Готуємося до гіршого: як депутати перекроїли держбюджет заради боротьби з коронавірусом
Верховна Рада на позачерговому засіданні 13 квітня ухвалила поправки до закону про державний бюджет на 2020 рік. Відповідний законопроєкт № 3279-д було розроблено групою депутатів від партій «Слуга народу», «Голос» і «Європейська солідарність». Мета змін – адаптувати держбюджет-2020 під кризові явища в українській економіці, спровоковані пандемією COVID-19 і карантином. Mind проаналізував основні нововведення головного кошторису країни.
На момент публікації матеріалу ухвалений законопроєкт ще не було передано на підпис президенту.
Ключові поправки. Депутати схвалили істотне скорочення доходів держбюджету. Замість 1,096 трлн грн держскарбниця отримає за 2020 рік близько 976 млрд грн. Тобто доходи зменшені на 120 млрд грн, або на 11%.
Витрати при цьому зростуть на 82 млрд грн, або на 7%: з 1,184 трлн грн до 1,266 трлн грн. У результаті граничний дефіцит держбюджету досягне 298 млрд грн, або 7,5% ВВП, що в 3,1 раза більше від аналогічного показника, закладеного в законі про держбюджет на 2020 рік, який парламент затвердив наприкінці 2019 року.
Переглянуто і розмір державного боргу. До 31 грудня 2020 року він досягне 2,39 трлн грн замість запланованих раніше 2,045 трлн грн. За даними Міністерства фінансів, на 29 лютого 2020 року розмір держборгу вже перевищив 2,047 млрд грн.
Також Рада збільшила обсяг прибутку, що його зобов'язаний перерахувати в бюджет Національний банк – з 40,7 млрд грн до 42,7 млрд грн.
Суттєво збільшено обсяг запозичень для цілей фінансування державного бюджету. Загальна сума позик у 2020 році складе трохи менше 643 млрд грн (було 365 млрд грн). З них на внутрішньому ринку держава запозичить 378 млрд грн, на зовнішніх ринках – 265 млрд грн.
Доходи. У дохідній частині падіння відбудеться практично по всіх статтях. Очікувані надходження від податків скоротяться з 927 млрд грн до 781 млрд грн, тобто на 146 млрд грн. Найсильніше просядуть надходження від ПДВ на ввезені в Україну товари (-45,7 млрд грн), від рентної плати за користування надрами та іншими природними ресурсами (-45,7 млрд грн), від внутрішнього ПДВ (-21,4 млрд грн), від ренти на видобуток природного газу (-20,5 млрд грн), від податку на прибуток (-20,7 млрд грн) і від податку на доходи фізосіб (-18,5 млрд грн).
Водночас зростуть доходи від неподаткових надходжень. Зокрема, надходження доходів від власності та підприємницької діяльності у 2020 році складуть 113,9 млрд грн (було 86,3 млрд грн); надходження від доходів у вигляді частини чистого прибутку державних або муніципальних унітарних підприємств та їхніх об'єднань, і дивіденди, нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність, сягнуть 68 млрд грн (було 41,3 млрд грн).
Що важливо, депутати, по суті, заморозили приватизацію на 2020 рік, скоротивши план надходжень у 24 рази – до 500 млн грн. Хоча в держбюджеті спочатку були закладені доходи від приватизації в розмірі 12 млрд грн. І ця сума стала б непоганою підмогою в умовах, що склалися. Тим більше що з приватизацією цього року все значно краще, ніж в попередньому. За даними Фонду державного майна, надходження від продажу держактивів у приватні руки за січень – лютий 2020 року перевищили 633 млн грн. Це в 6,3 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Витрати. У видатковій частині теж багато статей пішли під «ніж». Наприклад, Рада на 1,34 млрд грн скоротила бюджет господарсько-фінансового департаменту Кабінету Міністрів, на 816 млн грн зменшила фінансування Міністерства у справах ветеранів. На 1,9 млрд грн скорочено обсяг фінансування Міністерства освіти і науки (анульовано фонд Президента на підтримку освіти, науки і спорту, а також скасовані витрати на розвиток вишів, на підтримку досліджень і науково-технічних розробок).
На 1,9 млрд грн урізано бюджет Міністерства розвитку громад і територій. Причому фонд енергоефективності, який входить до сфери відповідальності цього міністерства, взагалі не отримає ні копійки замість обіцяних 1,6 млрд грн. А фонду регіонального розвитку у 2020 році виділять на 2,6 млрд грн менше, ніж планувалося.
У Міністерства культури й інформполітики забрали майже половину запланованих асигнувань: замість 15,4 млрд грн Мінкульт отримає 8,2 млрд грн. Водночас у зміненому бюджеті передбачені витрати в розмірі 2,25 млрд грн на Міністерство молоді та спорту, яке з грудня 2019 року входило до складу Міністерства культури, молоді та спорту (МКМР). Але на початку березня 2020 року Кабмін вирішив розділити МКМР на Міністерство молоді та спорту і Міністерство культури та інформполітики.
Парламент додав 16,4 млрд грн фінансування Міністерству охорони здоров'я. З цієї суми 15,7 млрд грн отримає Національна служба здоров'я (загальний бюджет НСЗУ становить 88 млрд грн) для реалізації програми медичних гарантій для населення.
Фінансування Мінсоцполітики збільшено на 19,5 млрд грн – до 313 млрд грн. При цьому частину витрат, призначених Мінсоцу, депутати все одно порізали. Виплати компенсацій деяким категоріям населення скорочені на 1,3 млрд грн, а житлові субсидії громадянам – на 8,2 млрд грн. Зате збільшено суму, яка піде на покриття дефіциту Пенсійного фонду – з 173 млрд грн до 202 млрд грн.
На 1,08 млрд грн зросли видатки Державної судової адміністрації, на 200 млн грн – фінансування Міністерства внутрішніх справ і на 95 млн грн – фінансування «Укравтодору».
На боротьбу з COVID-19 влада вирішила скерувати майже 65 млрд грн. Для цього створено спеціальний фонд, який функціонуватиме під час карантину, і потім ще протягом 30 днів після скасування обмежувальних заходів. Правда, в перших числах квітня представники Кабміну заявляли, що обсяг фонду складе понад 97 млрд грн. Але в підсумку парламент затвердив цифру на 32 млрд грн менше.
Кошти фонду будуть спрямовані: на запобігання виникненню і поширенню коронавірусу, в тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для цього, включаючи закупівлю медичних послуг за програмою державних медичних гарантій; на надбавки до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо беруть участь в ліквідації COVID-19; на надання грошової допомоги громадянам, які постраждали від епідемії, в тому числі особам літнього віку; на допомогу членам сімей медичних працівників, які померли в результаті захворювання коронавірусом при виконанні своїх службових обов'язків.
Спецфонд зможе надавати трансферти Пенсійному фонду, фінансову допомогу Фонду соціального страхування і Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, виділяти кошти на поповнення резервного фонду держбюджету.
Також парламент дозволив Кабміну за погодженням з парламентським комітетом з питань бюджету ухвалювати рішення про скорочення видатків державного бюджету та надання кредитів з держбюджету на поповнення фонду боротьби з коронавірусом.
Інші зміни. Щоб заощадити для держскарбниці бодай трохи грошей, парламент обмежив на час карантину (і в тому числі до кінця місяця, в якому карантин буде завершено) максимальну зарплату всім держслужбовцям на рівні 10 мінімальних зарплат, що становить 47 200 грн. Це обмеження поширюється, у тому числі, на оклади керівників, членів виконавчих органів і наглядових рад держпідприємств.
Ще депутати скасували додаткову дотацію місцевим бюджетам на компенсацію втрат доходів від податкових пільг, які передбачені законом №533-ІХ: звільнення підприємців від сплати ЄСВ на два місяці, звільнення юросіб і фізосіб від сплати податку на нерухоме майно в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року і т. д.
Разом з тим Рада доручила Кабміну розглянути можливість відновлення фінансування з держбюджету будівництва міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ» та реконструкції аеропорту «Ізмаїл».
Ще депутати вивели з-під дії норм закону «Про державні закупівлі» телекомпанію «Атлант-СВ», яка здійснює мовлення під логотипом ATR. Таким чином, телеканал ATR у 2020 році зможе отримувати кошти і дотації з держбюджету без проведення тендерів.
