Вогняна зона: що призвело до пожежі навколо Чорнобильської АЕС

Этот текст также доступен на русском
,
1
Вогняна зона: що призвело до пожежі навколо Чорнобильської АЕС
(Фото: УНІАН)
І хто за неї відповідатиме

14 квітня, на одинадцятий день пожежі в Чорнобильській зоні відчуження, Держслужба з надзвичайних ситуацій заявила, що велике полум’я ліквідовано. Залишаються осередки тління лісової та трав’яної підстилки. На їх остаточне гасіння знадобиться ще кілька днів.

Ця пожежа  стала найбільшою за останні 34 роки, відколи вибухнув четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС. Щодня рятувальні літаки та гелікоптери скидали на полум’я сотні тонн води. У боротьбі з вогнем пожежникам і рятувальникам дуже допоміг дощ, що пішов уночі з 13 на 14 квітня.

Загалом горіло понад 100 га лісів, а загальна площа, якою «пройшовся» вогонь, перевищила 3500 га. У зоні відчуження вщент вигоріло 12 сіл. Полум’я підійшло до адміністративної будівлі ЧАЕС, нового конфайнменту над четвертим енергоблоком, до сховищ відпрацьованого ядерного палива і радіаційних могильників.

Наскільки офіційна інформація відповідає дійсності, важко сказати: за даними безпосередніх учасників подій, ситуація гірша, ніж її надають ЗМІ. Проте, рівень радіації підвищений лише в зоні горіння, Києву та сусіднім областям нічого не загрожує. Моніторинг триває постійно, із поточною ситуацією можна ознайомитися на сайті Держагентства з управління зоною відчуження.

Вже прозвучали пропозиції провести кримінальне розслідування причин виникнення пожежі в Чорнобильській зоні. Адже її проблеми набагато глибші, ніж відсутність протипожежної інфраструктури. Не слід ігнорувати і версію про навмисний підпал, бо пожежа сталася напередодні чергової річниці аварії – 26 квітня.

Що було під загрозою? На території 30-кілометрової зони навколо Чорнобильської атомної електростанції розташована не лише сама ЧАЕС, а й новий саркофаг – конфайнмент, під яким знаходиться четвертий енергоблок; підприємство із поводження з радіоактивними відходами «Радон»; підприємство з моніторингу радіації «Екоцентр»; «мокре» сховище, де зберігаються паливні збірки з 1–3 енергоблоків. Наразі добудовується сухе сховище для цього палива. Також майже добудоване централізоване сховище для палива з Хмельницької, Рівненської та Южно-Української АЕС. Окрім цього, тут знаходиться найбільший ядерний могильник в Україні та кілька десятків підприємств, що обслуговують усю цю інфраструктуру.

Відповідає за цю територію Держагентство з управління зоною відчуження – ДАЗВ. На  його потреби виділено окремий рядок у державному бюджеті, кошторис складає понад 3 млрд грн на рік. Ці гроші мали б витрачатися, зокрема, і на створення протипожежних заходів, натомість нічого не робилося. Як заявила 10 квітня т.в.о. голови ДАВЗ Катерина Павлова: «Чорнобильська зона була не готова до масштабної пожежі».

Чому могла виникнути пожежа? Чиновниця назвала кілька основних причин цієї ситуації: перша – вогонь «прийшов» у зону відчуження з Житомирської області з боку Древлянського заповідника; друга – на території зони розташовані лінії електропередач, від замикання яких могла виникнути іскра, що й призвело до легкого займання сухої трави; третя – навмисні підпали, адже були зафіксовані осередки пожежі, «рознесені» далеко одне від одного.

За словами співрозмовника Mind, який побажав зберегти анонімність (бо перебуває безпосередньо в зоні відчуження), те, що не загорілися технологічні будівлі, можна вважати дивом. «Зона не була готова до пожежі, бо не готувалася до неї. Навколо будівель роками не вирубували дерева та чагарники, ліси розрослися навколо усіх виробничих майданчиків та доріг. За кілька десятків років степова трава поросла на усіх колишніх полях, їх ніколи не орали, аби зруйнувати кореневу систему, тому вона так легко й зайнялася», – зазначає він.

Також там немає захисних смуг та ровів, їх терміново копали ті самі пожежники і рятувальники. Як результат, полум’я зупинилося в 700 метрах від найбільшого підземного могильника радіоактивних відходів.

А поруч знаходиться централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива для трьох українських АЕС. Воно практично готове – його збиралися вводити в експлуатацію вже в червні цього року. А в грудні – завантажувати перші контейнери з паливом. Як уже писав Mind, це сховище дозволить Україні заощадити $200 млн на рік, які раніше доводилося платити Росії за утилізацію відпрацьованого палива з АЕС.

Москва від самого початку веде агресивну політику проти будь-якої самостійності України в ядерній галузі. Тому замороження будівництва, навіть на останньому етапі, теоретично могло б спрацювати в інтересах «Росатому». Тим паче, на тлі анархії в українському НАЕК «Енергоатом», де після безпідставного звільнення очільника – Юрія Недашковського, компанія отримала вже другого т.в.о. голови за три місяці. До слова, станом на кінець березня борги перед НАЕК за відпущену електроенергію склали вже понад 5 млрд грн.

Ліс навколо нового сховища згорів ущент. А місцеві «сталкери» повідомляють, що знаходять факели в місцях підпалу лісів та полів.

Хто відповідатиме за наслідки? Персонально відповідати за ситуацію в Чорнобильській зоні відчуження нема кому: вже півроку ДАВЗ знаходиться без керівника. У жовтні 2019 року уряд Олексія Гончарука звільнив з посади голови Держагентства Віталія Петрука і оголосив конкурс. А поки він тривав, відомство поміняло двох т.в.о. голови – Володимира Фещенка та Катерину Павлову. Лише 13 квітня було призначено постійного очільника – Сергія Калашника, із випробувальним терміном у три місяці. Раніше Калашник був в.о. генерального директора Чорнобильської АЕС та керував проектом зведення нової арки над саркофагом.

Тепер йому доведеться вивчати та підраховувати збитки у зоні, завдані пожежею. Мова йде про десятки мільйонів гривень. Розвиток необхідної протипожежної інфраструктури, за словами Катерини Павлової, забере декілька років. Поки що ж Верховна Рада лише збільшила штрафи за підпал трави і сухостою у 18 разів – до 6000 грн.

Що із грошима? Разом із призначенням Сергія Калашника уряд приготував йому неприємний сюрприз – бюджет Держагентства з управління зоною відчуження скорочено на 256 млн грн – з 2,936 млрд грн до 2,680 млрд грн. 50 млн грн знято з пункту «підтримка екологічно безпечного стану» і 150 млн – з пункту «виведення з експлуатації ЧАЕС», ще 56 млн «зрізано» з розбудови доріг у Чорнобильській зоні.

При цьому, у зв’язку з високою небезпечністю виниклої пожежі, уряду довелося терміново вишукувати додаткові кошти на боротьбу з вогнем і його наслідками. Так, 13 квітня Кабмін своїм розпорядженням виділив ДСНС із Резервного фонду 100 млн грн на запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій. Половину з цієї суми планують скерувати на боротьбу з вогнем навколо ЧАЕС.

Поки що на допомогу пожежникам і рятувальникам прийшли волонтери: вони везуть респіратори, ліхтарі, обприскувачі, спальні мішки. Скільки ще пожежникам доведеться залишатися в зоні – невідомо. А попереду ще один дуже небезпечний сезон – літо.

Чому доведеться змінювати пріоритети? Наразі сотні гектарів лісів та чагарників стоять спалені і знаходяться в зоні ризику. Ними треба займатися вже зараз.

Поки ж у Чорнобильській зоні відчуження ударними темпами розвивається хіба що туризм. Минулого року, за підтримки найвищих лобістів, Верховна Рада прийняла спеціальний закон, що офіційно дозволяє таку діяльність. Якщо раніше в зоні дозволялося перебувати лише кілька годин, то з прийняттям закону там вже можна залишатися хоч протягом місяця, якщо оплачувати відповідні «внески» та «послуги». За інформацією обізнаних джерел, один день перебування «гостям»-іноземцям коштує $100–150.

У самому Чорнобилі вже відбудовано готель, активно розвиваються не лише піші, але й водні екскурсії на каяках та човнах. Не припиняється й полювання (звісно, браконьєрське). Лише за 2019 рік у зоні загалом побувало понад 70 000 туристів. Тепер залишається знайти відповідь на питання, куди й кому йдуть гроші за цей турбізнес.

Реклама
Реклама