посилити обмеження.

Посередницькі можливості США обмежені: Японія стратегічний союзник США у регіоні, але її відкрита підтримка може посилити вплив на корейську державу Китаю, який вже є ключовим торговельним партнером для Південної Кореї.

Тим часом у іншому регіоні світу формуються нові чинники неспокою, які вже впливатимуть на ціну нафти. Військовий корабель США збив безпілотник Ірану, який наблизився до нього на відстань у 900 м. США планують обговорення з зацікавленими країнами питання формування добровільної коаліції для забезпечення безпеки кораблів.

На європейському театрі дій невизначеність формується через Brexit. Спостерігачі не виключають, що майбутній прем’єр Борис Джонсон прагнутиме якнайшвидше підписати нову торговельну угоду з США, аби компенсувати вірогідну втрату вільного доступу до єдиного європейського ринку.

Паралельно з чималими викликами стикається Туреччина. Агентство Moody's знизило довгостроковий рейтинг країни до B1, що вже на чотири щаблі нижче за інвестиційний рівень. За оцінкою Moody's, ризики формуються, серед іншого, ймовірністю введення санкцій з боку США через закупівлю російських ракетних комплексів С-400, а також підсумками повторних виборів мера Стамбула, які загрожують політичними заворушеннями.

На цьому тлі комісар ЄС з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом заявила, що СОТ переживає глибоку кризу ефективності вирішення торговельних суперечок, що матиме негативний вплив головним чином на малі країни та і країни, що розвиваються.


Сommodity тижня: уран

МЕРТ планує до 2021 року збільшити видобуток урану в Україні більш як удвічі

Збільшити видобуток урану з 336 тонн у 2018 році до 701 тонни у 2021 році планується в результаті реалізації інвестиційного проекту з розвитку виробничих потужностей Новокостянтинівської шахти (ДП «СхідГЗК»).

Загальна вартість реалізації проекту становить 2,9 млрд грн. Станом на 1 січня 2019 року Новокостянтинівська шахта власним коштом профінансувала проект на майже 344 млн. Відтак, необхідна для завершення реалізації проекту сума фінансових ресурсів наразі становить близько 2,6 млрд грн: 1,38 млрд грн власним коштом підприємства і близько 1,21 млрд грн коштом держави.

За матеріалами Державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу на період до 2020 року, витрати на закупівлю ядерного палива становлять близько 40% від ціни електроенергії, що виробляється на атомних електростанціях.

Для задоволення потреб українських атомних електростанцій в ядерному паливі вартість урану та послуг з виготовлення ядерного палива, зокрема цирконієвих комплектувальних виробів, становить близько $350 млн на рік.

При цьому за результатами попередніх оцінок, запасів природного урану в Україні вистачить більш як на 70 років.

Ціни на уран, $ за фунт, AOP

2013 2014 2015 2016 2017 2018
38,66 33,44 36,81 26,45 22,06 24,55

Джерело: focus-economics


Фінансові ринки: долар США

Міжнародний валютний фонд (МВФ) вважає, що з урахуванням основних економічних індикаторів курс долара США завищений на 6–12%. Оприлюднення відповідної заяви фонду надало додаткової підтримки росту ціни на золото

Президент США Дональд Трамп неодноразово критикував ФРС за високі ставки, оскільки більш висока вартість запозичень обмежує зростання економіки країни. Крім того, Трамп вважає, що США повинні відповідно реагувати на конкурентну девальвацію, яка розгорнулася у світі через боротьбу за торгові переваги.

Динаміка ставок центробанків

Аналітичні підсумки тижня:

Джерело: Bloomberg

ФРС, як очікується, знизить ставки наприкінці липня, але цього може виявитися недостатньо для належного підвищення глобальної конкурентоспроможності американських товарів і підтримки передвиборчої кампанії Трампа.

У зв'язку з цим ширяться побоювання, що Мінфін США може піти на викуп іноземної валюти за рахунок доларів з резерву, аби забезпечити більше ослаблення американської валюти. Така операція була проведена, зокрема, у 2000 році, коли США протидіяли обвалу курсу євро. Втім, поки ніяких офіційних даних про можливість таких інтервенцій не було.

На цьому тлі засновник найбільшого у світі хедж-фонду Bridgewater Associates Рей Даліо повідомив, що розглядає вкладення в золото як нову першокласну інвестиційну можливість, оскільки центральні банки посилюють політику зі знецінення грошей. На його думку, додання золота до портфеля прекрасно його диверсифікує.

Зміни курсів окремих валют щодо долара США з початку року

Аналітичні підсумки тижня:
Аналітичні підсумки тижня:

Джерело: Thomson Reuters Datastream


Компанія тижня: Netflix

Netflix вперше за вісім років почала втрачати передплатників: невтішна статистика скоротила ринкову вартість компанії за один день на $15 млрд

Netflix повідомила, що кількість її передплатників у США скоротилася на 126 000 у квітні – червні, тоді як аналітики прогнозували їхнє зростання на 352 000.

Крім того, кількість платних передплатників стримінгового сервісу за межами США зросла на 2,83 млн за квартал, а очікувався ріст на 4,8 млн.

Чистий прибуток компанії у ІІ кварталі впав до $270,7 млн, або 60 центів на акцію, порівняно з 85 центами роком раніше.

На таких новинах акції Netflix впали на 12%, до $320,3, на торгах у Нью-Йорку в четвер.

Netflix опинилася під тиском через зростаючу конкуренцію і зменшення популярного контенту: у компанії сподіваються, що більш цікавий перелік нових шоу цього кварталу може допомогти повернути колишніх абонентів.

Спостерігачі зазначають, що Netflix вже має величезне боргове навантаження, але продовжує швидко витрачати гроші: сумарні зобов'язання зросли на 27% – з $28,4 млрд у І кварталі минулого року до $36,1 млрд у І кварталі 2019 року. При цьому Netflix планувала витратити цьогоріч $15 млрд на створення контенту, і витрати продовжують зростати.


Прогноз тижня: НБУ поліпшив оцінку економічних перспектив

НБУ знизив облікову ставку на 0,5% в. п., до 17%, розраховуючи на подальше уповільнення інфляції

Нацбанк знизив облікову ставку вдруге цього року: у квітні вона була знижена з 18 до 17,5%, вперше з середини 2017 року.

Цьому сприяло уповільнення інфляції. За підсумками 2018 року вона вперше з 2013 року стала менше 10%, склавши 9,8%. У червні вона вийшла на рівень 9% у річному вимірі. НБУ очікує уповільнення темпів зростання цін до 6,3% до кінця 2019 року.

За оцінками НБУ, влив на інфляцію від зниження ставки стане відчутним лише через дев’ять місяці, тобто у середині квітня-2020.

НБУ прогнозує подальше зниження облікової ставки до 8% впродовж наступних років за умови стійкого зниження інфляції до цілі 5%. При цьому Нацбанк бачить облікову ставку в IV кварталі цього року на рівні, близькому до 16%, а у IV кварталі 2020 року – біля 10%.

Міністр фінансів Оксана Маркарова зазначила (здається, з полегшенням), що, зважаючи на фактичний рівень інфляції, Мінфін готувався до більшого пониження ставки – облікова ставка напряму впливає на вартість розміщення Мінфіном держоблігацій у гривні.

За її даними, на 2019 рік передбачено 17,1 млрд грн надходжень від приватизації, 406,9 млрд грн запозичень (зовнішніх та внутрішніх) та 498,8 млрд грн витрат на погашення і обслуговування боргу. При цьому на сьогоднішній день від приватизації надійшло 0,3 млрд грн, від запозичень – 288,5 млрд грн, тоді як витрати на погашення та обслуговування склали 308,3 млрд грн.

Зниженню ставки передувало поліпшення очікувань бізнесу щодо інфляції. За опитуванням НБУ, підприємці очікують, що темп зростання споживчих цін упродовж наступних 12 місяців уповільниться до 7,7%.

Втім, серед українців все ще переважають думки, що матеріальне становище їхніх сімей є в цілому поганим.

«Практика показує, що досягти якого-небудь серйозного зростання при інфляції понад 10% неможливо. Тому домагаючись стабільно низької інфляції, НБУ закладає фундамент для майбутнього зростання», – зазначав нещодавно професор кафедри економіки Університету Каліфорнії Берклі, уродженець Києва Юрій Городниченко.

Коригування прогнозів НБУ щодо облікової ставки, %

Аналітичні підсумки тижня:

Джерело: НБУ

НБУ також поліпшив макропрогноз на 2019–2021 роки. Зокрема, оцінка реального зростання економіки цього року підвищена з 2,5 до 3%, наступного – з 2,9 до 3,2%. Основним драйвером економічного зростання в наступні роки залишатиметься внутрішній попит.

Згідно з квітневим консенсус-прогнозом, що формується під егідою Мінекономрозвитку, зростання реального ВВП очікувалося у 2019 році на 2,7% (максимальна оцінка – 3,5%, мінімальна – 2%), а у 2020 – на 3% (відповідно 3,8 та 2,5%). Інфляція очікувалась відповідно на 7,6% (12,3 та 6,3%) та 6% (10 та 5%).

Оновлений макропрогноз НБУ передбачає випуск восени євробондів на $1 млрд, а також отримання у IV кварталі цього року $2 млрд від Міжнародного валютного фонду (МВФ) за новою програмою розширеного фінансування. Розмір нової програми з МВФ може бути в діапазоні $5–10 млрд на термін 3–4 роки.

Оптимістично налаштовані щодо України не тільки у Нацбанку. Аналітики Bank Of America Merrill Lynch (BoAML) вважають, що отримання пропрезидентською партією «Слуга народу» більшості в Раді або формування нею ідеологічної коаліції дозволить швидко сформувати уряд, домовитися про нову програму з МВФ і прискорити реформи в Україні, що призведе до збільшення темпів зростання її економіки.

Серед таких реформ аналітики вказують на запуск ринку землі з ефектом прискорення зростання ВВП мінімум на 1 в. п. і додатковими $1–2 млрд інвестицій щорічно, а також перехід на податок на виведений капітал, який може додати до зростання ще 1 в. п.

Нові макропрогнози НБУ (попередні оцінки в дужках)

Аналітичні підсумки тижня:

Джерело: НБУ

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті