Макроекономічний прогноз-2020: куди рухається економіка України

Mind спільно з Центром економічних консультацій «Євростратегія» розрахував усі ключові макроекономічні показники, на які варто орієнтуватися вітчизняному бізнесу та міжнародним партнерам України. Частина 2

У попередньому матеріалі ми аналізували, які фактори і яким чином впливають на українську економіку в результаті пандемії коронавірусу. У цій частині ми розрахуємо абсолютні показники, що впливають на ВВП, та їхню динаміку.

Читайте також: Макроекономічний прогноз-2020: чи загрожує Україні глибока криза через коронавірус

Читайте також: Макропрогноз-2020: чого чекати від зовнішньої торгівлі та інвестклімату України

Методологія Mind

Українська економіка є доволі складною системою, внутрішня структура і процеси якої не завжди зрозумілі з точки зору ринкової парадигми західного світу. Вона характеризується істотними відмінностями, тому реакція на пандемію та пов'язану з нею економічну криза значною мірою відрізнятиметься від того, як це відбувається в західних країнах з ринковою моделлю економіки.

Більшість економічних моделей, на основі яких сформовані макроекономічні прогнози в Україні (насамперед прогнози Міністерства економіки та НБУ), взяті з практики міжнародних стандартів, прийнятих у західних країнах. Вони спираються на агреговані показники, однак не враховують специфіку української економіки, яка визначає ці агреговані показники.

Саме тому, як помітно в останні роки, припущення Мінекономіки, НБУ або МВФ істотно розходяться з фактичними показниками. Це означає, що методика, використовувана цими інститутами, неточно враховує специфіку нашої країни.

У порівнянні з методиками НБУ, Мінекономіки та МВФ Mind врахував таку специфіку економічних процесів.

Домінування базових галузей в структурі економіки України. Суть цього підходу полягає в тому, що погіршення кон'юнктури в одному конкретному ринку, важливому для країни, має яскраво виражений мультиплікаційний ефект. Це обумовлено тим, що базові галузі економіки справляє критично важливий вплив на кілька суміжних економік. В Україні існує декілька базових галузей:

• чорна металургія,
• агропромисловий комплекс,
• енергетика.
• будівництво.

Названі чотири базові галузі визначають загальний рух економіки. Динаміка їх розвитку на 74% формує загальний показник ВВП країни. При цьому їхній вплив на зайнятість і динаміку капітальних інвестицій ще значніший. Жодна інша галузь не здатна переломити напрямок, який вони визначають.

Високий рівень тіньової економіки. За різними оцінками в Україні сектор тіньової економіки становить від 40 до 60%. Mind дотримується думки, що цей показник близький до 60%. Це означає, що різке погіршення показників економічної активності не завжди свідчить про кризу. Просто за певних умов (збільшення фіскального тиску, посилення напруженості на валютному ринку, політична турбулентність), багато підприємців переводять частину своєї діяльності в тіньовий сектор.

Найбільш глибокі розбіжності спостерігаються між офіційними і фактичними показниками за такими індикаторами:

• номінальний ВВП;
• доходи населення та їхня структура;
• кінцеві витрати споживачів;
• рівень інфляції;
• рівень безробіття.

Залежність від зовнішніх чинників. Українська економіка критично залежить від зовнішніх чинників. При цьому даний вплив багатогранний. Така залежність спостерігається у конкретних показників, що визначають траєкторію ВВП:

• приплив іноземної валюти і стабільність внутрішнього валютного ринку (експортна виручка, перекази заробітчан, іноземні інвестиції, зокрема кредити та фінансова допомога МВФ, ЄС, ЄБРР, СБ);
• доходи бюджету (при цьому, зростання експорту має негативний вплив на його дохідну частину);
• доходи населення та кінцеві витрати споживачів;
• внутрішні інвестиції (як правило, українські ФПГ частину експортної виручки інвестують в Україну, крім того значна частина переказів українських закордонних працівників йде на інвестиції в придбання житла, що підігріває будівельну галузь);
• зайнятість і рівень безробіття (безпосередньо залежить від економічної ситуації в країнах ЄС і РФ: чим вищий рівень винагороди в цих країнах, тим більша кількість українських працівників виїжджає туди, знижуючи рівень безробіття в самій Україні).

Важлива роль ФПГ. В Україні спостерігається дуже високий рівень консолідації капіталу і активів. За розрахунками Mind з попередніх років, 10 найвпливовіших українських ФПГ контролюють формування близько 45% національного ВВП. Це створює ризик того, що не лише економічні чинники, але й політичні (стосунки ФПГ з владою, між собою, їх ангажування в міжнародні розклади і протистояння) мають величезний вплив на ключові макроекономічні показники.

Наприклад, через конфлікт Дмитра Фірташа з американською владою Україна фактично втратила цілу галузь – виробництво хімічних добрив. Через особисті складнощі з РФ у Ріната Ахметова, він відчуває дефіцит сировини для своїх ТЕС, що впливає на весь енергетичний комплекс країни.

Бюджет як чинник економічного розвитку. Дослідження Mind дозволило встановити, що серед трьох чинників – стан банківської системи, стан фондового ринку і рівень витрат державного бюджету, найзначніше на показники економічної активності впливають фіскальні інструменти. Перш за все – витрати державного бюджету (як неспоріднені, так і приховані, що надаються у вигляді податкових пільг). У зв'язку з цим ми враховуємо не лише ситуацію в бюджетній сфері, а й фіскальні пріоритети уряду, особливо коли вони змінюються протягом року.

Загальний напрямок руху української економіки в 2020 році

Базові прогнози. В Україні найпоширенішими є кілька прогнозів – макроекономічні від Кабінету міністрів, Національного банку України, прогноз МВФ і консенсус, який готує Міністерство економіки на підставі аналізу прогнозних показників, наданих провідними аналітичними центрами та експертами країни.

На підставі даних від усіх перерахованих організацій ми бачимо, що відмінності в прогнозах доволі істотні – від повноцінної економічної кризи, що її пророкує МВФ (-7,7%), до вельми оптимістичного сценарію, який пропонує консенсус-прогноз (-4,2%).

Прогнози ключових макроекономічних показників України в 2020 році від різних організацій

Однак прогнози більшості українських експертів з квітня-2020 ще не переглядалися. Тоді ситуація з коронавірусом виглядала більш оптимістичною. Після нових переглядів прогнозів, очікувані макроекономічні показники трохи погіршаться.

Кабмін вже заявив, що падіння може становити від 4% до 8%, а глава НБУ Яків Смолій заявив, що прогноз Нацбанку також може бути переглянутий в сторону погіршення.

Прогноз Mind – 5,8% по відношенню до 2019 року базується на тому, що з червня Україна увійшла в адаптивну фазу карантину. Це передбачає більший акцент у боротьбі з пандемією на впровадженні захисних заходів, а не обмеження видів економічної діяльності.

Детальний прогноз макроекономічних показників України в 2020 році від Міністерства економічного розвитку та Mind

Загалом Mind песимістичніший щодо ключових індикаторів у нинішньому році. Але це, швидше за все, є наслідком того, що ми оперативніше вносимо коригування, ґрунтуючись на останніх даних.

Базові галузі економіки: стан і перспективи розвитку

Будучи основою господарського комплексу України, саме вони визначають ситуацію в решті сегментів економічної системи країни. Наприклад, в інших галузях економіки, а також у фінансовій, фіскальній і соціальній сферах. Стан і динаміка базових галузей також значною мірою впливають на валютну та цінову стабільність, а також інвестиційну активність в Україні.

Усі базові галузі – металургія, АПК, енергетика, будівництво – перебувають у негативній зоні за результатами I кварталу 2020 (порівняно з I кварталом 2019).

Динаміка розвитку базових галузей економіки України

Джерело: Mind

Охолодження металургії та агропромислового комплексу буде відносно невеликим і, швидше за все, тимчасовим.

Металургія на даний момент показує дуже сильне падіння: за перші чотири місяці року виробництво сталі знизилося майже на 10% по відношенню до аналогічного періоду 2019-го. У квітні показник виплавки стали геть обвалився на 20% у порівнянні з квітнем попереднього року.

Складна ситуація і в травні. Однак уже з червня фінрезультати стабілізуються, оскільки ефекти негативних чинників поступово зменшуватимуться (на перші п'ять місяців припав Рамадан, карантин і найглибше падання цін на нафту).

За результатами 2020 року галузь наблизиться до того, щоб вийти на показники минулого року, проте ми очікуємо кілька негативних структурних трансформацій. Перш за все, зміщення в бік виробництва товарів з низькою доданою вартістю (це підтверджується даними січня-травня).

Внесок металургії у падіння ВВП буде досить відчутним: додана вартість у  галузі скоротиться глибше, ніж дохід від її реалізації.

Агропромисловий комплекс, як і металургія, уникне шоків і двозначного просідання, однак повторити показники минулого року йому також не вдасться.

Найбільше постраждають у 2020 році енергетичний сектор (включаючи паливну промисловість) і будівництво. В енергетиці до натурального падіння попиту на енергоносії в зв'язку з аномально теплими зимою і початком весни, додасться скорочення попиту з боку корпоративного сектора через зменшення ділової активності.

А через недосконалість ринку електроенергії, що призвела до необґрунтованого зростання цін на електроенергію, багато підприємств і домогосподарства почали ще з минулого року активно впроваджувати енергоощадні технології та просто заощаджувати на використанні е/е.

У I кварталі 2020 року падіння виробництва в електроенергетиці (Electric power generation, transmission and distribution) -6,3, у газовій промисловості (Manufacture of gas; distribution of gaseous fuels through mains) – майже 20%. Нічого не віщує, що ситуація радикально поліпшиться до кінця року, хоча попит на енергоносії безумовно буде відновлюватися.

Набагато гірша ситуація в будівництві, де скорочення витрат бюджету на інфраструктурні проекти збіглося з істотним охолодженням ринку нерухомості. Останній знаходиться під подвійним тиском.

З одного боку, через значні обсяги будівництва житла в останні роки починає спостерігатися надлишок пропозиції. З іншого – цьогоріч відбудеться різке падіння попиту, спровоковане скороченням реальних доходів населення і значним зменшенням обсягів грошових переказів трудових мігрантів, частина з яких йшла на інвестування в нове житло.

Однак варто підкреслити важливий момент: базові галузі, за винятком енергетики, швидше за решту справлять позитивний ефект на економічну динаміку, оскільки пом'якшать падіння ВВП. В інших секторах, в тому числі – легкій та хімічній промисловості, транспортному комплексі та ін. очікується набагато глибше падіння.