Закони темних вулиць: як США покарають Мексику за «прогин» перед картелем

Епічна восьмигодинна битва в мексиканському містечку Кульякан, у фіналі якої урядові війська капітулювали перед гангстерами і відпустили заарештованого сина наркобарона Ель Чапо, зганьбила країну на весь світ. На Заході наростає хвиля обурення слабкістю уряду Мексики перед картелями, які постачають у Штати наркотики і нелегальних мігрантів. США посилюють тиск на Андреса Мануеля Лопеса Обрадора.

«Хто керує країною? Наркокартелі перевершили за бойовою потужністю армію Мексики». «Чому Мексика програє свою війну проти паралельної держави наркокартелів». «Наркотерористична держава у нас за стіною». Статті з такими кричущими заголовками наповнили західну пресу після подій, що сталися 17 жовтня в Кульякані.

Американські експерти драматизують ситуацію, називаючи Кульякан «столицею держави картелю «Сіналоа», а Мексику – «державою, що не відбулася» та «країною банд». Перемогу членів наркокартеля над солдатами в битві в Кульякані, за словами колумніста видання The Federalist Джона Девідсона, можна вважати «поворотною точкою на шляху до колапсу» мексиканської держави зі 120-мільйонним населенням і 3145-кілометровим кордоном із США. На його переконання, Кульякан має стати для уряду США «пробуджуючим дзвінком» і змусити задуматися про наростаючу загрозу війни з півдня.

Що саме сталося в Кульякані

Трактування мексиканською та американською сторонами подій, що відбулися 17 жовтня, різняться.

Спочатку міністр безпеки Мексики Альфонсо Дурасо розповів, що під час звичайного рутинного обходу престижного району Tres Rios у 800-тисячному місті Кульякан (1200 км на північний захід від Мехіко) патруль солдатів Національної гвардії був обстріляний з міського будинку. Оточивши будинок і придушивши опір бойовиків, військовослужбовці затримали там сина Хоакіна «Ель Чапо» Гусмана – найзнаменітішого наркобарона Мексики. Однак після цього вони самі потрапили в оточення бойовиків, що примчали до місця подій на броньованих пікапах із великокаліберною зброєю. І після декількох кровопролитних зіткнень з дозволу влади гвардійці були змушені відпустити арештанта, щоб уникнути загибелі мирних жителів міста.

На наступний день президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор підтримав рішення відпустити сина Ель Чапо, заявивши на прес-конференції, що «захоплення злочинця не може коштувати дорожче за життя людей».

Як уточнюють ЗМІ, гангстери з картелю «Сіналоа», які атакували 17 жовтня солдатів у Кульякані, посеред білого дня перетворили міський район на військову зону зі снайперами на дахах, палаючими автомобілями та інтенсивною стріляниною з великокаліберних кулеметів. Вони встановили на дорогах міста 19 блокпостів, щоб не пустити до оточених військовослужбовців підкріплення. Також вони провели рейд до місцевої в'язниці, звідки звільнили близько 49 ув'язнених. Влада Мексики підтвердила загибель 13 людей під час стрілянини в Кульякані 17 жовтня. Ще близько 20 осіб отримали кульові поранення.

Тим часом спецслужби США вважають інформацію, поширювану урядом Мексики про події в Кульякані, недостовірною. Як пише інформагентство Bloomberg, посилаючись на джерела в управлінні по боротьбі з наркотиками США, мексиканські солдати в Кульякані чинили не рутинне патрулювання, а сплановану операцію із затримання наркобосів, під час якої вони заарештували не одного, а відразу двох синів Ель Чапо. Старший з них і більш значущий для «Сіналоа» – 36-річний Ігор Арчівальдо Гусман був з незрозумілої причини звільнений одразу.

Сам Ель Чапо, як писав Mind, був схоплений у Мексиці та екстрадований до США три роки тому. Після довгого і гучного судового процесу його засудили до довічного ув'язнення і помістили у в'язницю вищої категорії надійності в штаті Колорадо. Експерти сподівалися, що, залишившись без лідера, картель «Сіналоа» ослабне, однак події у Кульякані свідчать про зворотне.

Як розгорталася словесна дуель США і Мексики

Адміністрації Дональда Трампа висловила невдоволення відсутністю в уряду Мексики політичної волі в боротьбі з картелями. Минулої середи, 23 жовтня, в американському Конгресі виступив Річ Гленн – помічник заступника держсекретаря США, що спеціалізується на питаннях міжнародної наркоторгівлі. Він висловив стурбованість подіями в Кульякані та поскаржився, що прогресу в боротьбі з наркотрафіком у США не передбачається доти, поки Мексика не розробить і не покаже «всеосяжну стратегію протидії транснаціональній організованій злочинності».

Сполучені Штати за останні 10 років витратили близько $2 млрд на антинаркотичні ініціативи в Мексиці, але позитивних зрушень не відбулося. Раніше цього року Дональд Трамп погрожував застосувати економічні санкції на $500 млрд проти Мексики, якщо вона не докладе більше зусиль для зупинки наркотрафіку в США.

«Ми знаємо, що у Мексики достатньо можливостей [для боротьби з картелями]. Ми знаємо, тому що ми допомагали їй у створенні цих можливостей», – заявив в американському конгресі Річ Гленн.

Обрадор швидко відреагував на виступ Гленна. Докір у непротидії наркотрафіку в США він парирував у відповідь докором у сприянні контрабанді американської зброї в Мексику.

«Офіційні особи з інших країн не повинні висловлювати свою думку з питань внутрішніх справ, що стосуються тільки нашого уряду. Це ознака поганого тону. Уявіть, якщо я оголошу, що стратегія США неправильна, тому що вони дозволяють у себе безконтрольний продаж зброї, яка опиняється в Мексиці та призводить до загибелі цивільного населення», – заявив 24 жовтня Обрадор.

Хто головний у мексиканському криміналі

Події в Кульякані викликали підвищений інтерес світових ЗМІ до мексиканських наркокартелів. У цій країні експерти виділяють два суперугруповання – це картель «Сіналоа» і картель нового покоління «Халіско», що відколовся від «Сіналоа» у 2009 році. Крім них є ще сім картелів і близько 80 залежних від них злочинних угруповань. Але оскільки масштаби мексиканських угруповань неспіврозмірні, і слабкі перебувають у васальному підпорядкуванні у сильних, простіше розглядати їх не як окремі організації, а як три альянси, що змагаються один з одним.

Американська розвідувально-аналітична компанія Stratfor називає ці альянси «Сіналоа», «Тьєрра Кальенте» і «Тамауліпас», за назвами трьох мексиканських штатів, де їхній вплив особливо сильний.

Альянс «Сіналоа» контролює великі північно-західні території Мексики і складається з картелю «Сіналоа», залишків картелю «Бельтран Лейва», Тіхуанського картелю і картелю Хуареса.

Альянс «Тьєрра Кальенте» контролює південні території Мексики і північно-західну ділянку кордону із США. Його головною силою став картель нового покоління «Халіско» – найбільш швидкозростаюче злочинне угруповання країни, що уклало союз із залишками картелів «Тамплієри» і «Ла Фаміліа Мічоакана».

Альянс «Тамауліпас» контролює східні території Мексики. До нього входять залишки картелю «Дель Гольфо» і воєнізованого формування «Лос Сетас», що заслужив погану славу своєю професійно організованою, технологічно просунутою та жорстокою кримінальною «армією».