Вайнштейн винен! Як #MeToo здобув скандальну мегаперемогу

Вчора, 24 лютого, присяжні Нью-Йорка винесли історичний вердикт по одній з найгучніших і найскандальніших судових справ. Сірого кардинала Голлівуду, кінопродюсера Гарві Вайнштейна визнали винним у зґвалтуванні кіноактриси Джесіки Манн у 2013 році та в примусі до орального сексу асистентки Міріам Гейлі у 2006-му. Остаточний вирок оголосять 11 березня, і, швидше за все, решту життя Вайнштейну доведеться провести у в'язниці.

Контрінтуїтивний вердикт

Це судове рішення називають проривним, бо раніше під час розгляду подібних справ присяжні щоразу купувалися на так званий віктимблейдинг. Адвокатам вдавалося переконувати їх у тому, що жертви сексуальних злочинів повністю або частково винні в скоєних стосовно них насильницьких діях.

Захист Вайнштейна також наполягав на тому, що продюсер не міг ґвалтувати Манн і примушувати Гейлі, оскільки обидві жінки продовжили підтримувати з ним робочі відносини після інцидентів. Адвокати стверджували, що реальні жертви сексуальних злочинів не стали б цього робити. Але Манн і Гейлі продовжували вести з Вайнштейном приятельське листування, іноді вставляючи у свої імейли «lots of love» («з великою любов'ю»). Навіть більше, вони погоджувалися на секс із ним.

При таких доказах захисту, як зазначає видання Los Angeles Times, якщо раніше схожі судові справи і доходили до присяжних, то обвинуваченого в сексуальному злочині виправдовували. Газета The New The York Times на початку лютого називала «надзвичайно ризикованим» рішення окружного прокурора представити справу Вайнштейна суду. Видання вважало, що факти згоди Манн і Гейлі на секс з продюсером після імовірних злочинів збентежить присяжних, і їм буде дуже складно винести вердикт.

Ронан Ферроу, журналіст The New Yorker, який отримав Пулітцерівську премію за участь в освітленні справи про домагання Гарві Вайнштейна, стверджує, що виграти судову справу ділку Голлівуду допомагали не тільки адвокати, а й найняті ним таємні агенти, посередники, піарники. Зіграти на користь захисту мав і жалюгідний вигляд 67-річного обвинуваченого, який щодня демонстрував у будівлі суду, як він ледве-ледве ходить, спираючись на інвалідні ходунки.

Проте ні! Журі присяжних цього разу змогло подивитися крізь щит аргументів. Обвинувачі Вайнштейна залучили експертів, щоб допомогти присяжним зрозуміти, як насильники пригнічують своїх жертв психологічно і психічно. Судовий психолог Барбара Зів засвідчила, що жінки зазвичай у перший час не заявляють у поліцію про зґвалтування, щоб заперечити те, що трапилося, відокремити від себе або ж у інший спосіб намагаються повернути контроль над ситуацією і продовжують підтримувати відносини з кривдниками. Жертви насильства поводяться контрінтуїтивно з точки зору служителів закону.

«Більшість жінок, які зазнали сексуального нападу з боку того, кого вони знають, підтримують контакт з цією людиною. Вони виконують велику роботу, щоб нормалізувати своє життя, й іноді продовжують бачитися зі своїми ґвалтівниками, якщо вони були в дружніх відносинах до інциденту», – цитує Барбару Зів Los Angeles Times.

У випадку з Вайнштейном був присутній зрозумілий страх того, що впливовий продюсер може зруйнувати кар'єрні перспективи будь-якої жінки, яка поскаржиться в поліцію. За словами Міріам Гейлі, замість того щоб бути проактивною, вона хотіла «просто відкласти це в довгий ящик і прикидатися, ніби цього ніколи не відбувалося».

100 жінок проти Вайнштейна

Гучний скандал навколо Гарві Вайнштейна вибухнув у жовтні 2017 року після публікації в The New York Times детальних описів домагань, до яких протягом десятиліть вдавався кінотитан Голлівуду. Сфокусувавши на знаменитому продюсера свою увагу, світові ЗМІ дали поштовх всесвітній кампанії проти сексуальних домагань під хештегом #MeToo.

Одна за одною жінки – відомі і не дуже – почали привселюдно розповідати про те, що теж ставали жертвами насильства і домагань. Про зловживання з боку Вайнштейна, за підрахунком видання The Cut, публічно повідомили не менше 100 жінок, зокрема, кінозірки першої величини Анджеліна Джолі, Гвінет Пелтроу, Ума Турман, Ешлі Джадд і Сальма Хайек.

Вайнштейн продюсував, зокрема, такі фільми, як «Кримінальне чтиво», «Король говорить», «Закоханий Шекспір», його стрічки та актори і актриси, що знімалися в них, отримали загалом 81 статуетку «Оскар».

Актриси і моделі, що працювали з Вайнштейном, скаржилися на те, що він пропонував їм прийняти спільний душ і озвучував інші «небажані пропозиції сексуального характеру», обіцяв свою допомогу в отриманні ролей і кар'єрному просуванні в обмін на «особисті» відносини, здійснював насильницькі дії. Так, актриса Роуз МакГоун зізналася, що Вайнштейн зґвалтував її в номері готелю в 1997 році, після чого вона отримала $100 000 за мовчання про цей інцидент.

Драма спалахнула з новою силою після того, як у грудні 2019-го 30 актрис погодилися взяти у Вайнштейна $25 млн у обмін на відмову від звинувачень у домаганнях. Лише декілька імовірних жертв насильства зайняли принципову позицію і не погодилися на подібне врегулювання конфлікту зі своїм впливовим кривдником.

«Нова ера правосуддя»

Багато експертів поспішили оголосити, що вчорашній вердикт стане переломним моментом у судовій системі, а також підбадьорить і підстьобне рух #MeToo.

Визнання Вайнштейна винним – це «сильний сигнал, посланий жертвам насильства, а також слідчим про перспективи правосуддя», заявила в понеділок Дебора Туркхеймер, професор права Північно-Західного університету США.

За словами відомої правозахисниці Дейм Хезер Раббатс, яка очолює у Великобританії рух за гендерну рівність, вчорашній вердикт Вайнштейну «позначив нову еру правосуддя, не тільки для «порушників мовчання», які привернули увагу до проблеми сексуальних домагань у шоу-бізнесі, але й для всіх жертв харассмента, образ і нападів на роботі».

Як пише видання The Guardian, багато жінок можуть обрушитися на своїх кривдників, надихнувшись успішним завершенням справи Вайнштейна.

«Без різниці, наскільки впливова персона, не має значення, наскільки вульгарними або брудними можуть бути нападки на тих, хто наважився піти вперед, ми тепер перемістилися в новий час. На щастя, розпочалася ера #MeToo, яка знімає маски з цих систем зловживання владою. І зараз жінка може бути почута, і їй повірять», – цитує видання The Guardian адвоката Мішель Сімпсон Тьєгель, що спеціалізується на захисті жертв сексуального насильства.

Втім, у медалі є й зворотний бік. Героїзація жертв Вайнштейна, що «порушили мовчання», може надихнути шахраїв і сколихнути хвилі перебільшених або брехливих звинувачень у харассменті на адресу багатих і впливових персон.