Чому кредитний ринок в Україні згортається

Посилення впливу держави на банківський сектор, зростання «бульбашок» споживчого кредитування і вкладень у держпапери на тлі стагнації кредитування бізнесу, жорстка монетарна політика, проблемні борги, високі вимоги до позичальників та банків. Ці та інші ризики і перешкоди на шляху поновлення розвитку кредитування були проаналізовані в ході листопадового засідання Клубу банкірів під егідою Академії фінансового управління (АФУ), яка є провідною установою з наукового забезпечення Мінфіну. Однак, виробити консолідовану думку про вихід з кризи поки не вдається.

Що нареформували?

Держава править бал у фінсекторі: 80% займають банки, з цієї частини 60% активів належить чотирьом держбанкам. Однак, навіть за наявності всіх інструментів, достатніх системних дій у бік розвитку кредитної підтримки економіки з боку держави поки не спостерігається.

Більш того, набрана системою інерція фактично усуває фінансових посередників з моделі функціонування вітчизняної економіки: підприємства дедалі більше вчаться працювати і розвиватися окремо від банківського сектора.

«Банківська система втрачає низку ознак ринку. Банківський ринок перестає виконувати функцію фінансового посередництва... Зараз повернулися за рівнем кредитів юросіб в економіці практично на рівень 2006 року, а якщо врахувати інфляцію, яка сталася з того часу, а вона і в доларах була – то напевно і ще далі», – сказав під час засідання Клубу старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування НАНУ Євген Бублик.

Структура джерел капітальних інвестицій в економіці України

Джерело – Інститут економіки та прогнозування НАНУ

За його словами, поточна фінансова глибина української економіки в рази нижча від необхідного рівня – активи банківської системи в Україні становлять 51,6% ВВП, тоді як у Польщі – 124%, Чехії – 175%, Словаччині – 126%. Спостерігається інституційна стагнація фінансових ринків – стиснення фондового, валютного ринків, сегментів іпотечного та міжбанківського кредитування.

Кредити банків підприємствам України, % ВВП

Джерело – Інститут економіки та прогнозування НАНУ

При цьому банки кредитують переважно торгові або великі промислові підприємства, тоді як підходи до малих, середніх або нових підприємств дуже консервативні, що формує несприятливе середовище для появи нових точок зростання. Свій негативний внесок робить і демонетизація, як наслідок політики інфляційного таргетування: рівень монетизації знизився з 62% у 2013 році до 36% – у 2018-му.

«36% – монетизація і 24% – кредити банків по відношенню до економіки: один в один повторюють показники республіки Білорусь. У Білорусі є чому повчиться, але це не зразок ринкової економіки», – пояснив економіст.

Серед інших чинників поглиблення дисфункції банківського сектору: високі ринкові ризики (фінансові та юридичні), жорсткі регуляторні вимоги, демотивація і недовіра учасників ринку. Невизначеність із перспективами глобальної економіки також ситуацію не покращує.

Структура кредитного портфелю за видами діяльності позичальників,%

Джерело – Інститут економіки та прогнозування НАНУ

Що змінюється з часом?

У Нацбанку визнають наявність негативних тенденцій, але очікують, що ситуація покращиться з часом: досягнення центробанком інфляційних цілей дозволить знижувати облікову ставку, роблячи банківські позики доступнішими.

За словами начальника управління реформування фінсектора Нацбанку України (НБУ) Євгена Степанюка, склалися два погляди на ситуацію: з одного боку банківська система стабільна, як ніколи раніше, а з іншого – вона не виконує своєї функції. І обидві ці оцінки досить релевантні.

Адекватність капіталу банків тримається на рівні 18%, що набагато більше мінімальних вимог. При цьому спостерігається висока ефективність банків. Співвідношення витрат до доходів на рівні 47,4% – краще, ніж у Польщі та Німеччині.

Але така ефективність формується за рахунок вкладень в безризикові активи: понад 50% активів – вкладення у депозитні сертифікати НБУ, ОВДП, готівку та залишок на коррахунки. При цьому в умовах стиснення кредитування у банків розширюється простір для підвищення ефективності: можливі скорочення витрат на ризик-менеджмент, персонал, відділення.

«Якщо ми подивимося на структуру чистих активів сектору, то побачимо, що частка кредитів юрособам має тенденцію до зниження і зараз становить менше третини від загального обсягу... Такого у нас раніше не було. До кризи ця частка була понад 50%», – констатував Степанюк.

Ще одна очевидна проблема – короткостроковість ресурсної бази банків, що формує ризики не лише для ліквідності, але й для платоспроможності. «Проблема у терміновій структурі зобов'язань. У нас ¾ зобов'язань банків у національній валюті мають терміновість менше одного місяця, і половина в інвалюті», – повідомив представник Нацбанку.

Підстави для таких пересторог очевидні: Україна – лідер за часткою непрацюючих кредитів (близько 50%). При цьому мова йде не тільки про проблемну заборгованість, яка склалася в кризовий період, але і про нові позики.

За даними Степанюка, частка непрацюючих кредитів у нових позиках, які надавалися за останні два роки, становить 10%, а у деяких банків – понад 20%, тоді як аналогічний показник, наприклад, в Естонії, Швейцарії, Швеції – від 0 до 2%. Тобто, українські банки продовжують нарощувати проблемну заборгованість незважаючи на істотне посилення вимог до клієнтів.

Чого чекати далі?

Україна поки в лідерах антирейтингу країн за показниками зростання цін і ВВП. Однак на сьогоднішній день кредитування відстає навіть від невисоких темпів зростання ВВП. При цьому на 840 млрд грн кредитів юросіб вже припадає 460 млрд грн капіталовкладень у державні цінні папери.

Середні темпи зростання і дефлятор ВВП (1998-2018 роки)

Джерело – АФУ

«Питома вага кредитування у ВВП зменшується. Навіть з урахуванням того, що зростає кредитування фізичних осіб – воно відстає від темпів зростання ВВП у номінальному значенні... Ми знаходимося поблизу перелому кризи, але вона ще не завершилася», – зазначив під час свого виступу завідувач відділу фінансових ринків АФУ Анатолій Дробязко.

Кредитні портфелі юросіб і фізосіб до ВВП (%)

Джерело – АФУ

За його словами, якщо чисельність персоналу в банківській системі з 2013 року скоротилася на 110 000, то в третьому кварталі поточного року зросла на 650 одиниць, що може вказувати на позитивні зміни на ринку.

Кількість працівників банківської системи у 2013–2019 рр.

Джерело – АФУ

Дробязко також зазначив, що, незважаючи на певне поліпшення, показник проблемної заборгованості залишається величезним, особливо при зіставленні з розміром капіталу банків.

Обсяг NPL і регулятивного капіталу 2013-2019 роках (млн грн)

Джерело – АФУ

Яких змін потребує сектор?

Ексзаступник голови НБУ Борис Марков у ході дискусії висловив думку, що одним з головних чинників, які стримують кредитування, є високий рівень ставок, що його підтримують центробанк і Мінфін. «Не сподівайтеся на збільшення кредитування економіки. Його не буде до того часу, поки ми геть не заборонимо депозитні сертифікати Нацбанку», – вважає він.

Фінансист висловив думку про доцільність радикального пом'якшення монетарної політики, оскільки зростання цін у країні має немонетарну природу: воно пов'язане з ключовими тарифами, які встановлюються олігархічними центрами, які отримують ресурси при подібному перерозподілі національних доходу.

Разом з тим, за його словами, потреба підприємств у кредитних ресурсах переоцінюється – понад половина економіки діє у «тіні» і отримує ресурси для розвитку за рахунок зниження витрат на сплату податків. Крім того, багато підприємств країни продовжують перетравлювати величезний обсяг коштів, отриманих за кредитами, які на сьогоднішній день вони можуть безболісно не повертати.

У зв'язку з цим Марков виступив за посилення персональної відповідальності кінцевих бенефіціарів за банківськими кредитами і посилення захисту міноритарних акціонерів.

У ході обговорення також зазначалося, що банківському регулятору і банкам необхідно починати підготовку до прийому землі у якості забезпечення за кредитами: кошти під купівлю земельних ділянок уже починають надходити до України.

Крім того, порушувалося питання надлишкових вимог до клієнтів при кредитуванні і до банків при формуванні резервів і капіталу: нещодавнє стрес-тестування банків проводилося за курсом 42 грн/$.

Якими є глобальні цілі?

Крім поточних локальних задач розглядалися і глобальні орієнтири – Цілі сталого розвитку (ЦСР), намічені ООН і супутня їм звітність.

Якщо звітність про управління суб'єктами господарювання спрямована на висвітлення прогресу в реалізації стратегії у бізнесі, то звітність ЦСР – про те, як підприємство працює на суспільство. Зокрема, висвітлюються такі аспекти, як ефективність енерго- та водовикористання, скорочення утворення відходів, частка жінок серед членів рад директорів.

«Ми зараз починаємо працювати над тим, щоб адаптувати звіт щодо управління суб'єктів фінсектору для звітності про ЦСР», – повідомила заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного фінансового інституту АФУ Людмила Ловінська.

Це не перше завдання у напрямку ЦСР, за яке береться АФУ: співпраця з Міжурядовою робочою групою експертів за міжнародними стандартами обліку і звітності (ISAR UNCTAD) щодо підвищення транспарентності корпоративної звітності триває вже 13 років.

За останні три роки за участю фахівців Академії розроблено та затверджено два документи, рекомендовані для застосування у всіх країнах, зокрема, інструкція з ключових показників звітності підприємств щодо внеску в досягнення ЦСР. Робота, проведена експертами Академії, була високо оцінена Секретаріатом UNCTAD і відзначена нагородою ISAR Honours 2019.

Звітність з питань сталого розвитку компаній України

Джерело – АФУ