Україна в європейських ЗМІ: заробітчани для Австрії, відгомін Другої світової та COVID-19 як «другий Чорнобиль»
Щотижневий огляд згадок про українські реалії в інформпросторі ЄС
Mind продовжує публікувати матеріали з циклу «Україна в європейських ЗМІ». Вони нададуть читачам розуміння того, у якому світлі наша країна постає перед європейцями та які з тутешніх проблем протягом тижня, що минає, найбільше хвилювали сусідів. Ми вже розповідали, що в європейській пресі активно згадувалися пожежі навколо ЧАЕС, загроза дефолту в Україні та «самопочуття» на цьому тлі президента Володимира Зеленського, ймовірне повернення Міхеїла Саакашвілі у велику українську політику, спорадична пропагандистська активність РФ та звитяги вітчизняного літака «Мрія». Також у центрі уваги опинялися медіаактивність українських політиків, непростий шлях до перемир'я на Донбасі та доля сурогатних матерів-українок, які «виконали замовлення» подружніх пар з ЄС, але всі учасники цих історій опинилися заручниками обмежень через коронавірус.
Проєкт підготовлено в партнерстві з незалежною громадською організацією Promote Ukraine (Брюссель).
«Дозвіл на виїзд? Шалленберг бореться за 800 українських робітників» – австрійська Krone повідомила, що міністр закордонних справ Александер Шалленберг обговорив із віцепрем’єр-міністром України Вадимом Пристайком участь українських працівників у збиранні врожаю в Австрії. 1 травня Міністерство охорони здоров’я Австрії зробило виняток для українців, які могли би прилетіти чартерним літаком, але тепер вони потребують спеціального дозволу українського уряду.
Німецька Tagespiegel опублікувала новину про відмову Андрія Мельника, посла України в Німеччині, взяти участь на запрошення бургомістра Берліна в урочистостях з нагоди річниці завершення Другої світової війни (капітуляції вермахта). Причина – участь у цьому ж заході посла РФ.
«Шість мільйонів українців воювали в Червоній армії, і половина з них не побачила кінця війни. Понад п’ять мільйонів українських мирних жителів було вбито німцями. Однак у німецькій публічній дискусії радянських жертв часто прирівнюють до російських», – пише газета на основі реакції українського посла. І нагадує, що через війну на Донбасі протягом п'яти років (2014–2019) у Берліні не було жодної поминальної події, на якій посли Росії та України виступали б разом.
5 травня головний прокурор Німеччини отримав міжнародний ордер на арешт хакера, який зламав німецький Бундестаг 2015 року. Тоді депутати німецького парламенту отримали електронного листа під заголовком «Конфлікт України з Росією залишає економіку в руїнах». Лист містив посилання на нібито веб-сайт ООН, а насправді – воно було шкідливим програмним забезпеченням, яке непомітно встановлювалося на комп’ютерах бундестагу. Кіберсолдата на прізвище Бадін, «який діє за наказом Володимира Путіна, розшукують і в США, і в Німеччині», пише німецька Sueddeutsche.
«Після українського фіаско США призначили нового посла в ЄС» – пише EUobserver. «США призначили свого посла в Бельгії, колишнього бізнесмена Рональда Дж. Гідвіца, на посаду виконувача обов’язків посла в Євросоюзі. Він «сприятиме міцному партнерству між США та ЄС» та допоможе Європі в її економічному відновленні після пандемії. Посол США в ЄС, бізнесмен Гордон Сондленд залишив посаду через скандал із тиском адміністрації Дональда Трампа на українського президента Володимира Зеленського у «справі Байдена», де Сондленд виступав одним із головних свідків.
«Повна тиша» – так називається історія українки Людмили Кочерженої, яку в дитинстві під час Другої світової війни вивезли до Німеччини, а повернутися в Україну вона змогла лише по її завершенні. У газеті TAZ Людмила розповіла про моторошні події останніх днів війни. 27 квітня 1945 року в місті Швебіш Халль, коли всі ховалися від бомб, раптом стало тихо. Героїня публікації пригадує, як виглянула з вікна і побачила білі простирадла. Американці в’їхали на танках – і це стало знаком завершення війни. Проте вона ніколи не забуде, як нацисти, навіть коли зрозуміли, що війну майже програно, вішали молодих хлопців – дезертирів.
Продовжили писати медіа і про Чорнобиль. Цього разу італійська Repubblica намагалася порівняти замовчування Китаєм інформації щодо COVID-19 із мовчанням радянської влади одразу після вибуху на Чорнобильській атомній електростанції. Але основну увагу автор статті приділив меседжу, що ми все ще живемо в реаліях, де відчутні наслідки Чорнобильської катастрофи.
Матеріал підготовлено в партнерстві з НГО Promote Ukraine (Брюссель)
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
