Чорне та біле: 5 наукових відкриттів вересня

Чорне та біле: 5 наукових відкриттів вересня

Експедиція у вічну мерзлоту, білки-розвідниці, розробка імплантів у мозок – та інші новини науки

Цей матеріал також доступний російською
Чорне та біле: 5 наукових відкриттів вересня
Фото: pixabay

Досягнення людства настільки полярні з етичної точки зору, що визначити, чи є те чи інше відкриття добром або злом, досить складно. Наприклад, нейроімпланти, які розробляє компанія Neuralink Ілона Маска, можуть лікувати пацієнтів з Альцгеймером, а можуть зробити цілком здорову людину напівроботом. Не менш двозначною стала новина про те, що зовсім не вулкани викидають в атмосферу найбільшу кількість вуглекислого газу, як вважалося раніше. Mind вибрав п'ять наукових відкриттів минулого місяця, що показують, як неоднозначно діяльність людини змінює звичний світ.

Прощавай, бургундське!

Черное и белое: 5 научных открытий сентября
Фото: pixabay

Винороби Франції підходять до свого ремесла ґрунтовно. Протягом 700 років вони ретельно записували, в яких кліматичних умовах дозрівав виноград і в які дати відбувався збір врожаю. Наприклад, у спекотне літо 1540-го виноградники Бургундії (батьківщини відомих сортів Піно Нуар і Шардоне) дозріли на декілька тижнів раніше, і вино того року вийшло більше міцним, солодким і в'язким, ніж зазвичай.

Майже 700-річний звіт про терміни збору врожаю в місті Бон, у Бургундії, показує, що ранні терміни збирання врожаю, такі як у 1540 році, тепер стали нормою через зміни клімату. Вчені та історики зібрали разом записи про терміни збору врожаю винограду починаючи з 1354 року. Вони виявили, що температура повітря настільки сильно зросла (особливо за останні 30 років), що виноград збирають майже на два тижні раніше за історичну норму.

Зміна звичних температур змінює і смак винограду. «За дуже високих температур у винограді підвищується рівень цукру і знижується кислотність», – каже винороб Наталі Удін, родина якої вирощує виноград протягом десятиліть. «У цьому регіоні Франції нам не подобаються занадто важкі, зацукровані, стиглі сорти «шардоне» – ми хочемо зберегти їх свіжими. А це складніше в умовах теплого літа».


Обігнати вулкани

Черное и белое: 5 научных открытий сентября
Фото: pixabay

Можливо, не лише з традиційним французьким вином людству доведеться попрощатися. Дослідження міжнародного наукового співтовариства Deep Carbon, яке тривало 10 років, показало, що люди виробляють у 100 разів більше вуглекислого газу, ніж всі наземні та підводні вулкани, разом узяті.

Загальна кількість викидів вулканів складає всього близько 0,3 гігатонн на рік, тоді як лише у 2018-му людство виробило 37 гігатонн викидів. На жаль, щоб вирівняти рівень вуглекислого газу в атмосфері, Землі буде потрібно багато часу. «Він сам перебалансується, але не в таких часових рамках, які мають значення для людей», – каже Селіна Суарес, доцент кафедри геології в Університеті Арканзасу.


Подорож углиб льодовиків

Черное и белое: 5 научных открытий сентября
Фото: pixabay

На щастя, не всі представники роду людського безтурботно ставляться до стану планети, на якій живуть. Сотні людей пройшли інтенсивну підготовку до експедиції, яка повинна з'ясувати, що для всіх нас означає потепління Арктики. Вони зіткнуться з такими суворими умовами, як полярна ніч, повна темрява, сильні шторми і температури, які можуть досягати мінус 45 градусів за Цельсієм.

Дослідження MOSAiC (багатопрофільна дрейфуюча обсерваторія з вивчення арктичного клімату) з бюджетом у $150 млн триватиме протягом року, в ньому візьмуть участь люди з 19 країн. Це буде найбільша і найдовша арктична експедиція в історії та перша велика арктична експедиція в регіоні, де кліматичні зміни відбуваються швидше, ніж де-небудь ще на Землі.

Вчені житимуть на дрейфуючому плоту посеред вічної мерзлоти. Експедиція проходитиме в декілька етапів. Учасники етапу, який припадає на полярну ніч, повинні будуть обережно проводити дослідження. Екологи, які вивчають фітопланктон і водорості, використовуватимуть лише червоні лампи (біле світло може порушити сезонність). Охоронці повинні носити окуляри нічного бачення, щоб відстежувати присутність білих ведмедів. Денний час буде строго структуровано, щоб гарантувати, що кожен учасник експедиції дотримується своїх циркадних ритмів.

«Спадщина експедиції – це інформація. Ми збиратимемо неймовірний набір даних у надії, що люди будуть використовувати його протягом наступних десятиліть», – пояснює Дон Перович, фізик морського льоду в Дартмуті.


«Великий брат» стежить за мізками

Черное и белое: 5 научных открытий сентября
Фото: pixabay

Представники Лондонського королівського наукового товариства, ймовірно, читали антиутопічний роман «1984» свого співвітчизника, англійського письменника Джорджа Оруелла. Адже їхній огляд нової технології нейронних імплантів не тільки вихваляє нові можливості, що відкриваються для людей з ушкодженнями мозку, але і попереджає про небезпеку зловживань і тотального стеження з боку комерційних організацій.

З одного боку, інтерфейс «мозок-комп'ютер» дозволить обмінюватися не тільки словами, а й думками або навіть відчуттями. «Від мозку до мозку можуть передаватися не лише думки, а й емоційні переживання. Хтось у відпустці може передати другу «нейронну листівку» того, що він бачить, чує або пробує на смак», – йдеться в огляді.

Інтерфейси «мозок-комп'ютер» вже розробляють Facebook і Neuralink Ілона Маска, і, згідно зі звітом, до 2040 року нейронні інтерфейси стануть «встановленим варіантом» для ефективного лікування таких захворювань, як хвороба Альцгеймера.

З іншого боку, вчених турбує, що така потужна технологія може використовуватися на шкоду людству. Також виникає питання, як такі технології впливають на те, що значить бути людиною. Якщо імпланти впливають на процеси прийняття рішень, то людина все ще залишається собою або ж вона тепер частково робот? Навіть більше, приватні компанії, такі як Facebook, які вже працюють над власними подібними системами, зможуть диктувати свої умови, як і чим користуватися.


А білки підслуховують

Черное и белое: 5 научных открытий сентября
Фото: pixabay

Поки людство розробляє нові способи впровадження чого-небудь у мозок, тотальне стеження вже повним ходом йде в... лісах. Виявилося, що маленькі пухнасті білочки, що зворушливо хрустять горішками, – справжні розвідники.

Дослідники вивчили поведінку 54 диких східних сірих білок у парках і житлових районах штату Огайо. Вчені симулювали загрозу, відтворюючи протягом 1–3 секунд запис звуку яструба, хижого птаха, що полює на білок та на дрібних птахів. А через 30 секунд тиші звучав інший запис – безліч голосів різних птахів або просто звуки лісу.

Почувши «яструба», білки виявляли максимум обережності: оглядалися, завмирали, ховалися. А коли звуки змінювалися на «пташину балаканину», обережне поводження змінювалося звичайним.

Виявляється, у білок є свій «твіттер», що допомагає оцінити, чи знаходяться вони в небезпеці. Схоже, гризуни використовують «порожні» розмови декількох видів птахів, аби зрозуміти, наскільки безпечно вийти з підпілля після загрози.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті