Хогвартс чи Coursera: чому Мінцифра вчитиме 6 млн українців

Нещодавно Міністерство цифрової трансформації оголосило три тендери. Мета конкурсів – знайти підрядників, які допоможуть реалізувати одне з амбітних завдань відомства: за три роки навчити цифровий грамотності 6 млн українців. Чому Мінцифра вважає, що саме стільки жителів країни не володіє цифровими знаннями і навичками? Які компанії стали переможцями тендерів? З якої «тумбочки» міністерство бере гроші на оплату послуг підрядників? Навіщо запускає окрему освітню платформу? На ці та інші питання шукав відповіді Mind.

Чому навчання потребують саме 6 млн громадян? Поки міністерство бере до уваги не потребу, а інший критерій. «Наразі ми виходимо з нашої здатності навчити певну кількість людей на рік. Відповідно, отримуємо два мільйони. Під здатністю маємо на увазі спроможність міністерства продукувати необхідну кількість програм для різних сегментів цільової аудиторії, а також залучати регіональних партнерів як для просування, так і для додаткового навчання офлайн», – пояснює заступник міністра цифровий трансформації Валерія Іонан.

І уточнює: на даному етапі – це гіпотеза, оскільки такого масового навчання цифрової грамотності на національному рівні в Україні ще не було. Під 2 млн людей на рік маються на увазі всі студенти, які зареєструються і пройдуть один з курсів на платформі.

Що за платформа? Міністерство має намір запустити проєкт «Дія: цифрова освіта». «Він передбачає дві складові: онлайн-платформу, яка служитиме основним каналом навчання, і офлайн-роботу. Остання передбачає відкриття по всій країні освітніх хабів, а також залучення бібліотек, ЦНАП, шкіл і університетів, інших установ, які зможуть доповнити партнерську освітню мережу», – розповідає Валерія Іонан.

Навіщо ще один майданчик? В українців є доступ до численних вітчизняних та іноземних безкоштовних курсів, що навчають цифровій грамотності: Prometheus, «Відкритий Університет Майдану», EdEra, «Будуй своє» і т. д. Чим саме «Дія: цифрова освіта» відрізнятиметься від існуючих?

На ці питання Mind отримав декілька абзаців тексту з цитатами з документів Європейської комісії та Європейської ради про важливість цифрової компетентності. Далі в міністерстві повідомили: їхня мета, щоб кожен українець мав можливість і вільний доступ до знань з цифрової грамотності. Саме тому відомство планує створення національної онлайн-платформи, де кожен зможе безкоштовно пройти курси п'яти різних категорій:

• базові курси (системні базові курси, базові курси з конкретного інструментарію);
• базові та просунуті курси з цифрової грамотності для людей різних спеціалізацій (лікарів, вчителів, державних службовців);
• курси для підприємців і для світчерів (людей, що шукають нові професії на перетині з IT);
• курси нових цифрових професій;
• лайфстайл-курси.

«Уже в першій версії MVP (MVP – minimum viable product) ми плануємо запуск перших трьох курсів, один з яких буде базовим, а два – з інших категорій (цифрова грамотність для вчителів і курс для батьків з онлайн-безпеки для дітей). Передлонч онлайн-платформи планується в грудні, а лонч – на початку наступного року», – зазначила Валерія Іонан.

За її словами, міністерство не конкурує з іншими онлайн-платформами. Навпаки, залучає їх до партнерства. «Ми фокусуємося виключно на освіті, пов'язаній з цифровими навичками: як базовими, так і спеціалізованими. Плануємо стати кнопкою і порталом №1 з питань цифрової грамотності в Україні, активно досліджувати теми нових професій, розвитку цифрових технологій і запускати нові курси, навіть якщо на ці теми спочатку не буде значного попиту», – розповіла заступник міністра.

Вона вважає, що власна платформа дозволить постійно виробляти потрібну кількість навчальних програм, допомагати команді бачити в кожному курсі, на якому етапі студент взяв паузу, і за допомогою інструментів комунікації мотивувати його продовжити і закінчити навчання.

«Оперативно реагуватимемо на нововведення в діджитальному світі. Якщо дізнаємося про нові розробки – освітні курси/ролики/інструкції повинні спочатку з'явитися у нас. Ми – перша кнопка. Будемо регулярно оновлювати наші програми, експериментувати з методиками», – запевняє Валерія Іонан.

Кого навчатимуть? Заступник міністра виділяє декілька цільових аудиторій.

Перша: люди у віці 60+. Бабусі і дідусі, жителі невеликих міст і сіл, які часто не мають ноутбуків, смартфонів і досі спілкуються з родичами телефоном або за допомогою листування. Цифрова грамотність може допомогти їм:

а) краще соціалізуватися, більше спілкуватися з рідними, використовуючи сучасні можливості (відеодзвінки, месенджери, пошту), а також знаходити в соцмережах старих друзів і знайомих;

б) користуватися адміністративними і соціальними онлайн-послугами;

в) бути в курсі новин, вміти знаходити потрібну інформацію.

Друга: люди у віці від 30 до 60 років з різними ролями в суспільстві:

• вчителя – їм, на думку представників міністерства, цифрові навички потрібні для роботи: пошуку інформації, нових методів викладання тощо;
• лікарі – мотивацією стане безпроблемне використання будь-яких систем e-health;
• державні службовці – мотивацією послужить потреба залишатися конкурентоспроможними завдяки переходу від паперового документообігу на електронний, просування кар'єрними сходами;
• фахівці різних напрямків приватного сектору – їх мотивує потреба бути конкурентоспроможними, можливість знайти нову роботу, кар'єрне зростання.

Третя: приватні підприємці. За даними соцдосліджень за 2016–2017 роки, середній вік чоловіків цієї групи – 45 років, жінок – 43 роки. У Мінцифрі сподіваються, що вони зможуть поліпшити знання в конкретній сфері: онлайн-безпеки, діджитал-маркетингу тощо.

Четверта: батьки. «Це сегмент людей з дітьми від трьох років і більше, які активно користуються електронними девайсами. Основною мотивацією для батьків є отримання знань про безпечну поведінку їхніх дітей в інтернеті: як захистити від перегляду неліцензійного або забороненого контенту, убезпечити від потенційно небезпечних дій (секстинг тощо)», – розповідає Валерія Іонан.

П'ята: школярі та студенти. Для цих груп ЦА головними стимулами можуть стати профорієнтація, вибір спеціальності, практики, заглиблення в професію, а також пошук можливостей для працевлаштування.

Звідки гроші? Нещодавно міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що до держбюджету-2020 не закладено фінансування проєкту «Держава в смартфоні» (застосунків, порталу, оцифровування пріоритетних послуг, навчання цифровим навичкам та ін.) «Є 30,8 млн грн на підтримку поточних систем (сайтів, серверів), які працювали і раніше. Робитимемо ставку на ефективну команду і міжнародно-технічну допомогу, державно-приватне партнерство, волонтерство», – зазначив Михайло Федоров.

Поки ж «тумбочкою» міністерства стала швейцарсько-українська програма EGAP. Вона фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва, а реалізується фондом «Східна Європа». Раніше за цією програмою агентства Fedoriv та Spiilka Design Büro виграли тендер на розробку бренду і порталу «Дія». Сума досі не розголошується.

Хто став переможцем цього разу? Наприкінці жовтня Мінцифра спільно з фондом «Східна Європа» оголосила про старт трьох конкурсів: проведення соцдослідження з питань цифрової грамотності населення, розробку відеокурсів і створення порталу «Дія: цифрова освіта».

За словами менеджера програми EGAP Олени Саєнко, на перший тендер організатори отримали п'ять заявок від претендентів, на другий – три, на третій – сім. «Назвати конкурсантів не можемо: вони не давали нам згоди на оприлюднення такої інформації. Також фонд «Східна Європа» не має практики публікувати результати конкурсів. Зазвичай ми повідомляємо про це кожного заявника індивідуально», – пояснює Олена Саєнко.

Для Mind зробили виняток і розповіли: тендер на проведення соціологічного дослідження виграло ТОВ «Маркетинг енд Легал Солюшнз». За даними реєстру юросіб, компанія належить Надії Кузьмичовій і зареєстрована в Запоріжжі (рідному місті Михайла Федорова).

Переможцем конкурсу на розробку відеокурсів стала популярна студія онлайн-освіти EdEra. Співзасновники проєкту – Ілля та Ольга Філіппови, Артем Ільчук.

«З переможцем тендеру на розробку порталу «Дія: цифрова освіта» ще визначаємося, консультації тривають», – повідомила менеджер програми EGAP.

Скільки грошей отримають переможці? В умовах конкурсів не була вказана очікувана вартість проєктів. «Один із критеріїв відбору – ціновий. Саме тому наші тендерні процедури не передбачають зазначення в конкурсних оголошеннях конкретної вартості робіт, адже ми розраховуємо на отримання найбільш вигідної пропозиції», – пояснила Олена Саєнко.

У результаті компанія «Маркетинг енд Легал Солюшнз» перемогла з ціновою пропозицією в 300 098 грн. EdEra за 421 600 грн до 15 грудня створить три відео курси: базову програму з цифрової грамотності згідно з європейським фреймворком DigComp і «Цифрова грамотність для вчителів», а також курс для батьків «Безпека дітей в інтернеті».

Білі плями тендерів. Деякі умови й завдання конкурсів здивували журналістів видання. Mind попросив організаторів їх «розшифрувати».

Наприклад, «Маркетинг енд Легал Солюшнз» належить провести дослідження з цифрової грамотності в усіх регіонах України, включаючи окуповані території. Як дослідники будуть опитувати українців у зонах, контрольованих російськими бойовиками? Адже офіційно там можуть працювати тільки міжнародні організації, акредитовані РФ.

У EGAP посилаються на нещодавнє спільне дослідження Українського інституту майбутнього і «Дзеркала тижня. Україна», проведене компанією «Нью-імідж маркетинг груп». «Незважаючи на статус окупованих територій, опитування жителів ОРДЛО в Україні проводили», – каже Олена Саєнко.

Нагадаємо, після публікації цього дослідження виникли питання до методології та релевантності даних. Директор «Нью-імідж маркетинг груп» Олег Синаюк розповів правдоподібнішу історію про те, як два десятка його підлеглих під виглядом простих громадян різними маршрутами проникли в ОРДЛО. Безпосередньо в зоні надрукували анкети. Ходили з легендою «без прив'язки до будь-якої влади», яка мала «максимально розслабити» респондентів. Інтерв'юери виявилися і відмінними психологами: вони уникали людей, які, як їм здавалося, могли викликати міліцію. Раніше «Нью-імідж маркетинг груп» неодноразово була фігурантом скандалів. Дослідників звинувачували в спотворенні результатів опитувань.

У EGAP сподіваються, що дослідження можна буде провести і дистанційно. «Складаючи технічне завдання, ми виходили з того, що існують різні методи проведення кількісного дистанційного дослідження. Ними можуть бути як онлайн-, скайп-опитування, так і телефонне опитування тощо, які дозволять досягти поставлених цілей в наявних умовах», – вважає менеджер програми EGAP.

Свого часу журналіст Mind намагалася провести дистанційне опитування інтернет-провайдерів ОРДЛО. Близько 30% респондентів заявили, що телефоном не будуть нічого коментувати. Вони вважали, що дзвінки і онлайн-листування відслідковуються, а бажання потрапити на допити до місцевих «органів влади» не виникало. Решта 70% просто не відповідали на листи або без пояснень кидали трубку, почувши, що їм телефонують з українського ЗМІ.

Втім, цю «маленьку» проблему дослідники «Маркетинг енд Легал Солюшнз», ймовірно, зможуть вирішити іншим шляхом. У ТЗ тендера не було вказано, скільки респондентів потрібно опитати. «Якою має бути вибірка – це питання, відповідь на яке ми очікуємо отримати від дослідників. Адже перед ними було поставлено завдання з розробки методології проведення соцдослідження. Саме експерти, незважаючи на озвучену мету дослідження та інші аспекти, зокрема й наявні ресурси, повинні запропонувати оптимальний дизайн такого дослідження», – вважає Олена Саєнко.

Ще одна спірне умова була в ТЗ тендера на розробку порталу «Дія: цифрова освіта». Від переможця (він ще не визначений) потрібно, щоб «дизайн базувався на дизайн-системі «Дія». Чи означає ця умова, що в конкурсі змогли взяти участь тільки Fedoriv і Spiilka Design Büro (раніше вони виграли тендер на розробку бренду і порталу «Дія») або компанії, які куплять права в цих агентств на шрифти тощо?

У EGAP спростовують це припущення. «Дизайн-система «Дія» згодом буде опублікована у відкритому доступі на порталі «Дія», нею можуть користуватися всі бажаючі. Жодних шрифтів купувати не потрібно. Всі права інтелектуальної власності за договором передаються Мінцифрі. Відомство планує ділитися дизайн-системою з виконавцями інших проєктів з діджиталізації», – запевняє Олена Саєнко.