Азійське диво: як країни підіймаються в рейтингу глобальних інновацій

Азійське диво: як країни підіймаються в рейтингу глобальних інновацій

Та що впливатиме на динаміку їх розвитку

Цей матеріал також доступний російською
Азійське диво: як країни підіймаються в рейтингу глобальних інновацій
Фото: pixabay

Україна посіла друге місце серед країн із доходом нижче середнього рівня в рейтингу Глобального індексу інновацій ООН. Здавалося б, позитивний результат, але все залежить від того, з якими країнами порівнювати.

Так, з огляду на реальних лідерів рейтингу, нам ще є до чого прагнути.

Наприклад, найближчі чотири роки в Азії спостерігатиметься найшвидше зростання чисельності мільярдерів у світі. Крім того, ринки КНР та Гонконгу ростуть на тлі важливої реформи системи процентних ставок.

Про те, як азійські країни змінюють свої позиції на ринку глобальних інновацій і чого слід очікувати у найближчому майбутньому, Mind пропонує дізнатись із матеріалу Universityworldnews.

Переклад підготовлено у партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».

Легше залишитися в успішній команді, ніж потрапити до неї. Цей старий спортивний афоризм застосовується й до інновацій. До першої десятки рейтингу «Глобальний індекс інновацій» вже багато років входять одні й ті самі країни.

Проте 2019-й рік став виключенням. Рейтинг 129 країн очолює така десятка (за порядком): Швейцарія (вже дев’ятий рік поспіль), Швеція, США, Нідерланди, Велика Британія, Фінляндія, Данія, Сінгапур, Німеччина та Ізраїль. Новачком стала лише остання країна.

Стабільність у вищих ешелонах Глобального інноваційного індексу підтверджує, що невеликий розмір економіки країни не завжди є стримуючим фактором, потребуються терплячі інвестиції в інноваційні можливості та потенціал, а ключовим принципом є широкий підхід до інновацій, який передбачає сильні ресурси й результати та курс на перетворення перших на останні.

Рейтинг «Глобальний інноваційний індекс» враховує:

  • ресурси: заклади, людський капітал і розробки, рівень розвитку ринку, наприклад, можливість брати кредити, інвестиційне середовище, зокрема, захист інвесторів, венчурний капітал та різноманітність бізнесу (як-от працівники інтелектуального фронту, зв’язки та партнерство в галузі інновацій, освоєння знань через імпорт та прямі іноземні інвестиції); 
  • результат: отримані знання та розроблені технології, у тому числі патенти, покращення процесу виробництва та обслуговування, продуктивність, якісні публікації, прибуток від інтелектуальної власності, наприклад, від експорту креативних послуг, нові бізнес-моделі на основі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), продукція та послуги із використанням веб- та мобільної телефонії.

Китай та азійський прорив

Велику зацікавленість та ажіотаж, безсумнівно, викликають країни, що в рейтингу стоять безпосередньо за десяткою лідерів.

Невблаганний прогрес Китаю триває. Цього року він піднявся до 14-го місця з торішнього 17-го. Особливо цікаво, що Китай зараз посідає п’яте місце у світі за результатами інноваційних розробок та 26-е – за ресурсами. Отже, ключовими факторами є продуктивність та ефективність перетворення ресурсів на результати.

Зростання позицій Китаю зумовлене узгодженими, тривалими та цілеспрямованими інвестиціями у складові елементи інновацій та розосередженням потенціалу.

Він займає перше місце у світі за своїм впливом на інтелектуальну галузь (зокрема, за продуктивністю, розвитком нового бізнесу та виробленням технологій високої та середньої складності), перше місце за нематеріальними активами (наприклад, марками для товарів і послуг та промисловими зразками, хоча й досі існує деяка занепокоєність стосовно його законів про інтелектуальну власність) та четверте місце у світі в галузі розробки нових знань (у тому числі патентів, публікацій та документів, що використовуються для цитування).

Щодо ресурсів, країна вирізняється високим рівнем своїх працівників інтелектуальної галузі (перше місце у світі), інфраструктурою (друге), позицією в Рейтингу найкращих університетів світу QS (третє), результативністю компаній з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (шосте) та довузівською освітою (13-е).

Не можна ігнорувати все більшу «азійнізацію» інновацій, у ширшому сенсі. Це явище підкріплюється Глобальним інноваційним індексом та має важливе значення для майбутнього. Це вбачається в тому, як зростає частка Азії в глобальних дослідженнях та розробках: з 22% у 1996-му до 40% у 2017-му році. Ми вважаємо, що це доводить розвиток виробничих та інноваційних центрів цієї частини світу, звідки надходять та розповсюджують нові та вдосконалені продукти й послуги.

Ще більшу цікавість викликає той факт, що чотири з п’ятьох країн, що в рейтингу «Глобальний інноваційний індекс» ідуть відразу за десяткою лідерів, азійські: Республіка Корея, Гонконг, Китай і Японія. Хоча на це знадобиться деякий час, але азійські країни вже дмухають у потилицю авторитетним інноваторам. Крім того, міцні позиції мають й інші азійські держави: Малайзія (35-те місце), В’єтнам (42-ге) і Таїланд (43-те).

Також слід зазначити, що за рейтингами половина з 10 найбільших наукових і технологічних кластерів світу, що є великими за територією інноваційними центрами (виходячи з документації та патентів) на субнаціональному рівні, родом з Азії, хоча загалом найбільша кількість кластерів у всьому світі належить США.

Інноваційні центри на субнаціональному рівні демонструють важливість територіального розмаху інновацій, зокрема, ключових зв’язків між навчальними та освітніми закладами та компаніями, що можуть реалізувати отримані в них знання.

Глобальний індекс інновацій також вимірює та ранжує якість інновацій, що відображається оцінкою університетів за рейтингом QS (на підставі середнього балу трьох найкращих закладів зі списку), продуктивність у галузі міжнародних патентів та якість наукових публікацій (документи, що використовуються для цитування, за h-індексом).

Зокрема, слід зазначити, що Китай займає 15-ту позицію у світі за цими якісними параметрами та є єдиною країною в групі з середнім прибутком, що скорочує розрив із державами з високим рівнем доходу за всіма параметрами.

Насправді деякі азійські ринки мають непогані місця в рейтингах якості, наприклад Малайзія (32-ге) й Таїланд (44-те). Також варто звернути увагу на відносно високу продуктивність Бразилії, Росії та Мексики.

Ці результати вказують на низку основних тез: якість інновації не менш, а може й більш важлива, ніж кількісні показники ресурсів і результатів, а передова система освіти важлива не лише для випуску висококласних спеціалістів, але й для здобуття та розповсюдження ширших знань.

Індія

В Індії спостерігається постійний розвиток. У рейтингу «Глобальний інноваційний індекс» вона змістилася на 52-ге місце з 57-го, яке вона займала минулого року. В рейтингах якісних показників інновацій Індія знаходиться на вражаючому 26-му місці, а її основні переваги – це заклади, що потрапили до рейтингу QS.

Та все ж для подальшого успіху Індія повинна покращити свою нерівномірну продуктивність у різних галузях. До її слабших напрямків належать екологічна діяльність (117-те місце), легкість започаткування бізнесу (104-те) та врегулювання неплатоспроможності (95-те). У галузі освіти, якщо враховувати довузівське навчання, Індія посідає 110-те місце у світі. Індія має проблеми з покращенням якості та продуктивності довузівської освіти та інвестиціями до неї.

Що стосується вищої освіти, хоча її показники в рейтингу QS за якістю інновацій і заслуговують на схвалення, Індії все ж доволі складно забезпечувати комплексне, якісне та масове навчання із надійним керівництвом та високими результатами за межами елітних закладів. Нещодавно в країні було вжито заходів для виявлення та розвитку інших значущих закладів. Це можна вважати перепоною для формування міцної групи закладів середнього рівня.

Ще одними даними, що, можливо, відносяться до слабкого статусу Індії, є її 99-та позиція в рейтингу стосовно працівників інтелектуальної галузі. Існує значне занепокоєння щодо проблем працевлаштування серед індійських випускників, «непорозуміння» між вищою освітою та потребами ринку праці, а також з приводу відсутності «гнучких навичок» у майбутніх працівників, зокрема, критичного мислення.

Ці труднощі доповнюються проблемами з покращенням доступу до освіти та навчальних можливостей для жінок, а також використання знань для вирішення найважливіших питань, таких як охорона навколишнього середовища, враховуючи низький рейтинг Індії стосовно екологічної діяльності.

Політичний контекст

Азіатське диво: як країни підіймаються у рейтингу глобальних інновацій

Нарешті, з рейтингу «Глобальний інноваційний індекс» випливає, що у світі інновацій скоро почнуть відігравати важливу роль і багато країн Латинської Америки та Африки. З огляду на те, що держави продовжують рухатися до форм конкуренції, що спираються на знання, ігнорування цієї ніші може погіршити нерівність націй та регіонів у прибутках і капіталі.

Крім того, щоб мати успіх у цій галузі, країна повинна бути відкритою до потоку ідей, технологій і ноу-хау, напряму або через торгівлю та інвестиції, а також дозволяти рух людських ресурсів між державами.

Все сильніший протекціоністський настрій у різних куточках світу може мати негативний вплив на саму сутність інновації та здатність країн вирішувати власні національні проблеми та колективно давати раду глобальним труднощам.

Матеріал підготовлений у партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті