«Піджаки», «Модні брокери» та ще 5 топових контрабандних схем

«Піджаки», «Модні брокери» та ще 5 топових контрабандних схем

Як в Україну завозять нелегальні товари

Цей матеріал також доступний російською
«Піджаки», «Модні брокери» та ще 5 топових контрабандних схем
Фото: УНІАН

Про те, хто є головними контрабандистами в країні, Mind вже писав. Сьогодні розбираємося, за якими схемами ввозиться контрабанда в Україну. 

Минулого тижня співробітники СБУ під процесуальним керівництвом Генпрокуратури блокували незаконне ввезення ювелірних виробів з території тимчасово анексованого Російською Федерацією Криму. «[Їх] реалізовували під виглядом товарів, вироблених в «материковій» Україні, у торгово-розважальних центрах по всій території країни без сплати податків і обов'язкових відрахувань до державного бюджету», – йдеться в повідомленні прес-служби СБУ.

У відомстві уточнили, що протягом 2015–2019 років, за попередніми оцінками, зловмисники без сплати податків до держбюджету реалізували ювелірну продукцію на суму понад 50 млн грн.

Це не перша операція із запобігання ввезенню контрабанди, про яку рапортувала СБУ цього літа. У липні ліквідували підпільні цехи з виготовлення сигарет на території Київської області, пакувальні та друкарські цехи на Одещині, а також транзитну базу контрабандистів у Закарпатській області. Звідти, за інформацією СБУ, через кордон зі Словаччиною та Польщею контрафактний товар переправлявся до країн Єврозони.

Того ж місяця припинили діяльність транснаціонального угруповання, що з 2016 року налагодило постачання до нашої країни текстильних товарів. Продукція надходила у морські порти поза митним контролем без сплати відповідних обов’язкових платежів до державного бюджету. Потім вона реалізовувалась у «роздріб» та «оптовими партіями», виключно за готівку без належного оформлення фінансово-господарської документації.

«У 2018 році учасники угруповання контрабандою ввезли продукції на 234 млн грн. З початку 2019 року – 120 млн грн», – наголосив т.в.о. голови СБУ Іван Баканов. Загальний обсяг ввезеного текстилю становить від 1500 до 2500 тонн на рік, що складає 40% від всієї кількості текстилю, який реалізовується на вітчизняному ринку.

За даними дослідження, проведеного Незалежною групою з макроекономічного аналізу, та прогнозу Ukraine Economic Outlook, приблизний минулорічній обсяг контрабандного ринку країни складає $10,8 млрд, з яких $3,3 млрд – недоотримані надходження до бюджету країни.

За якими ж схемами наразі ввозиться контрабанда в Україну? Частину з них озвучив заступник керівника Офісу президента України Олексій Гончарук під час наради президента України Володимира Зеленського з митниками в Ужгороді.

«Недостовірне декларування». Вся суть процесу в його назві – заниження ваги, кількості, габаритів, митної вартості, декларування товарів не за своїм кодом чи найменуванням, приховування реальних марок товаровиробників чи якісних характеристик товару. Враховуючи, що за відповідні дії передбачено досить лояльне покарання – накладення штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, усі ці нехитрі маніпуляції спрацьовують більш ніж часто, забезпечуючи провезення на території України товарів загального вжитку.

«Зеленка», або ж переміщення товарів поза пунктами пропуску на кордоні. Традиційно найбільш «дірявими» в Україні вважались кордони на території Закарпатської області, котра, окрім іншого, славиться й величезним обігом контрафактної тютюнової продукції. Проте, як показали нещодавні затримання, зокрема блокування «наймасштабнішого в історії України каналу контрабанди товарів широкого вжитку», прибережні зони також потребують посиленої уваги.

«Порожній транспорт». Ця схема завжди зав’язана на людському факторі, і тут як ніколи вчасно буде згадати про заплановані головою Державної митної служби Максимом Нефьодовим «чистки» та професіоналізацію персоналу. На сьогодні наявність в так званому порожньому транспорті незадекларованого вантажу здійснюється працівниками митниці без будь-якого зовнішнього контролю. Допомогти в ліквідації подібних оборудок можуть мобільні скануючі системи, які в останні роки Україна почала активно замовляти для зон митного контролю. На жаль навіть такі ініціативи не залишились поза корупційними скандалами, як то блокування закупівель шляхом подання скарг до Антимонопольного комітету, придбання неякісного обладнання та завищення очікуваної вартості товару.

«Піджаки», або «Пільгова схема». Схема передбачає створення досить чисельної групи осіб, які проносять партію продукції на територію України. Вони користуються пільгами, що їх надає законодавство для фізосіб, які перетинають кордон з товаром, придбаним не для комерційного перепродажу. Наразі, нагадаємо, сумарна вартість ввезених товарів, що не обкладаються податком, складає до 500 євро (до 1000 євро в аеропортах). Здавалося б, банальна схема, однак відсутність в українському законодавстві обмежень відносно «натільного» перевезення товарів за часовим критерієм, дозволяє ділкам перетинати кордон десятки разів за добу.

«Модні брокери», або «Митні мінімізатори», – схема із задіянням фірм, що працюють в основному на орендованих поблизу митниць територіях та мають певні «особливі умови» для розмитнення великих партій вантажу. Для прикладу: минулої весни, коли митники на місцях давали роз’яснення щодо недопущення оформлення товарів за митною вартістю нижче так званих ризиків, окремим фірмам вдавалось провозити товар на 30–60% дешевше від конкурентів. Такі оборудки свого часу на сторінках власної ФБ-сторінки описувала екс-член Комітету ВР з питань податкової та митної політики, колишня депутатка Тетяна Острікова. Особливу популярність ця схема здобула в Одеському порті та порті Чорноморська, а окремі представники цього виду бізнесу встигли засвітитись навіть у Борисполі.

«Контрабанда в посилках» донедавна була досить популярним явищем. При цьому сама ідея придбання за кордоном більш дешевих товарів, що не потребували розмитнення при доставці, користувалась попитом не лише у «контрабандистів», а й у пересічних покупців. Дещо ускладнили ситуацію зміни до Податкового кодексу, які стосуються оподаткування посилок з-за кордону. Так, з 1 липня 2019 року якщо вартість товарів в посилці сумарно перевищує 100 євро, одержувач-фізособа зобов'язаний сплатити ПДВ 20% і мито 10%. Варто зауважити, що ці збори стягуватимуться лише з суми, яка вийшла за межі 100 євро.  При цьому нові правила стосуються лише пересічних громадян. Що ж до юридичних осіб та ФОПів, то для них безмитний ліміт поки лишили на рівні 150 євро за посилку.

Замикає перелік топових контрабандних схем так званий перерваний транзит. Для реалізації цієї оборудки товар, що маркується як транзитний, під час переправлення територією України або замінюється, або й просто зникає та в подальшому списується шляхом формального закриття «транзиту».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті