Андрій Перетяжко: «Механізм прямого регулювання за ОСЦПВ повністю відпрацьований і його потрібно впроваджувати на законодавчому рівні»
Глава страхової компанії ARX – про реалії ринку, очікування від роботи нового парламенту та діджиталізацію страхових послуг

Український страховий ринок часто називають «тихим болотом». На відміну від банківського ринку, який за останні років п'ять схуд більш ніж удвічі та вже встиг адаптуватися до нових правил гри, у сфері страхування все спокійно. Гучних банкрутств, на щастя, немає, а угод з поглинання страхових компаній – раз, два та й усе. Щоправда, тішить, що ринок все ж таки вийшов на стабільне зростання, і за 2018 рік динаміка чистих страхових премій перевищила 20%.
На найближчі рік-два страховики теж дають позитивні прогнози, але при цьому говорять, що багато чого залежатиме від політичної ситуації, стану суміжних ринків (автомобільного, нерухомості), платоспроможності споживачів і від регуляторного середовища. Причому саме у сфері регулювання небанківського сектору вже зовсім скоро може відбутися невелика революція, якщо новообрана Верховна Рада все ж таки прийме закон «про спліт» і передасть повноваження з нагляду за страховим ринком від Нацкомфінпослуг до Нацбанку. Принаймні, представники Офісу президента обіцяють, що відповідний законопроект потрапить до парламенту одним з перших.
Mind поспілкувався з Андрієм Перетяжком, керівником страхової компанії ARX, який розповів про основні тренди українського страхового ринку, про те, чому потрібно підвищувати тарифи з «автоцивілки» й коли завершиться ребрендинг компанії, яку на початку 2019 року придбала канадська група Fairfax.
– Розкажіть про ключові тенденції українського страхового ринку в 2019 році.
– Ринок страхування останні три роки показує реальний приріст. Причому він зростає як у гривневому (що частково пов'язано з інфляцією), так і в доларовому еквіваленті. За підсумками 2019 року класичний ринок страхування може вийти на рівень 2013-го. Тобто без урахування операцій з оптимізації оподаткування ринок за 2019 рік зросте мінімум на 15–20%.
– У яких сегментах спостерігається найбільше зростання?
– Традиційно в автострахуванні. Позитивна динаміка КАСКО пов'язана з оновленням автопарку, що тягне за собою збільшення середньої вартості поліса. Пояснити зростання сегменту ОСЦПВ (рос. ОСАГО. – Mind) дуже просто: збитковість цього виду страхування змушує страховиків піднімати ціни. І останнє рішення Нацкомфінпослуг (розпорядження №538 набуде чинності 21 вересня 2019 року. – Mind) стане рятівним колом для ринку, бо ми фактично отримуємо вільне ціноутворення на «автоцивілку». Це, у свою чергу, дасть можливість страховим компаніям застосувати новий сегментований підхід до ціноутворення. Ціна ОСЦПВ в Україні все ще найнижча в Європі та в рази відрізняється від ціни у наших сусідів. Відповідно зростання цього ринку триватиме, а конкуренція за менш збиткових клієнтів – посилюватиметься.
– Як розвиваються особисті види страхування?
– У ДМС (добровільне медичне страхування) ми бачимо нехай невеликий, але все ж приріст кількості клієнтів. Передусім за рахунок тих сегментів бізнесу, які відчувають себе найкраще. Це IT, АПК і компанії, які орієнтовані на експорт і де існує серйозна ринкова конкуренція за персонал. Звичайно, свій внесок у зростання платежів робить і медична інфляція. Активне зростання є у сфері страхування медичних витрат людей, що виїжджають за кордон. Драйвер у цьому випадку – значне збільшення кількості туристів, більш ніж 30% на рік. Крім того, ці поліси оформлюють і трудові мігранти, які відправляються на тимчасові заробітки.
– Що з іншими видами страхування? Чи є там динаміка?
– Розвиток інших напрямів безпосередньо залежить від страховиків, від їхньої активності в частині маркетингу та організації продажів.
Страхові компанії постійно шукають нові ринки і ніші, зокрема, підключаючи до цього процесу своїх партнерів: банки, великих ритейлерів. Як приклад, ринок, який виник нещодавно – страхування портативної електроніки (смартфонів, планшетів, ноутбуків) або страхування від затримки і скасування авіарейсу.
– А корпоративний сегмент?
– Корпоративне страхування, та сама «класика», завдяки якій страховий ринок в Україні розвивався ще на початку 2000-х років, теж зростає, але це зростання дуже незначне. І воно таким і залишатиметься, допоки в країну не прийдуть великі іноземні інвестиції та не активізується кредитування.
– До речі, ринок страхування життя у 2018 році зріс на 34%. Чим можна пояснити такий ривок?
– Це сталося в першу чергу за рахунок страхування позичальників, які беруть кеш-кредити, також свій внесок у це зростання зробив сегмент довгострокового накопичувального страхування. У 2019 році темпи будуть трохи скромнішими, але не менше 20%. При цьому bancassurance, як і раніше, зростатиме дещо швидше, ніж накопичувальне страхування. Є позитивна динаміка і в груповому (корпоративному) страхуванні.
– З лютого 2018 року в Україні поліси ОСЦПВ укладаються, зокрема, і в електронній формі. Через півтора року ви можете назвати цей проект успішним?
– Впровадження електронного полісу абсолютно виправдало очікування ринку. На сьогоднішній день понад 10% усіх договорів «автоцивілки» укладаються в електронному вигляді. А можливість покупки такого поліса активно пропонують близько половини страхових компаній, які є членами Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).
Щоправда, нюанс у тому, що ніхто не знає, який відсоток електронних полісів продається саме в інтернеті (через сайти страхових компаній), а який – через традиційні канали продажів. Але, найголовніше, ми бачимо справжній інтерес до електронного договору у страхувальників. Вони абсолютно позитивно реагують на факт, що не отримують на руки «паперовий поліс».
– Чи можлива повна відмова від паперових бланків?
– У нас поки триває дискусія в МТСБУ, чи варто повністю переходити на електронний поліс і коли. Для цього потрібні зміни до чинного законодавства. І перш за все необхідна поправка, що зробить обов'язковим внесення інформації про поліси ОСЦПВ у центральну базу даних (ЦБД) бюро відразу ж після укладення договору. Це дозволить упорядкувати звітність, проводити перевірку наявності поліса в режимі онлайн, допоможе захистити ринок від шахраїв і пірамід, а в разі банкрутства страхової компанії МТСБУ і регулятор чітко розумітимуть, скільки видано полісів і які у компанії зобов'язання. Естонія, наприклад, законодавчо відмовилася від паперового поліса ще у 2003 році!
– Перспективи прямого врегулювання?
– Механізм прямого регулювання повністю відпрацьований, і тепер його потрібно впроваджувати на законодавчому рівні. Не всім компаніям це подобається, оскільки терміни виплат за ОСЦПВ, як ми бачимо сьогодні, скоротяться вдвічі. Тобто деякі страховики не зможуть безпідставно затягувати відшкодування збитків. Сьогодні аргументи проти прямого врегулювання звучать непереконливо і цей підхід в Україні рано чи пізно стане обов'язковим, саме тому такий процес врегулювання потрібен постраждалим у ДТП.
– А що з угодою за прямим врегулюванням, до якої у 2016 році приєдналося 17 страховиків?
– Цей проект працює вже не перший рік і всі очікування як щодо поліпшення швидкості та якості врегулювання збитків, так і з технічного процесу розрахунків між страховими компаніями, повністю себе виправдали. Єдине, що кількість учасників з моменту старту проекту значно не збільшилася, а нещодавно, на жаль, з нього вийшли два великі гравці: «Оранта» і «Провідна». Чому вони прийняли таке рішення – питання до них.
– З листопада 2018 року страхові компанії подають звітність у Нацкомфінпослуг лише в електронній формі. Що це дає ринку і споживачам страхових послуг?
– Ми для себе бачимо в цьому лише плюси. Це зниження адміністративних витрат, істотне спрощення процесу подання звітності в принципі та захист даних, які отримує комісія, від спотворення і перекручення. А в майбутньому електронна звітність дасть можливість регулятору робити глибший аналіз страхового ринку і своєчасно виявляти порушення.
Наприклад, завдяки змінам у законодавстві Нацкомфінпослуг уже другий рік публікує обов'язкові дані про діяльність страхових компаній. У результаті всі побачили, з кого і з чого складається український ринок. Відразу стало зрозуміло, хто збитковий, а хто прибутковий, хто займається оптимізацією оподаткування, хто платить зарплату в «конвертах» тощо. Коли така інформація стає надбанням громадськості, регулятор просто змушений активніше на це реагувати, що вже призвело до закриття багатьох схемних страхових компаній.
– Яка доля законопроекту «про спліт»?
– Ми дуже розраховуємо на те, що новий склад парламенту не відкладатиме його надовго. Насправді для ринку непринципово, хто за ним наглядатиме: Нацбанк або Нацкомфінпослуг. Головне забезпечити незалежність та інституційну спроможність регулятора, щоб він міг здійснювати швидкі та ефективні зміни. НБУ, без сумніву, краще за всіх відповідає цим вимогам.
– Нещодавно компанія змінила ім'я. Як довго триватиме ребрендинг?
– Ребрендинг почався 1 липня і завершиться до кінця серпня.
– Чому ARX?
– Ми вирішили, що нова назва компанії має народитися саме всередині самої компанії. Свої варіанти запропонували 160 співробітників. З них ми сформували шортліст, провели дослідження і вибрали нове ім'я. Завдання було простим. Назва має певним чином характеризувати нашу діяльність (ARX з латини перекладається як «фортеця», «бастіон») і бути лаконічною. Крім того, ми хотіли, щоб назва була співзвучною з ім'ям нашого акціонера – страхової групи Fairfax. Наш новий логотип виконаний у червоному кольорі та містить стилізований кленовий лист, що теж вказує на нашу приналежність до канадської групи.
– Як на зміну бренду відреагували клієнти?
– Багатьом партнерам і корпоративним клієнтам ми озвучили нову назву і показали логотип ще до офіційного запуску, і отримали дуже хороші відгуки. З боку роздрібних клієнтів ми теж чуємо позитивні відгуки. Після національної рекламної кампанії ми зробимо ще одне опитування наших нинішніх і потенційних клієнтів. За необхідності скоригуємо наші комунікації. Поки ж зростання продажів за перший місяць з новим ім'ям б'є рекорди. Це добрий знак.
– Чи спричинить зміна власників компанії зміни в стратегії розвитку?
– Багато років поспіль ми є №1 з нетто-премій, №1 з премій від фізичних осіб, є лідерами на ринку КАСКО, а за якістю врегулювання у автострахуванні (рівень задоволеності клієнтів становить сьогодні 92%) ми вже сім років не опускаємося нижче 90%. Ми прибуткові вже дев’ятий рік, а наша менеджерська команда стабільна і працює понад 10 років.
– Стратегія, яка зробила компанію одним з лідерів ринку, – це прибуткове зростання з фокусом на якість сервісу. Чи змінюватимуть нові акціонери цю стратегію?
– Група Fairfax у всіх країнах світу використовує децентралізовану модель управління своїми дочірніми компаніями. Це означає, що єдина зміна, якої ми очікуємо у своїй роботі, – швидша реакція на ринкові зміни, зокрема, випуск нових продуктів і сервісів для наших клієнтів і партнерів.
– З якими результатами ви завершили перше півріччя 2019 року?
– Зростання премій за шість місяців 2019 року склало 25%, або понад 1,2 млрд грн. Зростання відбулося як у традиційних для нас напрямках – КАСКО, ДМС, страхування майна, туристичне страхування, – так і в агрострахуванні, страхуванні від критичних захворювань і, звичайно, у страхуванні життя. Сукупний прибуток обох компаній досяг 80 млн грн.
– До речі, а що з напрямком страхування життя в принципі?
– Наша компанія ARX Life показала у 2018 році двократне зростання премій. Найбільшим каналом продажів є bancassurance, але також ми розвиваємо корпоративне (групове) страхування і у 2019 році плануємо надалі розширювати лінійку продуктів.
– Це будуть класичні накопичувальні продукти для роздробу?
– Вивчаємо і цей ринок. Але підемо в нього тільки за умови, якщо зможемо запропонувати нашому клієнту прозорий, зрозумілий і, найголовніше, дійсно вигідний для нього продукт.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].