Війна за оцінку: що може зруйнувати «майданчики Яценка»

На початку минулого тижня Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) зареєстровано кримінальне провадження за фактом можливого вчинення корупційного злочину депутатами ВР. За версією прокуратури, 11 «народних обранців», які є членами парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нібито отримали по $30 000 за голосування проти законопроєкту №2047. Цей документ, за задумом авторів, повинен ліквідувати корупційні схеми під час оцінки об’єктів нерухомості.

Кримінальне провадження – лише один з епізодів у ланцюжку гучних подій, що вирують навколо проєкту закону №2047. Mind розбирався, чому цей документ виявився настільки резонансним, що навіть  загрожує розколом фракції «Слуга народу».

Із чого все починалося?

У липні минулого року було створено Єдину базу даних звітів про оцінку, адмініструванням якої належало займатися Фонду державного майна (ФДМУ). Мета, здавалося б, цілком благородна – контроль за діяльністю оцінювачів, а також унеможливлення заниження ними оціночної вартості нерухомості та ухилення покупцями від сплати необхідних податків.

Проте трохи більше ніж за півроку до цього, під час розгляду та прийняття бюджету на 2018 рік, за ініціативи нардепа від БПП Максима Курячого та погодження голови податкового комітету ВР Ніни Южаніної до Податкового кодексу було внесено правки, які передбачали створення обов’язкових до використання електронних майданчиків – із функцією «посередників» між оцінювачем та електронною базою ФДМУ.

На практиці це виглядало досить просто: при купівлі/продажу нерухомості обраний оцінювач робить звіт про вартість об’єкту продажу і завантажує його на один з «майданчиків», а той вже передає інформацію до Єдиної бази даних звітів. Усі подані до бази документи проходять автоматичну перевірку, чи відповідає реальності вказана вартість майна. У разі, якщо ціну штучно знижено, звіт не реєструється до моменту коригування.

Продати/купити нерухомість при цьому можливо лише після реєстрації звіту в Єдиній базі. Тобто електронні майданчики пересилали дані від оцінювачів до бази і виконували, по суті, функції електронної пошти.

Де ховається #зрада?

Загалом електронних майданчиків на той момент було чотири: ПП «Інформаційно-консалтинговий центр АСБОУ», ТОВ «Ві Ай Пі Департамент», ТОВ «Про закупівлі» та ТОВ «Акцепт Онлайн». Усі вони пов’язані з нардепом Антоном Яценком.

Наприкінці листопада 2018 року Кабмін виключив зі своєї постанови слова про  безперешкодний і безкоштовний  доступ до Єдиної бази. А вже через два дні депутати вирішили, що новостворені електронні майданчики для отримання доступу до бази і модуля оцінки нерухомості з 2019 року повинні отримувати згоду вже наявних гравців, перелічених вище.

Узгодженість дій «майданчиків Яценка» в середині цього року довів Антимонопольний комітет, наклавши на ці чотири фірми штраф загальною сумою 13,99 млн грн. Комітет з’ясував, що у 2018 році компанії встановлювали однакові ціни на послуги доступу до Єдиної бази, чим обмежили споживачів у можливості обирати кращі цінові пропозиції. Крім того, інтереси майданчиків представляли одні й ті ж особи, а у відносинах з банківськими структурами фірми використовували однакові IP-адреси.

«Так звані «майданчики Яценка» – це класичний приклад політичної корупції. Коли депутати публічно приймають закон і зобов'язують тебе платити їм гроші. І ти не можеш нікуди поскаржитися. П’ять разів вносилися правки, переголосовувались… Тоді на всю країну показали: «Хлопці, дивіться, зараз ми будемо красти ваші гроші». Я по-іншому це назвати не можу», – каже нардеп Андрій Мотовиловець.

До чого тут законопроєкти 2047 та 2047-1?

На початку вересня 2019 року під авторством 31 депутата від партій «Слуга народу» та «Голос» зареєстрували законопроєкт №2047, яким серед іншого пропонувалося повністю прибрати електронні майданчики як обов’язкового посередника між оцінювачами та Єдиною базою. Співініціатор законопроєкту, народний депутат Олексій Мовчан пояснює: документ не торкається проблеми заниження реальної вартості нерухомості оцінювачами, а направлений на ліквідацію корупційної складової, бенефіціари якої щоденно заробляють близько 1 млн грн.

«Головне завдання законопроєкту – знесення компаній-прокладок, які не створюють жодної «доданої вартості», ніякої цінності для ринку. За нашим задумом, він попросту анулює цей проміжний етап, за який українцям, незрозуміло навіщо, доводиться доплачувати», – наголосив Мовчан.

Також у парламенті зареєстровано  альтернативний цьому документу законопроєкт №2047-1, який не лише зберігає монополію четвірки «майданчиків Яценка», а й навіть розширює їхній функціонал. Під цим документом стояло 19 підписів нардепів, але на момент написання статті залишилося лише 10.

«Сьогодні розрахунок робить модуль, який є складовою державної бази та придбаний за державні кошти. […] 2047-1 пропонує, щоб розрахунок, окрім модуля бази, робив ще й майданчик. Це непотрібне маніпулятивне дублювання функцій», – запевняє ексдержавна уповноважена АМКУ Агія Загребельска.

Крім того, запевняє експертка, документ залишає без змін внесені в бюджетну ніч 2018/2019 норми про заборону АМКУ розслідувати справи майданчиків, як і будь-які інші, пов’язані з інтелектуальною власністю, а також заборони будь-кому вимагати з майданчиків відшкодування спричиненої ними шкоди. «На завершення законопроєкт цементує нинішній статус діючих майданчиків, ставлячи в залежність від їхнього бажання/небажання працювати всі правочини з нерухомістю в державі, додаючи до них землю», – пояснює вона.  Агія Загребельска впевнена, що документом 2047-1 певна частина депутатського корпусу намагається створити маніпулятивну «страшилку», навколо якої нагнітатиметься невдоволення та недовіра до дійсно якісного проєкту 2047.

Самі ж оцінювачі наголошують на тому, що прийняття законопроєкту №2047-1 жодним чином не спростить життя продавцям та покупцям нерухомості. Посередник у вигляді майданчика залишається, досить суттєва оплата, яка на сьогодні складає від 892 до 1860 грн за одну реєстрацію, – також. Додатково документом пропонується ввести новий термін «податкова вартість». На сьогодні це позанормативне поняття, яке не зазначене в жодному документі, який регламентує проведення оцінки майна. 

«Більше того, у профільні закони «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та «Про оцінку земель», згідно з якими вже більш ніж 15 років працює все професійне співтовариство, даним законопроєктом пропонується внести зміни про те, що вони не будуть регулювати визначення вартості відповідно до п. 172 Податкового кодексу України», – наголошує член правління Всеукраїнського об’єднання «Українське товариство оцінювачів» Олександр Якушко.           

Які перспективи?

Скандали, закиди опонентів та загалом нездоровий «фон» навколо законопроєкту 2047 все ж зробив свою справу, вважає нардеп Олексій Мовчан. За його словами, керівництво фракції наразі бачить виходом із ситуації внесення законопроєкту 2047д, який матиме аналогічні з попереднім цілі, однак дещо розширить їхню кількість.

«У профільному комітеті також розглядається можливість внесення альтернативного законопроєкту, який разом із «знесенням» майданчиків має врегулювати ще низку питань», – резюмує заступниця голови Комітету з питань антикорупційної політики, депутатка Галина Янченко.